Постанова № 21205501, 25.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2012 р.

Справа № 2/17-1917-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Картере В.І.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.,

при секретарі судового засідання –Головченко І.І.

за участю представників:

від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси –Пімкіна Т.В.,

від ТОВ „Приват-Ойл” –не з’явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

на постанову Господарського суду Одеської області від 16.06.2011р. про визнання банкрутом та ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.09.2011р. про припинення провадження

у справі № 2/17-1917-2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Приват-Ойл”

про визнання банкрутом ТОВ „Приват-Ойл”

ВСТАНОВИВ:

17.05.2011р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Приват-Ойл” в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в якій останнє просило:

- прийняти заяву до провадження;

- визнати ТОВ „Приват-Ойл” банкрутом

Заяву обґрунтовано наявністю у ТОВ „Приват-Ойл” кредиторської заборгованості перед Приватним підприємством „Мєчта-ЄВ” у сумі 2 091,60 грн., яку боржник немає можливості погасити, у зв’язку з чим, головою ліквідаційної комісії ТОВ „Приват-Ойл” прийнято рішення від 17.03.2011р. про звернення до Господарського суду Одеської області з заявою про банкрутство товариства на підставі статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство).

16.06.2011р. голова ліквідаційної комісії ТОВ „Приват-Ойл” звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням (а.с.50), відповідно до якого просив визнати ТОВ „Приват-Ойл” банкрутом, а ліквідатором боржника призначити Дмітрієва Д.Л.

Постановою Господарського суду Одеської області від 16.06.2011р. (суддя Бахарєв Б.О.) ТОВ „Приват-Ойл” визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Дмітрієва Д.Л.; зобов’язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом про банкрутство та після завершення усіх розрахунків з кредиторами надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута на затвердження; припинено повноваження органів управління банкрута, а також припинено повноваження власників майна банкрута; зобов’язано ліквідатора опублікувати відомості про визнання ТОВ „Приват-Ойл” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах (газети Урядовий кур’єр та Голос України) за рахунок банкрута у п’ятиденний строк; скасовано заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів; зобов’язано державного реєстратора провести дії щодо заміни відомостей про керівника юридичної особи –банкрута на ліквідатора.

10.08.2011р. до Господарського суду Одеської області надійшов звіт ліквідатора ТОВ „Приват-Ойл” (а.с.69), в якому останній просив ліквідувати ТОВ „Приват-Ойл” та вважати погашеними вимоги кредиторів, незадоволені за відсутністю майна.

Зокрема, пославшись на довідки КП „Одеське МБТІ та РОН” від 03.06.2011р. № 5373-06/1206, РЕВ з обслуговування Малиновського та Суворовського районів м. Одеси при УДАЇ ГУМУС України в Одеській області від 08.06.2011р. № 7/2-1138 та ДП „Центр державного земельного кадастру” № 08-02/11797 від 09.06.2011р., ліквідатор зазначив про відсутність на рахунках боржника грошових коштів та будь-якого зареєстрованого рухомого чи нерухоме майна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2011р. (суддя Бахарєв Б.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ „Приват-Ойл”; ліквідовано юридичну особу ТОВ „Приват-Ойл”; вимоги, які не задоволені за недостатністю майна вирішено вважати погашеними: зобов’язано ліквідатора провести заходи щодо ліквідації товариства, забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання у відповідності з ч.2 ст.34 Закону про банкрутство, про що повідомити суд; повноваження ліквідатора та провадження у справі припинено.

Не погодившись із вказаними постановою та ухвалою суду, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просить їх скасувати і припинити провадження у справі, а також зобов’язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до ЄДРПО України зміни щодо скасування рішень суду та припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Приват-Ойл”.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що господарським судом першої інстанції не були враховані листи ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, відповідно до яких податковий орган просив зобов’язати ліквідатора надати до ДПІ податкову звітність підприємства та документи для проведення перевірки, а також звернув увагу апеляційного господарського суду на те, що ТОВ „Приват-Ойл” ліквідовано без фактичного проведення перевірки господарської діяльності підприємства, перевірки законності нарахувань та сплати до бюджету податків і зборів.

Також апелянт зазначає, що ТОВ „Приват-Ойл”, на рівні ДПС України, було віднесено до платників податків „ризикових” категорій та встановлено участь ТОВ „Приват-Ойл” в схемах ухилення від сплати податків.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

У судовому засіданні представник апелянта уточнила вимоги апеляційної скарги та просила: скасувати оскаржувану ухвалу суду та припинити провадження у справі, а також, у разі задоволення апеляційної скарги, направити постанову апеляційного господарського суду Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника ТОВ „Приват-Ойл” для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців даних про скасування постанови Господарського суду Одеської області від 16.06.2011р. та ухвали Господарського суду Одеської області від 08.09.2011р. та припинення провадження у справі № 2/17-1917-2011.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника апелянта, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваних постанови та ухвали, норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство) встановлено, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи визначені ст. 105 ЦК України.

Зокрема, згідно з приписами вказаної норми:

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;

з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;

комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи;

комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Також, статтею 60 Господарського кодексу України, яка визначає загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону про банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби, про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

З матеріалів даної справи вбачається, що засновником боржника 26.02.2011р. прийнято рішення про ліквідацію ТОВ „Приват-Ойл”, створення ліквідаційної комісії ТОВ „Приват-Ойл” та голови ліквідаційної комісії і ліквідатора ТОВ „Приват-Ойл”.

17.03.2011р. ліквідатором ТОВ „Приват-Ойл” прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про банкрутство в порядку ст. 51 Закону про банкрутство, за якою ухвалою суду від 20.05.2011р. порушено провадження у справі.

Ліквідатор боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами 51 Закону про банкрутство 17.05.2011р. Однак, при зверненні з вказаною заявою не було дотримано вимог чинного законодавства.

Так, у заяві про визнання боржника банкрутом відсутні відомості та до матеріалів заяви не додано доказів щодо належної публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості.

Крім того, заявником не було надано доказів повідомлення податкового органу про ліквідацію ТОВ „Приват-Ойл”.

Разом з тим, вказаний державний орган є потенційним, явним (у розумінні ст. 60 Господарського кодексу України) кредитором боржника.

На необхідності такого повідомлення органу державної податкової служби наголошено Верховним Судом України у постанові від 10.06.2008 р. по справі №15/682-б.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що справа про банкрутство зазначеного боржника порушена судом за відсутності в матеріалах справи документів, які підтверджують дотримання процедури самоліквідації відповідно до статей 105, 111 Цивільного кодексу України, зокрема, відсутні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення ТОВ „Приват-Ойл”, відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України, а у заяві про банкрутство ТОВ „Приват-Ойл” відсутні відомості про те, чи повідомлявся орган державної податкової служби про ліквідацію вказаного підприємства у встановленому законом порядку.

Дослідження вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення справи, проте місцевий господарський суд на них уваги не звернув та залишив без належної правової оцінки.

Виходячи з наведеного у господарського суду відсутні правові підстави, як для порушення справи про банкрутство і визнання боржника банкрутом, так і для закінчення оскаржуваною ухвалою спрощеної процедури банкрутства ТОВ „Приват-Ойл”.

За таких обставин господарському суду слід виходити з роз’яснень, наданих у пункті 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 „Про судову практику в правах про банкрутство” від 18.12.2009року, яким визначено наступне: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

Також, про позитивний обов'язок законодавця на предмет заповнення прогалин у статті 40 Закону про банкрутство для належного застосування судами норм законодавства про банкрутство та про можливість припинення незаконно порушеного провадження у справі про банкрутство з інших підстав, окрім тих, які передбачено статтею 40 Закону наголошується в частині 5 Рішення Конституційного суду України №5-рп/2007 від 20.06.2007року у справі №1-14/2007 за конституційним зверненням ВАТ „Кіровоградобленерго” про офіційне тлумачення положень частини восьмої статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Враховуючи викладене, постанова Господарського суду Одеської області від 16.06.2011р. та ухвала Господарського суду Одеської області від 08.09.2011р. по справі про банкрутство ТОВ „Приват-Ойл”, підлягає скасуванню у зв’язку з порушенням норм матеріального права.

Крім того, враховуючи відсутність правових підстав для порушення справи про банкрутство в порядку, передбаченому ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, на момент звернення боржника з відповідною заявою, провадження по справі слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно з частиною 1 статті 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів апеляційної інстанції (або касаційної чи суду першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відповідно до статті 122 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає необхідним направити вказану постанову апеляційного господарського суду Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника ТОВ „Приват-Ойл” для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови Господарського суду Одеської області від 16.06.2011р. та ухвали Господарського суду Одеської області від 08.09.2011р. та припинення провадження у справі № 2/17-1917-2011.

Керуючись п.1-1 ч.1 ст.80, ст. ст. 85, 99, 101-106, 122 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси –задовольнити.

Постанову Господарського суду Одеської області від 16.06.2011р. та ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.09.2011р. по справі № 2/17-1917-2011 –скасувати.

Провадження у справі № 2/17-1917-2011 - припинити.

Дану постанову направити Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника ТОВ „Приват-Ойл” для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців даних про скасування постанови Господарського суду Одеської області від 16.06.2011р. і ухвали Господарського суду Одеської області від 08.09.2011р. та припинення провадження у справі № 2/17-1917-2011 про банкрутство ТОВ „Приват-Ойл” (код ЄДРПОУ 37137221).

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя : В.І. Картере

Судді: Л.В. Лавриненко

В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписаний 30.01.2012р.