Рішення № 21206971, 24.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2012 р. Справа № 5023/9596/11

вх. № 9596/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Гелета О.О., посвідчення № НОМЕР_1 від 27.07.2006 року

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2487 від "30" грудня 2011 року

3-й особи - <Текст >відповідача - не з'явився 3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Військової прокуратури Сумського гарнізону Центрального регіону України, м. Суми в інтересах держави. в особі 11 Окремого батальйону внутрішніх військ МВС (ВЧ 3051), м. Суми 3-я особа <Текст >

до Приватного підприємства "Нафта-5 капель", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 9 674,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військова прокуратура Сумського гарнізону Центрального регіону України звернулася до суду в інтересах держави в особі 11 Окремого батальйону внутрішніх військ МВС (ВЧ 3051) з позовною вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача 9674,98 грн., у тому числі 8890,00 грн. боргу, 128,36 грн. пені, 9,48 грн. інфляційних, 24,84 грн. річних, 622,30 грн. 7 % річних за договором поставки № 41, укладеним між ПП "Нафта-5 капель" та Військовою частиною 3051. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник прокуратури в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позов прокурора в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані попередньою ухвалою суду документи не надав. В попередньому судовому засіданні позивач надав до матеріалів справи копію Витягу з ЄДРПОУ на відповідача № 46/2-58/8181 від 28.12.2011 р., відповідно до якої відповідач знаходиться за адресою: 61051, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 325, корп. А, кв. 15..

24.01.2012 року представником прокуратури надано до суду докази надсилання на вищевказану адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд встановив наступне.

24.069.2010 року між позивачем (Покупець) та відповідачем (Постачальник) укладений договір поставки № 41.

21.12.2010 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №1 до Договору №41 від 24.06.2010 року.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору, Відповідач зобов'язується протягом терміну дії Договору постачати у власність Позивача нафтопродукти (далі - Товар), а Позивач зобов'язується приймати у власність та оплачувати Товар згідно з умовами договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав належним чином умови договору. Відповідач, в свою чергу, починаючи з 24.06.2011 року, безпідставно припинив постачання Товару, недопоставивши Позивачу Товар (Бензин А-80) в кількості - 1270 л. на загальну суму 8890, 00 грн. відповідно до умов Договору.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 8890,00 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 6.2 та п. 6.3 договору зобовязання відповідача забезпечуються нарахуванням пені.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 128,36 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 231 Господарського кодексу України за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок штрафу у розмірі 7 % річних, у зв'язку з чим суд вважає вимогу прокурора про стягнення з відповідача 622,30 грн. штрафу у розмірі 7% річних обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та річних. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 9,48 грн. інфляційних та 24,84 грн. 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Нафта-5 капель" (61051 м. Харків, вул. Клочківська, буд. 325, корп. А, кв. 15, код 36987056) на користь 11 Окремого батальйону внутрішніх військ МВС (ВЧ 3051) (40002, м. Суми, Плодова, 2, р/р 35225006000004 Банк: УДК в Сумській області, МФО 837013, код 08803773, ІПН 088037718199) 8890,00 грн. боргу, 128,36 грн. пені, 9,48 грн. інфляційних, 24,84 грн. річних, 622,30 грн. 7 % річних.

Стягнути з Приватного підприємства "Нафта-5 капель" (61051 м. Харків, вул. Клочківська, буд. 325, корп. А, кв. 15, код 36987056) на користь Державного бюджету України (Управління Державного Казначейства України в Дзержинському районі м. Харкова, ЄДРПОУ 24134567, МФО 851011, номер рахунку 31210206700003 , код одержувача 03500039) - 1411,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ січня 2012 року.