Постанова № 21209665, 18.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2012 р. Справа № 5023/311/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М., суддів:Коваленка В. М., Короткевича О.Є. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Діброва", с. Тимченки на постанову та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 року

Господарського суду Харківської області від 13.09.2011 року у справі№ 5023/311/11 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Харківський тракторний завод", м. Харків доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Діброва", с. Тимченки проБанкрутство в судовому засіданні взяли участь: Від боржника: 1. ОСОБА_1 дов. від 17.10.2011 року; 2. ОСОБА_2 дов. від 01.08.2011 року;

Від ПАТ "Акціонерний комерційний промислово інвестиційне банк": ОСОБА_3 дов. від 24.03.2010 року;

Від ПАТ "Раффайзен Банк Аваль": ОСОБА_4 дов. від 04.11.2011 року

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 13.09.2011 року (суддя Швидкін А. О.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Діброва", с. Тимченки визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатором банкрута.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 року (головуючий суддя: Шевель О. В., судді: Крестьянінов О. О., Лакіза В. В.) постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2011 року залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Діброва" не погодилось з вищезазначеними рішеннями та звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить прийнятті раніше рішення скасувати, а провадження у справі припинити з посилання на судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, норми Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до боржника застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено певні стадії процедури банкрутства, встановлено строк та умови їх проведення.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно ст. 22 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 16 вказаного Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Ухвалою суду від 03.08.2011 року затверджений реєстр вимог кредиторів у кількості 14 кредиторів із загальною сумою грошових вимог та вимог щодо сплати податків і зборів у розмірі 18 399 897,57 грн., призначені збори кредиторів на 25.08.2011 року.

25.08.2011 року арбітражним керуючим до господарського суду подано звіт, з якого вбачається, що було проведено збори кредиторів та обрано комітет кредиторів.

12.09.2011 року від голови комітету кредиторів ТОВ "Агрофірма "Діброва" подано клопотання про визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Фоміна Г. В.

Як вбачається з матеріалів справи на засідання комітету кредиторів було прийнято рішення - звернутись до суду з клопотанням про припинення процедури розпорядження майном боржника, введення процедури ліквідації та призначення ліквідатором підприємства - банкрута арбітражного керуючого Фоміна Г. В., що підтверджується протоколом зборів комітету кредиторів №1 від 30.08.2011 року.

Процедура ліквідації застосовується у випадках, якщо після виявлення кредиторів, затвердження реєстру вимог кредиторів та створення комітету кредиторів, до суду не надійшло пропозицій щодо санації боржника або укладення мирової угоди. Такої правої позиції також дотримується Верховний Суд України в своїй постанові від 13.12.2005 року у справі № 6/216-8/115.

Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Як вбачається з матеріалів справи, на протязі всієї стадії розпорядження майном, виявлення кредиторів, пропозицій щодо укладення мирової угоди або санації боржника до суду не поступало, окрім того судом було встановлено, що фінансовий стан підприємства незадовільний. Оскільки залишкова вартість оборотних активів складає 4 366,5 грн., в той час як сума кредиторської заборгованості згідно ухвали попереднього судового засідання складає 18 339 897,57 грн.

Розпорядником майна було надано аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, що свідчить про його неплатоспроможністі.

За таких обставин, місцевий суд, з чим погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що були виконані усі необхідні умови процедури розпорядження майном, своєчасно здійснена публікація в офіційному друкованому органі з метою виявлення кредиторів та санаторів боржника, складено реєстр заявлених вимог кредиторів, пропозицій щодо укладення мирової угоди або санації боржника до суду не поступало, обґрунтовано дійшов висновку про введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом.

Окрім того, судом апеляційної інстанції вірно встановлено правомірність порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Діброва", с. Тимченки.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції та постанова суду першої інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку господарських судів, у звязку з чим підстав для скасування вказаних постанов не вбачається.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права і підстав для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Діброва" у справі №5023/311/11 залишити без задоволення.

2.Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 року та постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2011 року у справі №5023/311/11 залишити без змін.

Головуючий: Б. М. Поляков

Судді: В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич