Рішення № 21244818, 02.02.2012, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа № 2/1005/162/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2012 рокуБориспільський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого судді Левченка А.В.,

при секретаріОнішко І.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору № 4/П від 05.09.2006 року та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про визнання недійсними кредитного договору № 4/П від 05.09.2006 року та додаткових угод до нього за № 1 від 31.07.2008р., № 2 від 01.12.2008р., № 4 від 01.06.2009р.,

встановив:

позивач звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4/П від 05.09.2006 року, а саме: заборгованості за кредитом в розмірі 2 889 893,29 грн. та штрафу за несвоєчасне погашення боргу в розмірі 198 418,78 грн., а також 1700,00 грн. сплаченого ними державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача позов не визнав, натомість подав зустрічний позов, в якому просить кредитний договір № 4/П від 05.09.2006 року та додаткові угоди за № 1 від 31.07.2008р., № 2 від 01.12.2008р., № 4 від 01.06.2009р., укладені між ОСОБА_2 та ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", визнати недійсними, ссилаючись на те, що даний кредитний договір та додаткові угоди до нього були укладені з порушенням законодавства зі сторони позивача, оскільки надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу, в тому числі сплати відсотків та комісії, можливо лише при дотримання суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії. Також позивач при укладенні кредитного договору з відповідачем порушив вимоги Закону України “Про захист прав споживачів“, включивши до договору умови, які є несправедливими.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

05.09.2006 року сторони уклали кредитний договір № 4/П, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 505 000 доларів США строком до 16.00 години 05.09.2011 року зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки згідно Графіку повернення Кредиту та сплати відсотків.

31.07.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 4/П від 05.09.2006 року, відповідно до умов якої п. 1.4. Кредитного договору викладено в наступній редакції: "1.4. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 15% річних".

01.12.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 4/П від 05.09.2006 року, відповідно до умов якої п. 1.4. Кредитного договору викладено в наступній редакції: "1.4. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 17% річних".

01.06.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 4/П від 05.09.2006 року, відповідно до якої сторони домовилися, що строк користування кредитними коштами, встановлений в п. 1.1.2. основного договору збільшується до 05 вересня 2013 року включно, якщо тільки інший строк користування не буде встановлено домовленостями сторін чи умовами основного договору.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України, визначено вичерпний обов'язок позичальника повернути позику - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 549 та 550 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Судом встановлено, що позивач свої зобовязання перед відповідачем ОСОБА_2 виконав повністю, а відповідач допустив заборгованість перед позивачем.

Таким чином, неналежне виконання взятих на себе зобовязань за договором кредиту № 4/П від 05.09.2006 року ОСОБА_2 призвело до виникнення заборгованості, яка відповідно до умов договору кредиту підлягає поверненню зі сплатою відсотків за його користування, штрафу та станом на 25.06.2010р. становить 3 088 312,07 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (свобода укладення договору).

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору та додаткових угод до нього, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідач, підписуючи спірний договір та додаткові угоди до нього, погодився на викладені в них умови, зобовязався повернути позивачу кредит, сплатити останньому проценти та інші суми по кредиту. Таким чином, при підписанні зазначених договорів, всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, договори містять всі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми їх укладення, тому у суду відсутні підстави для визнання даних договорів недійсними.

Суд зазначає, що підписання спірного договору та додаткових угод до нього ОСОБА_2 свідчить про те, що останньому всі умови були цілком зрозумілі і він вважав їх справедливими по відношенню до нього. Своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладенні договору та додаткових угод до нього, вільні у виборі контрагента та умов договорів. З цих підстав в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні не надав суду доказів того, що при укладені договору та додаткових угод до нього були порушенні права відповідача ОСОБА_2, доказів введення його в оману, наявності умислу в діях позивача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказі подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати в сумі 1820,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»( м. Київ вул.. Зоологічна ,5, код 19017842) заборгованість за кредитним договором №4\П від 05.09.2006 року в розмірі 3088312 ( три мільйони вісімдесят вісім тисяч триста дванадцять) грн. 07 коп. та судові витрати в розмірі 1820 ( тисячу вісімсот двадцять) грн..

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»про визнання недійсним кредитного договору № 4\П від о5.09.2006 р. та додаткові угоди до нього за №1 від 31.07.2008 р.,№2 від 01.12.2008 р., №4 від 01.06.2009 р. відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Левченко А.В.