Рішення № 21213032, 24.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.12 Справа № 18/5009/7803/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “ГУАРД-777” (69065, м. Запоріжжя, майдан Інженерний, буд. 1, оф. 509)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Екотехінжинірінг” (69035, м. Запоріжжя, вул.Рекордна, буд. 31)

про стягнення 12 589,86 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Лемеш І.В. директор, наказ № 1-к від 08.12.2010 р., паспорт серія НОМЕР_1 від 03.06.2000 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 08.12.2011 року звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю “ГУАРД-777” з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Екотехінжинірінг” про стягнення 12 589,86 грн., з них 10062,50 грн. основного боргу, 2125,10 грн. пені, 411,26 грн. 3 % річних, на підставі договору № 4 від 31.05.2011 р. про надання охоронних послуг та ст.ст. 526, 625, 655, 692, 695 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 12, 32, 49 ГПК України.

Ухвалою суду від 09.12.2011 р. порушено провадження у справі № 18/5009/7803/11, судове засідання призначено на 24.01.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні 24.01.2012 р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача у судове засідання 24.01.2012 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала про порушення провадження у справі від 09.12.2011 р. була відправлена відповідачу на адресу вказану у позові. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 09.12.2011 р., була отримана уповноваженим представником відповідача 14.12.2011 р., про що свідчіть повідомлення про вручення поштового відправлення. Таким чином, відповідач про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

В судовому засіданні 24.01.2012 р. розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю “ГУАРД-777” (надалі позивач, виконавець) та товариство з обмеженою відповідальністю “Екотехінжинірінг” (надалі відповідач, замовник) уклали договір № 4 про надання охоронних послуг (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання по охороні обєкту, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Штабна, 9.

Замовник зобовязується у відповідності із цим договором здійснювати оплату послуг виконавцю (пп. д) п. 2.1. договору).

Згідно з п. 3.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 08.07.2011 р., за надані по цьому договору послуги замовник сплачує виконавцю суму у гривнях, виходячи із розрахунку 11,50 грн. на годину за працю одного співробітника охорони на охороняємому обєкті.

Відповідно до п. 3.3. договору, оплата послуг виконавця здійснюється шляхом перерахування грошових коштів протягом 5 (пяти) днів після підписання акту виконаних робіт, відповідно до предявлених рахунків.

Цей договір укладено на період з 01.06.2011 р. та діє до 31.12.2011 р. (п.7.1. договору).

Позивач свої зобовязання за договором виконав у повному обсязі, надав за період з 01.10.2011 р. по 26.10.2011 р. охоронні послуги на загальну суму 10062,50 грн., що підтверджується двосторонньо підписаним актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000040 від 31.10.2011 р.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобовязання за договором виконав не належним чином. Відповідачем сума вартості послуг у розмірі 10062,50 грн. не була вчасно сплачена позивачу. Позивачем було відправлено відповідачу лист (вих. № 12 від 25.10.2011 р.) про виставлення претензії про тимчасове зупинення виконання договору, відповідачем вказаний лист залишено без реагування та без задоволення.

Відповідачем визнано суму заборгованості, про що свідчать двосторонньо підписані акти звірки взаємних розрахунків від 22.11.2011 р. та від 17.01.2012 р.

Оцінивши надані докази, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 10062,50 грн. основного боргу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобовязання, та факт несплати у визначений зобовязанням термін послуг з 01.10.2011 р. по 26.10.2011 р. на суму 10062,50 грн., позивачем документально підтверджений.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 10062,50 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд (згідно резолютивної частини позову) стягнути з відповідача суму 3 % річних у розмірі 411.26 грн. за період з 06.07.2011 р. по 08.12.2011 р. та пеню за період з 06.07.2011 р. по 08.12.2011 р. загальною сумою 2125,10 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.11.2011 р. у справі № 6/5009/6835/11 за позовом ТОВ “ГУАРД-777” до ТОВ “Екотехінжинірінг” про стягнення 40 314,40 грн. основного боргу, на підставі договору № 4 про надання охоронних послуг від 31.05.2011 р., стягнуто з відповідача 34564,40 грн. основного боргу та припинено провадження у справі в частині стягнення 5000,00 грн. Рішення у справі 6/5009/6835/11 від 24.11.2011 р. набрало законної сили і 05.12.2011 р., на виконання нього, судом був виданий відповідний наказ. У зазначеній справі позивачем не було заявлено до стягнення суми пені та 3 % річних. Тому позивач, окрім основного боргу у розмірі 10062,50 грн. пені та 3 % річних нарахованих за несплату цієї суми, просив суд стягнути з відповідача суми пені та 3 % річних по заборгованості, яка була стягнута з відповідача рішенням суду від 24.11.2011 р. у справі 6/5009/6835/11.

Пунктом 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведений позивачем розрахунок 3 % річних у сумі 414,93 грн. з 06.07.2011 р. по 08.12.2011 р. суд визнав вірним, а заявлену вимогу, такою, що підлягає задоволенню в сумі заявленій позивачем, а саме: 411,26 грн.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторони у п. 4.2. договору обумовили, що в разі прострочення платежів, вказаних у пункті 3.1. цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Суд зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 ЦК України).

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Наданий позивачем розрахунок суми пені за період з 06.07.2011 р. по 08.12.2011 р. загальною сумою 2144,03 грн., суд вважає вірним та виконаним у відповідності до умов договору і діючого законодавства, а вимогу про стягнення із відповідача пені такою, що підлягає задоволенню в сумі заявленій позивачем, а саме: 2125,10 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростували позицію позивача.

Судовий збір, відповідно до статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 35, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Екотехінжинірінг” (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 31, код ЄДРПОУ 33701077, р/р 26001131634600 в ПАТ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ГУАРД-777” (69065, м. Запоріжжя, майдан Інженерний, буд. 1, оф. 509, код ЄДРПОУ 37442546, р/р 26000312735200 в ПАТ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005) 10062,50 грн. (десять тисяч шістдесят дві грн. 50 коп.) основного боргу, 2125,10 грн. (дві тисячі сто двадцять пять грн. 10 коп.) пені, 411,26 грн. (чотириста одинадцять грн. 26 коп.) 3 % річних та 1411,50 грн. (одну тисячу чотириста одинадцять грн. 50 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст.84 ГПК України, 02.02.2012 р.

02.02.2012