Постанова № 21209314, 25.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2012 р. Справа № 5004/1644/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюглас" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2011 року у справі №5004/1644/11 Господарського суду Волинської області за позовом Національного банку України, в особі управління Національного банку у Волинській області, м. Луцьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюглас", м. Луцьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Луцьк, про стягнення 13 904 275,53 грн.,

за участю представників сторін:

позивача не зявився;

відповідача не зявився;

третьої особи ОСОБА_1 (дов. № 3521-19 від 24.10.11),

в с т а н о в и в:

У серпні 2011 року позивач Національний банк України, в особі управління Національного банку у Волинській області, пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "Алюглас" про стягнення 13 904 275,53 грн.

Вказував, що 09.12.08 між ним (кредитором) та ТОВ КБ "Західінкомбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк" (позичальником)) був укладений кредитний договір № 13, згідно якого він зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 34 500 000 грн., а позичальник повернути кредитні кошти та проценти за користування кредитом в строк та на умовах, визначених договором.

Зазначав, що 09.12.08, в забезпечення виконання зобовязань позичальника за кредитним договором № 13, між ним (заставодержателем) та ТОВ КБ "Західінкомбанк" (заставодавцем) був укладений договір застави майнових прав № 14/05, згідно якого заставодавець передав йому в заставу майнові права за кредитним договором № 0306/05-127 від 03.06.05 та додатковими договорами до кредитного договору від 09.10.07, від 03.06.08, від 18.11.08 та від 27 11.08, укладеними між ТОВ КБ "Західінкомбанк" та ТОВ "Алюглас".

Посилаючись на порушення ПАТ "Західінкомбанк" умов кредитного договору № 13 в частині повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, та на настання строку права вимоги до ТОВ "Алюглас" за кредитним договором № 0306/05-127 від 03.06.05, позивач просив стягнути з відповідача 11 503 883,99 грн. заборгованості за кредитом, 2 255 714,98 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 100 499,52 грн. пені, а всього 13 904 275,53 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 26 жовтня 2011 року (суддя Гончар М.М.), позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ТОВ "Алюглас" на користь Національного банку України, в особі управління Національного банку у Волинській області, 11 183 602,66 грн. заборгованості за кредитом, 2 515 192,92 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 137 765,95 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

В решті позову відмовлено.

Рішення в частині задоволення позову мотивоване посиланнями на порушення ПАТ "Західінкомбанк" умов кредитного договору № 13 в частині повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, та на настання строку права вимоги у позивача до ТОВ "Алюглас" за кредитним договором № 0306/05-127 від 03.06.05, що є підставою до стягнення з останнього заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та пені.

Рішення в частині часткової відмови в задоволенні вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами обґрунтоване тим, що термін їх сплати за жовтень 2011 року ще не настав.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду ТОВ "Алюглас" звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2011 року (колегія суддів у складі: Саврій В.А. головуючий, Філіпова Т.Л., Гудак А.В.), апеляційну скаргу повернуто без розгляду.

Ухвала мотивована посиланнями на сплату скаржником судового збору у меншому розмірі, ніж встановлений Законом України "Про судовий збір".

У касаційній скарзі ТОВ "Алюглас" посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 97 ГПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір", просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття скарги.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з таких підстав.

Вимоги до змісту і форми апеляційної скарги встановлені положення ст. 94 ГПК Ураїни, до яких віднесено, зокрема, долучення доказів сплати судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 44 ГПК України).

З 1 листопада 2011року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 06.10.2011р. № 3828-VI, статтею 4 якого визначено розміри ставок судового збору за подання апеляційної скарги до господарського суду на рішення суду тощо.

Зокрема, за подання апеляційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Предметом даного спору є вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, тобто, вимоги майнового характеру.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (пп. 1, 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Разом з тим, ТОВ "Алюглас" звертаючись з апеляційною скаргою платіжним дорученням № 136 від 07.11.11 сплатив судовий збір в сумі 470,50 грн., тобто, як за вимогу немайнового характеру, що відповідно до приписів ст. 97 ГПК України стало обґрунтованою підставою до повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги без розгляду.

За таких обставин, повертаючи апеляційну скаргу без розгляду з вказаних вище підстав, судом правильно застосовані норми процесуального права, тому підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту не вбачається.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником розмежування вимог майнового та немайнового характеру, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюглас" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2011 року у справі №5004/1644/11залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

О.А. Подоляк