Рішення № 21268564, 30.01.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/1522/4787/12

Справа № 2-782/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі Гасуляк С.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Таратинова Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ»про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат, моральної шкоди, визнання недійсними окремих положень договору страхування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі позивач) звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Приватного Акціонерного Товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ»(далі відповідач) про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат, моральної шкоди, визнання недійсними окремих положень договору страхування.

Позивач обґрунтував позовні вимоги наступним.

13 лютого 2009 року між ОСОБА_3 та Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ»(нині Приватне Акціонерне Товариство «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ») був укладений договір страхування №0069041 транспортного засобу (КАСКО) Mitsubishi Galant, номер кузова НОМЕР_1, 2001 року, колір сірий, д/з НОМЕР_2/», терміном на один рік (до 13 лютого 2010 року), страхова сума 96000 гривень. Відповідно до умов вказаного страхового договору його дія поширювалась також на сина позивача ОСОБА_4. Згідно умов вказаного договору одним із страхових випадків було пошкодження (знищення) застрахованого транспортного засобу в результаті ДТП.

11 травня 2009 року застрахований транспортний засіб, а саме Mitsubishi Galant, д/з НОМЕР_2/», під керуванням ОСОБА_4 на якого поширювалась дія договору страхування, потрапив в ДТП, в результаті чого вище вказаному транспортному засобу спричинено механічні ушкодження. Вказана дорожньо-транспортна пригода відбулася через порушення невстановленим пішоходом п. 4.7 та 4.14 «а»«Правил дорожнього руху»затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Позивач вважає, що ним були виконані всі вимоги розділу 5 договору страхування №0069041, що регулюють відносини сторін при виникненні страхового випадку.

Згідно висновку Автотоварознавчого дослідження №079/09 Консалтингового Центру ПП «Юридикс Групп»від 04 червня 2009 року величина матеріального збитку ОСОБА_3 дорівнює 123291,6 гривень, що становить більше ніж 70% страхової суми (яка була визначена договором у 96000 гривень), в звязку з цим автомобіль Mitsubishi Galant, номер кузова НОМЕР_1, 2001 року, колір сірий, д/з НОМЕР_2/»був визнаний повністю конструктивно загиблим.

Відповідно до акту № 4566 Автотоварознавчого дослідження СПД ОСОБА_5 від 20 серпня 2009 року, вартість працездатних складових автомобіля Mitsubishi Galant, номер кузова НОМЕР_1, 2001 року, колір сірий, д/з НОМЕР_2/»складає 55033,39 гривень.

21 серпня 2009 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхової суми в повному обсязі (96000 гривень), оскільки застрахований транспортний засіб визнаний конструктивно загиблим, із зобовязанням зняти автомобіль із реєстраційного обліку на користь відповідача.

Згідно з п. 12.7 Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту (крім залізничного транспорту) затверджених рішенням Правління АТ «УПСК»протокол №01 від 19 січня 2004 р. (далі Правила страхування) в разі повної конструктивної загибелі застрахованого транспортного засобу страховик проводить, на власний розсуд, виплату страхового відшкодування за одним із двох варіантів: 1) у розмірі страхової суми, з вирахуванням встановленої франшизи та залишкової вартості транспортного засобу і при цьому транспортний засіб залишається у Страхувальника або 2) у розмірі страхової суми, з вирахуванням встановленої франшизи, якщо страхувальник в письмовій формі заявить Страховику про відмову від своїх прав на застрахований транспортний засіб.

08 жовтня 2009 р. ОСОБА_3 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 40966, 61 гривень:

96000, 00 (страхова сума) 55033, 39 (вартість працездатних складових транспортного засобу на підставі акту № 4566 автотоварознавчого дослідження СПД ОСОБА_5.) = 40966, 61 гривень.

Позивач вважає, що акт № 4566 Автотоварознавчого дослідження СПД ОСОБА_5 (відповідно до якого вартість працездатних складових автомобіля складає 55033, 39 гривень) є незаконним, виконаним з порушенням методики проведення оцінки майна, встановленої законом, із збільшенням ринкової вартості транспортного засобу, виконаний без виїзду та огляду транспортного засобу, а лише на підставі фотографій пошкодженого транспортного засобу, суперечить висновку автотоварознавчого дослідження №079/09 Консалтингового Центру ПП«Юридикс Групп»від 04 червня 2009 року, згідно з яким величина матеріального збитку ОСОБА_3 дорівнює 123291,6 гривень. Із вказаного приводу ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою щодо проведення повторного автотоварознавчого дослідження з обовязковим оглядом пошкодженого транспортного засобу та перерахунком страхового відшкодування, в межах страхової суми, на що отримав відмову (лист № 4624 від 23.11.2009 р.).

Під час розгляду справи позивач уточнив суму позовних вимог та просив стягнути з ПрАТ «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ»(код за ЄДРПОУ 20602681) на свою користь 65474 гривень 39 копійок, що складається з невиплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 40 913 гривень 39 копійок; пені у розмірі 12 477 гривень 46 копійок, інфляційних втрат в розмірі 7 282 гривні 58 копійок, 3% річних за період прострочки виконання зобовязання в сумі 2 118 гривень 52 копійки, моральну шкоду в розмірі 500 гривень, витрати на проведення судової експертизи в розмірі 1434 гривні 53 копійки, державне мито в сумі 627 гривень 91 копійка, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень. Крім того, позивач просив визнати недійсним п. 6.3 договору страхування №0069041 від 13.02.2009 р., укладеного між Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ»та ОСОБА_3, як такий, що суперечить положенням цивільного законодавства. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та наголошував на тому, що згідно акту №4566 Автотоварознавчого дослідження СПД ОСОБА_5 від 20 серпня 2009 року, вартість працездатних складових автомобіля Mitsubishi Galant, номер кузова НОМЕР_1, 2001 року, колір сірий, д/з НОМЕР_2/»складає 55033,39 гривень. В звязку з цим, на його думку, відповідач виконав свої зобовязання зі сплати страхового відшкодування в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 лютого 2009 року між ОСОБА_3 та АТ «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ»був укладений договір страхування №0069041 транспортного засобу (КАСКО) Mitsubishi Galant, номер кузова НОМЕР_1, 2001 року, колір сірий, д/з НОМЕР_2/», терміном на один рік (до 13 лютого 2010 року), страхова сума 96000 гривень. Відповідно до умов вказаного страхового договору його дія поширювалась також на сина позивача ОСОБА_4.

11 травня 2009 року відбувся страховий випадок, згідно договору страхування №0069041, а саме ДТП за участю ОСОБА_4 на якого поширювалася дія договору. Вказана дорожньо-транспортна пригода відбулася через порушення невстановленим пішоходом п. 4.7 та 4.14 «а»«Правил дорожнього руху»затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Даний факт підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.05.2009 р. складеного інспектором ООДТП Рибачуком Ю.В., постановою слідчого ОР ДТП СВ ГУМВС України в Одеській області Щерблюка А.Н. про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.05.2009 р.

Представник відповідача Таратинов Ю.М. в судовому засіданні визнав факт виконання позивачем всіх покладених на нього обовязків згідно договору страхування №0069041, в тому числі належного повідомлення диспетчерської служби технічного асистансу АТ «УКРАЇНСЬКОЇ ПОЖЕЖНО-СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ», належного подання позивачем письмової заяви встановленого зразка із зазначенням обставин пригоди, характеру і розміру збитків, у звязку з цим на підставі ч.1 ст. 61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №079/09 Консалтингового Центру ПП«Юридикс Групп»від 04 червня 2009 року величина матеріального збитку ОСОБА_3 дорівнює 123291,6 гривень, що становить більше ніж 70% страхової суми, яка дорівнює 96000 гривень, тому автомобіль Mitsubishi Galant, номер кузова НОМЕР_1, 2001 року, колір сірий, д/з НОМЕР_2/»визнаний повністю конструктивно загиблим.

Відповідно до акту №4566 Автотоварознавчого дослідження СПД ОСОБА_5 від 20 серпня 2009 року, вартість працездатних складових автомобіля Mitsubishi Galant, номер кузова НОМЕР_1, 2001 року, колір сірий, д/з НОМЕР_2/«SERG»складає 55033,39 гривень.

21 серпня 2009 р. ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про виплату страхової суми в повному обсязі (96000 гривень), оскільки застрахований транспортний засіб визнаний конструктивно загиблим, із зобовязанням зняти автомобіль із реєстраційного обліку на користь відповідача.

Згідно умов договору № 0069041, страхування здійснюється відповідно до Правил страхування. Відповідно до п. 12.7 вказаних правил, в разі повної конструктивної загибелі застрахованого транспортного засобу Страховик проводить, на власний розсуд, виплату страхового відшкодування за одним із двох варіантів:1) у розмірі страхової суми, з вирахуванням встановленої франшизи та залишкової вартості транспортного засобу і при цьому транспортний засіб залишається у Страхувальника або 2) у розмірі страхової суми, з вирахуванням встановленої франшизи, якщо страхувальник в письмовій формі заявить Страховику про відмову від своїх прав на застрахований транспортний засіб. Виплату страхового відшкодування відповідно договору страхування № 0069041, Страховик обрав у розмірі страхової суми з вирахуванням встановленої франшизи та залишкової вартості транспортного засобу. При цьому транспортний засіб залишається у Страхувальника.

08 жовтня 2009 р. ОСОБА_3 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 40966, 61 гривень, що підтверджується наданою позивачем випискою з АТ «ОТП БАНК».

В ході розгляду справи за клопотанням позивача була призначена та проведена автотоварознавча експертиза. Відповідно до висновку № 4536 судової автотоварознавчої експертизи, виконаної судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7, залишкова вартість пошкодженого транспортного засобу, з урахуванням пошкоджень, отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 11 травня 2009 році, становить 14120 гривень.

Представник відповідача по справі Таратинов Ю.М. не заперечував проти проведення судової експертизи ОНДІСЕ та не надав суду власні питання, на які потрібна відповідь експерта.

Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Згідно п. 12.7 Правил страхування в разі повної конструктивної загибелі застрахованого транспортного засобу, страховик обрав варіант виплати страхового відшкодування у розмірі страхової суми з вирахуванням встановленої франшизи та залишкової вартості транспортного засобу.

Акт № 4566 автотоварознавчого дослідження СПД ОСОБА_5 від 20 серпня 2009 р. встановлює вартість працездатних складових автомобіля в розмірі 55033, 39 гривень. Поняття залишкова вартість транспортного засобу та вартість працездатних складових автомобіля не є тотожними. Договір страхування між сторонами по справі та Правила страхування передбачають врахування саме залишкової вартості, в звязку з цим суд при проведенні розрахунку суми страхового відшкодування приймає до уваги саме залишкову вартість транспортного засобу, визначену відповідно до висновку № 4536 судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 14120 гривень.

Відповідно статті 979 ЦК України за договоромстрахуванняодна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), астрахувальник зобов'язується сплачуватистрахові платежіта виконувати інші умови договору.

Згідно п.3 ч.1 ст. 988 ЦК України страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату устрок, встановлений договором.

В звязку викладеним суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в сумі 40913,39 грн.:

96000 грн. - 40966, 61 грн. 14120 грн. = 40913,39 грн., де 96000 грн. це повна страхова сума, яка підлягає виплаті страхувальнику у випадку повної конструктивної загибелі транспортного засобу, 40966,61 грн. це страхове відшкодування, яке було виплачено позивачу відповідачем, 14120 грн. це залишкова вартість транспортного засобу.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Статтею 992 ЦК України встановлено, що у разі несплатистраховикомстрахувальниковіабо іншій особістрахової виплати страховик зобов'язаний сплатитинеустойкув розмірі, встановленому договором або законом. Відповідно до п. 6.2 договору, у випадку несвоєчасної виплати страхового відшкодування з вини Страховика (відповідача по справі), він виплачує Страхувальнику (позивачу по справі) пеню в розмірі 0.1% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня. Суд перевірив розрахунок суми пені що міститься в позовній заяві і вважає його обґрунтованим. Згідно з розрахунком пеня дорівнює 12 477 гривень 46 копійок.

В п. 6.3 договору страхування вказано, що відповідач за цим договором не відшкодовує позивачу моральну шкоду, упущену вигоду, втрати, повязані з інфляційними процесами та інші можливі фінансові санкції. Однак, відповідно до ст. 625 ЦК України в законі не передбачена можливість договором змінювати положення цивільного законодавства щодо відповідальності боржника за порушення грошового зобовязання: стягнення заборгованості з урахуванням інфляції та 3% річних від простроченої суми.

Аналіз ст. 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання. Така правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 15.11.2010 р. по справі № 3-11гс10, яка згідно статті 360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів України, п.8 інформаційного листу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 13.04.2011 року.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно ч.1 ст. 215 ЦК підставою недійсностіправочинує недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч.3 цієї ж статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 217 ЦК встановлює, що недійсністьокремої частиниправочинуне має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

На підставі викладеного суд визнає недійсним, як такий, що протирічить нормам ЦК України, п. 6.3 договору страхування №0069041 між АТ «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_3

В звязку з цим відповідно до ст. 625 ЦК України, відповідач зобовязаний виплатити позивачу суму страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобовязання, що складає 7 282 гривень 58 копійок, а також три проценти річних від простроченої суми, що складає 2 118 гривень 52 копійок.

Суд задовольняє вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди з наступних підстав. У статті 23 ЦК України розкрито поняття та види моральної шкоди.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Суд вважає, що дії відповідача завдали позивачу моральної шкоди.

Задовольняючи позовні вимоги, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача в повному обсязі судові витрати у розмірі 2182,44 грн., які складаються з витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 1434,53 грн., оплати судового збору в розмірі 627,91 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6, 16, 23, 203, 204, 611, 625, 979, 980, 988, 992, 1167 ЦК України, ст.ст. 6, 20, 26 ЗУ Закону України «Про страхування», п.8 інформаційного листу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 13.04.2011 року,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Приватного Акціонерного Товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ»про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат, моральної шкоди, визнання недійсним окремих положень договору страхування задовольнити у повному обсязі.

Визнати п. 6.3 договору страхування №0069041 від 13.02.2009 р., укладеного між Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ»та ОСОБА_3 недійсним.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (код за ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_3 65474 гривні 39 копійок (шістдесят пять тисяч чотириста сімдесят чотири гривні тридцять девять копійок ), що складається з страхового відшкодування у сумі 40 913 гривень 39 копійок (сорок тисяч девятсот тринадцять гривень тридцять девять копійок), пені в розмірі 12 477 гривень 46 копійок (дванадцять тисяч чотириста сімдесят сім гривень сорок шість копійок), суми інфляції в розмірі 7 282 гривні 58 копійок (сім тисяч двісті вісімдесят дві гривні пятдесят вісім копійок), 3% річних за період прострочки виконання зобовязання в сумі 2 118 гривень 52 копійки (дві тисячі сто вісімнадцять гривень пятдесят дві копійки), судових витрат в розмірі 2182 гривні 44 копійки (дві тисячі сто вісімдесят дві гривні сорок чотири копійки), моральної шкоди в розмірі 500 (пятисот) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.С.Турецький

30.01.2012