Рішення № 21247804, 22.12.2011, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-1464/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2011 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Трифоновій І.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бояр С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою отриманою на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта «ім. О.Г.Стаханова»про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13 березня 1978 року по 28 листопада 2000 року він працював на Шахтауправлінні ім. А.Г.Стаханова ВО “Красноармійськвугілля”, правонаступником якого є ДП “Красноармійськвугілля” ВП “Шахта “Стаханова” в якості ГРОЗа, а з 29 листопада 2000 року в якості слюсаря ремонтника.

08 липня 1991 року у третю зміну о 20.10 год. рухаючись до ствола по конвеєру штреку на 28 пікеті наклонився проходячи під шківом працюючої монорельсової дороги при цьому взявся лівою рукою за канат внаслідок чого моя рука попала в шків та була травмована.

В результаті вказаної травми йому було ампутовано 2-5 пальці лівої кісті на рівні середніх та основних флангів. В послідуючому культі нагноїлися.

23 вересня 1991 року його було виписано з травматологічного відділу на амбулаторне лікування до травматолога за місцем лікування. Але болі в руці продовжувались.

У зв'язку з цим нещасним випадком шахтою було складено акт про нещасний випадок за формою Н-1 № 331, який йому було надано після виписки з Димитровської Центральної міської лікарні.

З 25 грудня 1991 року по даній травмі міжрайонна травматологічна ВТЕК встановила йому 25% стійкої втрати професійної працездатності безстроково, рекомендоване працевлаштування по лінії ВКК.

У результаті зазначеної травми йому заподіяна моральна шкода, тому що перебуваючи на лікуванні, він не міг вести повноцінний спосіб життя, протягом тривалого часу відчуває фізичні страждання, обумовлені відсутності пальців кісті та постійні незручності користування цією рукою, відчуваю постійне почуття психологічного дискомфорту і значне порушення сердечного спокою.

Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює у 75 000 (сімдесят пять тисяч) грн. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, він виходив із тривалості й глибини його душевних страждань, чисельності негативних наслідків для нього, що викликані внаслідок травми, а також з фізичного болю який він переніс та фактичного погіршення стану здоров'я, який він отримав, що відображено у втраті ним працездатності на 25%.

До судового засідання ОСОБА_3 не зявився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, наполягав на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача - ДП «Красноармійськвугілля»позовні вимоги не визнав.

Представник третьої особи до судового засідання не зявився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив рішення суду винести на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

З 13 березня 1978 року по 28 листопада 2000 року ОСОБА_3 працював на Шахтауправлінні «ім. О.Г.Стаханова»ВО “Красноармійськвугілля”, правонаступником якого є ДП “Красноармійськвугілля” ВП “Шахта “Стаханова” в якості ГРОЗа, а з 29 листопада 2000 року в якості слюсаря ремонтника. (а. с. 4-6).

08 липня 1991 року у третю зміну о 20.10 год. рухаючись до ствола по конвеєру штреку на 28 пікеті наклонився проходячи під шківом працюючої монорельсової дороги при цьому взявся лівою рукою за канат внаслідок чого ліва рука ОСОБА_3 попала в шків та була травмована.

В результаті вказаної травми йому було ампутовано 2-5 пальці лівої кісті на рівні середніх та основних флангів. В послідуючому культі нагноїлися.

23 вересня 1991 року його було виписано з травматологічного відділу на амбулаторне лікування до травматолога за місцем лікування. Але болі в руці продовжувались. (а. с. 10).

У зв'язку з цим нещасним випадком шахтою було складено акт про нещасний випадок за формою Н-1 № 331, який йому було надано після виписки з Димитровської Центральної міської лікарні. (а. с. 7-8).

З 25 грудня 1991 року по даній травмі міжрайонна травматологічна ВТЕК встановила йому 25% стійкої втрати професійної працездатності безстроково, рекомендоване працевлаштування по лінії ВКК. (а. с. 9).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв ` язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 25% працездатності в звязку з травмою повязоної з виробництвом. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_3 отримав професійне захворювання і при цьому мала місце протиправність дій відповідача Відокремленному підрозділі «шахта ім. О.Г.Стаханова»Державного підприємства «Красноармійськвугілля», повязаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, «Правил безпеки у вугільних шахтах”, що стало причиною нещасного випадку.

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року із змінами від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрєс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 25%.

Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 35 000 (тридцять пять тисяч) грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоровя, повязаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 93,40 грн.

На підставі викладеного , керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863»ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь ОСОБА_3 35 000 (тридцять пять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863»ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь держави судовий збір в розмірі 93,40 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: