Постанова № 21209945, 31.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"31" січня 2012 р. Справа № 25/219 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт", м. Київ, та товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи", м. Полтава,

на рішення господарського суду Полтавської області від 30.08.2011

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2011

зі справи № 25/219

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи" (далі –ТОВ "Полтавські телекомунікаційні системи"),

товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" (далі –ТОВ "Телесвіт")

до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі –Відділення), м. Полтава,

про визнання недійсним акта,

за участю представників сторін:

ТОВ "Полтавські телекомунікаційні системи" – Радзивилюка С.В.,

ТОВ "Телесвіт" –Вільчинського Р.З.,

Відділення –Логінової О.А.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Полтавські телекомунікаційні системи" і ТОВ "Телесвіт" звернулися до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 24.09.2010 № 2/107-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.08.2011 (суддя Босий В.П.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 (колегія суддів у складі: Фоміна В.О. –головуючий суддя, судді Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.), в позові відмовлено.

Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи пунктів 1.2, 2.1, 5.1, 5.2, 6.1, 10 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605 (далі –Методика), статей 1, 12, 35, 41, 59, 63 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі –Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законодавством підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Полтавські телекомунікаційні системи" просить судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

ТОВ "Телесвіт" у касаційних скаргах просить Вищий господарський суд України судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відділення подало відзив на касаційні скарги позивачів, у якому зазначило про безпідставність їх доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скарги –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційних скарг з урахуванням такого.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, Рішенням АМК:

- визнано, що "суб'єкт господарювання, до складу якого входили, зокрема, приватне підприємство "Телерадіокомпанія "Поіск-ТВ" (м. Полтава, ідентифікаційний код 30152217) та товариство з обмеженою відповідальністю ''Київ Глобал Телеком" (код за ЄДРПОУ 35370590), з 1 січня 2009 року приватне підприємство "Телерадіокомпанія "Поіск-ТВ" та товариство з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" (м. Київ, код за ЄДРПОУ 33103969), з 1 липня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи" (м. Полтава, ідентифікаційний код 35360006), приватне підприємство "Телерадіокомпанія "Поіск-ТВ", товариство з обмеженою відповідальністю "Телесвіт", а з 19 жовтня 2009 року входять товариство з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" та товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи", за результатами діяльності з 1 червня 2008 року, у 2009 році та у 2010 році (на сьогодні), займає монопольне (домінуюче) становище на ринку програмної послуги, що надається з використанням багатоканальної кабельної телемережі, в межах території міста Полтава та села Розсошенці, де розташована багатоканальна кабельна телемережа, що використовується зазначеним суб'єктом господарювання для надання програмної послуги" (пункт 1);

- визнано, що "суб'єкт господарювання, до складу якого входять, зокрема, приватне підприємство "Телерадіокомпанія "Поіск-ТВ", товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи" та товариство з обмеженою відповідальністю "Телесвіт", встановивши такі ціни (тарифи) на програмну послугу, що надається з використанням багатоканальної кабельної телемережі в місті Полтаві та в селі Розсошенці, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, вчинив порушення, передбачене пунктом 1 частини другої статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку програмної послуги, що надається з використанням багатоканальної кабельної телемережі" (пункт 2);

- за зазначене порушення на ТОВ "Полтавські телекомунікаційні системи" і ТОВ "Телесвіт" накладено по 5 000 грн. штрафу (пункти 3, 4);

- зобов'язано "Суб'єкта господарювання, в особі товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи" та товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт", ціни (тарифи) на програмну послугу, що надається з використанням багатоканальної кабельної телемережі, привести до економічно обґрунтованого рівня;

- закрито провадження у справі в частині дослідження дій щодо одностороннього припинення надання частині абонентів міста Полтави послуг доступу до телепрограм у "соціальному пакеті" аналогового телебачення як порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону № 2210.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з статтею 1 Закону № 2210:

- суб'єкт господарювання - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання;

- контроль –це вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами;

- монополізація - це досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2210 суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин;

Згідно з частиною другою цієї ж статті монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Пунктом 1 частини другої статті 13 Закону № 2210 встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

У свою чергу, згідно з пунктом 2.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії: встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання; складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи; складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп); визначення товарних меж ринку; визначення територіальних (географічних) меж ринку; встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку; визначення обсягів товару, який обертається на ринку; розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку; складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку;

Відповідно до пунктів 3.3 та 3.4 Методики визначення складу суб'єкта господарювання, що випускає, постачає, продає, придбаває (споживає, використовує) конкретний товар (продукцію, роботи, послуги), здійснюється шляхом установлення переліку суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб), які здійснюють діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншу господарську діяльність, у тому числі контроль над іншою юридичною чи фізичною особою, і які пов'язані відносинами, що забезпечують контроль господарської діяльності одного суб'єкта господарювання іншим (іншими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання; визначення складу групи суб'єктів господарювання здійснюється шляхом установлення переліку незалежних суб'єктів господарювання, до складу яких входить суб'єкт (суб'єкти) господарювання, що випускає(ють), постачає(ють), продає(ють), придбаває(ють), (споживає(ють), використовує(ють) конкретний товар (продукцію, роботи, послуги).

За приписами пункту 6.1 Методики територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи), є неможливим або недоцільним.

Отже, для правильного застосування у спірних правовідносинах наведених норм, а відтак і для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення в даній справі важливе значення має встановлення наявності кожного з позивачів на визначеному Відділенням ринку програмної послуги та їх долі (кожного) на цьому ринку, а також з’ясування, яким чином ТОВ "Полтавські телекомунікаційні системи" здійснює контроль над ТОВ "Телесвіт" або навпаки - в розумінні приписів статті 1 Закону № 2210.

При цьому місцевий та апеляційний господарські суди, не вдаючись до самостійного визначення суб’єкта(ів) господарювання, їх долі на ринку та меж цього ринку (що є виключною компетенцією Відділення), мали перевірити правильність відповідних висновків, викладених у Рішенні АМК, оскільки це безпосередньо впливає на висновки суду щодо наявності або відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним (частина перша статті 59 Закону № 2210).

Проте попередні судові інстанції не встановили та належними доказами не перевірили обставин, пов'язаних із правильністю визначення в Рішенні АМК: меж ринку; суб'єкта(ів) господарювання; наявності та становища кожного з позивачів на визначеному Відділенням ринку; відносин контролю одного з позивачів над іншим.

Не встановивши, таким чином, обставин, які являють собою істотні складові предмета доказування в даній справі, названі судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

У зв’язку з цим у Вищого господарського суду України відсутні підстави для висновку про правильність застосування попередніми судовими інстанціями й норм матеріального права, зокрема, Закону № 2210.

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" задовольнити повністю, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи" –частково.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 30.08.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 зі справи № 25/219 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя           Б.Львов