Рішення № 21211782, 23.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2012 р.

Справа № 34-10/17-4011-2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз”

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військової частини А-2171

про стягнення 13742,52грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: не з’явилися;

від відповідача: не з’явилися;

від третьої особи: не з’явилися;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Союз” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси заборгованості за надані послуги у розмірі 13763,46грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2011р. суддею Смелянець Г.Є. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №10/17-4011-2011.

Згідно повторного розподілу справи між суддями автоматизованої системи документообігу господарського суду Одеської області від 07.12.2011р., проведеного у зв’язку із перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному, справу №10/17-4011-2011 призначено до розгляду судді Фаєр Ю.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2011р. справу №10/17-3975-2011 прийнято до провадження судді Фаєр Ю.Г. з присвоєнням №34-10/17-4011-2011.

В ході розгляду справи, в судовому засіданні 19.10.2011р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з КЕВ м. Одеси

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом вчасно та на користь ТОВ "Союз" заборгованість за надані послуги у сумі 13742,52грн. належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень. В судові засідання представники не з’явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, своє право на захист не використали.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі представників відповідача за наявними у справі матеріалами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина А-2171 надала суду відзив на позов.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

01.01.2009р. між Військовою частиною А-2171 (Замовник), КЕВ м. Одеси (Платник) та ТОВ "Союз" (Виконавець) укладено договір на вивіз твердих побутових відходів №37КМ09, згідно якого Виконавець на умовах, передбачених даним Договором, здійснює послуги по вивозу твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються в процесі господарської діяльності Замовника і розташованих останнім у контейнерах для збору ТПВ, наданих йому в тимчасове користування Виконавцем, а Платник оплачує послуги, що надаються, на умовах, передбачених даним Договором. Форма фінансування Замовника Бюджет.

Відповідно до п.4.1. цього договору Платник, зокрема, зобов’язаний вчасно й у повному обсязі сплачувати надані послуги відповідно до умов даного договору, а також протягом 5 календарних днів підписувати надані виконавцем акти наданих послуг.

Згідно п.5.1. загальна сума договору відповідно затвердженого фінансування по коду економічної класифікації 1165 складає 17417,40грн.

Відповідно до п.5.2. оплата послуг Виконавця відбувається наступним чином: оплата проводиться Платником по факту виконаних робіт у повному обсязі не пізніше 20-го числа місяця, наступного за поточним (звітним). Підставою для оплати є Акти виконаних робіт, підписані Виконавцем і Замовником

Згідно п.7.2. вказаного договору даний договір укладений до 30.07.2009р., набирає чинності з моменту підписання, а в частині грошових забо’язань, до повного виконання.

Згідно п.7.3. договору №37КМ0 від 01.01.2009р., якщо за 15 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не направила іншій стороні письмове повідомлення про його припинення, дія договору продовжується на наступний рік.

Згідно розрахунку вартості послуг з вивозу ТПВ, здійсненого відповідно до умов договору №37КМ09 від 01.01.2009р. на вивіз тведих побутових відходів замовник оплачує роботи виконавця щомісячно у сумі 2488,20грн.

На виконання умов зазначеного договору за актом передачі контейнерів від 01.01.2009р. Виконавець передав, а Замовник прийняв 5 контейнерів у справному стані, а саме, по території Овідіопольська дорога, 8 –4контейнери, пров.2-й Лазурний, 2 –1контейнер.

На виконання умов договору №37КМ09 від 01.01.09р. ТОВ "Союз" надав, а Військова частина А-2171 прийняла послуги зі збирання та вивезення твердих побутових відходів на загальну суму 13742,52грн., про що свідчать Акти виконаних робіт: від 31.01.2009р. за січень 2009р. на суму 2488,20грн., від 28.02.2009р. за лютий 2009р. - 2488,20грн., від 31.03.2009р. за березень - 2488,20грн., від 30.04.2009р. за квітень 2009р. - 2488,20грн., від 31.05.2009р. за травень - 2488,20грн., від 30.06.2009р. за червень –1301,52грн., які підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

Поряд з цим, в порушення умов договору №37КМ09 від 01.01.2009р. КЕВ м. Одеси, починаючи з січня 2009р., оплату за надані ТОВ "Союз" послуги не здійснює, внаслідок чього у нього виникла заборгованість у сумі 13742,52грн.

За таких обставин, ТОВ "Союз" звернувся до суду за захистом порушеного права та охоронюваного законом інтересу та просить стягнути з КЕВ м. Одеси заборгованість у сумі 13742,52грн.

Дослідивши у відкритих судових засіданнях матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у томі числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

При цьому, в силу ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 2 ст.509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вже зазначалося вище, ТОВ "Союз" надав, а Військова частина А-2171 прийняла послуги зі збирання та вивезення твердих побутових відходів на загальну суму 13742,52грн., про що свідчать Акти виконаних робіт: від 31.01.2009р. за січень 2009р. на суму 2488,20грн., від 28.02.2009р. за лютий 2009р. - 2488,20грн., від 31.03.2009р. за березень - 2488,20грн., від 30.04.2009р. за квітень 2009р. - 2488,20грн., від 31.05.2009р. за травень - 2488,20грн., від 30.06.2009р. за червень –1301,52грн., які підписані та скріплені печатками сторін без зауважень. Проте, КЕВ м. Одеси, всупереч умов договору №37КМ09 від 01.01.2009р. на вивіз твердих побутових відходів, не здійснило оплату наданих послуг.

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, перевіривши правильність нарахування позивачем плати за отримані послуги зі збирання та вивезення твердих побутових відходів, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз” про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси заборгованості за надані послуги у розмірі 13742,52грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (код 08038284; адреса: м.Одеса, вул. Єврейська, 13, р/р 3522100400379 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз" (код 30586931; адреса:м. Одеса, вул.М.Демченко, 30, р/р 26007228796001 в ЗАТ КБ “Приватбанк”, м. Одеси, МФО 328704) заборгованість за надані послуги у розмірі 13742(тринадцять тисяч сімсот сорок дві)грн.52коп. державне мито у сумі 137(сто тридцять сім)грн.43коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236(двісті тридцять шість)грн.

Суддя Ю.Г. Фаєр

Повний текст рішення складено 27.01.2012р.