Ухвала суду № 21205216, 26.01.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" січня 2012 р. справа № 5027/1297-б/2011

За заявою ОСОБА_1, м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю “Будинок торгівлі “Рязань”, м. Чернівці

про визнання банкрутом

Суддя Т.І. Ковальчук

За участю представників:

ОСОБА_1 ОСОБА_2, дов. від 05.08.2011 р.

Боржника не зявився

Розпорядник майна боржника Бурма С.В.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.11.2011 р. за заявою ОСОБА_1 порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Будинок торгівлі “Рязань”, введено мораторій на задоволення кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Бурму С.В.

Підготовче судове засідання відбулося 13.12.2011 р. Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ “БТ “Рязань” опубліковане в газеті “Урядовий курєр” від 24.12.2011 р. (№ 241).

Ухвалою від 13.01.2012 р. до розгляду в судовому засіданні на 26.01.2012 р. призначено заяву ОСОБА_1 від 12.01.2012 р. про збільшення кредиторських вимог з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 5214178,68 грн. за участю сторін і розпорядника майна боржника, боржника зобовязано надати відзив на заяву.

Заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що згідно з ухвалою господарського суду Чернівецької області від 13.12.2011 р. визнано його безспірні вимоги до боржника на суму основного боргу в розмірі 5321523 грн. за договорами фінансової позики та штрафу в сумі 2659897,50 грн., у звязку з чим відповідно до ст. 625 ЦК України боржник зобовязаний сплатити нараховані на суму заборгованості, штрафу і судових витрат інфляційні втрати в сумі 3438080,13 грн. та 3% річних у сумі 808352,03 грн. Крім того, зазначено в заяві кредитора, за договором відступлення права вимоги від 12.07.2011 р., укладеного з ТОВ “Букофрут”, ОСОБА_1 набув право вимоги до боржника за договорами безпроцентної фінансової допомоги на суму 610000 грн. та нараховані на цю суму боргу інфляційні в розмірі 290630,00 грн. і 3% річних у сумі 67114,52 грн.

До початку розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 від нього надійшла заява від 24.01.2012 р. (вх. суду № 459 від 24.01.2012 р.) про збільшення кредиторських вимог, в якій він просить, крім безспірних вимог, визнати його вимоги на суму 610000 грн. боргу, 305000 грн. штрафу, 9150 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з договором про відступлення права вимоги, а також 3002464,05 грн. інфляційних втрат та 656508,78 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість по договорах фінансової позики і договору про відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Згідно з ч. 2 цієї статті Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Враховуючи, що оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ “БТ “Рязань” опубліковане 24.12.2011 р., тридцятиденний строк для звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у даній справі закінчився 23.01.2012 року. Цей день не був ані вихідним, ані неробочим, відтак, заява ОСОБА_1 подана з пропуском строку, визначеного ч. 1 ст. 14 Закону.

Отже, у частині додатково заявлених грошових вимог щодо 305000 грн. штрафу, 9150 грн. держмита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу заява ОСОБА_1 про збільшення кредиторських вимог від 24.01.2012 р. не розглядається судом, оскільки вказані вимоги відповідно до Закону вважаються погашеними.

У решті вимог заява про збільшення кредиторських вимог від 24.01.012 р. прийнята до розгляду і розглянута спільно із заявою ОСОБА_1 про збільшення кредиторських вимог від 12.01.2012 р.

Боржник спільно з розпорядником майна боржника надав відзив, у якому вимоги ОСОБА_1 згідно з заявами про збільшення кредиторських вимог визнав у сумі 3002464,05 грн. інфляційних, 656508,78 грн. 3% річних, 610000 грн. боргу, 9268 грн. судових витрат та 305000 грн. штрафних санкцій.

У судове засідання 26.01.2012 р. представник боржника не зявився, що не перешкоджає розгляду справи.

Представник кредитора в судовому засіданні 26.01.2012 р. заявлені вимоги з урахуванням заяви про збільшення кредиторських вимог підтримав, розпорядник майна боржника Бурма С.В. не заперечував проти визнання вимог кредитора у сумах згідно з відзивом боржника.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши заяви ОСОБА_1, подані документи, матеріали справи, відзив, суд встановив наступне.

Між ОСОБА_1 та ТОВ “Будинок торгівлі “Рязань” було укладено десять договорів безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі на фінансування будівництва, а саме:

- 25.03.2007 року на суму 146000,00 грн. на строк не довше ніж до 31.05.2007 р. та з умовою повернення допомоги протягом 5 календарних днів після закінчення зазначеного строку, (пункти 4.1. та п. 5.1 договору);

- 04.07.2007 року на суму 503000,00 грн. на строк не довше ніж до 30.09.2007 р. та з умовою повернення допомоги протягом 5 календарних днів після закінчення зазначеного строку, (пункти 4.1. та п. 5.1 договору);

- 06.08.2007 року на суму 501445,00 грн. на строк не довше ніж до 31.10.2007 р. та з умовою повернення допомоги протягом 5 календарних днів після закінчення зазначеного строку, (пункти 4.1. та п. 5.1 договору);

- 04.09.2007 року на суму 585600,00 грн. на строк не довше ніж до 30.11.2007 р. та з умовою повернення допомоги протягом 5 календарних днів після закінчення зазначеного строку, (пункти 4.1. та п. 5.1 договору);

- 03.10.2007 року на суму 450300,00 грн. на строк не довше ніж до 31.12.2007 р. та з умовою повернення протягом 5 календарних днів після закінчення зазначеного строку, (пункти 4.1. та п. 5.1 договору);

- 01.11.2007 року на суму 717250,00 грн. на строк не довше ніж до 31.01.2008 р. та з умовою повернення допомоги протягом 5 календарних днів після закінчення зазначеного строку, (пункти 4.1. та п. 5.1 договору);

- 06.12.2007 року на суму 442200,00 грн. на строк не довше ніж до 29.02.2008 р. та з умовою повернення допомоги протягом 5 календарних днів після закінчення зазначеного строку, (пункти 4.1. та п. 5.1 договору);

- 04.01.2008 року суму 660000,00 грн. на строк не довше ніж до 31.03.2008 р. та з умовою повернення допомоги протягом 5 календарних днів після закінчення зазначеного строку, (пункти 4.1. та п. 5.1 договору);

- 05.02.2008 року на суму 476000,00 грн. на строк не довше ніж до 30.04.2008 р. та з умовою повернення протягом 5 календарних днів після закінчення зазначеного строку, (пункти 4.1. та п. 5.1 договору);

- 24.07.2008 року на суму 838000, 00 грн. на строк не довше ніж до 30.09.2008 р. та з умовою повернення протягом 5 календарних днів після закінчення зазначеного строку, (пункти 4.1. та п. 5.1 договору).

Заборгованість боржника за вказаними договорами на суму 5319793 грн. є безспірною і не потребує доказування, оскільки підтверджена рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.03.2009 р. по справі № 2-284/09 та ухвалою підготовчого засідання від 13.12.2011 р.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України індекс інфляції та 3% річних від простроченої суми як гарантія відшкодування кредиторові втрат від знецінення суми грошового зобовязання включається до складу такого зобовязання.

Перевіривши розрахунки інфляційних і 3% річних, нарахованих ОСОБА_1 на заборгованість у сумі 5319793 грн., суд встановив, що в звязку з невірним визначенням в окремих випадках кінцевого строку повернення фінансової допомоги згідно з умовами укладених договорів безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі на фінансування будівництва, загальна сума інфляційних і 3% річних кредитором визначена неправильно.

Згідно з розрахунком, зробленим судом, сукупна сума інфляційних по зазначених вище договорах складає 2706895,05 грн., а 3% річних 587394,38 грн. (т.с. 2, а.с. 137).

Вимоги кредитора щодо інфляційних та 3% річних, нарахованих на судові витрати і штраф, є безпідставними, оскільки обовязок боржника відшкодувати судові витрати і сплатити штраф за порушення грошового зобовязання не є таким зобовязанням у розумінні ст. 509 ЦК України, за прострочення якого статтею 625 ЦК України передбачено відповідні наслідки.

Вимоги ОСОБА_1 у частині боргу в сумі 610000 грн. фінансової допомоги за укладеними між ТОВ “БТ “Рязань” і ТОВ “Букофрут” договорами безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі на фінансування будівництва від 30.05.2007 р. та 02.04.2008 р. підтверджуються рішенням господарського суду Чернівецької області від 30.10.2008 р. у справі № 2/238 та договором про відступлення права вимоги від 12.07.2011 р., укладеним між ОСОБА_1 і ТОВ “Букофрут”.

На підставі зазначеного договору відступлення права вимоги ОСОБА_1 набув належне ТОВ “Букофрут” право вимоги до ТОВ “БТ “Рязань” за вказаними вище договорами безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі на фінансування будівництва від 30.05.2007 р. та 02.04.2008 р. на суму 610000 грн. основного боргу, 305000,00 грн. штрафу, 9150 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відтак, вимоги ОСОБА_1 на суму 610000 основного боргу підтверджуються документально, виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, визнаються боржником, тому підлягають визнанню також господарським судом.

Вимоги щодо 305000,00 грн. штрафу, 9150 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить відхилити як такі, що, як зазначалося вище, погашені в звязку з пропуском кредитором строку звернення з цими вимогами до господарського суду в межах справи про банкрутство ТОВ “БТ “Рязань” відповідно до ст. 14 Закону.

Інфляційні та 3% річних, нараховані на заборгованість у сумі 610000 грн., належить визнати в таких сумах:

1)Інфляційні:

1.1) по договору безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі на фінансування будівництва від 30.05.2007 р. за період з 06.08.2007 р. по 01.11.2011 р. від заборгованості в сумі 190000 грн.:

(190000 грн. х 1.725 (сукупний індекс інфляції за період)) 190000 грн. = 137750,00 грн.

1.2) по договору безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі на фінансування будівництва від 02.04.2008 р. за період з 06.07.2008 р. по 01.11.2011 р. від заборгованості в сумі 420000 грн.:

(420000 грн. х 1.353 (сукупний індекс інфляції за період)) 420000 грн. = 148260,00 грн., а всього 286010,00 грн.

2)3% річних:

2.1) по договору безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі на фінансування будівництва від 30.05.2007 р. за період з 06.08.2007 р. по 01.11.2011 р. від заборгованості в сумі 190000 грн.:

190000 грн. х 3% : 365 дн. х 1549 дн. = 24189,86 грн.

2.2) по договору безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі на фінансування будівництва від 02.04.2008 р. за період з 06.07.2008 р. по 01.11.2011 р. від заборгованості в сумі 420000 грн.:

420000 грн. х 3% : 365 дн. х 1214 дн. = 41907,95 грн., а всього 66097,81 грн.

Таким чином, за результатами судового засідання встановлено, що документально підтверджуються вимоги ОСОБА_1 щодо інфляційних на суму 2706895,05 грн. та 3% річних на суму 587394,38 грн. за договорами безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі на фінансування будівництва, а також 610000 грн. основного боргу, 286010,00 грн. інфляційних і 66097,81 грн. 3% річних за договором про відступлення права вимоги від 12.07.2011 р., а всього на суму 4256397,24 грн.

Вимоги за договором позики в сумі 5319793,00 грн. боргу, 2659897,50 грн. штрафу, 1730 грн. судових витрат уже були предметом розгляду суду під час підготовчого судового засідання (ухвала від 13.1.2011 р.), тому повторно розглядатися не повинні. Решту вимог належить відхилити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11-14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати конкурсні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ “БТ “Рязань” на суму 4256397,24 грн. Розпоряднику майна боржника включити зазначені вимоги до реєстру вимог кредиторів до 4-ї черги.

2. Решту вимог відхилити.

Суддя Т.І. Ковальчук