Рішення № 21210538, 26.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

26.01.2012Справа №5002-2/2106-2011 за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», м. Київ,

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «НБТ», м. Сімферополь,

2) Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод пластмасс», м. Сімферополь,

про стягнення 328 549,81 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., представник, довіреність у справі.

Від відповідачів: не з'явились;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" в особі Кримського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НБТ", Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод пластмас" про стягнення солідарно з ВАТ «Сімферопольський завод пластмас» та ТОВ «НБТ» на користь позивача суму заборгованості у розмірі 328 549,81 грн. зокрема: 280 572,00 грн. - заборгованість по кредиту; 47 977,81 грн. - заборгованість по пені. В рахунок погашення заборгованості в сумі 328 549,81 грн. звернути стягнення на предмет застави, що належить Відкритому акціонерному товариству «Сімферопольський завод пластмас» та знаходиться в заставі у Банку. У випадку, якщо заставного майна після його реалізації буде недостатньо для погашення стягнутої в сумі 328 549,81 грн. заборгованості, звернути стягнення на інше майно Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод пластмас».

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та першим відповідачем був укладений договір кредитної лінії №15-08 КЛ від 29.2.2008 року, відповідно до якого банк зобовязався відкрити позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 400000,00грн. на строк до 7.2.2009 року з оплатою за користування кредитними коштами 17,0%. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та другим відповідачем був укладений договір застави рухомого майна від 29.2.2008 року, яке передається в заставу. Водночас між банком та відповідачами був укладений договір поруки від 29.2.2008 року, відповідно до якого поручитель зобовязався відповідати по кредитним зобовязанням першого відповідача у повному обсязі. Відповідно до умов договору №15-08 КЛ від 29.2.2008 року кредитної лінії, позичальник зобовязаний повернути банку кредитні кошти в порядку та термін, передбачений договором, проте, вимога позичальником не виконана. Вищенаведене стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

16.8.2011 року від позивача надійшла заява б/н від 15.8.2011 року, якою уточнює позовні вимоги та просить суд стягнути солідарно з відповідачів 314659грн92коп., у тому числі: заборгованість по кредиту 280572,00грн, заборгованість по пені 34087грн92коп. В рахунок погашення заборгованості в сумі 314659грн92коп. звернути стягнення на предмет застави, що належить Відкритому акціонерному товариству «Сімферопольський завод пластмас» та знаходиться в заставі у банку. У випадку, якщо заставного майна після його реалізації буде недостатньо для погашення стягнутої в сумі 314659грн92коп. заборгованості, звернути стягнення на інше майно Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод пластмас».

Ухвалою ГС АР Крим від 16.8.2011 року суд прийняв заяву б/н від 15.8.2011 року про уточнення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2011 року суд призначав у справі судову економічну експертизу та зупинив провадження у справі.

12.01.2012 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про заміну сторони на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України с проханням замінити позивача у справі - Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції». Заява мотивована переходом до ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» прав кредитора, відповідно до договору факторингу від 29.11.2011 р., згідно якого відбулося відступлення/продаж права вимоги за кредитним договором № 15-08КЛ від 29.02.2008 р., якій був укладений між ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «НБТ».

Ухвалою господарського суду від 12.01.2012 року суд замінив первісного позивача - Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».

24.01.2012 року від представника позивача в судовому засіданні надав пояснення, в якому зазначено, що незалежно від того, до кого звертається кредитор із вимогами, забезпеченими заставою, - основного боржника, або третьої особи, якою майно було передано у заставу (майнового поручителя) суть кредиторських вимог при цьому не змінюється. А тому вони все одно залишаються такими, що забезпечені заставою майна.

24.01.2012 року судове засідання відбулось за участю представника позивача ОСОБА_1., за участю спеціаліста юриста ОСОБА_2., якій діє на підставі довіреності арбітражного керуючого Кухти В.М. від 01.12.2011 року.

В судовому засіданні оголошувалась перерва і після перерви судове засідання було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» (банк), від імені якого на підставі Положення про філію та довіреності від 24.01.2008 року, діє Цимбалюк Віктор Петрович перший заступник директора Кримської регіональної філії банку та Товариством з обмеженою відповідальністю «НБТ» (позичальник) був укладений договір кредитної лінії №15-08КЛ від 29 лютого 2008 року.

Відповідно до пункту 1. договору банк зобовязується відкрити позичальнику кредитну лінію, в межах якої надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобовязується повернути кредити та сплатити проценти за користування ними, а також інші платежі, передбачені цим договором.

Умовами договору визначено, що банк відкриває позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 400000,00грн.

Відповідно до п. 5.1. договору позичальник зобовязаний повернути банку кредит/кредити у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим і додатковими договорами. Зменшення максимального ліміту заборгованості за кредитною лінією здійснюється згідно наступного графіку: до 27 липня 2008 року - ліміт 400000,00грн.; до 27 серпня 2008 року ліміт 350000,00грн.; до 27 вересня 2008 року ліміт 300000,00грн.; до 27 жовтня 2008 року ліміт 250000,00грн.; до 27 листопада 2008 року - ліміт 200000,00грн.; до 27 грудня 2008 року ліміт 150000,00грн., до 27 січня 2009 року ліміт 100000,00грн.; до кінця терміну кредитування - ліміт 50000,00грн.

На підставі заяв ТОВ «НБТ» банк на виконання умов договору кредитної лінії платіжними дорученими №38 від 21 березня 2008 року на суму 110000,00грн., №31 від 11 березня 2008 року на суму 120000,00грн., №30 від 03 березня 2008 року на суму 120000,00грн., №27 від 29 лютого 2008 року на суму 50000,00грн. перерахував вищенаведені суми. Всього банком відповідно п. 2.1 договору перераховано 400000,00грн.

В забезпечення виконання зобовязання за договором кредитної лінії №15-08 КЛ від 29 лютого 2008 року між ВАТ «КРЕДОБАНК» (заставодержатель) та ВАТ «Сімферопольський завод пластмасс» (заставодавець) був укладений договір застави від 29 лютого 2008 року.

Умовами договору застави визначено, що договір застави забезпечує виконання зобовязань gозичальника та вимог заставодержателя, які виникають з кредитного договору №15-08 КЛ від 29 лютого 2008 року, укладеного між ТОВ «НБТ» та заставодержателем, а також усіх додаткових до нього, які можуть бути укладені у майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених процентів, комісії, штрафів, пень та інших видів неустойки у повному обсязі (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2 договору предметом застави є рухоме майно, обладнання (літієві машини, преси, трансформатори, лінії для виробництва труб і т.і.), згідно акту перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу від 29.02.2008 року.

Заставна вартість предмета застави визначається сторонами у сумі 809358,40грн. Обтяження предмета застави підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом (п.1.3. договору).

На підставах, передбачених законодавством України, на предмет застави може бути звернене стягнення (п. 2.1.2. договору).

Відповідно п. 3.1.4. договору заставодержатель має право у випадку невиконання позичальником зобовязань за кредитним договором достроково звернути стягнення на предмет застави, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета застави суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, повязаних із зверненням стягнення і реалізацією предмета застави.

Водночас між ВАТ «КРЕДОБАНК» (кредитор), ТОВ «НБТ» (боржник) та ВАТ «Сімферопольський завод пластмасс» (поручитель) був укладений договір поруки від 29 лютого 2008 року.

Умовами даного договору передбачено, що поручитель зобовязується відповідати перед кредитором за виконання боржником зобовязань у повному обсязі (повернення кредиту, сплати відсотків та комісії за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за кредитним договором №15-08 КЛ від 29 лютого 2008 року (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору боржник зобовязаний повідомляти завчасно поручителя про можливе невиконання зобовязань за кредитним договором. У випадку невиконання боржником своїх зобовязань за кредитним договором кредитор письмово повідомляє поручителя про це із зазначенням суми заборгованості боржника (п.2.2. договору).

Згідно з п. 2.3. договору поручитель зобовязаний сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання боржником зобовязань за кредитним договором.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором (п.2.5. договору поруки).

З матеріалів справи вбачається, що листом-вимогою від 08 грудня 2009 року вих.. 157/2009 банк повідомив Генерального директора ТОВ «НБТ» Лиховецького В.В. та майнового поручителя ВАТ «Сімферопольський завод пластмасс», що ТОВ «НБТ» не виконуються зобовязання у частині своєчасного погашення кредиту, та комісії за управління кредитом, передбачених кредитним договором №15-08 від 29 лютого 2008 року. Також першого відповідача повідомили про наявність загальної простроченої заборгованості за кредитом у сумі 280 622,00грн., у тому числі заборгованість за кредитом - 280572,00грн., та про необхідність оплатити її протягом 30 календарних днів з моменту отримання даної вимоги.

Матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення, якими підтверджується факт отримання 09.12.2009 року Генеральним директором ТОВ «НБТ» Лиховецьким В.В. та поручителем ВАТ «Сімферопольський завод пластмасс» листа-вимоги від 08.12.2009 року вих..157/2009. Відтак відповідачі повинні були виконати обовязок по оплаті заборгованості по кредиту у сумі 280572,00грн. протягом 30 календарних днів починаючи з 09.12.2009 року.

При зверненні позивача із позовом до суду була заявлена вимога про стягнення солідарно з відповідачів 280572,00грн. заборгованості по кредиту та 34087,92 грн. заборгованості по пені.

В матеріалах справи наявна ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2010 року справа №2-30/6144-2009, яка винесена суддею Ловягіною Ю.Ю. Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.05.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів. Даною ухвалою визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подачі і незаявлені вимоги вважаються погашеними. В подальшому ухвала господарського суду від 17.5.2010 року залишена в силі апеляційною та касаційною інстанцією.

Слід зазначити, що відповідно ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2010 року у справі №2-30/6144-2009 розпорядником майна боржника - Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод пластмасс» призначено арбітражного керуючого Кухту В.М.

Відповідно до частини 6 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Судом зясовано, що в Державний реєстр обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо наявності у боржника - Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод пластмасс» приватного обтяження у вигляді застави рухомого майна на підставі договору застави від 29.02.2008 року. З Витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна вбачається, що реєстрація була здійснена 13.03.2008 року.

З припису частини 6 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що саме розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Кухта В.М. зобовязаний був внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника - ВАТ «Сімферопольський завод пластмасс», яке є предметом застави відповідно договору застави від 29.02.2008 року.

Правовідносини, які виникли між Відкритим акціонерного товариства «Сімферопольський завод пластмасс» та ПАТ «КРЕДОБАНК» в особі Кримської регіональної філії за договором застави від 29 лютого 2008 року повинні регулюватись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В постанові Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №15 в пункті 54 зазначено, що Закон і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.

Позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство відносно ВАТ «Сімферопольський завод пластмасс» із заявою про визнання його вимог, які виникли на підставі договору кредитної лінії №15-08 від 29 лютого 2008 року, договору застави та поруки від 29 лютого 2008 року.

Таким чином суд приходить до висновку, що вимога банку, яка винила на підставі договору кредитної лінії №15-08 від 29 лютого 2008 року, є погашеною, і суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ВАТ «Сімферопольський завод пластмасс» щодо стягнення 280572,00грн., які виникли за договором застави, поруки.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак сума заборгованості по кредиту у розмірі 280572,00 грн. обґрунтована та підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «НБТ».

Крім того, позивачем з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.08.2011 року було заявлено вимогу про стягнення солідарно з відповідачів сумі пені у розмірі 34087грн92коп. за період з 28.02.2009 року по 29.08.2009 рік.

Судом зясовано, що позовні вимоги до ВАТ «Сімферопольський завод пластмасс» не підлягають задоволенню в позовному проваджені. Відтак суд розглядає вимогу щодо стягнення суми пені у розмірі 34087грн92коп. за період з 28.02.2009 року по 29.08.2009 рік лише з ТОВ «НБТ».

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В договорі кредитної лінії №15-08 КЛ від 29 лютого 2008 року передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобовязань (повернення кредиту, кредитів, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню: за зобовязанням у гривні - в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення, за весь час прострочення (п. 7.1. договору).

Таким чином позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НБТ» суми пені у розмірі 34087грн.92коп. за період з 28.02.2009 року по 29.08.2009 рік обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд в рахунок погашення заборгованості в сумі 314659,92грн.. звернути стягнення на предмет застави, що належить Відкритому акціонерному товариству «Сімферопольський завод пластмасс» та знаходиться в заставі у банку.

Договір застави від 29 лютого 2008 року був укладений між позивачем та ВАТ «Сімферопольський завод пластмасс» в забезпечення виконання зобовязань позичальника та вимог заставодержателя, які виникли на підставі кредитного договору №15-08 КЛ від 29 лютого 2008 року. Суд відмовив в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ВАТ «Сімферопольський завод пластмасс» за основним договором, що тягне відмову і в задоволенні вимог, які витікають з договору застави від 29 лютого 2008 року.

Відповідач не представив суду доказів виконання зобовязань по кредитному договору №15-08 КЛ від 29 лютого 2008 року та доказів, які б спростовували позовні вимоги.

Відповідно приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент звернення позивача із даним позовом до суду) сума державного мита та сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «НБТ».

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 26 січня 2012 року.

Повний текст рішення складено 31 січня 2012 року.

Керуючись ст. ст. 49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НБТ» (95001, м. Сімферополь, вул.. Л.Українки, 4. ЄДРПОУ 34700032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (04050, м. Київ, вул.. Артема, 52а, оф. 147; 95026, м. Сімферополь, вул.. Київська, 94, кв. 55, ЄДРПОУ 37356981) 280572,00 грн. заборгованості по кредиту, 34087,92грн. пені, 3285,50 грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод пластмасс» 280572,00 грн. заборгованості по кредиту, 34087,92грн. пені за договором поруки від 29 лютого 2008 року у позові відмовити.

4.У частині звернення стягнення на предмет застави, що належить Відкритому акціонерному товариству «Сімферопольський завод пластмасс», в рахунок погашення 280572,00 грн. заборгованості по кредиту, 34087,92грн. пені, у позові відмовити.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.