Постанова № 21209956, 31.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2012 р. Справа № 5019/1466/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.- доповідач

суддів:Акулової Н.В.

Владимиренко С.В.

розглянув

касаційну скаргу Дубенської міської ради , м.Дубно

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 26.10.11р.

у справі№5019/1466/11 господарського суду Рівненської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат", м.Дубно

доДубенської міської ради , м.Дубно

провизнання рішення неправомірним

за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_1, за довіреністю від відповідача :ОСОБА_2, за довіреністю ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Дубенський м'ясокомбінат", м.Дубно, звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Дубенської міської ради , м.Дубно про визнання Рішення Дубенської міської ради №452 від 27.05.11р. про позбавлення права на постійне користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м.Дубно, вул.Залізнична, 140, площею 26,3665га, яка належить ВАТ "Дубенський м'ясокомбінат" на підставі Державного акту на право постійного користування , неправомірним.

Рішенням господарського суду Рівненської області №5019/1466/11 від 02.08.2011 року (суддя Крейбух О. Г.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат" до відповідача про визнання неправомірним рішення Дубенської міської ради від 27.05.2011 року №452 про позбавлення права на постійне користування земельною ділянкою.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.11р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат" на рішення господарського суду Рівненської області від 02.08.2011 року у справі №5019/1466/11 задоволено. Рішення господарського суду Рівненської області від 02.08.2011 року у справі №5019/1466/11 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов Відкритого акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат" до Дубенської міської ради про визнання неправомірним рішення Дубенської міської ради від 27.05.2011 року №452 про позбавлення ВАТ "Дубенський мясокомбінат" права на постійне користування земельною ділянкою площею 26,3665 га на вул.Залізнична,140 задоволений. Рішення Дубенської міської ради від 27.05.2011 року №452 про позбавлення ВАТ "Дубенський мясокомбінат" права на постійне користування земельною ділянкою площею 26,3665 га на вул.Залізнична, 140 - визнано незаконним.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, Дубенська міська рада , м.Дубно звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.11р. у справі № 5019/1466/11 та залишити в силі рішення господарського суду Рівненської області від 02.08.2011 року .

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те , що суд апеляційної інстанції визнавши акт органу місцевого самоврядування - рішення Дубенської міської ради , м.Дубно № 452 від 27.05.11р. незаконним, порушив норми процесуального права (ст.ст. 12,84 ГПК України), вийшовши за межі позовних вимог, а також не застосував тієї норми матеріального права , що , на думку скаржника, підлягала застосуванню ( ст. 20 ГК України), не використавши належний спосіб захисту прав суб'єкта господарювання, визначений законом. Крім того , заявник касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскарженої постави , проігнорував положення ст.ст.141,143 Земельного кодексу України та не застосував норм матеріального права, які повинні бути застосовані до даних правовідносин. Також, зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги факту існування, на момент подачі позовної заяви, кількасоттисячної заборгованості з плати земельного податку та не визнав таку несплату позивачем систематичною, а врахував , в порушення норм процесуального права, оплату 01.09.11р. позивачем плати за землю в розмірі 50000грн.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Дубенський м'ясокомбінат", м.Дубно, проти вимог та доводів скаржника заперечує , вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Дубенської міської ради від 28.02.1997 року №230 було затверджено технічну документацію на встановлення меж та передано в постійне користування ВАТ "Дубенський мясокомбінат" земельні ділянки площею 27,4 га, в т.ч.:

- земельна ділянка № 1 площею 13,12 га по вул.Залізнична, 46, в м.Дубно,

- земельна ділянка № 2 площею 0,49 га по вул.Кривоноса в м.Дубно,

- земельна ділянка № 3 площею 13,67 га по вул.Підборці в м.Дубно,

- земельна ділянка № 4 площею 0,12 га по вул.Крипякевича в м.Дубно,

- земельна ділянка № 5 площею 0,11 га по вул.Мирогощанська в м.Дубно.

На підставі рішення Дубенської міської ради від 28.02.1997 року №230 ВАТ "Дубенський мясокомбінат" було видано Державний акт на право постійного користування 27,51 га землі, бланк I-PB 002104 від 12.03.1997 року.

Рішенням виконкому Дубенської міської ради від 21.04.2005 року №227 "Про впорядкування нумерації будинків на вул.Залізничній, Промисловій, провулку Залізничному в м.Дубно" земельній ділянці, яка розташована на вул.Залізничній, 46 в м.Дубно та перебувала в постійному користуванні ВАТ "Дубенський мясокомбінат" присвоєно адресу: вул.Залізнична, 140.

Протягом 2003-2010рр. рішеннями Дубенської міської ради припинилося право користування ВАТ "Дубенський мясокомбінат" земельними ділянками загальною площею 1,1435 га у звязку з добровільною відмовою землекористувача, а саме:

-рішенням від 26.12.2003р. № 676 - на земельну ділянку площею 0,64 га по вул.Залізнична, 46, в м.Дубно;

-рішенням від 27.07.2007р. № 796 - на земельні ділянки площею 0,1338 га на вул.Залізнична, 140, в м.Дубно;

-рішенням від 10.04.2009р. № 1964 - на земельну ділянку площею 0,0697 га на вул.Залізнична, 46, в м.Дубно;

-рішенням від 15.12.2010р. № 114 - на земельну ділянку площею 0,30 га на вул.Залізнична, 140, в м.Дубно.

Рішенням Дубенської міської ради від 27.05.2011 року №452 на підставі ст.12, п."д" ст.141 ЗК України, п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" припинено право постійного користування ВАТ "Дубенський мясокомбінат" на земельну ділянку площею 26,3665 га на вул.Залізнична,140. Зазначену земельну ділянку передано в землі запасу житлової та громадської забудови міста Дубно.

Відмовляючи у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат", м.Дубно, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 07.04.11р. заборгованість Відкритого акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат", м.Дубно по платі за землю становила 790557,00грн., що підтверджується листом Дубенської ОДПІ від 07.04.11р. № 4779 за період з 2008-2011р.р. З урахуванням обставин справи та норм діючого законодавства , суд першої інстанції дійшов до висновку , що Дубенська міська рада, при прийнятті рішення від 27.05.11р. № 452 про припинення права постійного користування ВАТ "Дубенський м'ясокомбінат" на земельну ділянку площею 26,3665га на вул.Залізнична,140 у зв'язку з систематичною несплатою земельного податку діяла в порядку та в межах повноважень, визначених законом.

Скасовуючи вищеозначене рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з повноважень місцевих рад , визначених ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". В зв'язку з цим дійшов до висновку , що застосування п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п."к" ст.12 Земельного кодексу України в даному випадку є безпідставним. При цьому, суд апеляційної інстанції, посилаючись на п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" , вказав , що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК , а саме , в судовому порядку, та недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними. Так, суд апеляційної інстанції , дійшов до висновку, що рішення про припинення права постійного користування земельної ділянки прийнято Дубенською міською радою у спосіб, який не передбачений Конституцією та Законами України, що є порушенням відповідачем ст.19 Конституції України .

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з оглядом на наступне.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документі, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогами чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином , предметом доказування в даній справі є відповідність рішення Дубенської міської ради , м.Дубно законодавству та наявність порушеного права Відкритого акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат", м.Дубно.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішення Дубенської міської ради від 27.05.2011 року №452 про припинення права постійного користування ВАТ "Дубенський мясокомбінат" на земельну ділянку площею 26,3665 га на вул.Залізнична, 140 у звязку з систематичною несплатою земельного податку прийняте на підставі ст.12, п."д" ст.141 ЗК України, п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що застосування п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п."к" ст.12 Земельного кодексу України в даному випадку є безпідставним.

Пунктом 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного землекористування може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

З аналізу даної статті вбачається, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними. (Постанова, Пленум Верховного Суду України, від 16.04.2004, № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ").

Вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою містить стаття 141 Земельного кодексу України, зокрема підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Як про це вірно було позначено судом апеляційної інстанції, зміст терміну "систематична несплата земельного податку або орендної плати" як підстави для припинення права землекористування конкретизована у ч. 5 ст. 17 нечинного нині Закону України "Про плату за землю": це несплата "за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку ..." .

Проаналізувавши матеріали справи , зокрема інформацію наведену у довідках Дубенської ОДПІ, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку , з яким також погоджується судова колегія ВГСУ, про відсутність систематичності несплати земельного податку позивачем у даній справі.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином , з урахуванням вищенаведеного , судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те , що Рішення про припинення права постійного користування земельної ділянки прийнято Дубенською міською радою у спосіб, який не передбачений Конституцією та Законами України, що є порушенням відповідачем ст.19 Конституції України і безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним.

При цьому, слід звернути увагу на те, що вимога позивача щодо визнання акту міської ради неправомірним , заявлена з підстав визнання акту органу місцевого самоврядування недійсним, лише викладена некоректно - відповідає приписам чинного законодавства, зокрема пункту 2 статті 20 ГК та статті 16 ЦК, оскільки означає, що спірний акт не має юридичної сили, а тому суд апеляційної інстанції визнаючи рішення Дубенської міської ради незаконним не вийшов за межи заявлених вимог.

У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків апеляційного суду. Крім того, повязані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції та містять заперечення проти позову, які були предметом дослідження господарськими судами і яким дана належна правова оцінка при постановленні оскаржуваного рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дубенської міської ради , м.Дубно залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.11р. у справі 5019/1466/11 без змін.

Головуючий суддя:М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко