Вирок № 21209008, 19.01.2012, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1-378/11р.

Провадження: № 1/1421/19/12р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2012р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді: - Літвіненко Т.Я.

при секретарі: - Шилакіній Л.О.

за участю прокурора: - Кривошеї О.М.

захисника - ОСОБА_4

потерпілого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську кримінальну справу по обвинуваченню:

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайська Миколаївської області, українця, громадянина України, що має вищу юридичну освіту, одруженого, проживаючого по АДРЕСА_2 зареєстрованого по АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України;

В С Т А Н О В И В :

На підставі наказу №84о/с від 31.10.2009р. ОСОБА_6 виконував обовязки начальника лінійного пункту міліції на ст. Первомайськ-на-Бузі лінійного відділу на ст.Котвоськ УМВС України на Одеській залізниці та наказом начальника УМВС України на Одеській залізниці №92 о/с від 31.10.2009р. йому було присвоєно чергове спеціальне звання старший лейтенант міліції.

Наказом начальника УМВС України на Одеській залізниці №47 о/с від 02.06.2011р. ОСОБА_6 призначений на посаду начальника лінійного пункту міліції на ст. Первомайськ-на-Бузі лінійного відділу на ст.Котовськ УМВС України на Одеській залізниці.

Відповідно до функціональних обовязків, затверджених наказом начальника ЛВ на станції Котовськ УМВД України на Одеській залізниці №6 від 21.02.2011р. ОСОБА_6: організовував та направляв оперативно-розшукову діяльність співробітників кримінального розшуку; здійснював контроль за виконання службових обовязків інших підлеглих; з урахуванням оперативної обстановки планував оперативно-розшукову діяльність та вносив зміни у функціональні обовязки співробітників ЛПМ; вивчав, аналізував та оцінював оперативну обстановку на території оперативного обслуговування ЛПМ, здійснював комплексне планування роботи ЛПМ та забезпечував дійовий контроль за виконанням запланованих заходів; забезпечував своєчасне реагування на заяви та повідомлення про злочини, організовував своєчасний виїзд співробітників ЛПМ на місце події; надавав методичну та практичну допомогу підлеглим співпрацівникам, створював необхідні умови для їх роботи; проводив оперативні наради та навчальні зайняття с особовим складом з вдосконалення оперативно-розшукової діяльності, навчав підлеглих прийомам та методам цієї роботи на всіх пріоритетних напрямках роботи; відповідав за стан дисципліни та законності в ЛПМ, контролював дотримання співробітниками обліково-реєстраційної дисципліни; здійснював провадження по оперативно-розшукових справах відповідної категорії відносно злочинних груп та окремих осіб, що причетні до вчинення злочину, контролював ведення оперативно-розшукових справ відповідної категорії, що заведені оперативними співробітниками ЛПМ; здобував та працював особисто з джерелами оперативної інформації, забезпечував формування якісних джерел оперативної інформації у відділі, створював групи оперативного пошуку та заслону на залізничних станціях, потягах приміського та пасажирського сполучення, обєктах залізничного транспорту, а також місцях можливого виявлення злочинності.

Отже, ОСОБА_6 займав посаду начальника, що повязана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій, та будучи співпрацівником міліції відповідно до ст.1 Закону України «Про міліцію»являвся посадовою особою та представником державної виконавчої влади.

Наприкінці квітня на початку травня 2011р., більш точної дати в ході досудового та судового слідства встановити не представилося можливим, близько 17.00 год. ОСОБА_6 застав бригадира ремонтно-механічного цеху рейкозварювального потягу №13 (далі РЗП №13) Одеської залізниці ОСОБА_5 після винесення з території РЗП №13, розташованого на станції Первомайськ-на-Бузі, девяти бувших у використанні залізничних рейкових підкладок та почав проводити дії з перевірки вказаного факту: встановлював вартість залізничних підкладок та перевіряв їх належність РЗП №13. При цьому він повідомив ОСОБА_5 про необхідність реєстрації зазначеного факту та проведення по ньому перевірки.

ОСОБА_5 звернувся до підсудного з пропозицією не здійснювати реєстрацію та перевірку факту виносу ним залізничних підкладок, оскільки вважав, що перевірка цього факту негативно відобразиться на його відносинах з керівництвом РЗП №13. При цьому у ОСОБА_6 виник умисел на отримання від потерпілого шляхом вимагання хабара за невиконання своїх обовязків.

З метою нескладання адміністративного протоколу та проведення перевірки для порушення кримінальної справи, яка і не повинна була проводитись, так як в діях ОСОБА_5 не було складу злочину або адміністративного правопорушення, ОСОБА_6 став вимагати у ОСОБА_5 хабар в сумі 8000 грн. за невиконання своїх обовязків з реєстрації зазначеного факту. останній вимушений був погодитись з вимогою підсудного.

Дізнавшись від ОСОБА_5 про те, що він може передати йому лише 4000 грн., ОСОБА_6 став вимагати від нього написати підписку про негласну співпрацю з органами внутрішніх справ та в подальшому негласно інформувати його про вчинення злочинів іншими працівниками РПС №13, на що ОСОБА_5 погодився.

При цьому підсудний повідомив ОСОБА_5, що у випадку ненадання йому інформації, що представляє оперативний інтерес, він повинен буде в подальшому передати йому другу частину хабара в сумі 4000 грн., інакше він виконає свою погрозу стосовно реєстрації та проведення перевірки факту викрадення матеріальних цінностей з території РЗП №13.

Того ж, дня близько 17.00 год. знаходячись в автомобілі ВАЗ-2107, держ.№НОМЕР_1, яким ОСОБА_6 користувався на підставі довіреності, в районі залізничного вокзалу по вул. Революції, 15 в м. Первомайську, ОСОБА_5 написав та віддав ОСОБА_6 підписку про негласну співпрацю з органами внутрішніх справ, а також передав йому першу половину хабара в сумі 4000 грн., яку ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем та владою, прийняв за невиконання своїх службових обовязків.

В липні 2011р., більш точної дати в ході досудового та судового слідства не встановлено, ОСОБА_6 у звязку з відмовою ОСОБА_5 від подальшої співпраці, діючи у відповідності з умислом на отримання від останнього хабара в сумі 8000 грн., став вимагати від нього другу частину хабара в сумі 4000 грн., на що ОСОБА_5, не бажаючи настання для себе негативних наслідків, погодився. При цьому підсудний на вимогу ОСОБА_5 під час передачі другої частини хабара погодився знищити його підписку про негласну співпрацю з органами внутрішніх справ.

10.08.2011р. близько 18.00 год., ОСОБА_6 знаходячись у своєму службовому кабінеті по вул. Революції, 15 в м. Первомайську, отримав від ОСОБА_5 другу частину хабара в сумі 4000 грн. після чого знищив підписку ОСОБА_5 про негласну співпрацю з органами внутрішніх справ, спаливши її.

Підсудний в судовому засіданні свою вину визнав частково лише в частині отримання 10.08.2011р. хабара в сумі 4000 грн. Отримання наприкінці квітня на початку травня 2011р. хабара в сумі 4000 грн. не визнав, вказуючи, що дійсно у травні 2011р. у вечірній час здійснюючи відпрацювання обєктів залізничного транспорту, розташованого на території оперативного обслуговування ЛПМ, він застав бригадира ремонтно-механічного цеху РЗП №13 Одеської залізниці ОСОБА_5 після винесення з території РЗП №13 бувших у використанні залізничних рейкових підкладок. Дії останнього в силу малозначності не підпадали під дію кримінального чи адміністративного законодавства, тому він вирішив схилити його до негласної добровільної співпраці з метою отримання інформації про злочини, що готуються або вже вчинені на території залізничного транспорту. ОСОБА_5 погодився на негласну співпрацю. При цьому він на аркуші паперу написав анкетні дані ОСОБА_5, але останній подумав, що це є розпискою про негласну співпрацю. Негласним джерелом інформації ОСОБА_5 належним чином оформлений не був.

Хабар у ОСОБА_5 він не вимагав. Всі розмови про передачу грошей за знищення вище вказаного аркушу паперу з даними ОСОБА_5, велись з ініціативи останнього. Місце та час зустрічі з ним ОСОБА_5 обирав самостійно.

10.08.2011р. він зустрівся з ОСОБА_5 біля вокзалу ст. Первомайськ-на-Бузі, разом пройшли до його службового кабінету, де ОСОБА_5 за його згодою поклав у приставний стіл конверт з грошима, а він на очах потерпілого спалив аркуш паперу з його даними. Гроші він погодився взяти щоб в подальшому витратити їх на потреби ЛПМ у звязку з тим, що відділ не достатньо фінансується.

Викладене обвинувачення підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовму засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він працює бригадиром ремонтно-механічного цеху РЗП №13 Одеської залізниці. На початку травня 2011р. протягом дня за декілька прийомів у відсутність охорони він виніс з території РЗП девять бувших у використанні залізничних рейкових підкладок та склав їх в багажник свого автомобіля марки «Тойота-корола». Близько 16.30 год., підійшовши до свого автомобіля, він побачив, що його чекають ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Раніше він їх не знав. ОСОБА_6 представився та попросив відкрити багажник автомобіля. Після того, як він побачив у багажнику рейкові підкладки, підсудний по телефону звязався з ОСОБА_8, який повідомив, що вказані рейкові підкладки не є майном РЗП №13. Потім ОСОБА_6 по телефону дізнався, що вартість однієї такої рейкової підкладки складає 90 грн. та сказав йому, що загальна вартість винесених ним прокладок достатня для порушення кримінальної справи, та став складати документ, назвавши його протоколом затримання.

Він розумів, що проти нього, скоріше за все, кримінальну справу не порушать, але перевірка, що буде проходити по цьому факту, створить для нього неприємності на роботі, тому він запитав, що необхідно зробити, щоб перевірка не відбувалась та кримінальну справу не порушували. ОСОБА_6 відвів його в бік та сказав, що це питання можна уладнати за 8000 грн.

Він повідомив підсудного, що зараз він має лише 4000 грн. Тоді ОСОБА_6 сказав, що в такому випадку він повинен повідомляти йому про крадіжки на підприємстві. Погодившись, за вказівкою підсудного під його диктовку він написав підписку про негласну співпрацю та передав її ОСОБА_6, який повідомив, що якщо він не виконає домовленість, то під час затримання працівників РЗП №13 за крадіжки, він буде показувати цю підписку та повідомляти, що про них доніс саме він. ОСОБА_6 віддав папку з документами ОСОБА_1, якій пішов.

Він разом з підсудним на автомобілі останнього марки «ВАЗ 2107» поїхали до нього додому за грошима. Дома, не пояснюючи дружині причину, він взяв 3800 грн. Потім вони поїхали до його матері, що проживає по АДРЕСА_3, у якої він, не вказуючи для чого йому потрібні гроші, взяв 200 грн. На вимогу ОСОБА_6 гроші в сумі 4000 грн. він поклав на пластикову панель між водійським та пасажирським сидіннями. Після цього підсудний підвіз його до залізничного вокзалу та відпустив.

У другій половині червня 2011р. ОСОБА_6 нагадав йому про домовленість про негласну співпрацю. Він сказав що не може таким чином співпрацювати та запитав чи можливо обійтись без цього. Підсудний повідомив, що якщо він передасть йому 4000 грн., то він віддасть йому підписку про негласну співпрацю.

03.08.2011р. близько 16.30 год. він зустрівся з ОСОБА_6 біля магазину «Людмила»біля залізничного вокзалу та останній його повідомив, що він відїжджає у командировку, тому не зможе отримати гроші 09.08.2011р. На його запитання, підсудний відповів, що після отримання грошей, він порве підписку та протокол. Вказану розмову він записав на диктофон.

Він вважав, що протокол вже було знищено, тому він вирішив звернутись із заявою до відділу служби безпеки України.

08.08.2011р. він звернувся із заявою до УСБУ в Миколаївській області та погодився брати участь у оперативній закупці, надавши свої особисті гроші в сумі 4000 грн.

10.08.2011р. близько 18.00 год. біля залізничного вокзалу він зустрівся з ОСОБА_6, вони разом пройшли до його службового кабінету, де підсудний дістав із сейфу підписку та підпалив її. Після цього ОСОБА_6 сказав йому покласти гроші у приставний стіл та повідомив, що протокол він знищив раніше. Через декілька хвилин співробітники УСБУ в Миколаївській області затримали ОСОБА_6

Відсутність в діях ОСОБА_5 складу будь-якого правопорушення підтверджується довідкою РЗП №13 від 04.05.2011р., відповідно до якої за квітень 2011р. крадіжок майна в РЗП №13 не було (а.с. 103), та постановою від 03.09.2011р. про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом виносу в травні 2011р. з території РЗП №13 девяти залізничних підкладок відносно ОСОБА_5 у звязку з відсутністю в його діях ознак складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України (а.с. 109-110).

Пояснення потерпілого ОСОБА_5 підтримали в судовому засіданні його дружина ОСОБА_9 та мати ОСОБА_10, із свідчень яких вбачається, що у квітні 2011р. на чужому автомобілі ОСОБА_5 приїхав до дому та забрав 3800 грн. та після цього у своєї матері позичив 200 грн.

Крім того, ОСОБА_9 пояснила суду, що чоловік розповідав їй, що у нього неприємності, оскільки працівники ЛПМ затримали його з металобрухтом. Але сказав, що передав гроші начальнику ЛПМ та все вирішиться. Влітку 2011р. чоловік повідомив її, що передав начальнику ЛПМ 4000 грн., але останній вимагає ще 4000грн. Порадившись, вона запропонувала чоловіку звернутись до СБУ.

Факт перевірки автомобіля ОСОБА_5 з приводу викрадення підкладок підтвердив в судовому засіданні інспектор патрульної служби ЛПМ на ст. Первомайськ-на-Бузі на ст. Котовськ УМВС України на Одеській залізниці ОСОБА_1

Головний механік РЗП №13 ОСОБА_11 та старший майстер РЗП №13 ОСОБА_8, які були допитані в якості свідків, підтвердили, що влітку 2011р. ОСОБА_6 декілька разів телефонував на РЗП №13 та запрошував до себе на розмову ОСОБА_5

З протоколу здійснення оперативно-технічного заходу від 29.09.2011р. вбачається, що діючи під оперативним супроводом співпрацівників УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_5 10.08.2011р. передав ОСОБА_6 (за вказівкою останнього поклав у приставний стіл у його службовому кабінеті 4000 грн., які були оглянуті та помічені спеціальним засобом,) за не проведення перевірки по факту виносу ОСОБА_5 з РЗП №13 залізничних рейкових підкладок та після цього ОСОБА_6 спалив підписку ОСОБА_5 про негласну співпрацю з органами внутрішніх справ (а.с. 182-187).

Факт вилучення в службовому кабінеті начальника ЛПМ ОСОБА_6 4000 грн. (18 банкнот номіналом по 100 грн., 1 банкнота номіналом 200 грн. та 4 банкноти номіналом по 500 грн.), які були вручені ОСОБА_5 відповідно до протоколу огляду та вручення від 10.08.2011р., підтверджується протоколом обшуку в службових приміщенням ЛПМ на ст. Первомайськ-на-Бузі від 10.08.2011р. При освітленні грошей лампою ультрафіолетового світла на них спостерігались свічення яскраво-зеленого кольору (а.с. 30).

Враховуючи те, що показання потерпілого ОСОБА_5 є послідовними як на досудовому та судовому слідстві, не суперечать іншим доказам та узгоджуються з ними, то суд кладе їх в основу вироку по справі.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво»від 26.04.2002 року № 5 відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків або таких дій, які вона не уповноважена була вчиняти, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що вина підсудного у вимаганні та одержанні хабара в сумі 8000 грн. за невиконання в інтересах потерпілого реєстрації та перевірки факту виносу ним з території РЗП №13 залізничних підкладок, знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Отже, дії ОСОБА_6 органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара у значному розмірі за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, дії з використанням наданої їй влади та службового положення, поєднане з вимаганням хабара.

Безпідставними суд вважає посилання захисника на те, що з боку правоохоронців мала місце провокація хабара, адже контроль службової поведінки ОСОБА_6 став можливим з боку працівників служби безпеки України лише після звернення ОСОБА_5 із заявою про злочинну діяльність посадовця. Цей контроль здійснювався з метою перевірки повідомлення ОСОБА_5 про злочинну поведінку підсудного, а не за ініціативою самої служби безпеки України. До того ж, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_5 є штатним або позаштатним співробітником правоохоронних органів.

Крім того, прокурор відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Миколаївської області Куценко О.О. постановою від 11.10.2011р. відмовив в порушенні кримінальної справи за фактом провокації хабара за ч.2 ст. 370 КК України відносно ОСОБА_5 та працівників УСБ України в Миколаївській області за п.1 ст. 6 КПК України за відсутністю події злочину (а.с. 311-313).

Обираючи міру покарання підсудному суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, як особа за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Обставинами, що помякшують покарання підсудного, суд вважає те, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності; щиро покаявся; його молодий вік, те, що на його утриманні знаходиться непрацююча дружина та мати похилого віку, яка перебуває на диспансерному обліку з приводу гіпертонічної хвороби ІІ ступеню, його батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2

Призначаючи покарання підсудному, враховуючи обставини справи, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, ряд помякшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності; його позитивну характеристику, щире каяття, те, що його батько помер та він має на утриманні непрацюючу дружину та мати похилого віку, яка постійно хворіє; відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 368 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України.

Характеристика особи підсудного, обставини скоєного ним злочину переконують суд в тому, що його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Речові докази диктофон ICR-FP600D», що знаходиться при матеріалах справи, та 18 банкнот номіналом по 100 грн.: ВЩ 9119479, АВ 2571952, ВА 3274798, ЕХ 9110366, ВЕ 0005409, ВД 5490726, БК 2749168, ГБ 8771417, ВЕ 5304584; ВЛ 1062756, ЕЯ 2684508, ГЙ 3944715, ЕЧ 6544098, ЕБ 7059299, ГЙ 3615265, ЕХ 7856631, ЕЯ 5473670, АЕ 3352735, 1 банкнота номіналом 200 грн.: ВХ 6311493; 4 банкнотами номіналом по 500 грн.: ЗИ 2888141, ЗИ 2888139, ЗИ 2888140, ЗИ 2888142, що зберігаються у прокуратурі Миколаївської області суд вважає за необхідне повернути потерпілому ОСОБА_5;

- попіл від спаленого аркушу паперу, що знаходиться при матеріалах справи, - знищити;

- диск формату DVD-R »4,7 GB з написом «Відділ ОД УСБУ в Миколаївській області облік.№64/7/77 від 10.08.2011р. (підпис) 10.08.2011р.». що знаходиться при матеріалах справи, - зберігати при матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України в частині основного покарання у вигляді позбавленні волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та займатися діяльністю, пов'язаною з організаційно-розпорядницькими й адміністративно-господарськими функціями, строком на 2 (два) роки з конфіскацією 1/2 частини всього належного йому на праві власності майна.

На підставі ст. 54 КК України позбавити засудженого спеціального звання «старший лейтенант міліції».

Строк відбуття покарання засудженому рахувати з 19 січня 2012р.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому період перебування під вартою з 10.08.2011р. по 22.08.2011р.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу, змінити із застави на утримання під вартою, взявши під варту із зали суду.

Заставу в сумі 17000 грн., що була внесена на розрахунковий рахунок: 37312006000573 одержувач ТУ ДСА в Миколаївській області, банк одержувача ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013 код ОКПО: 26299835, повернути заставодавцю ОСОБА_13.

Речові докази диктофон ICR-FP600D», що знаходиться при матеріалах справи, та 18 банкнот номіналом по 100 грн.: ВЩ 9119479, АВ 2571952, ВА 3274798, ЕХ 9110366, ВЕ 0005409, ВД 5490726, БК 2749168, ГБ 8771417, ВЕ 5304584; ВЛ 1062756, ЕЯ 2684508, ГЙ 3944715, ЕЧ 6544098, ЕБ 7059299, ГЙ 3615265, ЕХ 7856631, ЕЯ 5473670, АЕ 3352735, 1 банкнота номіналом 200 грн.: ВХ 6311493; 4 банкнотами номіналом по 500 грн.: ЗИ 2888141, ЗИ 2888139, ЗИ 2888140, ЗИ 2888142, що зберігаються у прокуратурі Миколаївської області повернути потерпілому ОСОБА_5;

- попіл від спаленого аркушу паперу, що знаходиться при матеріалах справи, - знищити;

- диск формату DVD-R »4,7 GB з написом «Відділ ОД УСБУ в Миколаївській області облік.№64/7/77 від 10.08.2011р. (підпис) 10.08.2011р.». що знаходиться при матеріалах справи, - зберігати при матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Миколаївської області протягом 15 днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку.

СУДДЯ: