Рішення № 2123060, 19.06.2007, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-3459/2007 Головуючий в 1 інстанції - Слоквенко Г.П.

Категорія - 27/28 Доповідач - Глущенко Н.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Григорченка Е.І., Максюта Ж.І.

при секретарі - Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - редакція газети "Вперед", про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом доОСОБА_1, третя особа - редакція газети "Вперед" про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що в газеті "Вперед" ІНФОРМАЦІЯ_30 від 11.03.2006 року було надруковано статтю ІНФОРМАЦІЯ_2, автором якої є відповідач ОСОБА_1, в якій про нього було вказане наступне: "ОСОБА_1 до редакції не з гарячковим звинуваченням, а хочу розповісти про "досвід", який запровадили в СТОВ "Прогрес" за останні два роки його керівники при розрахунках за оренду земельних ділянок. Правильніше, це не досвід, а справжня авантюра директора ОСОБА_3 та його заступника ОСОБА_2, які в 2004 році застосували подвійне обкладання податком. Першого разу "нарахували податок і утримали із вартості за оренду землі. Іншого разу застосували владу директора і змусили всіх орендоздавачів сплатити в касу готівкою ту ж саму суму нарахованого податку. В іншому разі: не сплатиш - нічого не отримаєш".

Зазначені в статті відомості не відповідають дійсності, а тому позивач просив суд визнати їх таким, що не відповідають дійсності, ганьблять його честь, гідність, ділову репутацію, зобов'язавши відповідача та редакцію газети "Вперед" надрукувати спростування відомостей викладених в статті ІНФОРМАЦІЯ_2, а також стягнути з відповідача на його користь 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка була спричинена йому даною публікацією / а. с. 5-7 /.

Відповідач позов не визнав.

 Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28.02.2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Суд зобов'язавОСОБА_1 та редакцію Солонянської районної газети "Вперед" спростувати поширені в газеті "Вперед" ІНФОРМАЦІЯ_30 від 11 березня 2006 року відомості щодо ОСОБА_2, що не відповідають дійсності і порочать його честь, гідність та ділову репутацію, а саме про те, що ОСОБА_2 здійснив справжню "авантюру", застосувавши подвійне обкладання податком у 2004 році, застосовуючи владу, змушував всіх орендоздавачів сплачувати в касу готівкою суму податку, тримав в руках господарські віжки і грабував таким чином людей, а також залякував людей.

Суд зобов'язав помістити текст спростування в районній газеті "Вперед", під рубрикою "Спростування", на внутрішній сторінці видання газети у 15-денний термін після набрання чинності рішенням суду тим же шрифтом, на тому ж місці шпальти, що й стаття ІНФОРМАЦІЯ_2.

Також, суд стягнув зОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди та'"58, 50 грн. - судовий збір, а в іншій частині позовних вимог відмовив / а. с. 97-101 /.

З таким рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 і звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині стягнення з нього моральної шкоди, оскільки рішення в цій частині є незаконним та необгрунтованим, а висновки суду не відповідають обставинам справи /а. с. 108-110 /.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія судців приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні згідно п.3 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що в газеті "Вперед" від 11.03.2006 року ІНФОРМАЦІЯ_30 було надруковано статтю ІНФОРМАЦІЯ_2, автором якої є відповідач, тобто мав місце факт поширення про позивача відомостей які не відповідають дійсності і підлягають спростуванню оскільки є такими, що порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача, а тому відповідно до ст. 32 Конституції України, ст. 37 Закону України " Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", ст. ст. 277, 280, 297 ЦК України - задовольнив позовні вимоги позивача щодо спростування недостовірної інформації.

Також, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в силу ст. 32 Конституції України, ст. ст. 280, 1167 ЦК України, оскільки моральна шкода була спричинена позивачу в результаті опублікування в газеті відомостей відносно нього, які не відповідають дійсності, порочать його честь, гідність та ділову репутацію.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача, зокрема про те, що позивач не довів спричинення йому моральної шкоди, як і не доведена його - відповідача вина в спричинення моральної шкоди позивачу, - оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Згідно ст. 212 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно зависив розмір відшкодування за моральну шкоду. Виходячи з дійсних обставин справи та

наслідків, які наступили, колегія суддів знаходить можливим зменшити цей розмір до 1000 грн., задовольнивши апеляційну скаргу частково.

Виходячи з вимог ст. ст. 79, 81 ЦПК України та постанови Кабміну України від 21.12.2005 року № 1258 „ Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" підлягають стягненню з відповідачаОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 15грн., оскільки судом першої інстанції при ухваленні рішення не було вирішене зазначене питання.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів , -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2007 року в частині розміру відшкодування за моральну шкоду - змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 (тисячу) грн. у відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 15 грн., перерахування зазначених коштів зробити на їх одержувача - Відділ державного казначейства Бабушкінського району м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24245686, УДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, рахунок 31212259700004, код платежу 22050000, символ звітності банку - код податкової інспекції 0462.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.