Ухвала суду № 21211471, 30.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

У Х В А Л А

30.01.12 Справа № 18/1(15/59).

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Донбастеплоенергосервіс”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасагросервіс”, м. Луганськ

про стягнення 49 900 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача (заявника) ОСОБА_1 представник за довіреніситю № б/н від 07.02.2011;

від відповідача - ОСОБА_2 представник за довіреністю № б/н від 19.01.2012;

від ВДВС Артемівського МУЮ - ОСОБА_3 - державний виконавець, довіреність № б/н від 19.12.2012

Суть спору: позивачем заявлені вимоги:

- стягнути з відповідача 46200 грн. 00 коп. заборгованість з орендної плати за розрахунковий період з 01.04.2006 по 28.02.2007 за договором № б/н від 01.01.2006;

- стягнути з відповідача 3700 грн. 00 коп. пені, нарахованої за період з 01.05.2006 по 20.02.09.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.02.2011 № 18/1(15/59) позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасагросервіс”, м. Луганськ, вул. А. Ліньова, 75-А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13390468 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми “Донбастеплоенергосервіс”, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 97, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21840307, борг з орендної плати у сумі борг у сумі 46 200 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита в сумі 462 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 109 грн. 25 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.04.2011 № 18/1(15/59) рішення господарського суду Луганської області від 10.02.2011 № 18/1(15/59) залишено без змін.

06.05.2011 видано наказ господарського суду Луганської області на виконання вищевказаного рішення.

Постановою Вищого господарського суду Луганської області від 16.06.2011 № 18/1(15/59) постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.04.2011 № 18/1(15/59) залишено без змін.

При розгляді скарги суд встановив: 26.05.2011 державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 26755871 за наказом № 18/1 від 06.05.2011. За змістом вказаної постанови вбачається, що вказане виконавче провадження відкрито за наказом № 18/1(15/59) від 06.05.2011.

Вказаною постановою боржнику надано семиденний строк для добровільного виконання. За поясненням органу виконавчої служби 18.07.2011 зроблено запити в реєстраційно-облікові установи. Згідно відповіді податкового органу боржник мав рахунки в установах банків.

В звязку з невиконанням боржником рішення суду добровільно, постановою від 09.08.2011 накладено арешт на кошти у межах суми 46771 грн. 25 коп., що містяться на рахунку 2600901002808 у відділенні «Укрексімбанк».

07.10.2011 платіжним дорученням № 5883 на рахунок стягувача - було перераховано 29136 грн. 70 коп. в рахунок виконання наказу від 06.05.2011 по справі 18/1(15/59). Стягував не заперечує факт отримання цих грошових коштів.

Постановою від 01.09.2011 накладено арешт на все майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення 46771 грн. 25 коп., заборонено йому здійснювати відчуження будь-якого майна. Копії постанови направлено на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника.

Постановами від 07.11.2011 та від 05.01.2012 за заявами стягувача накладено арешт на кошти у межах суми 14670 грн. 89 коп., що містяться на рахунку у ЛФ ПАТ КБ «Надра». За поясненнями органу виконавчої служби фінансова установа повертала вказані постанови в звязку з невірними реквізитами.

Позивач звернувся зі скаргою на бездіяльність Державної виконавчої служби та просить суд визнати протиправним бездіяльність органу виконання судового рішення, у формі не проведення комплексу заходів по виконанню судового рішення згідно Закону України "Про виконавче провадження". Позивач зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження»встановлено строк для примусового виконання рішення в 6 місяців, цей строк сплив 26.11.2011. Державними виконавцем накладено арешт на транспортні засоби, що належать боржнику. Подальші дії виконавчого провадження не здійснюються.

Представник Артемівського ВДВС Луганського МУЮ відзивом на скаргу від 18.01.2012 заперечує проти вимог викладених у скарзі та просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що виконавчою службою прийняті заходи щодо виконання рішення суду та мало місце часткове виконання цього рішення.

Суд вважає доводи скарги необґрунтованими з огляду на таке:

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Вищевказані дії були виконані державним виконавцем.

Згідно ст. 30 цього закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 32 даного Закону передбачено, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

За загальним правилом, встановленим ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до ст. 65 цього Закону державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

К вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем проведено заходи примусового виконання рішень і частково виконано рішення суду протягом встановленого строку. Тобто, факт бездіяльності органу виконавчої служби не підтверджено матеріалами справи.

Отже, скарга відповідача не підлягає задоволенню, оскільки державним виконавцем виконувались заходи примусового виконання рішень, скаржником не зазначено будь яких конкретних порушень державним виконавцем Закону України «Про виконавче провадження»або інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону.

В судовому засіданні 30.01.2012 скаржник усно заявив клопотання про направлення окремих ухвал органу податкової служби та МРЕВ. Дане клопотання не задовольняється, оскільки відповідно до ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Отже, винесення окремої ухвали суду здійснюється за загальним правилом за наявності доказів згідно ст. 33, 34 ГПК України. В справі відсутні докази порушень органом податкової служби та МРЕВ.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Донбастеплоенергосервіс” на бездіяльність Державної виконавчої служби залишити без задоволення.

Суддя Т.М.Мінська