Рішення № 21206453, 26.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.12 Справа № 13/5009/6434/11-17/5009/6434/11

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: Запорізького комунального підприємства міського електричного транспорту “Запоріжелектротранс”, 69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 2

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю “Ремондіс Запоріжжя”, 69068, м. Запоріжжя. вул. Іванова, 99

до відповідача 2: акціонерної страхової компанії “Інго Україна”, 01054, м. Київ, вул. Воровського, 33

про стягнення 8502,87 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 28.01.09 № 3/1-193

від відповідача 1: ОСОБА_2., довіреність від 18.01.12 № 12

від відповідача 2: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

21.10.11 до господарського суду Запорізької області звернулось Запорізьке комунальне підприємство міського електричного транспорту “Запоріжелектротранс” (надалі - ЗКП МЕТ “Запоріжелектротранс”) з позовною заявою до відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю “Ремондіс Запоріжжя” (надалі ТОВ “Ремондіс Запоріжжя”) та відповідача 2 акціонерної страхової компанії “Інго Україна” (далі АСК “Інго Україна”) про стягнення з відповідача 1 матеріальної шкоди в розмірі 5267,50 грн. та відповідача 2 заборгованості в розмірі 3338,52 грн.

У відповідності до ст. 21 ГПК України, 21.10.11 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву Запорізького комунального підприємства міського електричного транспорту “Запоріжелектротранс” від 21.10.11 № 3/1-2075 до розгляду судді Серкізу В.Г.

Ухвалою від 24.10.11 судом (суддя Серкіз В.Г.) порушено провадження у справі № 13/5009/6434/11, судове засідання призначено на 22.11.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

21.11.11 у звязку з хворобою судді Серкіза В.Г., автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області у відповідності до ст. 2-1 ГПК України здійснено розподіл справ між суддями та визначено справу № 13/5009/6434/11 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 21.11.11 судом (суддя Корсун В.Л.) прийнято справу № 13/5009/6434/11 до свого провадження, справі присвоєно № 13/5009/6434/11-17/5009/6434/11, судове засідання призначено на 26.12.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 26.12.11 розгляд справи № 13/5009/6434/11-17/5009/6434/11 у звязку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача 2 судом відкладено на 19.01.12.

Ухвалою від 19.01.12 строк вирішення спору за заявою представника позивача на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України судом продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 26.01.12.

Заявою про уточнення (про зменшення) позовних вимог від 25.01.12 № 3/1-179, проти якої представник відповідача 1 не заперечив, та яка прийнята судом до розгляду, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 суму матеріальної шкоди в розмірі 5164,35 грн. та стягнути з відповідача 2 витрати на відновлення пошкодженого трамваю в розмірі 2788,52 грн. і 550,00 грн. оплату послуг спеціаліста авто товарознавця ОСОБА_3.

За заявою представників позивача та відповідача 1 розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 26.01.12, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам позивача та відповідача 1 розяснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення (про зменшення) позовних вимог від 25.01.12 № 3/1-179, пояснював наступне. 29.07.11 об 11 год. 20 хв. гр. ОСОБА_4, керуючи автомобілем Камаз державний номер НОМЕР_1 по вул. Яценко в м. Запоріжжя з боку бул. Центрального у напрямку вул. Перемоги при повороті праворуч на зелений сигнал світлофора скоїв зіткнення з трамваєм бортовий номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5., який рухався назустріч прямо. Постановою Шевченківського районного суду від 15.08.11 гр. ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Як встановлено судом, на момент участі у дорожньо-транспортній пригоді гр. ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ТОВ “Ремондіс Запоріжжя”. Позивач вказує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ЗКП МЕТ “Запоріжелектротранс” завдано матеріальної шкоди в розмірі 7952,87 грн., що підтверджується висновком № 3631 спеціаліста автотоварознавця ОСОБА_3. та розрахунком планово-економічного відділу ЗКП МЕТ “Запоріжелектротранс”. Також, позивачем понесено додаткові витрати в сумі 550,00 грн., які були сплачені експерту ОСОБА_3. за проведення дослідження. З метою вирішення питання щодо відшкодування відповідачем 1 в добровільному порядку понесених ЗКП МЕТ “Запоріжелектротранс” витрат, позивачем було надіслано на адресу ТОВ “Ремондіс Запоріжжя” претензію. На теперішній час, претензія позивача залишена відповідачем 1 без задоволення. Таким чином, сума заборгованості відповідача 1, на думку позивача, складає 5164,35 грн., яка складається з неотриманого прибутку за час простою вагону трамвая. Крім того, позивач вказує, що ним понесені витрати на відновлення пошкодженого трамваю в сумі 2788,52 грн. та 550,00 грн. з оплати послуг спеціаліста авто товарознавця, які просить суд стягнути з відповідача 2. На підставі викладено, позивач керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1172, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 1 суму матеріальної шкоди в розмірі 5164,35 грн. та з відповідача 2 витрати на відновлення пошкодженого трамваю в розмірі 2788,52 грн., 550,00 грн. оплату послуг спеціаліста авто товарознавця ОСОБА_3.

Відповідач 1 у відзиві на заяву від 25.01.12 про уточнення позовних вимог повністю погоджується з вимогами ЗКП МЕТ “Запоріжелектротранс”.

Відповідач 2 в судові засідання жодного разу не зявився. Разом з тим, 28.12.11 на адресу суду надійшов відзив АСК “Інго Україна” від 27.12.11 № 170, за змістом якого відповідач 2 вказує, що у досудовому порядку за виплатою страхового відшкодування позивач не звертався, документи, передбачені Законом страховику надав недостатньо, а саме: не надано було заяви про виплату страхового відшкодування, постанови суду з мокрою печаткою та розрахунок-кошторис щодо витрат на проведення ремонту трамваю на підприємстві. Отже, оскільки заяви про виплату страхового відшкодування позивач не надав, АСК “Інго Україна” вважає, що на сьогодні у відповідача 2 не виникло обовязку з виплати страхового відшкодування. АСК “Інго Україна” підтверджує свої зобовязання за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності № АА/3189270. Так, після отримання всіх необхідних документів, відповідач 2 вказує, що готовий сплатити позивачу страхове відшкодування за умови надання розрахунку-кошторису щодо витрат на проведення ремонту трамваю на підприємстві та розміру втрат товарної вартості оскільки відповідно до ст. 32 Закону величина втрати товарної вартості не відшкодовується страховиком. Також, відшкодування буде проведено в разі надання документів, що підтверджує право спеціаліста ОСОБА_3 проводити оцінку рейкового транспортного засобу. Крім того, відповідач 2 вважає, що позивачем не доведено належним чином факту настання збитків.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.11 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя прийнято постанову № 0827/3-2532/11, якою встановлено, що 29.07.11 об 11 год. 20 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем Камаз, д/н НОМЕР_1, по вул. Яценка в м. Запоріжжі з боку бул. Центрального у напрямку вул. Перемоги, при повороті праворуч на зелений сигнал світлофора, не впевнився в безпеці руху, не надав перевагу у русі, внаслідок чого скоїв зіткнення з трамваєм № НОМЕР_2, під керування водія ОСОБА_5., який рухався назустріч прямо, чим порушив вимоги п. 16.7. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КУпАП. В результаті ДТП пошкоджено обидва транспортних засоби.

Вказаною вище постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, яка набула чинності, визнано винним ОСОБА_4 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 391,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з абзацем 1 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»(із змінами та доповненнями) розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Позивачем заявлені вимоги до відповідача 1 про стягнення 5164,35 грн. матеріальної шкоди у вигляді не отриманого прибутку.

Так, згідно з розрахунком позивача розмір не отриманого прибутку внаслідок простою вагону трамваю № НОМЕР_2 складає 5164,35 грн.

Частиною 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та ін. речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, ін. речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього об'єкта (шофер, машиніст, оператор тощо).

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Крім загальних підстав, передбачених цивільним законодавством, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Як вбачається з матеріалів справи № 13/5009/6434/11-17/5009/6434/11, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди гр. ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ТОВ “Ремондіс Запоріжжя”. Даний факт не заперечувався відповідачем 1 в ході розгляду цієї справи.

Відтак, саме ТОВ “Ремондіс Запоріжжя”, як володілець джерела підвищеної небезпеки (автомобіля Камаз, д/н НОМЕР_1) має відповідати за шкоду, завдану з вини свого працівника (ОСОБА_4).

Факт наявності в діях працівника ТОВ “Ремондіс Запоріжжя” всього складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії особи, шкідливого результату такої поведінки (збитки); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника підтверджується матеріалами цієї господарської справи. Крім того, факт перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з ТОВ “Ремондіс Запоріжжя”, і заподіяння ним шкоди у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків не заперечувався відповідачем 1 в ході розгляду цієї справи.

За таких обставин суд, перевіривши доданий до матеріалів справи розрахунок суми завданої шкоди внаслідок простою вагону трамваю № НОМЕР_2, дійшов висновку, що вимоги ЗКП МЕТ “Запоріжелектротранс” в частині стягнення з відповідача 1 не отриманого прибутку в розмірі 5164,35 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами, а отже підлягають задоволенню судом в цій частині.

Крім того, позивачем заявлено вимоги до АСК “Інго Україна” в сумі 3338,52 грн., з яких: 2788,52 грн. витрати на відновлення пошкодженого трамваю та 550 грн. оплата послуг спеціаліста авто товарознавця ОСОБА_3.

Розглянувши позовні вимоги в цій частині суд не вбачає правових підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності із ч.1 ст. 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати ін. умови договору.

Вбачається, що в матеріалах справи відсутня письмова угода між ТОВ “Ремондіс Запоріжжя” та АСК “Інго Україна”, згідно з якою б відповідач 2 взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату ТОВ “Ремондіс Запоріжжя” або іншій особі, визначеній у договорі страхування.

Разом з тим, факт існування між ТОВ “Ремондіс Запоріжжя” та АСК “Інго Україна” договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № АА/3189270 не заперечувався відповідачем 1 в ході розгляду справи та прямо вказувався відповідачем 2 у відзиві від 27.12.11 № 170 на позовну заяву.

Статтею 22 вищезазначеного Закону передбачено, що страховик при настанні страхового випадку відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.

Отже, відсутність в матеріалах справи договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № АА/3189270, який укладений між ТОВ “Ремондіс Запоріжжя” та АСК “Інго Україна” позбавляє суд можливості перевірити дійсні правовідносини між сторонами, дослідити умови договору, встановити наявність обовязку відповідача 2 з виплати страхового відшкодування та розмір страхового відшкодування.

Також, статтею 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Крім того, до заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Наведені вище положення 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” кореспондуються із ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування», згідно з якою здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування», ч. 1 ст. 990 ЦК України, необхідною умовою для виплати страховиком потерпілому чи іншій особі страхового відшкодування є письмова заява особи, яка має право на відшкодування, про виплату страхового відшкодування.

Частиною 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також ін. обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обовязок доказування покладено на сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів звернення позивача до АСК “Інго Україна” із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування, а також надання визначених Законом документів до такої заяви, в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи укладеного між ТОВ “Ремондіс Запоріжжя” та АСК “Інго Україна” договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд дійшов висновку, що позивачем в ході розгляду справи не доведено факту настання у АСК “Інго Україна” обовязку зі сплати страхового відшкодування та необґрунтовано заявленого розміру суми страхового відшкодування.

У звязку з чим, у задоволені позову в частині стягнення з АСК “Інго Україна” 2788,52 грн. витрат на відновлення пошкодженого трамваю та 550 грн. на оплату послуг спеціаліста автотоварознавця ОСОБА_3. судом відмовляється.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати в розмірі 61,95 грн. державного мита та 143,34 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача 1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ремондіс Запоріжжя” (69068, м. Запоріжжя. вул. Іванова, 99, код ЄДРПОУ 35924440, р/р 26006315482721 в ДОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011) на користь Запорізького комунального підприємства міського електричного транспорту “Запоріжелектротранс” (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, код ЄДРПОУ 03328379, р/р 26007010000568 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849) матеріальної шкоди в сумі 5 164 (пять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 35 коп., 61 (шістдесят одну) грн. 95 коп. державного мита та 143 (сто сорок три) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 31.01.2012

Згідно з оригіналом:

Помічник судді А.В.Круглікова

31.01.2012