Постанова № 21210277, 02.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р. Справа № 5013/1105/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДерепи В. І.,

суддів :Бондар С.В.,

Грека Б.М. (доповідача у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.11

у справі№5013/1105/11

господарського судуКіровоградської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

доВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"

простягнення суми

за участю представників від:

позивачаОСОБА_1. (дов. від 17.03.11)

відповідачаОСОБА_2. (дов. від 22.12.11), ОСОБА_3. (дов. від 05.10.11) В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення із Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" штрафу в сумі 103997963,89 грн. за неналежне виконання умов договору, зокрема, за те, що ним за період з січня по березень 2011 протранспортовано газу у обсязі більшому, ніж це було заплановано.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.09.11 (суддя Коротченко Л.С.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.11 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Науменка І.М., суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.), в задоволенні позову ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” відмовлено повністю. Судові акти мотивовані відсутністю з боку позивача належних доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем умов договору з транспортування природного газу розподільними трубопроводами №14/181/11 від 31.01.11 та, як наслідок, відсутність підстав для нарахування останньому неустойки у вигляді штрафу. Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Скарга мотивована тим, що в апеляційному порядку справа розглядалася без участі представників позивача, оскільки його не було належним чином проінформовано про час та місце судового засідання. Також скаржник посилається на неправильність оцінки судами доказів у справі, зокрема, актів приймання-передачі наданих послуг до договору №14/181/11 від 31.01.11, які, на його думку, не можуть бути доказами порушення чи не порушення прав позивача, адже містять лише дані щодо загального обєму протранспротованого природного газу, тоді як дані про запланований та фактично протраспортований газ у даних актах відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 31.01.11 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (Виконавець) укладено договір про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами №14/181/11. За умовами даного договору, Виконавець /відповідач/ зобов'язався із ресурсів Замовника /позивач, апелянт/ отримати від останнього в загальному потоці природний газ загальним обсягом 180000 тис.куб.метрів та протранспортувати його Споживачам протягом 2011 року (з 1 січня по 31 грудня). Договором плановий обсяг природного газу, послуги на транспортування якого Виконавець має надати в розрізі кожному із Споживачів, окремо на кожний місяць 2011 року не визначений. Замовник взяв на себе зобовязання доводити до відома Виконавця планові обсяги газу для транспортування в розрізі кожного Споживача (п.6.1.1 Договору).

Позивачем, з посиланням на п.7.3 Договору, пред'явлено позов про стягнення з відповідача штрафу у сумі 103997963,89 грн., що становить різницю між плановим та фактичним об'ємами транспортованого відповідачем газу у січні - березні 2011 року. Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем, як Виконавцем, за період з січня по березень 2011 року включно протранспортовано природний газ у більшому, ніж було заплановано договором, обсязі.

Так, за розрахунком позивача, відхилення від планового обсягу протранспортованого природного газу за перші три місяці 2011 року становить 37 977,638 тис.куб.м., з урахуванням чого, та зважаючи на визначений Постановами НКРЕ України тариф - 2 738,4 грн. за 1 000 куб.м., на підставі п.7.3. Договору, стягненню з відповідача підлягає штраф у сумі 103 997 963,89 грн.

Втім, судами в позові відмовлено з посиланням на те, що пункти договору (6.3.5, 6.3.6., 6.3.7.) зобов'язань Виконавця щодо дотримання ним відповідності між плановими та фактичними обсягами транспортування газ на кожний місяць 2011р. не встановлюють; надані відповідачем послуги, згідно актів приймання-передачі послуг з транспортування газу за лютий-березень 2011 року, в порушення п.6.1.3 договору, позивачем не прийняті; виставлені відповідачем на оплату рахунки-фактури за лютий та березень 2011р. позивачем взагалі не сплачені.

Іншою підставою для відмови в позові судами зазначено, що обсяг фактично транспортованого відповідачем природного газу промисловим підприємствам за січень 2011 року (38, 787 тис.куб.м.), згідно акту приймання-передачі наданих послуг за даний період, є навіть нижчим від виділених Постачальником планових обсягів. (49,000 тис.куб.м.), що також спростовує наявність у позивача підстав для нарахування штрафних санкцій за п.7.3. договору.

Окрім того, умовами п.6.1.1 договору, позивач, як Замовник, взяв на себе зобов'язання доводити до відома Виконавця (через ОДУ ДК "Укртрансгаз") планові обсяги газу для транспортування в розрізі кожного Споживача та своєчасно здійснювати їх коригування. Дотримання Виконавцем планових обсягів транспортування природного газу безпосередньо пов'язано з виконанням Замовником зобов'язання щодо фактичного доведення до Виконавця планових обсягів. Тобто, зобов'язання Виконавця дотримуватись планових обсягів газу для транспортування Споживачам виникає з моменту доведення Замовником даних обсягів до Виконавця.

Планові обсяги газу на січень-березень 2011 року підтверджено листом ОДУ ДК “Укртрансгаз” від 31.08.11, проте, відомості стосовно того, коли саме такі обсяги фактично доведено позивачем до відповідача, позивач не надав.

Крім того, позивачем не доведено, що відповідач у відповідності до п. 6.3.6 договору мав правові підстави для припинення (обмеження) транспортування газу Споживачам, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.06 №1687.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій правильними з огляду на наступне.

Відповідно до п.7.3 договору, у разі невиконання або неналежного виконання Виконавцем зобов'язань за договором, внаслідок чого, промислові споживачі отримали газ понад виділені та доведені до виконавця через ОДУ "Укртрансгаз" обсяги, якщо це відбулося з вини виконавця, останній сплачує замовнику штраф у розмірі вартості надпланово протранспортованих обсягів газу за цінами газу, встановленими НКРЕ.

Зі змісту цього пункту вбачається, що відповідальність відповідача має настати за наявності одночасно наступних умов:

- мало місце понаднормове споживання газу саме промисловими споживачами (не бюджетними та тепло комунальними підприємствами, не загальний щомісячний обсяг, а саме з боку промислових підприємств);

- таке перевищення обсягів мало місце саме з вини відповідача;

- відповідач був належно, вчасно (обсяги запланованого споживання за відповідний місяць мали бути йому доведені та відомі до початку відповідного місяця споживання, а не після його завершення, коли вплинути на це вже неможливо) проінформований про обсяги запланованого споживання, але незважаючи на це, допустив перевищення обсягів споживання газу.

Суди вірно визначилися, що має братися до уваги не загальний обсяг спожитого газу за січень, грудень та березень 2011, а лише обсяг газу спожитого промисловими підприємствами. Пред'являючи позов, позивач до довів того, що відповідач поставив газ з перевищенням запланованих обсягів саме промисловим підприємствам, більше того, він не посилається на існування цього факту, оперуючи лише обсягами (запланованими та фактичними) загального споживання (до складу цих показників споживання входять, крім промисловості, тепло комунальні підприємства та бюджетні підприємства). За таких обставин, суди правильно визначилися, що сума позову не є належно обґрунтованою та доведеною.

Також суди цілком вірно зазначили, що позивач належним чином не довів наявність вини відповідача у перевищенні запланованих обсягів споживання, що напряму залежить від доведення, чи вчасно йому доводилися заплановані обсяги. В той же час, п.7.3 договору передбачає застосування штрафу тільки у випадку наявності вини відповідача у порушенні договору.

За умовами договору, позивача має зобов'язання довести до відома відповідача планові обсяги газу в розрізі кожного споживача (п.6.1.1), планові обсяги газу, які передаються Виконавцю для транспортування споживачам, можуть коригуватись (6.1.2).

Відповідач, маючи перед позивачем зобов'язання по договору №14/81/11 в разі невиконання, або неналежного виконання зобов'язання з вини останнього, сплачує позивачу штраф. Але цим договором сторони передбачили зобов'язання замовника вчасно здійснювати корегування планових обсягів з ресурсів замовника, виділених споживачам (п.6.1.2).

Доказів, які б підтвердили стан відповідного коригування та обізнаність відповідача щодо цих обсягів на кожний поточний місяць, позивач до суду не надав. За таких обставин судами цілком правомірно відмовлено в позові.

Враховуючи, що позивач не довів як наявність в діях відповідача вини, так і факт перевищення запланованих обсягів газоспоживання саме промисловими підприємствами, то судами правомірно відмовлено в позові за недоведеністю позовних вимог.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.11 у справі №5013/1105/11 залишити без змін.

Головуючий - суддяВ. Дерепа

СуддіС. Бондар

Б. Грек