Рішення № 21211655, 23.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2012 р.Справа № 5/17-2548-2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Нора 2004” до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморспецпроект”

про стягнення 45241,80грн.

Головуючий - Погребна К.Ф.

Судді - Власова С.Г.

Щавинська Ю.М.

Представники сторін яки брали участь у судових засіданнях:

Від позивача: ОСОБА_4 свідоцтво;

ОСОБА_1 довіреність;

ОСОБА_2. довіреність;

Від відповідача: ОСОБА_3 довіреність;

Представники сторін присутні 23.01.2012р.

Від позивача: не зявився;

Від відповідача: ОСОБА_3 довіреність;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Нора2004” звернулось до господарського суду з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморспецпроект” про стягнення заборгованості в сумі 45241,80грн, яка складається з основного боргу в розмірі 33266,40 грн., пені в сумі 11975,40грн. Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача 4000грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.06.2011р. порушено провадження по справі №5/17-2548-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.08.2011р. строк розгляду справи №5/17-2548-2011 було продовжено до 08.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2011 року справу №5/17-2548-2011 було призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2011 року справу № 5/17-2548-2011 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф, суддя Щавинська Ю.М., суддя Фаєр Ю.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2011р. строк розгляду справи №5/17-2548-2011 було продовжено до 23.11.2011р.

У звязку з перебуванням судді Фаєр Ю.Г. у додатковій навчальній відпустці, згідно автоматизованої системи документообігу суду, суддю Фаєр Ю.Г. замінено на суддю Власову С.Г.

Ухвалою суду від 24.11.2011р. справу № 5/17-2548-2011 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф, суддя Щавинська Ю.М., суддя Власова С.Г.

В судових засідання, в порядку ст.. 77 ГПК України, оголошувались перерви з 16.08.2011р. до 23.08.2011р. та з 17.11.2011р. до 23.01.2011р.

В процесі розгляду справи, представник позивача неодноразово надавав уточнення позовних вимог, відповідно останньої редакції уточнення позовних вимог від 15.08.2011р. позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 36754,54грн. яка складається з основного боргу в сумі 33266,40грн. та пені в розмірі 3488,14грн. Крім того просить суд стягнути 4000грн. витрат на правову допомогу.

15.08.2011р. позивач надав до суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 36754,54грн. яка складається з основного боргу в сумі 33266,40грн. та пені в розмірі 3488,14грн. Крім того просить суд стягнути 3500грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Нора 2004”, згідно з вказаними клопотанням є остаточною, у звязку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Відповідач, 23.08.2011р. надавав до суду заперечення на позов, відповідно до яких позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволені позову відмовити повністю. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається на те, що договір №102/03 від 12.03.2009р. не засвідчений печаткою підприємства, підпис не схожий на підпис керівника підприємства, а отже цей договір є неукладеним та таким що не породжує права та обовязки для відповідача; акти виконаних робіт №№ 1283, 1788,1803,1837 не підписані Генпідрядником, тобто на думку відповідача здача приймання робіт фактично не відбувалася, а тому відсутні підстави для оплати робіт; довідки про вартість виконаних робіт за вересень жовтень 2010р. не підписані керівником підприємства або уповноваженою особою відповідача, відсутня печатка підприємства, не підписані Замовником та не засвідчені печатками підприємства, а отже, як вважає відповідач зазначені довідки не породжують будь яких юридичних наслідків для відповідача.

07.09.2011р. до суду надійшло клопотання представник відповідача про призначення експертизи, яке судом відхилено з огляду на його не обґрунтованість та невідповідність нормам діючого законодавства України.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

12.03.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Нора-2004” та товариством з обмеженою відповідальністю „Чорноморспецпроект” був укладений договір субпідряду №102/3.

Згідно п.1.1 договору генпідрядник (відповідач по справі) доручає, а субпідрядник ( позивач по справі) приймає на себе виконання власними силами та засобами, відповідно до умов договору, ПСД, СНиП, ДБНУ, будівельно монтажні роботи по обєкту: „реконструкція з розширенням лабораторно - експериментальних корпусів ВАТ „Електорозавод” за адресою: м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 11. корпус 1Б , архітектурне рішення і внутрішня обробка на відмітці 0.000 в осях 1-15, № креслень М2222.2-АР1.

Пунктом п.4.1 договору передбачено, здача приймання виконаних робіт здійснюється щомісячно уповноваженим представниками Замовника, Субпідрядника, Генпідрядника шляхом підписання акту виконаних робіт по формах КБ-1, КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 відповідно до діючих норм і правил в терміни: форма КБ-1 до 10 числа поточного місяця КБ-2в, КБ-3 до 12 числа поточного місяця. У разі несвоєчасної здачі форм, Генпідрядник приймає їх для сплати в наступному місяці.

Генпідрядник зобовязується оплатити виконані Субпідрядником роботи відповідно умов договору (п.6.2.3. договору).

Розрахунки за виконані роботи здійснюються Генпідрядником на підставі довідок про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3, підписаних генпідрядником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахункових рахунок Субпідрядника на протязі 3-х банківських днів після підписання довідки КБ-3 за вирахуванням засобів за поставлені матеріали та надані послуги (п.5.2 договору).

Відповідно п.2.1 договору орієнтована вартість робіт по договору складає 1788722,40грн. (один мільйон сімсот вісімдесят вісім тисяч сімсот двадцять дві гривні сорок копійок) в т.ч. ПДВ 20% - 298120,40грн.

Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання за договором, виконував належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому виконаних підрядних робіт за 2010р. за формою КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 підписаних сторонами по справі.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором №102/3 належним чином не виконував.

Так, у відповідача існувала заборгованість по акту виконаних робіт за формою КБ-2в №1283 за серпень 2010р. в сумі 11733,60грн., яку він мав сплатити на підставі виставленого рахунку-фактури №СФ-0000047 від 22.09.2010р.

Крім того, 08.11.2010р. відповідачу були направлені акти виконаних робіт за формою КБ-2в №№1788,1803,1837 за жовтень 2010р., довідку про вартість виконаних робіт формою №КБ-3 до вище перелічених актів по обєкту „Реконструкція з розширенням лабораторно - експериментальних корпусів ВАТ „Електорозавод”, корпус 1Б” та рахунок фактуру №СФ-0000069 від 09.11.2010р. на суму 21532,80грн.

Судом встановлено, що невиконання відповідачем належним чином своїх зобовязань за договором, призвело до виникнення у нього заборгованості в сумі 33266,40грн.

Позивач неодноразово 07.12.2010р., 06.12.2010р. та 03.02.2011р. направляв на адресу відповідача листи з вимогою погасити заборгованість в сумі 33266,40грн. та нараховану на підставі п. 8.3 договору пеню.

Втім, відповідач вимогу позивача по погашенню заборгованості не виконав, заборгованість не погасив.

Приймаючи до уваги, що відповідач порушив свої зобовязання за договором, позивач змушений був звернутись до суду із позовом, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача, згідно з уточненою позовною заявою, заборгованість в сумі 36754,54грн. яка складається з основного боргу в сумі 33266,40грн. та пені в розмірі 3488,14грн.

У судовому засіданні 23.01.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.

Згідно з вимогами ч.ч.1,2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до вимог ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін, а згідно з вимогами ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вище встановлено господарським судом, на виконання умов договору підряду позивачем у вересні жовтні 2010р. виконані роботи загальною вартістю 33266,40 грн., що підтверджується відповідними актами приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-3), які підписані відповідачем без жодних зауважень щодо вартості та якості виконаних робіт. При цьому жодних заперечень щодо вартості та якості виконаних позивачем робіт не надано відповідачем і під час розгляду даної справи у суді.

Приймаючи до уваги, що процедура приймання виконаних робіт, оформлена актами приймання виконаних підрядних робіт, підписаними обома сторонами та довідками про вартість виконаних робіт, а також відсутність будь-яких приміток, щодо відмови однієї із сторін від підписання вказаних актів та довідок, суд доходить висновку, що підрядні роботи були виконані ТОВ "Нора - 2004" належним чином, згідно до умов укладеного між сторонами договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про наявність порушень умов договору щодо оплати виконаних робіт з боку відповідача, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №102/3 від 12.03.2009р. у розмірі 33266,40грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо неукладеності договору не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки спростовуються доказами та наявними матеріалами справи. Так, в матеріалах справи наявні реєстри кредитових платежів щодо здійснення відповідачем оплати за договором №102/3 від 12.03.2009р., а отже які свідчать про визнання ним договору укладеним та виконання за цим договором своїх зобовязань. Заперечення відповідача, щодо відсутності підпису та печатки відповідача на актах виконаннях робіт, після огляду судом оригіналів відповідних актів, свого підтвердження не знайшли.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3 договору передбачено, у разі прострочення платежів згідно з п.5 договору за фактично виконаний обєм робіт Генпідрядник сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за прострочку виконання зобовязання у розмірі 3488,14 грн. вважає його обґрунтований та таким що відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в розмірі 36754,54грн. з яких основний борг в сумі 33266,40 грн. та пеня в розмірі 3488,14грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на адвокатські послуги, суд вказує наступне.

Відповідно до п. 10 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України.

В підтвердження заявленої вимоги, щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 3500 позивач надає оригінал договору про надання адвокатських послуг №67, який 17.06.2011р. укладений між позивачем (клієнт) і адвокатом ОСОБА_4 (виконавець), що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 02.03.2006р.(копія наявна в матеріалах справи), з додатковою угодою до цього договору, згідно з яким виконавець зобовязується надати правову допомогу щодо ведення судової справи, представництва прав та інтересів клієнта у господарському суді Одеської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Нора2004” до товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморспецпроект” про стягнення заборгованості в сумі 45241,80грн.; квитанцію до прибуткового касового ордеру №83 від 20.06.2011р., згідно з якою на підставі договору №67 від 17.06.2011р. адвокат ОСОБА_4 прийняла від позивача 2000 грн. та квитанцію до прибуткового касового ордеру №93 від 03.08.2011р. згідно з якою на підставі договору №67 від 17.06.2011р. адвокат ОСОБА_4 прийняла від позивача 2000 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає заявлену вимогу щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 3500грн. обґрунтованою, підтвердженою доказами та такою, яка підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморспецпроект” (65091, м. Одеса, вул. Південа, 26; код 32184104) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Нора-2004” ( 69063, м. Запоріжжя, вул. Свердлова, буд. 11; код 33210407) 33266 (тридцять три тисячі двісті шістдесят шість)грн. 40 коп. основного боргу, 3488 (три тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 14 коп. пені, 367 (триста шістдесят сім) грн. 55 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. ІТЗ судового процесу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморспецпроект” (65091, м. Одеса, вул. Південа, 26; код 32184104) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Нора-2004” ( 69063, м. Запоріжжя, вул. Свердлова, буд. 11; код 33210407) 3500 (три тисячі пятсот) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Головуючий Погребна К.Ф.

Суддя Власова С.Г.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повний тектс рішення складено 27.01.2012р.