Ухвала суду № 21209190, 25.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"25" січня 2012 р. Справа № 5015/4823/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:Прокопанич Г.К.,

Новікової Р.Г., Попікової О.В.,

перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Шрифт" м. Львів

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2011р.

та на рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2011р.

у справі№5015/4823/11 господарського суду Львівської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мотор Сіті" м. Львів

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шрифт" м. Львів

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Буд" м. Дніпропетровськ

третя особа без самостійних вимогОбласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експлуатації та експертної оцінки" м. Львів

проскасування рішення третейського суду від 19.03.2009 р. у справі № 10-53/09 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шрифт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2011р. та на рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2011р. у справі №5015/4823/11. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

01.11.2011р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 06.10.2011р. №3828-VI.

Статтею 4 вказаного Закону визначено, зокрема, розміри ставок судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду.

Порядок сплати судового збору регулюється "Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита", яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93р. № 50 та є чинною на час звернення заявника з касаційною скаргою.

Відповідно до п. 14 вказаної Інструкції, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Проте, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, заявником в якості доказів сплати судового збору надано ксерокопію квитанції №85/1 від 15.12.2011р. про сплату 1400грн.00коп., що в свою чергу, не відповідає вимогам пункту 14 зазначеної Інструкції.

Отже, вказана ксерокопія розрахункового документу не може бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст. ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шрифт" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2011р. та на рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2011р. у справі №5015/4823/11 повернути заявникові без розгляду.

2. Справу № 5015/4823/11 повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий                                                                                          Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                           Р.Г. Новікова

                                                                                                    О.В. Попікова