Рішення № 21211291, 23.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/47523.01.12 За позовомПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

про стягнення шкоди в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 03.01.2012р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 23.01.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна»(надалі ПАТ «СК «Країна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 15855, 15 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «Країна»на підставі договору автомобільного страхування № 23/019462/ПР/2.1.5.1 від 28.10.2008р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Рено, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ НАСК Оранта»позивачем було направлено останньому регресну вимогу на виплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 15855, 15 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвалу суду відповідачем отримано 06.12.2011р., що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 30.11.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором автомобільного страхування № 23/019462/ПР/2.1.5.1 від 28.10.2008р. у ВАТ «СК «Країна», правонаступником якого є позивач, застраховано автомобіль Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2, вигодонабувач ТОВ «ПростоФінанс».

Згідно довідки ДАІ Печерського районного управління при ГУМВС України в місті Києві, 02.08.2009р. мала місце дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобіля Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля Рено, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Печерського районного суду міста Києва від 09.09.2009р., справа 3-4188/09.

За страховим випадком ДТП що сталась 02.08.2009р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 23/13824/2.1.5.1. від 26.10.2009р. по договору страхування № 23/019462/ПР/2.1.5.1 від 28.10.2008р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 15855, 15 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 1741 від 11.11.2009р..

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, проведено страховою компанією по складеній калькуляції №314/08/09 від 10.08.2009р.. Виконання робіт частково оплачено на рахунок ремонтної організації згідно виставленого рахунку-фактури № АР-0003875 від 06.08.2009р. по сумі 15855, 15 грн. за рахунок страхового відшкодування.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України транспортний засіб - автомобіль Рено, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ВАТ НАСК «Оранта»про що укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/5727649.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Рено, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 09.09.2009р..

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідачем на вимоги суду (ухвала від 30.11.2011р.) не представлено договору (полісу ВС/5727649) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів що укладений з власником автомобіля Рено, державний номер НОМЕР_2 за участю якого сталась ДТП 02.08.2009р., а факт укладення зазначеного договору підтверджено матеріалами справи (витягом з централізованої бази МТСБУ).

Жодних належних доказів, що за вказаним договором застраховано цивільну відповідальність іншої особи, що вказаний договір третього типу і укладений не у відношенні відповідальності водія визнаного винним у ДТП 02.08.2009р. відповідачем суду не надано, про наявність таких - у спростування вимог позивача протягом досить тривалого часу (з 30.11.2011р.) суд не повідомлено.

Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5727649), а до ПАТ «СК «Країна»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 23/019462/ПР/2.1.5.1 від 28.10.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Оскільки, у матеріалах справи відсутній поліс ВС/5727649 обов'язкового страхування цивільної відповідальності, що укладений у відношенні відповідальності за шкоду завдану внаслідок експлуатації автомобіля Рено, державний номер НОМЕР_2, встановити факт погодження розміру франшизи при його укладанні неможливо, що свідчить про недоведеність позивачем своїх вимог по сумі 510 грн. (передбачений законом можливий розмір франшизи).

Натомість в іншій частині заявлених вимог, останні не спростовані відповідачем, що є підставою для стягнення суми збитку в розмірі 15345, 15 грн. (15855, 15 грн. 510 грн. франшиза) виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Регресна вимога на виплату страхового відшкодування за вих. № 5590/1027 від 22.08.2011р. міститься в матеріалах справи, та отримана відповідачем 26.08.2011р., що підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної регресної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1411, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1311, 45 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, п. 5 ст. 81, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині заявлених вимог про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»510 грн. позов залишити без розгляду.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, ідент. код 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(04176, м. Київ, вул. Електриків 29-А, ідент. код 20842474) 15345, 15 грн. (п'ятнадцять тисяч триста сорок пять гривень 15 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 1311, 45 грн. (одну тисячу триста одинадцять гривень 45 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 25.01.2012