Рішення № 21230525, 02.02.2012, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1620/142/2012

Номер провадження 2/1620/169/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.2012 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Міщанін Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” Миргородський КХП № 1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди , -

в с т а н о в и в :

В січні 2012 року позивачка звернулася в суд з цим позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” Миргородський КХП № 1, посилаючись на порушення своїх трудових прав відповідачем через невиплату нарахованої заробітної плати в момент звільнення з роботи.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свій позов підтримала, просила задовольнити його і стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи, моральну шкоду в сумі 3000 гривень, пояснивши, що у відповідача працювала з листопада 1976 року до 08 листопада 2011 року на посаді техніка. Станом на момент подачі цього позову в суд нараховану їй заробітну плату не виплачено, чим завдано моральної шкоди, оскільки бездіяльність відповідача призвела до моральних страждань через неможливість нормального та повноцінного забезпечення сімї, використання коштів на лікування чоловіка, що потребує додаткових зусиль для організації життя.

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, відповідач не забезпечив явку свого представника в дане судове засідання, про причини неявки свого представника, в супереч вимогам ч. 2 ст. 77 ЦПК України, суд не сповістив, обґрунтованих заперечень чи доказів проти позову не подав, що фактично вказує на визнання заявленого позову / 8, 10 /. Протокольною ухвалою суду вирішено дану справу розглянути у відсутність представника відповідача, в порядку її заочного розгляду, проти чого позивачка не заперечувала.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних обгрунтувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем з 04 листопада 1976 року до 08 листопада 2011 року, що підтверджується копією її трудової книжки / а.с. 3 /, і станом на час розгляду справи їй заборговано заробітну плату за жовтень і листопад в загальній сумі 3861 гривна 04 копійки, розмір якої не заперечується та підтверджується довідкою відповідача / а.с. 4 / і яка, на порушення вимог ст. ст. 21, 116 КЗпП України не виплачена до цього часу.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про оплату праці”, ст. 43 Конституції України кожен працівник має право на заробітну плату.

Оскільки, це право позивачки відповідачем порушено і таке порушення призвело до її моральних страждань, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя, суд вважає обгрунтованими вимоги ОСОБА_1 по відшкодуванню завданої їй моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування такої шкоди враховується характер та незначну тривалість порушення права позивачки, її моральні переживання з приводу порушеного права, ступінь вини відповідача. Від призначення та проведення психологічної експертизи по встановленню факту заподіяння та розміру моральної шкоди, після розяснення судом права клопотати про призначення такої експертизи в порядку ч. 4 ст. 10 ЦПК України, позивачка відмовилася. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці, підлягають до часткового задоволення в межах доведених позовних вимог, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, в сумі 500 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За довідкою відповідача, зі змістом якої погоджується і позивачка, що вказує на відсутність спору відносно розміру суми, середня заробітна плата ОСОБА_1 становить 1930 гривень 52 копійки ( 3861,04 гр : 2 ) / а.с. 4 /.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачки з роботи за період з 08 листопада 2011 року (день звільнення з роботи) по 02 лютого 2012 року ( день винесення судового рішення) становитиме:

-з 08 листопада 2011 року по 08 січня 2012 року розмір заробітку за два місяці складає 1930,52 гривень х 2 = 3861,04 гривну;

-з 08 січня по 02 лютого 2012 року сплинуло 20 робочих днів;

-середній заробіток позивачки за 1 робочий день в місяць складає 1930,52 гривень ( середньомісячна заробітна плата) : 23 робочих днів у січні 2012 року = 83 гривни 93 копійки;

-середній заробіток позивачки за 20 робочих днів у січні лютому 2012 року становить: 20 днів х 83 гр. 93 коп. = 1678 гривень 60 копійок;

-вся сума середнього заробітку становить 3861,04 гр. + 1678,60 гр. = 5539,64 гривень.

Судові витрати по справі від яких позивачка була звільнена при подачі цього позову в суд за майновими та немайновою вимогами, підлягають до відшкодування за рахунок відповідача на користь держави на підставі положень ст. 88 ЦПК України.

Рішення суду в частині присудження позивачці виплати заробітної плати за один місяць в сумі 1930 гривень 52 копійки слід допустити до негайного виконання відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 62, 64, 88, 208, 209, 214, 215, 224, 225, 226, 367 ч. 1 п. 2 ЦПК України, ст. ст. 21, 116, 117, 237 1 КЗпП України, ст. 21 Закону України “Про оплату праці”, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” Миргородський КХП № 1 на користь ОСОБА_1 в рахунок заборгованості по заробітній платі 3861 гривну 04 копійки; в рахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи 5539 гривень 04 копійки; в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 гривень.

Всього стягнути з відповідача на користь позивачки 9900 (девять тисяч девятсот) гривень 68 копійок.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” Миргородський КХП № 1 на користь держави судовий збір в сумі 321 (триста двадцять одна) гривна 90 копійок за майновий та немайновий спір.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати за один місяць в сумі 1930 гривень 52 копійки допустити до негайного виконання.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:В. Д. Чернюк