Рішення № 21217242, 28.09.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-3376/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаря Карпенко І.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №377К від 03.12.2007 року в сумі 86569 грн. 61 коп., на предмет застави згідно договору застави транспортного засобу від 03.12.2007 року.

В процесі розгляду справи представник позивача змінила позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 92544 грн. 57 коп., мотивуючи тим, що 03.12.2007 року відповідач ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору №377К від 03.12.2007 року отримав в позивача кредит в розмірі 95000 грн. для придбання автомобіля з строком погашення до 20.12.2012 року зі сплатою 18% річних за час фактичного користування кредитом та зобовязався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 07.12.2010 року за відповідачем наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в сумі 92544 грн. 57 коп., а саме сальдо кредиту в сумі 51241 грн. 28 коп., прострочене тіло кредиту в сумі 11786 грн. 89 коп., нараховані відсотки в сумі 693 грн. 43 коп., прострочені відсотки в сумі 26830 грн. 83 коп., нарахована комісія в сумі 1776 грн. 50 коп., пеня в сумі 215 грн. 64 коп.

Представник позивача Рокетська С.В. в судове засідання не зявилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 50). Причину неявки суду не повідомив.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

03 грудня 2007 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк”, та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №377К (а.с. 5-7), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 95000 грн. та зобовязався повернути кредитні кошти до 20.12.2012 року. Умовами п. 4.1. кредитного договору (а.с. 6 зв.) встановлено розмір відсотків за користування кредитними коштами, який становить 18% річних. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту пунктом 4.3. договору визначено, що позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. Згідно п. 4.4. кредитного договору (а.с. 6 зв.) відповідач зобов'язався повертати кредитні кошти, проценти та винагороди за користування коштами щомісячно, вносячи їх відповідно до графіку погашення кожного місяця не пізніше 20 числа кожного поточного місяця.

Не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_1 систематично порушував строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №377К від 03.12.2007 року (а.с. 45).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №377К від 03.12.2007 року (а.с. 45) відповідач, не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, систематично порушував строки сплати кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язується сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від суми непогашеного платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за котрий сплачується пеня.

Згідно п. 6.6. при порушенні позичальником строків платежів за будь-яким із грошових обовязків, передбачених даним договором більш ніж на 120 днів, у зв'язку з чим банк змушений буде звернутися до суду, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми позову.

Згідно п. 2.3.3. банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного

користування кредитом, пені і штрафних санкцій при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами чи іншими зобов'язаннями за цим договором.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 07.12.2010 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №377К від 03.12.2007 року (а.с. 45), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитними зобов'язаннями в сумі 92544 грн. 57 коп., а саме сальдо кредиту в сумі 51241 грн. 28 коп., прострочене тіло кредиту в сумі 11786 грн. 89 коп., нараховані відсотки в сумі 693 грн. 43 коп., прострочені відсотки в сумі 26830 грн. 83 коп., нарахована комісія в сумі 1776 грн. 50 коп., пеня в сумі 215 грн. 64 коп.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відповідачем не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору №377К від 03.12.2007 року, між банком та відповідачем ОСОБА_1 03.12.2007 року укладено договір застави транспортного засобу (а.с. 9-10).

Однак, за змістом ст.ст. 16, 20 ЦК України спосіб захисту порушеного права особа вибирає на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч. 1, 530, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 611, 612, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 29098829000000, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 92544 грн. 57 коп. (девяносто дві гривні пятсот сорок чотири гривні 57 коп.) заборгованості за кредитним договором №377К від 03.12.2007 року, укладеним між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк”, та ОСОБА_1, та з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 - 865 грн. 70 коп. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д.