Рішення № 21228927, 31.01.2012, Карлівський районний суд Полтавської області

Справа № 1608/170/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Жмурко П.Я.

при секретарі Шаршонь Т.М.

за участю представника відповідача Чуракової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Карлівської міської ради Полтавської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на виробничу будівлю ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати договір купівлі-продажу виробничої будівлі від 17.05.2001 року, укладений між ВАТ «Бурякорадгосп Октябрського цукрокомбінату»та ОСОБА_2 дійсним та визнати за ним право власності на самочинно побудовану виробничу будівлю, розташовану в АДРЕСА_1.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17 травня 2001 року було укладено договір купівлі-продажу між ним та ВАТ «Бурякорадгосп Октябрського цукрокомбінату». Відповідно до умов договору ВАТ «Бурякорадгосп Октябрського цукрокомбінату»продав йому виробничу будівлю, що знаходиться в АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу не було посвідчено нотаріально, оскільки це не було передбачено діючим ЦК. При укладенні договору сторонами було дотримано всіх вимог чинного на той час законодавства. Грошові кошти, визначені в договорі, були сплачені ним в повному обсязі. Згідно акту приймання-передачі від 17.05.2001 р., продавець передав обєкт покупцеві. Тобто угода виконана повністю. Він безперервно володіє вищезазначеним майном протягом останніх 10 років, орендує земельну ділянку під даним обєктом нерухомості. На даний час посвідчити нотаріально договір купівлі-продажу не можливо, оскільки ВАТ «Бурякорадгосп Октябрського цукрокомбінату»припинило свою діяльність без правонаступництва. Рішенням виконкому Карлівської міської ради йому було відмовлено у визнанні за ним права власності на вищезазначену будівлю. Згідно технічного заключення, будівельні конструкції відповідають стану задовільний. Таким чином, будівля придатна для використання за призначенням. На підставі викладеного, він звернувся до суду з позовом.

Від представника позивача надійшла заява в якій вона просить суд справу розглядати без її участі і зазначає, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2001 року між позивачем та ВАТ «Бурякорадгосп Октябрського цукрокомбінату»було укладено договір купівлі-продажу відповідно до якого ОСОБА_2 купив нежитлову будівлю розміром 72,5 м. на 14 м., загальною площею 1022,25 кв. м., висотою 4,30 м., що знаходиться в АДРЕСА_1. Пунктом 2.4 договору було передбачено, що право власності на вказану будівлю виникає у покупця з моменту передачі продавцем ключів від будівлі. (а.с. 4-5)

Згідно акту про прийом-передачу нежитлової будівлі від 17.05.2001 року, ВАТ «Бурякорадгосп Октябрського цукрокомбінату»передало, а ОСОБА_2 прийняв, нежитлову будівлю розміром 72,5 м. на 14 м., загальною площею 1022,25 кв. м., висотою 4,30 м., що знаходиться в АДРЕСА_1. (а.с. 6)

Оскільки договір купівлі-продажу було укладено у 2001 році, то дія ЦК України від 16.01.2003 року, на нього не поширюється. Сторони укладали договір відповідно до вимог ЦК Української РСР від 18.07.1963 року.

Відповідно до ст. 224 ЦК Української РСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 47 ЦК Української РСР, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Згідно вимог чинного на час укладення договору законодавства, нотаріальному посвідченню підлягали лише договори купівлі-продажу жилого будинку (ст. 227 ЦК Української РСР) та договори купівлі-продажу будівельних матеріалів (ст. 227-1 ЦК Української РСР).

Таким чином, нотаріальне посвідчення укладеного між сторонами договору купівлі продажу нежилої будівлі, не вимагалося, а тому такий договір є дійсним, не дивлячись на зміни в законодавстві.

Не визнання Карлівською міською радою права власності ОСОБА_2 на вищевказане нерухоме майно є безпідставним.

Тому суд вважає за можливе визнати договір купівлі-продажу виробничої будівлі від 17.05.2001 року, укладений між ВАТ «Бурякорадгосп Октябрського цукрокомбінату»та ОСОБА_2, дійсним.

З рішення Карлівської міської ради від 23.11.2011 року №153, вбачається, що нежитловій будівлі по АДРЕСА_1. (а.с. 15)

З матеріалів справи також вбачається, що нежитлова будівля, придбана ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 17.05.2001 р., розташована по АДРЕСА_1, була ним самочинно перебудована, про що свідчать дані технічного паспорта виготовленого станом на 04.01.2012 року. (а.с. 12-14)

Позивач звернувся до Карлівської міської ради з метою визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно, проте йому було відмовлено, про що прийнято рішення від 23.11.2011 року №160. (а.с. 16)

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивач зазначає, що він є добросовісним набувачем нерухомого майна. Він придбав нежитлову будівлю на підставі договору купівлі-продажу, будівля розташована на орендованій ним земельній ділянці (договір оренди від 27.05.2010 року, а.с. 8-9), він користується будівлею уже більше 10 років і в процесі використання, ним було самочинно перебудовано її. Враховуючи перелічені обставини позивач просить суд визнати за ним право власності на самочинно побудовану виробничу будівлю, розташовану в АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому законом порядку під уже збудоване нерухоме майно.

В судовому засіданні досліджено технічне заключення обстеження будівельних конструкцій будівлі промислового призначення «Ангар», розташованого в АДРЕСА_1. Обстеження було проведено ТОВ Інжинірингове експертне підприємство «Промбудпроект», яке діє на підставі ліцензії №515339 від 01.06.2010 р. У висновку технічного обстеження зазначено, що стан мереж промислової будівлі задовільний, будівля придатна для експлуатації в якості ангару. (а.с. 17-18)

Таким чином, самочинне будівництво здійснено без порушення будівельних правил та норм, скарг від сусідів чи інших осіб, органів місцевого самоврядування, з приводу самочинного будівництва не надходило. Визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Тому суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно побудовану виробничу будівлю, розташовану в АДРЕСА_1.

Керуючись 47, 224, 227, 227-1 ЦК Української РСР, ст. ст. 328, 376, 392 ЦК України ст. ст. 57, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Карлівської міської ради Полтавської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на виробничу будівлю задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі-продажу виробничої будівлі від 17.05.2001 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Бурякорадгосп Октябрського цукрокомбінату»(39500, м. Карлівка, Полтавська область, вул. Полтавська, 159, код 00384868, р/р 26000280196001 в ПРУ КБ «Україна», МФО 331025) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсним.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на самочинно побудовану виробничу будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області, через Карлівський районний суд Полтавської області, протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.

Суддя Жмурко П.Я.