Рішення № 212525, 26.10.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

26.10.06 Справа№ 4/1910-21/271

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжметал Холдінг”, м.Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Конвеєр”, м.Львів

про стягнення 816115,02 грн.

Суддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача - Гончаров О.М. - представник

від відповідача - Шпакович О.Ф. –нач.юр.відділу

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Запоріжметал Холдінг” до ВАТ “Конвеєр” про стягнення 816115,02 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, подав заяву №10/745 від 23.10.2006 року про уточнення (зменшення) позовних вимог, у зв’язку із частковим погашенням відповідачем боргу. Крім того, в судовому засіданні позивач заявив усне клопотання щодо уточнення позовних вимог, оскільки при оформленні позовної заяви підставою стягнення було зазначено договір №10/01/05 від 11.01.2005 року, свої ж позовні вимоги позивач грунтує по договору №20/01/06 від 04.01.2006 року. Дана помилка відбулася внаслідок аналогічності договорів.

Відповідач подав відзив на позов №607 від 25.10.2006 року, в якому визнає лише суму боргу в розмірі 110508,37 грн., оскільки з часу подання позову сплачено 558000 грн. основного боргу, що підтверджується виписками з банку. У доповненні до відзиву на позов №608 від 26.10.2006 року відповідач крім основного боргу визнає 3% річних від простроченої суми в розмірі 2472,57 грн. Всі інші нарахування штрафних санкцій відповідач заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

04.01.2005 року між ТзОВ “Запоріжметал Холдінг” та ВАТ “Конвеєр” укладено договір №20/01/06.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Таким чином договір між сторонами укладений в письмовій формі та за своєю правовою природою містить ознаки договорів поставки, та по якому сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до умов договору позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити металопродукцію.

Згідно видаткових накладних №РН2-000738 від 08.06.2006 року, РН2-000798 від 21.06.2006 року, РН2-000819 від 26.06.2006 року, РН2-000827 від 27.06.2006 року, РН2-000863 від 06.07.2006 року, РН2-000877 від 10.07.2006 року, РН2-000878 від 10.07.2006 року, РН2-000937 від 20.07.2006 року на адресу відповідача було поставлено товар на загальну суму 867123,74 грн.

Пунктом 4.3. договору визначено порядок розрахунків –100% попередня оплата вартості кожної партії товару та 100% оплата вартості кожної партії товару протягом 5 банківських днів з дати поставки відповідної партії.

Продавець, порушуючи взяті на себе зобов’язання, не оплатив товар у строки, встановлені п.4.3. договору поставки (останній день строку сплив 22.07.2006 року).

Всупереч умовам договору відповідач здійснив лише часткову оплату товару у розмірі 198615,37 грн., що підтверджується банківськими виписками №БВ-000000526 від 28.07.2006 року та №БВ-000000539 від 31.07.2006 року. У зв’язку з цим, сума заборгованості становить 668508,37 грн.

07.07.2006 року позивач відправив на адресу відповідача лист з вимогою виконати свої зобов’язання по договору, а саме оплатити отриманий товар та договірну неустойку.

13.07.2006 року відповідач надіслав відповідь на претензію, в якій визнає суму основного боргу та нараховану позивачем неустойку та зобов’язується погасити борг поетапно: до 01.08.2006 року –589248,47 грн., до 14.08.2006 року –435 645 грн., проте взятих на себе зобов’язань не виконав.

В порядку ст.692 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних за користування чужими коштами в сумі 2472,57 грн.

У відповідності до п.6.2., 6.3. договору позивач нарахував штрафні санкції у формі штрафу в розмірі 66850,83 грн. та пені в сумі 14011,20 грн., а також в порядку ст.225 ГК України відповідачу нараховано 64272,05 грн. збитків за неодержаний прибуток.

В судове засідання позивач подав заяву №10/745 від 23.10.2006 року про уточнення (зменшення) позовних вимог у зв’язку із частковим погашенням боргу відповідачем в сумі 458000 грн., що підтверджується банківськими виписками БВ-000000627 від 06.09.2006 року, БВ-000000656 від 18.09.2006 року та БВ-000000721 від 12.10.2006 року. У відповідності до уточнення основний борг складає 210508,37 гнр., 3% річних –2472,57 грн., штраф –66850,83 грн., пеня –14011,20 грн., сума збитків –64272,05 грн., державне мито 8162 грн. та 118 грн. інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В судовому засіданні сторони дійшли згоди, що основний борг складає 110508,37 грн. у зв’язку із оплатою відповідача.

Відповідач проти позовних вимог щодо сплати неустойки у формі штрафу в розмірі 66850,83 грн., пені в розмірі 14011,20 грн. та збитків в сумі 64272,05 грн. заперечує, оскільки за умовами договору п.6.2. така відповідальність передбачена лише у випадку невиконання покупцем умов п.4.4. договору, яким регулюються взаємовідносини сторін у випадку розрахунків у формі попередньої оплати вартості товару.

Суд погоджується із запереченнями відповідача, оскільки відповідно до п.6.2. договору №20/01/06 від 04.01.2006 року зазначено, що відповідальність покупця –відповідача у вигляді штрафу у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми (66850,83 грн.) та пені (14011,20 грн.) із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення наступає у випадку невиконання п.4.4. зазначеного договору. Пунктом 4.4. договору визначено, що якщо вартість поставленого товару перевищує розмір передплати, покупець зобов’язується доплатити постачальнику різницю протягом 3-х банківських днів з дати поставки відповідної партії товару. Відповідачем, з огляду на подані матеріали, п.4.4. договору не порушений, оскільки сторони погодиди порядок розрахунків –післяоплата (5 днів з дати поставки).

Крім того, щодо вимог стосовно збитків в сумі 64272,05 грн., суд зазначає, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв’язку між несвоєчасною сплатою відповідачем та зазначеними збитками. Розрахунок збитків, наданий позивачем, виходить лише із узагальнення коефіцієнта маржинального доходу за результатами фінансового моніторингу господарської діяльності за 2006 рік не підтверджує факту завдання відповідачем зазначених у позові збитків (несвоєчасне виконання грошових зобов’язань). Крім цього, необхідно врахувати ще й те, що у ціні товару позивачем передбачено певну величину прибутку і сплата відповідачем вартості товару, хоча і з запізненням, приносить розрахований продавцем прибуток.

У зв’язку з наведеним, суд вважає , що позовні вимоги в частині стягнення 66850,83 грн. штрафу, 14011,20 грн. пені та 64272,05 грн. збитків не підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення частково в частині стягнення основного боргу в сумі 110508,37 грн. та 3% річних в сумі 2472,57 грн..

Судові витрати покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.193 ГК України, ст.ст. 526, 627, 638, 639 ЦК України, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ,121 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Конвеєр”, м.Львів, вул.Шевченка,317 (р/р 26006301046 в ЛФ ВАТ “Кредитпромбанк” м.Львова, МФО 385305, ЄДРПОУ 05763754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжметал Холдінг”, м.Київ, вул.Лугова,9 (р/р 260093013767 в АБ “Національні інвестиції”, МФО 300498, ЄДРПОУ 31407820) –110508,37 грн. - основного боргу, 2472,57 грн. –3% річних, 1129,62 грн. державного мита та 16,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

3. В решті позовних вимог –відмовити.

Суддя Масловська Л.З.