Рішення № 21205071, 05.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 рокуСправа № 08/5026/2539/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю,

від відповідача Геворгян Г.С. за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Восток"

до

відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Санже-Черкаси"

про стягнення 13 180,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Калина-Восток” звернулося до суду із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Санже-Черкаси" 13180,25 грн. заборгованості за поставлені нафтопродукти та відшкодування державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю. У судовому засіданні пояснив, що він усно звертався до позивача з проханням про сплату заборгованості частинами у звязку із скрутним фінансовим становищем підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю “Калина-Восток” та приватним підприємством ”Санже-Черкаси” досягнуто домовленості щодо поставки нафтопродуктів на загальну суму 51668,57 грн.

Згідно видаткової накладної №АФ-КВЦ004090 від 30.06.2010 позивач відпустив, а відповідач отримав дизельне пальне на загальну суму 51668,57 грн.

Оплату вартості поставленого дизельного пального відповідач виконав частково в сумі 38488,32 грн.

15 квітня 2011 року на адресу відповідача була направлена вимога про сплату заборгованості за поставлені нафтопродукти в сумі 13180,25 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи те, що відповідач за поставлені нафтопродукти розрахувався лише частково і на день подачі позову заборгованість останнього складає 13180,25 грн., позивач просить стягнути з відповідача вищевказану суму.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач зобовязався поставити продукцію, а відповідач прийняти та сплатити її вартість.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “”Калина-Восток” поставило ПП ”Санже-Черкаси” нафтопродукти на загальну суму 51668,57 грн., що підтверджується видатковою накладною №АФ-КВЦ004090 від 30.06.2010, яка підписана представниками позивача та відповідача та скріплена печатками підприємств.

Факт отримання дизельного підтверджується також актом приймання-передачі товару від 30.06.2010, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками підприємств. В акті зазначено, що сторони взаємних претензій одна до одної не мають (а.с.9).

Оскільки позивач поставив, а відповідач прийняв нафтопродукти, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обовязків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, позивач свої зобовязання виконав, поставивши відповідачу дизельне пальне на загальну суму 51668,57 грн., за яке відповідача розрахувався частково, заборгувавши 13180, 25 грн.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

15.04.2011 на адресу відповідача була направлена вимога про сплату заборгованості за поставлену продукцію в сумі 13180,25 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Разом з тим, у матеріалах справи (а. с. 25) міститься акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний представниками позивача та відповідача та скріплений їх печатками, яким підтверджувалась сума заборгованості відповідача у розмірі 18180,25 грн. станом на 30.06.2010.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 13180,25 грн. заборгованості по оплаті вартості отриманих нафтопродуктів.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 131,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства ”Санже-Черкаси”, (м. Черкаси, вул. Громова, буд. 138/7, код 21355701) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Калина-Восток” (м. Київ, вул. Енергетиків, 26, код 32946304) 13180,25 грн. заборгованості, 131,80 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко