Постанова № 21209744, 25.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2012 р. Справа № 5013/1207/11 Доповідач суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г.- головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргуУправління приватизації, оренди майна та

землі Олександрійської міської ради

на постановуДніпропетровського апеляційного

господарського суду від 17.11.2011 року

у справі№ 5013/1207/11

господарського судуКіровоградської області

за позовомУправління приватизації, оренди майна та

землі Олександрійської міської ради

до Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

позивача Міського комунального лікувально-

профілактичного закладу Міської лікарні

№ 1 м. Олександрії

про звільнення та повернення об"єкта оренди

за участю представників:

позивача - Губа О.В.

відповідача - не з"явились

третьої особи - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

В липні 2011 року Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про зобовязання останньої звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 18 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1, повернення цього приміщення позивачу за актом прийому передачі та стягнення з відповідача судових витрат.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06 вересня 2011 року (суддя Мохонько К.М.) позов задоволено повністю; зобовязано Суб"єкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 18 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1, повернути вказане приміщення Управлінню приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради за актом прийому передачі та стягнуто судові витрати.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року (судді: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 06 вересня 2011 року скасовано, в позові відмовлено.

В касаційній скарзі Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 25.05.2009 року між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення № 37, за яким позивач (орендодавець) за актом прийому передачі передав відповідачу (орендарю) у строкове платне користування для розміщення аптечного пункту нежитлове приміщення, загальною площею 18 кв.м., розташоване на 4 поверсі у терапевтичному відділенні за адресою: АДРЕСА_1, і перебуває на балансі міської лікарні № 1.

Строк дії договору визначено з 25.05.2009 року по 24.05.2010 року включно (п. 10.1 договору).

Водночас, в пункті 10.4 договору сторони домовились про те, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які ним передбачені.

Після закінчення дії договору, за відсутності заперечень з боку орендодавця чи орендаря про припинення договірних відносин, термін дії договору продовжено на той самий термін, зокрема, на один рік, тобто до 25.05.2011 року.

Позивач листом від 27.05.2011 року за № 6/525 попередив відповідача про відсутність наміру продовжувати орендні правовідносини після закінчення строку дії вказаного договору та звільнення приміщення, а відповідач, в свою чергу, посилаючись на приписи п. 5 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні”, вказав про продовження строку дії договору до 24.05.2014 року.

Вимоги позивача мотивовані безпідставним перебуванням відповідача у приміщенні після припинення дії договору (після 25.05.2011 року), внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовом про зобовязання Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 звільнити вищезазначене нежитлове приміщення у примусовому порядку та повернути його позивачу.

Відповідно до статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частинами 2, 3 статті 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. (частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" №1759-VI від 15.12.2009 року).

Згідно пункту 5 Прикінцевих положень до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" №1759-VI від 15.12.2009 року термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог про зобовязання Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 18 кв.м., розташоване на 4 поверсі у терапевтичному відділенні у АДРЕСА_1, господарський суд першої інстанції вказав на їх обгрунтованість, з огляду на закінчення 25.05.2011 року укладеного між сторонами договору оренди від 25.05.2009 року № 37.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що при укладенні договору оренди нежитлового приміщення від 25.05.2009р. № 37 сторони самостійно визначили і врегулювали всі його істотні умови, у тому числі і строк. У випадку, якщо орендодавець, як власник майна, бажав передати майно в оренду на більш тривалий строк, сторони могли погодити таку умову договору.

Проте, апеляційна інстанція, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, та, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, вірно вказала на помилковість висновку суду першої інстанції щодо закінчення 25.05.2011 року терміну дії договору від 25.05.2009 року № 37 та відсутність підстав для звільнення відповідачем орендованого приміщення і повернення його позивачу з огляду на приписи пункту 5 Прикінцевих положень до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" № 1759-VI від 15.12.2009 року, якими встановлено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Статтею 3 цього ж Закону внесено зміни до частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та визначено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Обов'язковість виконання всіма державними органами, в тому числі сторонами у справі, імперативних приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" не поставлено законодавцем у залежність від намірів власника (орендодавця) чи балансоутримувача використовувати орендоване майно для власних потреб або від будь-яких інших обставин, за винятком пропонування орендарем (суб'єктом малого підприємництва) меншого, ніж 5 років, терміну продовження договорів оренди державного та комунального майна.

Відтак, мінімальний п'ятирічний термін дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених до набрання чинності цим Законом (до 30.12.2009 року), в тому числі договору оренди нежитлового приміщення від 25.05.2009р. №37, є встановленим в силу імперативних приписів п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" від 15.12.2009 року № 1759, що свідчить про конституційний обов'язок сторін дотримуватись приписів цього Закону та не перешкоджати суб'єкту малого підприємництва проводити підприємницьку діяльністю в нежитловому орендованому приміщенні.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками Дніпропетровського апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для користування відповідачем орендованим майном після 25.05.2011 року, оскільки вищевказаними положеннями законодавства передбачено продовження терміну дії вищевказаного договору до п'яти років з дня укладення.

В зв"язку з викладеним, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті43 ГПК України постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному й обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків Київського апеляційного господарського суду, в звязку з чим підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року у справі № 5013/1207/11 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик О.А. Подоляк