Постанова № 21209276, 26.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"26" січня 2012 р. Справа № 5/100/2011/5003 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - доповідача (головуючого), Бондар С.В., Грека Б.М., за участю повноважних представників: позивача –Ляховича О.С. відповідача –Ткача В.В., Жолудя І.О.

розглянувши касаційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на рішення господарського суду Вінницької області від 20 жовтня 2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 1 грудня 2011 року у справі за позовом ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до ТзОВ "Красне-Агроінвест" про стягнення 822000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до відповідача про стягнення 822000 грн. збитків, заподіяних несанкціонованим відбором газу.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 20 жовтня 2011 року (суддя Бенівський В.І.) в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 1 грудня 2011 року рішення суду залишене без змін.

          Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про стягнення з відповідача 822000 грн. збитків.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 1 липня 2010 року між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", в особі філії - Вінницького управління газового господарства та ТзОВ "Красне-Агроінвест" було укладено договір №Тв10-14Птр на транспортування природного газу, згідно умов якого позивач зобов'язався надати відповідачеві послуги з транспортування природного газу, згідно з договором на постачання природного газу, укладеним між споживачем та будь-яким незалежним постачальником природного газу (п.1 договору) в обсягах, які визначаються договором між споживачем та постачальником, згідно затвердженого реєстру при умові підтвердження обсягів газу ДК "Укртрансгаз" (п.1.2 договору).

Згідно п.1.4 укладеного договору основою для транспортування газу споживачу є обсяги природного газу, підтверджені Постачальником через ОДУ ДК "Укртрансгаз" та надіслані в ВАТ "Вінницягаз".

          Відповідно до умов укладеного договору позивачем було протранспортовано відповідачеві 18777 м. куб. газу, що підтверджується актами подачі-прийому та реалізації газу в жовтні-листопаді 2010 року (а.с.13-14, т.1), який було оплачено платіжними дорученнями №882 від 02.12.2010 року та №914 від 15.12.2010 року (а.с.53-54, т.1).

Згідно заяви відповідача було припинено газопостачання та опломбовано вхідну засувну арматуру пломбою МЖ 7044 ЛІГГ та зафіксовано показники вимірювальних приладів обліку газу на момент відключення, про що складено відповідний акт від 12.11.2010 року (а.с.21, т.1).

          В той же час, представником позивача при здійсненні зняття приладів комерційного вузла обліку природного газу для чергової повірки, було підтверджено наявність пломби на байпасній лінії вузла обліку 19396511 ВІГГ і при складанні відповідного акту не виявлено жодних порушень обліку природного газу, оскільки в графі акту "Виявлені порушення обліку природного газу" поставлено прочерк, що свідчить про відсутність таких порушень.

Відповідно до заяви ТзОВ "Красне-Агроінвест" про відновлення газопостачання, працівниками позивача було здійснено перевірку стану обліку природного газу та складено відповідний Акт від 12.07.2011 року (а.с.22, т1).

На момент складання вказаного акту було виявлено, що блінда байпасної лінії виготовлена з отвором 5-7 см, що є неприпустимим.           Проте, протоколом огляду місця події, складеного старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області капітаном міліції Жмуцьким О.Г. в цей же день, був зафіксований той факт, що на початок огляду пломби перебували в цілісному стані (а.с.31, т.1).

Відповідно п. 5.9 Наказу Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року №618 "Про затвердження Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки. У разі виявлення на комерційних вузлах обліку газу несправності ЗВТ, витоків газу з імпульсних ліній диференційних манометрів, манометрів, пошкодження пломб або захисних елементів та інше, власник комерційного вузла обліку газу має терміново проінформувати про це іншу сторону договору і, за необхідності, вжити заходів для забезпечення функціонування комерційного вузла обліку газу в робочому стані.

Як правильно було встановлено судами попередніх судових інстанцій при розгляді справи, оскільки пломби, якими було опломбовано і закрито доступ до блінди були цілими, то свій обов'язок по збереженню пломб цілими відповідач виконав повністю та у відповідності із зазначеними Правилами.

Згідно п.5.12 вказаного Наказу №618, у разі виникнення між сторонами суперечливих питань щодо технічних, у тому числі метрологічних характеристик ЗВТ, сторони договору мають право вимагати проведення позачергової або експертної повірки ЗВТ територіальними органами Держспоживстандарту України.

В порушення умов укладеного договору і зазначеного пункту Наказу, позивач у складених актах не фіксував і не заявляв претензії щодо цілісності пломб. Також, не було проведено експертизи щодо пошкоджень пломби на блінді.

Звертаючись з позовом до суду про стягнення з відповідача понесених збитків в сумі 822000 грн., позивач посилався на той факт, що використання газу поза приладом обліку призвело до розбалансування поставок природного газу у регіоні - як у Тиврівському районі, так і у Вінницькій області і зазначив про те, що для компенсації обсягів негативного розбалансування газу він був змушений закупити ці обсяги додатково у ДК "Газ України" з ресурсів НАК "Газ України".

          Відповідно до п.12.10 вказаного Наказу №618, за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна).

Як правильно встановлено судами попередніх судових інстанцій, в порушення зазначеного пункту Наказу №618 представником облікової організації був складений тільки акт перевірки стану обліку природного газу від 12 липня 2011 року, яким встановлено наявність отвору у опломбованій блінді, що свідчить про те, що всі пломби під час перевірки були цілісними.

Відповідачем за період 2010 року було використано 18 315,00 м3 газу, що підтверджується показниками газового лічильника і самими представниками позивача в складеному акті від 12.07.2011 року, а також технічними характеристиками зерносушарки, оскільки дана байпасна лінія використовується виключно для неї. Технічні показники зерносушарки відповідають кількості використаного газу.

В силу ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суди дійшли правильного висновку про те, що позивачем не було надано належних доказів того, що відповідач спожив газ понад зафіксовані лічильником норми на суму 822000 грн., а також не доведений належним чином той факт, що відповідач несанкціоновано відбирав газ, втручався в роботу газового устаткування, знімав чи пошкоджував пломби на блінді.

Крім того, кількість газу, який, як стверджує позивач, відповідач використав через пошкоджену блінду в обхід ЗВТ (такий засіб вимірювальної техніки - газовий лічильник - обладнаний приладом бездротового зв’язку із диспетчерським пунктом позивача) не доведена належними та допустимими доказами, в розумінні ст.33 ГПК України.

Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності).

Відсутність причинного зв'язку, як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача.

Судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, правильно встановлено, що посилання скаржника на наявність вини відповідача, яка полягала в несанкціонованому споживанні ним природного газу, що стало причиною нанесення збитків позивачеві є недоведеними і документально не підтвердженими.

Таким чином, у рішенні, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано відмовив позивачеві в задоволенні позову.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Вінницької області від 20 жовтня 2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 1 грудня 2011 року залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий, суддя В.Дерепа

Судді С.Бондар

Б.Грек