Рішення № 21210810, 18.01.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2012 р. Справа № 5010/2356/2011-17/138

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва", вул. Урицького, 45, м. Київ, 03035;

до відповідача: Приватного підприємства "Ввест Юкрейн девелопмент консалтинг груп", вул. Шевченка, 37/13, м. Івано-Франківськ, 76018; поштова адреса: вул. Мазепи, 146, м. Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 81575 грн. 34 коп., в т.ч. 66840 грн. борг, 5222 грн. 68 коп. пеня, 2625 грн. 99 коп. 3 % річних, 6886 грн. 67 коп. інфляційних втрат;

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - головний спеціаліст, (довіреність №1/540 від 14.10.11)

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № б/н від 12.12.11)

Від відповідача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність № б/н від 12.12.11)

ВСТАНОВИВ: Публічним акціонерним товариством "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" подано позов до Приватного підприємства "Ввест Юкрейн девелопмент консалтинг груп" про стягнення 81575 грн. 34 коп., в т.ч. 66840 грн. борг, 5222 грн. 68 коп. пеня, 2625 грн. 99 коп. 3 % річних, 6886 грн. 67 коп. інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору підряду №210020 від 16.04.10 - не проведено оплати за виконані позивачем роботи по ІІ етапу згідно календарного плану роботи.

Представники відповідача проти позову заперечили. Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов (а.с. 39).

В судовому засіданні 22.12.11 представники відповідача подали суду клопотання про призначення судової експертизи для з'ясування фактичних витрат позивача на виконання ІІ етапу робіт.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши додатково подані документальні докази, в тому числі письмові пояснення позивача ( а.с. 61,69, 76, 80, 171), господарський суд дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарським судом, 16.03.10 між Публічного акціонерного товариства "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" та Приватним підприємством "Ввест Юкрейн девелопмент консалтинг груп" укладено договір № 210020 на виконання робіт та додатки до нього: Протокол погодження договірної ціни на виконання робіт, Календарний план робіт, Зведений кошторис на проектні та вишукувальні роботи, а також затверджено Технічне завдання на виконання робіт "Рекогносцирувальне обстеження та вибір майданчиків під будівництво малих ГЕС в Івано-Франківській області".

Згідно п. 1.1. договору, відповідач доручає, а позивач приймає на себе розробку (передачу) проектно-вишукувальної продукції (виконання робіт) - рекогносцирувальне обстеження та вибір майданчиків під будівництво малих ГЕС в Івано-Франківській області.

У відповідності до п. п. 2.1., 2.2. договору, за розроблену проектно-вишукувальну продукцію (виконану роботу) відповідно до договору, відповідач перераховує позивачу 200520 грн. Оплата проводиться поетапно згідно календарного плану з авансовим платежем в сумі 66840 грн. Розрахунки проводяться на протязі 5-ти банківських днів після підписання актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.3. договору, позивач приступає до виконання другого та третього етапів після оплати попереднього етапу виконаних робіт згідно календарного плану.

Пунктом 3.1. договору, сторони передбачили, що при завершенні робіт (етапу) згідно умов договору позивач передає розроблену проектно-вишукувальну продукцію відповідачу по накладній (безпосередньо або по пошті). Відповідач зобов'язаний при отриманні продукції підписати і завірити печаткою накладну або документ який замінює її, і повернути один примірник позивачеві. Разом з цим відповідачеві направляється Акт здавання-приймання виконаних робіт.

Згідно п. 3.2. відповідач зобов'язується протягом 1 місяця, починаючи з дати передачі позивачем продукції здійснити наступні дії:

- прийняти розроблену продукцію, підписати Акт здавання-приймання виконаних робіт і оплатити позивачу вартість виконаних робіт протягом 3-х днів після закінчення визначеного місячного терміну, або

- в разі незгоди повернути Акт здавання-приймання виконаних робіт з письмовою мотивованою відмовою від прийняття продукції або її частини (етапу) з перерахуванням всіх недоліків і недоробок.

Позивачем було виконано роботи згідно календарного плану (а. с. 11) по I та II етапах та направлено відповідачу інформаційні звіти та акти здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції від 21.05.10, від 18.06.10 на загальну суму 133680 грн. Відповідачем виконані позивачем роботи були прийняті без зауважень та претензій стосовно якості виконаних робіт, про що свідчать підписані та скріплені печаткою відповідача Акти здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції.

Однак, відповідач розрахувався за виконані роботи не в повному обсязі - оплатив виконані роботи по I етапу, за виконані роботи по II етапу не розрахувався, внаслідок чого утворився борг в сумі 66840 грн.

Позивач листом У-3/93 від 16.02.11 направив відповідачу Додаткову угоду № 1 від 25.01.11 про уточнення обсягів робіт на 2011 рік та у зв'язку з неоплатою виконаних робіт по II етапу попередив про тимчасове призупинення виконання робіт по договору. Однак, відповідачем Додаткова угода не підписана, та розрахунки за отриману проектно-вишукувальну продукцію не проведено.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Господарського Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 610, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач з вимогами позивача не погоджується, вказуючи на те, що позивачем завдання відповідача виконане лише частково. Як зазначає відповідач у відзиві (а.с. 39), згідно Замовлення робіт, відповідач замовляв позивачу у якості пріоритету пошук оптимальних створів та перспективних майданчиків для будівництва гідротехнічних споруд у Долинському районі Івано-Франківської області. Позивач виконав це завдання лише частково, ним відшуканий лише один такий майданчик для Щолбівської міні ГЕС, на р. Мізунка, решта майданчиків описаних у технічному звіті по виконанню робіт стосуються р. Бистриця, Надвірнянського району. Зазначає, що позивачем не подано кошторисів за формами №2-п та №3-п та польових звітів про виконання робіт на місці вибору вказаних майданчиків, а тому вважає що відсутні докази фактичних витрат по виконанню завдання відповідача, а також позивачем не доведено правомірності і обґрунтованості пред'явленої до стягнення суми заборгованості та ціни позову. Висловлює доводи про те, що представники позивача не виїжджали у Долинський район Івано-Франківської області для виконання завдань.

Господарський суд дійшов висновку про помилковість доводів відповідача, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 7.6. Технічного завдання на виконання робіт "Рекогносцирувальне обстеження та вибір майданчиків під будівництво малих ГЕС в Івано-Франківській області", при виборі створів позивач повинен по можливості віддати перевагу розташованим у Долинському районі Івано-Франківської області і лише в разі відсутності їх достатньої кількості - розглядати інші райони області.

Таким чином, вибір створів саме у Долинському районі залежав від фактичних можливостей даної місцевості, а не від дій позивача, дана умова закріплена сторонами у договорі.

Відповідно до Технічного завдання (а.с. 12) та Календарного плану робіт, виконання робіт проводиться в три етапи:

- 1 етап - збір і систематизація вихідних даних, підбір картографічних матеріалів, попередній вибір створів по матеріалах карт 1:25000 та інших масштабів, які є в розпорядженні позивача, для подальшого рекогносцирування;

- 2 етап - обстеження і експертне визначення обраних переспективних майданчиків, технічного стану існуючих гідротехнічних споруд та відповідного обладнання, стану забудови прибережної зони водотоку, вибір з попередньо відібраних аналітично (по картах) оптимальних створів для подальшої детальної проробки;

- 3 етап - виконання узагальнених гідрологічних та гідроенергетичних розрахунків по вибраних при роботі по 2 етапу створах, попереднє визначення основних параметрів гідроенергетичних вузлів, складання заключного звіту з рекомендаціями щодо можливості на вибраних створах будівництва міні ГЕС.

Розроблена проектно-вишукувальна продукція (Технічні Звіти) за результатами виконання робіт по I та II етапах були отримані відповідачем згідно актів приймання-передачі від 21.05.10, від 18.06.10, та підписані без зауважень та претензій стосовно якості та обсягів виконаних робіт.

Крім того, відповідачем було використано Технічний Звіт по II етапу виконаних робіт для погодження створів під будівництво малих ГЕС. Про вказане свідчить лист № 06-8/1966 від 22.12.11 (а.с. 58) Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів, що був наданий у відповідь на запит позивача. Так, Івано-Франківським обласним управлінням водних ресурсів було надано інформацію про те, що у 2010 р. відповідачу - Приватному підприємству "Ввест Юкрейн девелопмент консалтинг груп" погоджено 7 створів, на річках Долинського, Надвірнянського районів, у тому числі 6 створів згідно розробленого позивачем Технічного звіту по II етапу виконання робіт Рекогносцирування обстеження майданчиків під будівництво гідровузлів малих ГЕС в Івано-Франківській області на замовлення відповідача у 2010 р. (а.с. 59).

З огляду на вказане, твердження відповідача щодо неналежної якості виконаних робіт та неможливості використання їх результатів, не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується жодними доказами та суперечать наявним у справі письмовим доказам (акти здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції від 21.05.10, від 18.06.10, лист № 06-8/1966 від 22.12.11 про погодження створів).

Доводи відповідача щодо ненадання позивачем кошторисів за формами №2-п та 3-п є безпідставними, оскільки кошториси № 1, №2 за формами № 2-п та 3-п є додатками до договору № 210020 від 16.03.10 та були надані відповідачу при підписанні та затверджені сторонами Зведеного кошторису на проектні та вишукувальні роботи (а.с. 98).

Також, слід зазначити, що "Рекогносцирувальне обстеження та вибір майданчиків під будівництво малих ГЕС в Івано-Франківській області" відноситься до передпроектних робіт, для яких не передбачено складання польових звітів про виконання робіт на місці вибору вказаних майданчиків (а.с. 61).

Доводи відповідача про те, що представники позивача не виїжджали у Долинський район Івано-Франківської області для виконання завдань мають характер припущень не підтверджені жодними доказами, та не відповідають наявним в матеріалах справи документальним доказам (подорожні листи, відрядження, додатки до звіту за витрати на госппотреби а. с. 101-120).

Щодо поданого відповідачем клопотання (а.с. 122) про призначення судової експертизи для з'ясування фактичних витрат позивача на виконання ІІ етапу робіт, суд вважає за доцільне відмовити в його задоволенні з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 844 Цивільного Кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 3 ст. 844 Цивільного Кодексу України, зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Як вбачається з договору підряду № 210020 від 16.03.10 та додатків до нього, Зведений кошторис на проектні та вишукувальні роботи виконання робіт є твердим.

При укладенні договору сторонами було підписано Протокол погодження договірної ціни на виконання робіт (а.с. 94) та Зведений кошторис (а.с. 98-100). Отже ціна договору була визначена в кошторисі за домовленістю сторін, а тому пред'явлення доводів відповідача щодо відсутності доказів про фактичні витрати по виконанню завдань позивачем та правомірності заявленої до стягнення суми боргу є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, проведення експертизи є неможливим з причин відсутності спеціалістів в даній галузі та експертної спеціальності в межах якої може проводитись заявлена відповідачем експертиза (Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2005 № 86/5).

Таким чином, з огляду на те, що необхідність визначення фактичних витрат позивача при виконанні 2 етапу робіт є сумнівною, оскільки договором визначено твердий кошторис; вказані роботи не підлягають експертизі; відсутні експерти відповідного профілю (така експертиза не проводиться), клопотання про призначення експертизи не підлягає задоволенню (а.с. 69-73, 171).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 6886 грн. 67 коп. інфляційних витрат та 2625 грн. 99 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Пунктом 4.4. договору, сторони передбачили, що при несвоєчасній оплаті виконаних робіт згідно договору відповідач сплачує позивачу пеню за кожний прострочений день в розмірі 0,1 % від суми затриманого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день затримки платежу.

На підставі вказаного пункту позивач просить стягнути з відповідача 5222 грн. 68 коп. пені.

Однак, при визначенні періоду прострочення за який підлягає нарахуванню пеня позивачем не враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Будь-якого іншого спеціального строку в розумінні ч.6 ст.232 ГК Цкраїни договором не передбачено.

Отже, нарахування штрафних санкцій розпочинається від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (згідно п. 3.2 договору, ІІ етап робіт мав бути оплачений до 22.07.11.). Натомість, розрахунок позивача здійснено за шість місяців, що передували зверненню до суду (з 16.05.11 по 11.11), а не 6 місяців з дня коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 5222 грн. 68 коп. слід відмовити, оскільки позивачем неправильно визначено період для нарахування пені.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем не подав жодних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання умов договору підряду №210020 від 16.04.10.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені господарським судом обставини, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 66840 грн. боргу, 2625 грн. 99 коп. 3 % річних, 6886 грн. 67 коп. інфляційних втрат. В решті позову - відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 844, 887 Цивільного кодексу України, 20, 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 82, 83, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" до Приватного підприємства "Ввест Юкрейн девелопмент консалтинг груп" про стягнення 81575 грн. 34 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ввест Юкрейн девелопмент консалтинг груп", вул. Шевченка, 37/13, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 34084324) на користь Публічного акціонерного товариства "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва", вул. Урицького, 45, м. Київ, 03035 (ідентифікаційний код 01035101) 66840 грн. (шістдесят шість тисяч вісімсот сорок гривень) - боргу, 2625 грн. 99 коп. (дві тисячі шістсот двадцять п'ять гривень, дев'яносто дев'ять копійок) - річних відсотків, 6886 грн. 67 коп. (шість тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень, шістдесят сім копійок) - інфляційних втрат, 1527 грн. 06 коп. (одну тисячу п'ятсот двадцять сім гривень, шість копійок) - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 27.01.12

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Неверовська Л. М. 27.01.12