Рішення № 21211230, 17.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/14317.01.12 За позовомПриватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар"

простягнення 6 998 224, 20 грн.

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Любченко М.О.

Ягічева Н.І.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1. за довіреністю б/н від 31.10.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар" (далі позивач, ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" (далі відповідач, ТОВ "Торговий дім "Індар") про стягнення 6 998 224, 20 грн. боргу за Договором про дистрибуцію № 58-110-11 від 01.04.2010 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що в період з 20.06.2011 р. по 10.08.2011 р. позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору було відвантажено на користь відповідача товар на загальну суму 6 988 224, 00 грн., проте останній не виконав взятих на себе зобовязань щодо його оплати у встановлений строк, чим порушує права позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2011 р. порушено провадження у справі № 5/143 та призначено розгляд справи на 04.10.2011 р.

Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2011 р. з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили задоволено подану разом з позовом заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти у розмірі 6 998 224, 20 грн., що знаходяться на банківських рахунках, відкритих на ім'я відповідача.

29.09.2011 р. позивачем було подано через канцелярію суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором про дистрибуцію № 58-110-11 від 01.04.2010 р. в сумі 11 489 651, 90 грн., а також доповнення до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої він просив до вирішення справи по суті накласти арешт на грошові кошти в межах 11 489 651, 90 грн., що знаходяться на банківських рахунках відповідача.

Зазначена заява про збільшення розміру позовних вимог мотивована тим, що в період з 11.08.2011 р. по 15.09.2011 р. позивачем було додатково відвантажено на користь відповідача товар на загальну суму 4 996 805, 70 грн., у звязку з чим станом на момент подачі вказаної заяви, враховуючи часткове погашення боргу 16.08.2011 р. на суму 5 450, 00 грн., загальний розмір заборгованості відповідача становить 11 489 651, 90 грн.

04.10.2011 р. до початку судового засідання від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи.

У судовому засіданні 04.10.2011 р. представник позивача підтримав заявлений позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, а також доповнення до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2011 р. судом відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 5/143.

В судовому засіданні 04.10.2011 р. судом вирішено прийняти до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, отже справа розглядається в редакції зазначеної заяви та має місце нова ціна позову.

Також, у судовому засіданні 04.10.2011 р. судом винесено ухвалу, відповідно до якої задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову частково, та з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили накладено арешт на грошові кошти у розмірі у розмірі 4491427,70 грн., що знаходяться на банківських рахунках, відкритих на імя Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар», а саме: р/р 26000006009401, що відкритий в АТ «Сведбанк»(публічне) в м. Києві, МФО 300164; р/р 26005044688001, що відкритий в АТ «ТАСкомбанк», м. Київ, МФО 339500 та накладено арешт на грошові кошти у розмірі 11 489 651, 90 грн., що знаходяться на банківських рахунках, відкритих на імя Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар», а саме: р/р 26024006009432, 26025006009431, 26055006009401, 26107006009401, що відкриті в АТ «Сведбанк»(публічне) в м. Києві, МФО 300164; р/р 26003044688003, 26004044688002, 26050044688001, що відкриті в АТ «ТАСкомбанк», м. Київ, МФО 339500; р/р 26000001021754, що відкритий в ПАТ «Перший інвестиційний банк», МФО 300506. В задоволенні решти заяви відмовлено.

В судовому засіданні 04.10.2011 р. в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 01.11.2011 р.

28.10.2011 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про збільшення розміру позовних вимог та заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Зазначена заява про збільшення розміру позовних вимог мотивована тим, що в період з 26.09.2011 р. по 17.10.2011 р. позивачем було додатково відвантажено на користь відповідача товар на загальну суму 5 765 625, 10 грн., у звязку з чим станом на момент подачі вказаної заяви, загальний розмір заборгованості відповідача становить 17 255 277, 00 грн.

01.11.2011 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано клопотання про припинення провадження у справі № 5/143 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки 01.04.2010 р. між сторонами було укладено третейську угоду.

Розгляд вказаних клопотань судом відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

Представником позивача в судовому засіданні 01.11.2011 р. подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 5/143.

В судовому засіданні 01.11.2011 р. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2011 р. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 5/143 на п'ятнадцять днів.

11.11.2011 р. позивачем через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано письмові заперечення на клопотання відповідача про припинення провадження у справі № 5/143.

15.11.2011 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 5/143 та підтримано його в судовому засіданні 15.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. задоволено клопотання відповідача та призначено колегіальний розгляд справи № 5/143.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5/143 у наступному складі суду: Головуючий суддя: В.С. Ломака, судді: М.О. Любченко, Н.І. Ягічева.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. вказаною колегією суддів справу № 5/143 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.12.2011 р.

15.12.2011 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано клопотання про скасування заходів до забезпечення позову та підтримано його в судовому засіданні 15.12.2011 р., оскільки, за твердженнями відповідача, 13.12.2011 р. відбулось зарахування зустрічних вимог.

Судом відкладено вирішення вказаного клопотання до встановлення фактичних обставин справи.

За наслідками судового засідання 15.12.2011 р. розгляд справи відкладено на 17.01.2012 р.

27.12.2011 р. позивачем через відділ діловодства суду подано заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

16.01.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про дотримання строків розгляду справи, передбачених ст. 69 ГПК України, а також клопотання про винесення окремої ухвали, у звязку із залученням позивачем як доказу підробленої, на думку відповідача, додаткової угоди від 17.05.2010 р. до договору дистрибуції № 58-110-11 від 01.04.2010 р.

Крім того, 16.01.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 17.01.2012 р., мотивоване тим, що представник позивача перебуватиме в іншому судовому засіданні, з огляду на що не має можливості з'явитись до суду для участі у розгляді справи № 5/143 17.01.2012 р.

У судове засідання 17.01.2012 р. представник позивача не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Так, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, суд відхилив клопотання позивача від 16.01.2012 р. про відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Так, суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі Конвенції) ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 р., кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно з листом в.о. Голови Верховного Суду України Пилипчука П.П. головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р. у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Позивач в обґрунтування заявленого клопотання про відкладення розгляду справи посилається на перебування свого представника в іншому судовому засіданні, при цьому не надаючи жодних доказів зазначеного. При цьому, слід враховувати, що юридичні особи не позбавлені права мати декількох представників, а також бути представленими під час розгляду справи їх керівниками.

В силу зазначеного, суд вважає клопотання позивача необґрунтованим.

У судовому засіданні 17.01.2012 р. представник відповідача проти позову заперечив та просив припинити провадження у справі на підставі заявленого ним раніше клопотання.

Під час судового засідання судом розглянуто заяву позивача про збільшення позовних вимог та прийнято її до розгляду.

Так, відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Також, у п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Враховуючи зазначене, судом розглядаються позовні вимоги в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог позовних вимог, поданої до суду 28.10.2011 р.та має місце нова ціна позову.

При цьому, судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову від 25.10.2011 р. шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача на суму 5 765 625, 10 грн.

Також, суд розглянув клопотання відповідача про припинення провадження у справі, мотивоване тим, що між сторонами було укладено третейську угоду, та відхилено його з огляду на наступне.

01.04.2010 р. між сторонами було укладено Третейську угоду, відповідно до змісту якої всі спірні питання, які виникнуть (виникли) у сторін у зобовязальних правовідносинах за Договором про дистрибуцію № 58-110-11 від 01.04.2010 р., укладеному між ними, вирішуватимуться шляхом їх розгляду постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Київтрансбуд" в порядку та за правилами, передбаченими регламентом цього суду.

Водночас, 17.05.2010 р. сторонами також було укладено Додаткову угоду до Договору про дистрибуцію № 58-110-11 від 01.04.2010 р., відповідно до якої було вирішено визначити такий порядок розгляду спорів за даним Договором: 1. Підлягають розгляду в господарському суді відповідно до законодавства України спори щодо виконання дистрибютором перед виробником своїх грошових зобовязань за Договором, а також спори щодо стягнення з виробника грошових коштів за невиконання (неналежне виконання) своїх зобовязань за договором. 2. Підлягають розгляду постійно діючим третейським судом при Асоціації "Київтрансбуд" в порядку та за правилами, передбаченими регламентом цього суду всі інші спори, що не передбачені в п. 1 цієї додаткової угоди, та які можуть виникнути між сторонами.

При цьому, відповідно до п. 3 вказаної Додаткової угоди, з моменту набрання нею чинності Третейська угода від 01.04.2010 р. діє в частині, що не суперечить цій Додатковій угоді.

Доказів визнання Додаткової угоди від 17.05.2010 р. у встановленому законом порядку недійсною сторонами суду не надано, а тому необхідно дійти висновку про безпідставність заявленого відповідачем клопотання.

З цих же підстав суд відхиляє клопотання про винесення окремої ухвали, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту підробки вказаної Додаткової угоди.

Судом також розглянуто клопотання відповідача про скасування вжитих заходів до забезпечення позову у справі № 5/143, мотивоване тим, що станом на 13.12.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 43 547, 00 грн., оскільки 13.12.2011 р. відбулось зарахування зустрічних вимог між сторонами та відмовлено у його задоволенні з огляду на наступне.

На підтвердження зазначеного відповідач надав суду примірник заяви про зарахування зустрічних вимог № 13/12-1 від 13.12.2011 р., відривний аркуш курєрського конверту № 00661 від 13.12.2011 р., а також примірники відповідних договорів та первинних бухгалтерських документів, на які відповідач посилається в якості доказу щодо наявності боргу перед ним у позивача, на суму якого було проведено зарахування зустрічних вимог.

Заперечуючи проти факту зарахування зустрічних вимог, позивач вказує на те, що 13.12.2011 р. на адресу ПрАТ "Індар" кур'єрською службою було доставлено конверт, який вручено охоронцю ОСОБА_2.

Відповідно до Акта про відкриття поштового конверта від 13.12.2011 р., при відкритті поштового конверту встановлено, що в ньому знаходиться незрозумілий текст під заголовком "Заява" з вихідним номером 13/12-1 від 13.12.2011 р. з описом святкування зимового свята Андрія Калити.

Згідно з приписами ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем належними доказами, як то описом-вкладенням у цінний лист, не доведено, що ним було надіслано позивачу саме заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, суд не вбачає підстав для висновку щодо зменшення суми боргу відповідача перед позивачем.

У свою чергу, відмітка на відривному аркуші курєрського конверту про опис вкладення, не є належним доказом вручення позивачу саме заяви про зарахування зустрічних вимог, оскільки, на курєрську службу не покладено обовязок перевіряти зміст відповідного документу, що надсилається.

Що стосується клопотання відповідача щодо дотримання строків розгляду справи, суд відзначає, що відповідно до п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. "Про судове рішення" у разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді до складу суду розгляд справи слід починати спочатку.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2010 р. між позивачем (виробник) та відповідачем (дистрибютор) було укладено Договір про дистрибуцію № 58-110-11 (далі Договір), згідно розділу 1 якого виробник призначає своїм офіційним представником (дистрибютором), який уповноважений представляти, продавати лікарські засоби виробництва ЗАТ "Індар" (надалі Товар) на території України, а дистрибютор погоджується діяти в якості офіційного представника на території України на умовах визначених цим Договором.

Дистриб'ютор купує лікарські засоби у виробника по цінах, які зазначені у Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною даного Договору, та організовує прямі та непрямі поставки товару відповідно до вимог, зазначених в даному Договорі (п. 1.2. Договору)

Умови оплати, строки поставки, ціна товару, перелік товарів, відповідальність сторін та інші істотні умови поставки визначаються в окремих наказ-накладних на поставку товарів. (п. 1.3 Договору).

Розділом 4 Договору сторони обумовили порядок замовлення товарів дистрибютором, згідно якого дистрибютор направляє виробнику замовлення з зазначенням найменувань і кількості, що підлягають поставці; після узгодження заявки виробник надає наказ-накладну, в якій обовязково зазначається асортимент, кількість, ціна, сума.

Відповідно до п. 8.1. Договору в редакції додаткової угоди від 20.07.2011 р. він набирає силу з 01.04.2010 р. і діє до 01.07.2012 р.

Також, додатковою угодою до Договору від 20.07.2011 р. сторони виклали п. 1.3. Договору в редакції, відповідно до якої дистрибютор здійснює оплату товару на користь виробника шляхом попередньої оплати 100 % ціни товару за кожну партію товару.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору в період з 20.06.2011 р. по 10.08.2011 р. позивач поставив відповідачу лікарські засоби на загальну суму 6 998 224, 20 грн. на підставі наступних наказів-накладних: № 016584 від 20.06.2011 р., № 016588 від 20.06.2011 р., № 016587 від 20.06.2011 р., № 016589 від 20.06.2011 р., № 016592 від 22.06.2011 р., № 016591 від 22.06.2011 р., № 016596 від 22.06.2011 р., № 016599 від 22.06.2011 р., № 016602 від 22.06.2011 р., № 016603 від 22.06.2011 р., № 016605 від 24.06.2011 р., № 016608 від 25.06.2011 р., № 015543 від 05.07.2011 р., № 000009 від 13.07.2011 р., № 0000010 від 13.07.2011 р., № 000012 від 14.07.2011 р., № 000013 від 15.07.2011 р., № 000014 від 15.07.2011 р., № 000025 від 20.07.2011 р., № 000026 від 20.07.2011 р., № 000027 від 20.07.2011 р., № 000031 від 21.07.2011 р., № 000038 від 27.07.2011 р., № 000040 від 29.07.2011 р., № 000041 від 29.07.2011 р., № 000042 від 29.07.2011 р., № 000051 від 03.08.2011 р., № 000053 від 04.08.2011 р., № 000054 від 04.08.2011 р., № 000054 від 04.08.2011 р., № 000055 від 04.08.2011 р., № 000057 від 04.08.2011 р., № 000062 від 08.08.2011 р., № 000065 від 10.08.2011 р., № 000066 від 10.08.2011 р., № 000068 від 10.08.2011 р..

Також, в період з 11.08.2011 р. по 15.09.2011 р. позивач поставив на користь відповідача лікарські засоби на загальну суму 4 996 805, 70 грн. на підставі наказів-накладних: № 000087 від 23.08.2011 р., № 000088 від 23.08.2011 р., № 000089 від 23.08.2011 р., № 000097 від 31.08.2011 р., № 000109 від 06.09.2011 р., № 000111 від 06.09.2011 р., № 000112 від 06.09.2011., № 000113 від 06.09.2011 р., № 000115 від 07.09.2011 р., № 000116 від 09.09.2011 р., № 000129 від 09.09.2011 р., № 000119 від 12.09.2011 р., № 000120 від 12.09.2011 р., № 000121 від 12.09.2011 р., № 000122 від 12.09.2011 р., № 000123 від 12.09.2011 р., № 000126 від 12.09.2011 р., № 000127 від 12.09.2011 р., № 000124 від 12.09.2011 р., № 000130 від 12.09.2011 р., № 000132 від 12.09.2011 р., № 000139 від 13.09.2011 р., № 000142 від 14.09.2011 р., № 000141 від 14.09.2011 р., № 000144 від 15.09.2011 р.

Крім того, в період з 26.09.2011 р. по 17.10.2011 р. позивач поставив на користь відповідача лікарські засоби на загальну суму 5 765 625, 10 грн. на підставі наказів-накладних: № 000164 від 26.09.2011 р, № 000165 від 26.09.2011 р., № 000169 від 27.09.2011 р., № 000170 від 27.09.2011 р., № 000171 від 28.09.2011 р., № 000175 від 29.09.2011 р., № 000178 від 03.10.2011 р., № 000179 від 03.10.2011 р., № 000187 від 10.10.2011 р., № 000188 від 10.10.2011 р., № 000189 від 10.10.2011 р., № 000192 від 10.10.2011 р., № 000199 від 12.10.2011 р., № 000208 від 17.10.2011 р.

Відповідно до змісту кожного з наведених наказів-накладних, встановлено відстрочку платежу з оплати товару строком в 20 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково, у звязку з чим у нього винила заборгованість перед позивачем у сумі 17 255 277, 00 грн.

При цьому, 20.09.2011 р. сторонами підписувався Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 20.09.2011 р. заборгованість відповідача становила 11 489 651, 90 грн.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема відмову відповідача в добровільному порядку виконати взяті на себе договірні зобовязання з оплати товару, позивач вирішив звернутись за захистом свої прав та законних інтересів до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір дистрибуції є особливою формою договору поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю, яка, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним товари, не сплатив позивачеві повністю їх вартості, беручи до уваги відсутність передбачених законодавством підстав припинення відповідного зобов'язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у звязку з чим вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно зясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем у розмірі, заявленому до стягнення.

Відповідно до п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. "Про судове рішення", зі змінами та доповненнями, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи, що судом встановлено, що відповідачем не було в повній мірі оплачено поставлений позивачем товар, суд вважає за необхідне задовольни позов у повному обсязі.

При цьому, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою від повільністю "Торговий дім "Індар" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, код ЄДРПОУ 36423480) на користь Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, код ЄДРПОУ 21680915) 17 255 277 (сімнадцять мільйонів двісті пятдесят пять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 00 коп. основного боргу, 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддяВ.С. Ломака

СуддіМ.О. Любченко

Н.І. Ягічева

Повне рішення складено 23.01.2012 р.