Рішення № 21213017, 23.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.12 Справа № 13/5009/5670/11-18/5009/5670/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом: першого заступника прокурора м. Запоріжжя (69035, м. Запоріжжя, вулиця Якова Новицького, буд. 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Желдоркомплект” (69096, м. Запоріжжя, вулиця Ленська, буд. 14-А)

про визнання недійсним договору оренди землі від 13.10.2008 р.

суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 01-17/2440 від 09.06.2011 р., паспорт серія НОМЕР_1 від 08.06.2004 р.;

Від відповідача: не прибув;

Від прокуратури: Костяновська Ю.О., посвідчення № 152 від 13.01.2009 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

22.09.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся перший заступник прокурора м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Желдоркомплект” про визнання недійсним договору оренди землі від 13.10.2008 р., укладеного Запорізькою міською радою та ТОВ “Желдоркомплект”, який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.10.2008 р. за № 040826101622 та про зобов'язання ТОВ “Желдоркомплект” повернути до земель Запорізької міської ради земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:04:042:0218) загальною площею 5,0587 га за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Ленська, 20а, надану для розташування житлового комплексу, та привести її у придатний для використання стан.

Позов вмотивований наступним: 13.10.2008 р. на підставі рішення Запорізької міської ради від 24.09.2008р. № 60/1 «Про передачу в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «ЖЕЛДОРКОМПЛЕКТ»земельної ділянки по вул. Ленська, 20-А для розташування житлового комплексу котеджного типу»Запорізькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю “Желдоркомплект” укладено договір оренди землі загальною площею 5,0587 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 20-А. На підставі проведеної прокуратурою м. Запоріжжя перевірки, на адресу міської ради був направлений протест прокуратури від 06.12.2010 р. № 104-431З вих. 10 на рішення міської ради від 24.09.2008 р. № 60/1 «Про передачу в оренду ТОВ “Желдоркомплект” земельної ділянки по вул. Ленській, 20-а для розташування житлового комплексу котеджного типу». За висновками прокуратури м. Запоріжжя, рішення міської ради від 24.09.2008 р. № 60/1 було прийнято з численними порушеннями вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про планування і забудову територій». 22.06.2011 року на десятій сесії шостого скликання Запорізької міської ради було розглянуто протест прокуратури м. Запоріжжя та прийнято рішення за № 74 «Про задоволення протесту прокуратури м. Запоріжжя від 06.12.2010 року № 104-431З вих. 10 на рішення міської ради від 24.09.2008 р. № 60/1 «Про передачу в оренду ТОВ “Желдоркомплект” земельної ділянки по вул. Ленській, 20-а для розташування житлового комплексу котеджного типу». Посилаючись на те, що рішення Запорізької міської ради про передачу земельної ділянки ТОВ “Желдоркомплект” скасовано та договір оренди земельної ділянки від 13.10.2008 р. укладено з порушенням вимог чинного законодавства України, заявник вважає, що вказаний договір підлягає визнанню недійсним. Крім того, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», за змістом яких, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, заявник просить зобов'язати повернути ТОВ “Желдоркомплект” до земель Запорізької міської ради земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:04:042:0218) загальною площею 5,0587 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 20а.надану для розташування житлового комплексу, та привести її у придатний для використання стан.

Ухвалою господарського суду від 23.09.2011 р. (суддя Серкіз В.Г.) порушено провадження у справі № 13/5009/5670/11, розгляд якої призначено на 03.10.2011 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 17.10.2011 р. та 09.11.2011 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., через перебування судді Серкіза В.Г. на лікарняному, справу № 13/5009/5670/11 передано на розгляд судді Носівець В.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.11.2011 р. справу №13/5009/5670/11 прийнято до провадження суддею Носівець В.В., справі привласнено номер 13/5009/5670/11-18/5009/5670/11, розгляд якої призначено на 07.12.2011 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 20.12.2011 р. та 23.01.2012 р. Ухвалою суду від 20.12.2011 р., за клопотанням представників прокуратури та позивача, відповідно до ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 23.01.2012 р. підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити.

Відповідач нормативно та документально обґрунтований відзив на позовну заяву не надав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Проте, зясувавши, що в позовній заяві була зазначена невірна адреса відповідача, 07.12.2011 р., суд, керуючись ст. 64 ГПК України та згідно із Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.12.2011 р., перенаправив за зясованим місцезнаходженням відповідача (69096, м.Запоріжжя, вул. Ленська, буд. 14-А) ухвалу, в якій повідомив відповідача про час та дату розгляду справи.

Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002 р., якщо підприємством поштового звязку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листи із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків.

Ухвали суду від 07.12.2011р. та від 20.12.2011р. до суду не повернулись. Отже, відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений господарським судом про час і місце розгляду справи судом. Будь-які відомості щодо виключення підприємства з ЄДР, відсутні.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

У судовому засіданні 23.01.2012 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури і позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Запорізькою міською радою 24.09.2008 р. було прийнято рішення за № 60/1 «Про передачу в оренду ТОВ “Желдоркомплект” земельної ділянки по вул. Ленській, 20-а для розташування житлового комплексу котеджного типу», змінено категорію земель з земель рекреаційного призначення на землі житлової та громадської забудови (надалі спірне рішення). На підставі вказаного рішення 13.10.2008 р. Запорізькою міською радою (орендодавцем, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Желдоркомплект” (орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір оренди землі (надалі Договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування житлового комплексу котеджного типу, загальною площею 5,0587 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 20-А. Договір укладено на десять років. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.

Рішенням Запорізької міської ради від 21.02.2001 р. № 23 затверджено техніко-економічне обґрунтування функціонування (надалі - ТЕО) району Великий Луг, розроблене Державним інститутом проектування міст «Дніпромісто»(м. Київ); цим же рішенням ГУАтаМ міської ради та Запорізькому міському управлінню земельних ресурсів вказано, що при вирішенні питань забудови та землекористування в районі Великого Лугу слід керуватися затвердженим проектним матеріалом, регламентуючим виконання містобудівних і землевпорядних вимог.

Рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 р. № 4 затверджено генеральний план розвитку м. Запоріжжя, згідно з графічною частиною якого на переданій в оренду ТОВ “Желдоркомплект” земельній ділянці по вул. Ленській, 20-а площею 5,0587 га (район Великий Луг), передбачено розміщення дитячих оздоровчих закладів, відповідно зазначена ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення з розташуванням дитячих оздоровчих установ.

Рішенням двадцять девятої сесії Запорізької міської ради четвертого скликання від 25.01.2006 р. № 50 вирішено затвердити містобудівну документацію «Коригування техніко-економічного обґрунтування функціонування селища Великий Луг міста Запоріжжя».

15.11.2010 р. за вих. №104-4089вих10 прокуратурою м. Запоріжжя було внесено протест на рішення Запорізької міської ради від 25.01.2006 р. № 50 “Про затвердження містобудівної документації “Коригування техніко-економічного обґрунтування функціонування селища Великий Луг міста Запоріжжя”.

06.12.2010 р. за вих. № 14-4313 вих10 прокуратурою міста Запоріжжя було внесено протест на рішення Запорізької міської ради від 24.09.2008 р. № 60/1 «Про передачу в оренду ТОВ “Желдоркомплект” земельної ділянки по вул. Ленській, 20-а для розташування житлового комплексу котеджного типу».

Листом від 01.07.2011 р. № 17712/01-17 міський голова Сін О.Ч. повідомив прокуратуру м. Запоріжжя про те, що вищевказаний протест прокуратури не розглянуто. Остаточний розгляд зазначеного документу прокурорського реагування відбудеться на найближчій чергові сесії Запорізької міської ради.

Рішенням Запорізької міської ради № 79 від 22.06.2011 р., враховуючи не відповідність коригування техніко-економічного обґрунтування функціонування селища Великий Луг м.Запоріжжя, затверджене рішенням Запорізької міської ради від 25.06.2006 р. № 50, генеральному плану м. Запоріжжя, беручи до уваги, що Департаментом архітектури містобудування Запорізької міської ради ведуться роботи по внесенню змін до генерального плану м. Запоріжжя у відповідності до “Програми раціонального використання території та комплексного містобудівного розвитку міста на 2011-2013 роки”, затвердженої рішенням Запорізької міської ради від 29.12.2010 р. із змінами і доповненнями, керуючись Законом України “Про місцеве самоврядування”, Запорізька міська рада вирішила визнати таким, що втратило чинність рішення Запорізької міської ради від 25.01.2006 р. № 50 “Про затвердження містобудівної документації “Коригування техніко-економічного обґрунтування функціонування селища Великий Луг, м. Запоріжжя”.

Рішенням Запорізької міської ради № 74 від 22.06.2011 р. задоволено протест прокуратури м. Запоріжжя від 06.12.2010 р. за вих. № 14-4313 вих10 та скасовано рішення Запорізької міської ради від 24.09.2008 р. № 60/1 «Про передачу в оренду ТОВ “Желдоркомплект” земельної ділянки по вул. Ленській, 20-а для розташування житлового комплексу котеджного типу».

Тобто, на час прийняття спірного рішення спірна територія визначалася як зона РЖ-2 рекреаційно-житлова з переважним розміщенням садибної та блокованої забудови згідно діючих на той час матеріалів коригування ТЕО функціонування селища Великий Луг, а вирішення питань про можливість виділення та освоєння земельних ділянок на території селища Великий Луг міста Запоріжжя повинно було проводитися на підставі ТЕО 2001 року та з урахуванням генерального плану розвитку і забудови населеного пункту міста Запоріжжя, а не на підставі коригування ТЕО функціонування селища Великий Луг 2006 року.

Оцінивши представлені докази їх сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у звязку із наступним:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 р., прокурори мають право звертатись до суду з позовними заявами виключно в інтересах держави в особі органів державної влади або органів місцевого самоврядування, яким законом надані повноваження органів виконавчої влади.

Згідно ч.1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Запорізька міська рада у земельних відносинах за законом набуває повноважень субєкта права комунальної власності на землю, виконуючи надані їй територіальною громадою повноважень і, відповідно, набуває статусу виконавчого органу влади у системі органів самоврядування на території населеного пункту.

При прийнятті позивачем 24.09.2008 р. рішення за № 60/1 «Про передачу в оренду ТОВ “Желдоркомплект” земельної ділянки по вул. Ленській, 20-а для розташування житлового комплексу котеджного типу»діяв Закон України “Про планування та забудову території”. Статтею 1 вказаного закону (який втратив чинність на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 17.02.2011 р.) визначені наступні поняття:

містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, з урахуванням яких визначається цільове призначення земель;

генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

місцеві правила забудови - нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування.

Статтею 12 зазначеного закону передбачається, що Генеральним планом населеного пункту визначаються, між іншого, потреби в територіях для забудови та іншого використання; потреба у зміні межі населеного пункту, черговість і пріоритетність забудови та іншого використання територій.

Статтею 19 даного закону передбачено, що на території населеного пункту відповідною радою встановлюється режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб.

Режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів або місцевих правилах забудови.

Режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, враховується при розробленні землевпорядної документації.

Таким чином, забудова та використання території населених пунктів повинні відповідати Генеральному плану відповідного населеного пункту.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України “Про основи містобудування”, зміни до містобудівної документації вносяться рішенням органу, який її затвердив.

Згідно з п. 3.8 ДБН Б.1.1-4-2002 “Склад, зміст, порядок розробки, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування”, затвердженими Наказом Держбуду України від 31.01.01 р. № 24 передбачено, що містобудівне обґрунтування внесення змін в конкретний вид містобудівної документації для населеного пункту погоджується з організацією-розробником цієї документації.

Тобто, зміни до генерального плану населеного пункту (містобудівне обґрунтування) вносяться рішенням органу, який його затвердив - Запорізькою міською радою за погодженням з його розробником -УДНДІПМ “Діпромісто”.

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Статтею 124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України, проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Статтею 48 Земельного кодексу України передбачено, що на землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.

Згідно ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” № 02-5/111 від 12.03.1999р., загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 48 Цивільного кодексу України, за якою недійсною визнається угода, що не відповідає, вимогам закону. Правило, встановлене цією нормою, повинно застосовуватися у всіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються, у тому числі, на землі оздоровчого призначення. Статтею 20 цього Кодексу передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії, а також зміна цільового призначення земель проводиться на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Статтею 21 Земельного Кодексу України встановлено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Оскільки, Запорізька міська рада безпідставно, всупереч наданих Законом повноважень, в порушення вимог Законів України “Про основи містобудування”, своїм рішенням фактично змінила цільове призначення земельної ділянки та внесла зміни до містобудівної документації генерального плану розвитку м. Запоріжжя, то договір оренди землі від 13.10.2008 р. укладено з порушенням вимог чинного законодавства України та він підлягає визнанню недійсним.

Заявлені позовні вимоги в частині зобовязання відповідача повернути до земель Запорізької міської ради спірну земельну ділянку, надану для розташування житлового комплексу, та приведення її у придатний для використання стан не підлягають задоволенню.

Прокуратура та позивач не надали суду доказів того, що земельна ділянка, яка на підставі договору оренди землі від 13.10.2008 р. передана відповідачу, не відповідає тому стану, за яким вона передавалася. Також не надано доказів того, що відповідач ухиляється від її повернення позивачеві. Суд, дійшов висновку, що вимога про повернення спірної земельної ділянки заявлена передчасно, оскільки задоволення позову про визнання спірного договору недійсним передбачає правові наслідки недійсності правочину, встановлені ст. 216 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позов частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати договір оренди землі, укладений 13.10.2008 р. Запорізькою міською радою (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206) та товариством з обмеженою відповідальністю “Желдоркомплект” (69096, м. Запоріжжя, вулиця Ленська, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 24907012), зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.10.2008 р. за № 040826101622, недійсним.

3.Стягнути з товариством з обмеженою відповідальністю “Желдоркомплект” (69096, м. Запоріжжя, вулиця Ленська, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 24907012) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.) державного мита. Видати наказ.

4.Стягнути з товариством з обмеженою відповідальністю “Желдоркомплект” (69096, м. Запоріжжя, вулиця Ленська, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 24907012) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31218264700007; код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5.В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 02.02.2012 р.

02.02.2012