Рішення № 21261984, 06.02.2012, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа №2-2461\11.

2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и.

(заочне рішення)

06.02.2012 року Калінінський районний суд м. Донецька Донецької області у складі:

Головуючий - суддя Сватіков А.В.,

при секретарі- Фролкової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ КБ „Приватбанк” звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька із позовом до ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет застави, мотивуючи це тим, що відповідно до договору №DODWAK02000036 від 13.04.2007 року, укладеному між комерційним банком «Приватбанк»та ОСОБА_1, останній отримав кредит у розмірі 70550 гр. 74 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.04.2014 року. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав. Відповідно до ч.2 статті 1054 та ч. 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 21.09.2011 року має заборгованість у сумі - 100218 гр. 99 коп., яка складається з наступного: - 44507 гр. 83 коп. заборгованість за кредитом; - 33412 гр. 53 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, - 1953 гр. 90 коп. заборгованість по комісії за користуванням кредитом; - 20344 гр. 73 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»і відповідач ОСОБА_1 13.04.2007 року уклали договір застави рухомого майна №DODWAK02000036, згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль марки DAEWOO, модель NEXIA, рік випуску 2006, тип ТЗ легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем/позичальником зобовязань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобовязаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад. В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобовязання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передає. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна, заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, та на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»). Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця. Відповідно до ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобовязання в натурі. Примусове виконання зобовязання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобовязання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу. Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобовязання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобовязаний на вимогу обтяжувала негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувала (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави, із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем. Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду. З цих підстав позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DODWAK02000036 від 13.04.2007 року в сумі 100218 гр. 99 коп., звернути стягнення на предмет застави, автомобіль марки DAEWOO, модель NEXIA, рік випуску 2006, тип ТЗ легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»(м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги б.50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу автомобіля, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь банку судові витрати понесені банком.

Представник позивача в судове засідання не прибув, але звернувся до суду з письмовою заявою в якій просив суд, розглядати справу у відсутність представника позивача, заявлені позовні вимоги банку він підтримує, проти винесення заочного рішення він не заперечує, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача, по наявним у справі доказам, відповідно до вимог ст. ст. 158, ч.2, 169 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, про причини не явки суд не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать документи, які знаходяться в матеріалах справи, на адресу суду від нього не надходило повідомлень про причини неявки. При таких обставинах суд, зі згоди представника позивача, вважає за можливе розглянути цивільну справу у відсутність не з”явившегося в судове засідання відповідача, тобто ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд перевіривши матеріали справи вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з підстав, передбачених вимогами ст. ст. 16, 525, 526, 527, 530 , 590, 1050 та 1054 ЦК України, ст. 19, 20 Закону України «Про Заставу», ст. ст. 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Судом встановлено, що відповідно до договору №DODWAK02000036 від 13.04.2007 року, укладеному між комерційним банком «Приватбанк»та ОСОБА_1, останній отримав кредит у розмірі 70550 гр. 74 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.04.2014 року.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до зазначеного кредитного договору банк повністю виконав свої обовязки перед ОСОБА_1 надавши йому кредитні кошти в сумі 70550 гр. 74 коп.

У порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав. Відповідно до ч.2 статті 1054 та ч. 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У звязку з порушеннями зобовязань за кредитним договором, відповідач станом на 21.09.2011 року має заборгованість у сумі - 100218 гр. 99 коп., яка складається з наступного: - 44507 гр. 83 коп. заборгованість за кредитом; - 33412 гр. 53 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, - 1953 гр. 90 коп. заборгованість по комісії за користуванням кредитом; - 20344 гр. 73 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Розмір виниклої заборгованості підтверджений письмовим розрахунком позивача, він виконаний відповідно до діючого законодавства та обчислений вірно. До теперішнього часу заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»і відповідач ОСОБА_1 13.04.2007 року уклали договір застави рухомого майна №DODWAK02000036, згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль марки DAEWOO, модель NEXIA, рік випуску 2006, тип ТЗ легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем/позичальником зобовязань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобовязаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад. В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобовязання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передає.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна, заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, та на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»). Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця. Відповідно до ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобовязання в натурі. Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобовязання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобовязаний на вимогу обтяжувала негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувала (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави, із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд дістається висновку що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет застави, є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому понесені позивачем витрати в розмірі сплаченого держмита в сумі 1002 гр. 19 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно вимог ст. ст. 79, 81 та 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також потрібно стягнути сплачені позивачем витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 57, 60, 88, 130, 131, 209, 212, 213-215, 216, 218, 223, 224-227 ЦПК України, ст. ст. 16, 525, 526, 527, 530 , 590, 1050 та 1054 ЦК України, ст. 19, 20 Закону України «Про Заставу», ст. ст. 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет застави, задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DODWAK02000036 від 13.04.2007 року в сумі 100218 гр. 99 коп., звернути стягнення на предмет застави, автомобіль марки DAEWOO, модель NEXIA, рік випуску 2006, тип ТЗ легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»(м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги б.50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу автомобіля.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” витрати по сплаті судового збору в розмірі 1002 гр. 19 коп., та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього у сумі 1122 гр. 19 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ СВАТІКОВ А.В.

06.02.2012