Рішення № 21204956, 23.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2012 р. Справа № 5023/029/12

вх. № 029/12

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Муланова О.В. 3-ї особи < Текст > відповідача - не з*явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Публічне АТ "Харківгаз" в о. Лозівської філії ВАТ "Харківгаз", м. Лозова 3-я особа < Текст >

до Приватне фірма "Мономакс", м. Лозова 3-я особа < Текст >

про стягнення коштів в сумі 23804,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідча заборгованість за отримані послуги з постачання та транспортування природного газу за договором №10ЗТ-126Х від 31.12.2010р. в сумі 22797,08 грн., 1007,01 грн. пені, 194,37 грн. 3% річних, 1411,50 грн. судового збору.

Відповідач в судове засідання не з*явився, але надіслав до суду лист в якому визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

За таких обставин, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне, що 31.12.2010 року між ВАТ “Харківгаз” в особі Лозівської філії (Постачальник), та ПП "Мономакс" (Замовник), був укладений договір №103Т- 126Х про закупівлю природного газу та послуг з його транспортування.

Відповідно до умов договору, позивач (постачальник) зобов’язався власними газорозподільними мережами поставити, протранспортувати та передати природний газ на вході у газову мережу Споживача в 2011 році для потреб Споживача, а Споживач зобов’язався прийняти та оплатити послуги з постачання та транспортування природного газу в порядку та строки передбачені договором ( п.1.2 договору).

Як свідчать матеріали справи, сторони погодили обсяг газу, помісячно на ІV квартали 2011 року та порядок оплати передбачений п. 4.1 зазначеним договором, а а саме - оплата за газ та за послуги з транспортування природного газу здійснюється Замовником виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за п*ять банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі 2-х сторонніх актів приймання - передачі газу та актів виконаних послуг з транспортування газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання та транспортування газу.

Відповідно ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України, договір набирає чинності з моменту його укладення.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов’язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов’язання, які є одним із видів господарських зобов’язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За умовами даного договору, позивач взяв на себе зобов’язання поставити у 2011р. природний газ у обсязі та порядку, визначеному договором; а відповідач –прийняти його та оплатити в строки и в порядку, передбаченому договором.

Поставка газу за спірний період підтверджена актами виконаних робіт.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 22797,08 грн. заборгованості за отримані послуги з постачання та транспортування природного газу обгрунтованими доданими до матеріалів справи документами та підлягаючи задоволенню.

Пунктом 7.3.1 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості спожитого газу та послуг з його транспортування у терміни зазначені у п.4.1 договору Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ,що діяла в період за який сплачується пеня.

Правомірність нарахування пені в сумі 1007,01 грн. перевірена судом та підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 194,37 грн. визнані судом обгрунтованими та підлягають стягненню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

< Текст >

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Мономакс" (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, 49, р/р 26004098530010 в АКБ "Базис" м. Харків, МФО 351760, код 32759084) на користь ПАТ "Харківгаз" в особі Лозівської філії (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Муранова, 63, р/р 26002060384802 Харківський ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, код 25174215) - 22797,08 грн. заборгованості за отримані послуги з постачання та транспортування природного газу, 1007,01грн. пені, 194,37 грн. 3% річних, 1411,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст > Лаврова Л.С.

Повний текст рішення підписаний

25.01.2012р.