Рішення № 21211032, 14.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/47314.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Бюро»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Елібре»

про усунення перешкод у здійсненні права власності

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Шишканов О.А.

від відповідача: Борсай В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект-Бюро»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елібре», в якому просило зобовязати відповідача звільнити підвальні приміщення площею 33,4 в будинку АДРЕСА_1; визнати право власності позивача на житловий будинок АДРЕСА_1; визнати право власності позивача на житловий будинок АДРЕСА_1. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на законність набуття права власності на спірний обєкт, в свою чергу, яке відповідачем не визнається. Так, листом від 29.04.2011 р. відповідач відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Проект-Бюро»у звільненні приміщень в будинках АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.12.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 07.12.2011 р. судом на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 14.12.2011 р.

13.12.2011 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект-Бюро»просило зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Елібре»звільнити підвальні приміщення площею 33,4 в будинку АДРЕСА_1; визнати право власності на житлові будинки АДРЕСА_1, що складаються із: підвал, загальною площею 209,7 кв.м.; н/підвал, загальною площею 363,1 кв.м., яку складають: приміщення № 14, загальною площею 18,8 кв.м.; приміщення № 14а, загальною площею 60,8 кв.м.; приміщення № 15, загальною площею 108,2 кв.м.; приміщення № 16, загальною площею 29,0 кв.м.; приміщення № 17, загальною площею 97,0 кв.м.; сходові клітки загальною площею 49,3 кв.м.; І поверх, загальною площею 424,3 кв.м., який складають: квартира № 1, загальною площею 142,6 кв.м.; квартира НОМЕР_1, загальною площею 119,9 кв.м.; квартира НОМЕР_10, загальною площею 110,1 кв.м.; сходові клітки, загальною площею 51,7 кв.м.; ІІ поверх, загальною площею 422,0 кв.м., який складають квартира НОМЕР_2, загальною площею 140,2 кв.м.; квартира НОМЕР_3, загальною площею 129,4 кв.м.; квартира НОМЕР_11, загальною площею 101,3 кв.м.; сходові клітки загальною площею 51,1 кв.м.; III поверх, загальною площею 419,2 кв.м., який складають: квартира НОМЕР_4, загальною площею 138,1 кв.м.; квартира НОМЕР_5, загальною площею 126,1 кв.м.; квартира НОМЕР_12, загальною площею 103,0 кв.м.; сходові клітки загальною площею 52,0 кв.м.; IV поверх, загальною площею 303,6 кв.м., який складають: квартира НОМЕР_6, загальною площею 140,1 кв.м.; квартира НОМЕР_7, загальною площею 126,8 кв.м.; сходові клітки загальною площею 36,7 кв.м.; V поверх, загальною площею 306,8 кв.м., який складають: квартира НОМЕР_8, загальною площею 139,7 кв.м.; квартира НОМЕР_9, загальною площею 130,8 кв.м.; сходові клітки загальною площею 36,3 кв.м.

Позивач підтримав заявлені вимоги з урахуванням поданих уточнень та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Елібре»в даному судовому засіданні проти позову заперечував

Провадження у справі порушено ухвалою від 04.11.2011 р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Враховуючи те, що неподання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.12.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.06.2003 р. № 949 «Про затвердження переліку будинків, які підлягають реконструкції або реставрації в м. Києві у 2003 році», враховуючи, що ТОВ «Проект-Бюро»перемогло в конкурсі по вибору інвесторів для фінансування реконструкції будинку АДРЕСА_1 (протокол засідання районної комісії № 9/03 від 11.03.2004 р.) та сплатило кошти на соціальний розвиток району, що передбачені зазначеним протоколом, розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 771 від 28.04.2004 р. визначено інвестором по реконструкції з елементами відтворення та реставрації будинку АДРЕСА_1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект-Бюро» з передачею йому у встановленому порядку у власність цього будинку, та доручено Шевченківській районній у м. Києві державній адміністрації та Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Шевченківського району укласти з ТОВ «Проект-Бюро»інвестиційний договір.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 07 липня 2004 року між Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (адміністрація), Комунальним підприємством з Утримання житлового господарства в Шевченківському районі м. Києва (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проект-Бюро»(інвестор) укладено інвестиційний договорів № 22/04 про реконструкцію з елементами відтворення та реставрації житлових будинків АДРЕСА_1.

Додатковою угодою № 1 від 20.09.2005 р. до зазначеного договору внесено пені зміни, зокрема, назву останнього викладено в наступній редакції: Інвестиційний договір № 22/04 про реставрацію, реабілітацію, пристосування будинків АДРЕСА_1 (далі інвестиційний договір).

Згідно з п. 2.1 інвестиційного договору предметом останнього є реконструкція будинків (житлові будинки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 інвестором за рахунок власних або залучених інвестицій.

Пунктом 2.4 інвестиційного договору встановлено, що відповідно до умов інвестиційного конкурсу та цього договору у власність позивача передаються приміщення будинків, включаючи всі жилі приміщення (в тому числі жилі приміщення, які є власністю територіальної громади Шевченківського району м. Києва, а саме: квартири спільного заселення НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12 (п. 1.6.1 інвестиційного договору в редакції додаткової угоди № 1 від 30.09.2005 р.), а також жилі приміщення, що є власністю фізичних осіб, які були приватизовані ними відповідно до чинного законодавства, а саме: квартира спільного заселення № 1, частина приміщення квартири спільного заселення НОМЕР_4, частина приміщення квартири спільного заселення НОМЕР_11 (п. 1.6.2 інвестиційного договору в редакції додаткової угоди № 1 від 30.09.2005 р.), а також всі нежилі приміщення (відповідно до п. 1.7 інвестиційного договору всі нежилі приміщення будинків включаючи допоміжні приміщення, а саме: підвал та сходові клітини).

Відповідно до п. 2.5 інвестиційного договору сторони встановили, що на момент підписання цього договору Головним Управлінням здійснено відселення частини мешканців з жилих приміщень, визначених в п. 1.6.1 договору. Повне відселення мешканців з жилих приміщень, визначених в п. 1.6.1 цього договору, здійснюється безпосередньо Головним Управлінням в пяти місячний термін з моменту виконання інвестором п. 2.10.1 цього договору на підставі компенсаційного договору.

Пункт 2.10.1 інвестиційного договору встановлює, що протягом 10 банківських днів з моменту укладення компенсаційного договору інвестор перераховує на рахунок головного Управління, на підставі компенсаційного договору компенсацію за відселення та на відселення мешканців жилих приміщень будинків, що є власністю територіальної громади Шевченківського району м. Києва, яке було здійснено до моменту підписання цього договору, в розмірі, що складає 2228202,09 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання зазначених умов інвестиційного договору між Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради та ТОВ «Проект-Бюро»укладено компенсаційний договір НОМЕР_1 від 12.08.2004 р., предметом якого є компенсація за будівництво житла за відселення та на відселення мешканців в житловому будинку АДРЕСА_1, а додатковою угодою № 1 до зазначеного компенсаційного договору погоджена додаткова компенсація за будівництво житла.

Судом встановлено, що на виконання компенсаційного договору НОМЕР_1 від 12.08.2004 р. позивачем перераховано Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради 2512470,18 грн., та як зазначило Головне управління житлового забезпечення у своєму листі № 044/98-1685 від 03.06.2011 р. заборгованість у позивача за вказаним договором відсутня.

Пунктом 2.11 інвестиційного договору в редакції додаткової угоди № 1 від 30.09.2005 р. встановлено, що позивач набуває безумовного права власності на будинки з дати виконання ним п. 3.3.3 цього договору, з урахуванням умов п. 3.1.1 цього договору.

В свою чергу, пунктом 3.3.3 інвестиційного договору на інвестора покладено зобовязання врегулювати відносини щодо реконструкції будинків з фізичними особами власниками жилих приміщень, визначених в п. 1.6.2 цього договору, в тому числі, шляхом відселення таких фізичних осіб за рахунок власних коштів.

Відповідно до п. 2.7 інвестиційного договору взаємовідносини щодо реконструкції будинків між інвестором та фізичними особами - власниками жилих приміщень, визначених п. 1.6.2. цього договору, вирішуються на підставі окремих угод, укладених між інвестором та фізичними особами.

Загальна площа жилих приміщень, що перебували у власності фізичних осіб, складала 218,40 кв.м.

Судом встановлено, що жилі приміщення, які перебували у власності фізичних осіб та були приватизовані ними відповідно до чинного законодавства, відчужені ТОВ «Проект-Бюро»на підставі укладених із ними договорів купівлі-продажу, а саме:

-договір купівлі-продажу 38/200 частин квартири, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 позивачем, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 07.06.2005 р. та зареєстрований за реєстровим № 1739, згідно з яким позивач набув у власність 38/100 частин квартири НОМЕР_11, які складаються з 2 кімнат загальною площею 39,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1;

-договір купівлі-продажу частки у праві спільної часткової власності на квартиру, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та позивачем, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 29.08.2008 р. та зареєстрований за реєстровим № 742, відповідно до якого позивач набув у власність 13/300 часток квартиру НОМЕР_4, що становить 1 кімнату загальною площею 18,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1;

-договір купівлі-продажу частки в праві спільної часткової власності, укладений між ОСОБА_7 та позивачем, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 15.06.2007 р. та зареєстрований за реєстровим № 1709, відповідно до якого позивач купив 12/100 часток квартири НОМЕР_4, що становить 1 кімнату загальною площею 22,85 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1;

-договір купівлі-продажу 70/100 частин квартири, укладений між ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та позивачем, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 15.11.2004 р. та зареєстрований за реєстровим № 3111, відповідно до якого позивач придбав 70/100 частин квартири № 1, що становить 5 кімнат загальною площею 102,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1;

-договір купівлі-продажу 30/100 частин квартири, укладений між ОСОБА_13 та позивачем, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_14 22.12.2004 р. та зареєстрований за реєстровим № 611, відповідно до якого позивач придбав купив 30/100 частин квартири № 1, що становить 1 кімнату загальною площею 43,2 кв.м.

Згідно довідки КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» від 13.12.2011 р. № 55355 (И-2011) зазначені приміщення зареєстровані на праві власності за ТОВ «Проект-Бюро», інші приміщення в буд. АДРЕСА_1 за іншими особами не зареєстровані.

Тож, необхідні дії щодо виселення фізичних осіб, що були власниками квартири спільного заселення № 1, частини приміщення квартири спільного заселення НОМЕР_4, частини приміщення квартири спільного заселення НОМЕР_11 у спірних обєктах нерухомого майна, позивачем здійснені, що підтверджено належними доказами.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1613 від 29.08.2005 р. «Про залучення інвестора до реставрації, реабілітації, пристосування будинку АДРЕСА_1»вирішено, що в разі вирішення інвестором ТОВ «Проект-Бюро»питання відселення мешканців будинку за їх згодою, які приватизували своє житло, на постійно, будинок АДРЕСА_1 загальною площею 2446,1 кв.м передається інвестору у власність до завершення реставрації, реабілітації, пристосування в цілому.

Разом з тим, пунктом 3.1.1 інвестиційного договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 30.09.2005 р., встановлено зобовязання для адміністрації та балансоутримувача протягом одного місяця з дати повного відселення мешканців будинків із житлових приміщень, визначених п.п. 1.6.1, 1.6.2 договору, підготувати відповідні матеріали та ініціювати видання відповідного рішення сесії Шевченківської районної ради про передачу у власність інвестору будинків в цілому. Протягом 20 днів керуючись прийняти рішенням сесії Шевченківської районної ради про передачу у власність інвестору будинків, здійснити фактичну передачу інвестору будинків на підставі акту прийому-передачі.

Рішенням VIII сесії V скликання Шевченківської районної у м. Києві ради надано згоду на передачу у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Проект-Бюро»будинків АДРЕСА_1, що належать до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва, згідно додатку (п. 1); доручено виконавчому органу Шевченківської районної у м. Києві ради Шевченківській районній у м. Києві адміністрації, Управлінню з питань комунального майна, приватизації та підприємництва та Комунальному підприємству «Керуюча дирекція»Шевченківської районної у м. Києві ради здійснити заходи на виконання п. 1 цього рішення у встановленому законодавством порядку.

Згідно з додатком до зазначеного рішення до переліку будинків, щодо яких надано згоду на передачу у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Проект-Бюро»належать: будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 1894,5 кв.м, будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 551,6 кв.м.

За актами приймання-передачі, затвердженими 28.10.2010 р. заступником голови Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, КП «Керуюча дирекція»передала на баланс ТОВ «Проект-Бюро»будинок по АДРЕСА_1.

Таким чином, умови інвестиційного договору, що встановлювали підстави безумовного набуття права власності на спірні будинки позивачем, як адміністратором та балансоутримувачем, так і ТОВ «Проект-Бюро»виконані.

21.11.2011 р. фахівцями асоціації «УкрЕкспПроБуд»(ліцензія на будівельну діяльність Серія АВ № 194963, видана Міністреством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 08.12.2006 р.) проведено обстеження земельної ділянки з поліпшеннями (обєктами нерухомості) за поштовою адресою: АДРЕСА_1. За вказаною адресою знаходився комплекс нежилих будинків два нежилих будинки, яким надана єдина поштова адреса: АДРЕСА_1 з літеруванням при інвентаризації: Літ. А, Літ. Б, в той час, коли в технічному паспорті, виготовленому станом на 06.04.1963 р., зазначено літерування: Літ. А, літ. А. Як зазначено у висновку асоціації «УкрЕкспПроБуд»№ 3011/11 від 30.11.2011 р. технічні характеристики фактично наявних на зазначеній земельній ділянці будинків співпадають з даними технічного паспорту, тому надано висновок, що рішення Шевченківської районної у м. Києві ради 8 сесії 5 скликання від 15.10.2010 р. № 947 «Про надання згоди на передачу у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Проект-Бюро»будинків АДРЕСА_1, що належать до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва, а також інвестиційний договорі № 22/04 від 07 липня 2004 р. між Шевченківською районною у м. Києві радою та ТОВ «Проект-Бюро»«Про реставрацію, реабілітацію, пристосування будинків АДРЕСА_1», стосуються комплексу із двох будинків, яким надана єдина поштова адреса, а саме: АДРЕСА_1 з літеруванням за технічним паспортом 1963 року виготовлення: літ. А та літ. А, площею 2437,8 кв.м.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 139 Господарського кодексу України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність»визначено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Отже, повнота панування власника над річчю означає можливість здійснення з цією річчю будь-яких дій.

Виходячи з вагомості права власності поряд з іншими цивільним правами законом встановлена його непорушність (ч. 1 ст. 321 ЦК України). Відповідно до цієї ж норми закону ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 ЦК України).

Таким чином, позитивний аспект права власності означає можливість реалізації прав на річ (майно) без участі всіх інших осіб, а негативний усунення всіх інших осіб від речі і захист її від всіх цих осіб.

Одним із способів захисту права власності є визнання його в судовому порядку.

Зокрема, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказаний спосіб захисту права власності пов'язаний з тим, що право власності має спиратись на певний титул, щоб бути доведеним перед іншими особами. Саме суд в разі виникнення спору здійснює це доведення.

Отже, рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку ст. 392 ЦК України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.

У звязку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон повязує виникнення права власності.

Тобто, підставою для звернення до суду з позов про визнання права власності, згідно зі ст. 392 ЦК України, є оспорення або не визнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

У звязку з наведеним суд дійшов висновку, що невизнання відповідачем права власності позивача на набуті останнім за інвестиційним договором приміщення є підставою для визнання цього права судом.

Стаття 13 Конституції України закріплює обовязок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обовязку по відновленню порушеного права на порушника.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд здійснює захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств та організацій шляхом вжиття передбачених вказаним кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 386 ЦК України встановлює засади захисту права власності, відповідно до якої держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Так, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України). Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Між тим, ані нормами чинного законодавства, ані іншими укладеними між сторонами договорами (угодами) не встановлено такого способу захисту права власника, як звільнення приміщення, тож у задоволенні вимог про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Елібре»звільнити підвальні приміщення площею 33,4 в будинку АДРЕСА_1 суд відмовляє.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом до суду) покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. При цьому, суд звертає увагу, що оскільки позивачем заявлено дві вимоги, одна з яких (щодо звільнення приміщення) не була обтяжена державним митом при зверненні з позовом до суду, тож таке підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Бюро»задовольнити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Проект-Бюро»(03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, б. 100/2, код 32375664) право власності за на житлові будинки АДРЕСА_1, що складаються із: підвал, загальною площею 209,7 кв.м.; н/підвал, загальною площею 363,1 кв.м., яку складають: приміщення № 14, загальною площею 18,8 кв.м.; приміщення № 14а, загальною площею 60,8 кв.м.; приміщення № 15, загальною площею 108,2 кв.м.; приміщення № 16, загальною площею 29,0 кв.м.; приміщення № 17, загальною площею 97,0 кв.м.; сходові клітки загальною площею 49,3 кв.м.; І поверх, загальною площею 424,3 кв.м., який складають: квартира № 1, загальною площею 142,6 кв.м.; квартира НОМЕР_1, загальною площею 119,9 кв.м.; квартира НОМЕР_10, загальною площею 110,1 кв.м.; сходові клітки, загальною площею 51,7 кв.м.; ІІ поверх, загальною площею 422,0 кв.м., який складають квартира НОМЕР_2, загальною площею 140,2 кв.м.; квартира НОМЕР_3, загальною площею 129,4 кв.м.; квартира НОМЕР_11, загальною площею 101,3 кв.м.; сходові клітки загальною площею 51,1 кв.м.; III поверх, загальною площею 419,2 кв.м., який складають: квартира НОМЕР_4, загальною площею 138,1 кв.м.; квартира НОМЕР_5, загальною площею 126,1 кв.м.; квартира НОМЕР_12, загальною площею 103,0 кв.м.; сходові клітки загальною площею 52,0 кв.м.; IV поверх, загальною площею 303,6 кв.м., який складають: квартира НОМЕР_6, загальною площею 140,1 кв.м.; квартира НОМЕР_7, загальною площею 126,8 кв.м.; сходові клітки загальною площею 36,7 кв.м.; V поверх, загальною площею 306,8 кв.м., який складають: квартира НОМЕР_8, загальною площею 139,7 кв.м.; квартира НОМЕР_9, загальною площею 130,8 кв.м.; сходові клітки загальною площею 36,3 кв.м.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елібре»(01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, б. 2/1, оф. 18, код 35427699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Бюро»(03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, б. 100/2, код 32375664) 22835 (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять пять) грн. 80 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Бюро»(03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, б. 100/2, код 32375664) до Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б. Дата підписання рішення:19.12.2011 р.