ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.01.2012 р.Справа № 18/3210/11
За позовом публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 114539,01 грн.
Суддя Тимошенко К.В.
Представники:
від позивача: Вавренюк О.А.
від відповідача: не з'явився
Розглядається позов про стягнення 114539,01 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу, в тому числі 93811,00 грн. суми компенсації вартості предмету лізингу, 18198,18 грн. лізингових відсотків та 2529,83 грн. пені (з врахуванням заяви позивача від 30.11.2011р. - а.с. 91).
Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 148).
Відповідач у запереченнях на позов (а.с. 82) та у листі (а.с. 112) позов визнав частково в сумі 17388,58 грн. лізингових відсотків та 2301,05 грн. пені та наполягає на тому, що банк не має права стягувати всю суму, яку зазначає у позові, оскільки стягнення несплаченої вартості обладнання та сплата відсотків по кредиту, по яких ще не настав час сплати - договором не передбачено.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
Позивач просить стягнути з відповідача 93811,00 грн. суми компенсації вартості предмету лізингу, 18198,18 грн. лізингових відсотків та 2529,83 грн. пені. В обґрунтування позову позивач посилається на договір фінансового лізингу № 05/07-Л від 24.12.2007р. (далі - договір, копія договору - а.с. 13-19).
Згідно п. 1.1. договору, лізингодавець - акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (витяг зі статуту - а.с. 47-49) - зобов'язався придбати відповідно до наданого лізингоодержувачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 замовлення на придбання лізингового майна - лінію по виготовленню полімерпісчаної черепиці і тротуарної плитки (далі - предмет лізингу) у АТЗТ "Лада-Полісся" (далі -продавець), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти від лізингодавця предмет лізингу та сплачувати йому за користування предметом лізингу платежі на умовах, визначених в цьому договорі.
24 грудня 2007 року, з метою виконання своїх зобов'язань за договором лізингу, між AT "Індустріально-експортний банк" та АТЗТ "Лада-Полісся"було укладено Договір купівлі-продажу № 1-24/07, згідно якого банком було придбано лінію по виготовленню полімерпісчаної черепиці і тротуарної плитки вартістю 200000,00 грн. з ПДВ (копія договору купівлі-продажу - а.с. 24-28).
В цей же день 24 грудня 2007 року між AT "Індустріально-експортний банк" та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого банком було передано у власність ФОП ОСОБА_2 лінію по виготовленню полімерпісчаної черепиці і тротуарної плитки вартістю 200000,00 грн. з ПДВ (копія договору купівлі-продажу - а.с. 30-31). Згідно п. 2.1. договору купівлі-продажу від 24.12.2007р. право власності на предмет лізингу переходить від продавця - АТ "Індустріально-експортний банк" до покупця - СПД ФО ОСОБА_2 після сплати покупцем продавцю вартості договору фінансового лізингу № 05/07-Л від 24.12.2007р. 200000,00 грн. у терміни та в порядку, визначеному договором фінансового лізингу та після виконання покупцем всіх інших зобов'язань за договором фінансового лізингу.
Передача лізингового майна відбулася 25.12.2007р. згідно підписаного сторонами договору акту прийому-передачі у фінансовий лізинг виробничого обладнання № 1 (копія акту - а.с. 92).
Відповідно до п. 6.2. договору лізингоодержувач зобов'язаний перерахувати авансовий платіж в розмірі 40000 грн. на рахунок лізингодавця протягом двох робочих днів з моменту підписання цього договору.
Вказану суму авансу було перераховано з рахунку відповідача на рахунок позивача 25.12.2007р.
Згідно п. 6.4. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2009р. до договору фінансового лізингу (копія додаткової угоди № 1 - а.с. 21) лізингові платежі складаються з: суми компенсації вартості предмету лізингу, визначеної в додатку № 3 до цього договору; суми лізингових процентів, розрахованих відповідно до умов п. 6.6. цього договору; суми податку на додану вартість, розрахованої згідно вимог чинного законодавства України на момент сплати кожного лізингового платежу.
Згідно додатку № 3 до договору лізингу відповідач зобов'язувався сплачувати лізингові платежі позивачу до 20 числа кожного наступного місяця згідно встановленого графіку (копія додатку № 3 - а.с. 23).
Відповідно до п. п. 3.3., 6.6. договору, лізингові проценти розраховуються за фактичну кількість днів кожного розрахункового періоду виходячи з розміру лізингового проценту 17,5% річних від суми некомпенсованої вартості лізингового майна.
Позивач вказує, що відповідач свої зобов'язання по договору не виконує, у встановлений термін лізингових платежів не сплачує, чим порушує умови договору. В зв'язку з цим банк направив претензію вих. № 13206/3084 від 08.07.2011р. на ім'я ФОП ОСОБА_2 з вимогою достроково виплатити всю суму заборгованості за договором фінансового лізингу № 05/07-Л від 24.12.2007р., в т.ч. лізингових платежів, лізингових процентів та пені, а також повідомити про готовність та передати предмет лізингу лізингодавцю, відповідно до положень розділу 10 цього Договору (копія претензії - а.с. 5). Як зазначає позивач, на день надіслання вимоги загальна заборгованість відповідача по договору становила 113500,63 грн. Лист з претензією було отримано відповідачем 18.07.2011р. відповідно до відміток на повідомленні про вручення поштового відправлення (копія поштового повідомлення - а.с. 6).
Позивач стверджує, що вимога банку про сплату заборгованості за договором фінансового лізингу відповідачем не була виконана, про час та місце передачі предмету лізингу відповідач також не повідомив.
Відповідач у запереченнях на позов (а.с. 82) та у листі (а.с. 112) позов визнав частково в сумі 17388,58 грн. лізингових відсотків та 2301,05 грн. пені. При цьому, відповідач зазначає, що у зв'язку з настанням фінансових проблем він звертався до позивача з наступними проханнями:
- 28.03.2011р. про зміну умов договору та розстрочку платежів;
- 26.07.2011р. про розірвання договору, припинення нарахування відсотків та вилучення предмету лізингу;
- 30.08.2011р. про розірвання договору та вилучення лізингового майна.
Як зазначає відповідач, відповіді від банку на вищевказані звернення він не отримував.
На підтвердження направлення позивачу вищевказаних звернень відповідачем надані їх незасвідчені копії (а.с. 83, 84, 87). Згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. В зв'язку з цим, надані позивачем копії листів (а.с. 83, 84, 87) не можуть вважатися належними доказами по справі.
Відповідач стверджує, що дата подання листа від 26.07.2011р. про розірвання договору є датою офіційного розірвання договору фінансового лізингу та вважає, що з цієї дати позивач повинен був припинити нарахування лізингових відсотків та пені. Крім цього, відповідач зазначає, що банк не має права стягувати всю суму, яку зазначає у позові, оскільки стягнення несплаченої вартості обладнання та сплата відсотків по кредиту, по яких ще не настав час сплати - договором не передбачено.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Умовами договору не передбачено односторонню відмову від зобов'язання лізингоодержувачем.
Згідно п. 1 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку лише в одному випадку: у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. Згідно матеріалів справи, предмет лізингу був переданий відповідачу вчасно, таким чином у відповідача відсутні підстави для відмови від договору лізингу в односторонньому порядку.
Згідно п. 9.5. договору лізингодавець має право ініціювати розівання договору, якщо лізингоодержувач не виконує своїх зобов'язань за будь-яким видом платежів, передбачених цим договором.
Відповідно до умов п. 9.7. договору, у випадках, передбачених п. 9.5. цього договору, лізингодавець має право застосувати на власний розсуд такі санкції:
- зажадати негайної виплати всієї суми заборгованості за цим договором на час його розірвання;
- вилучити предмет лізингу з користування лізингоодержувача, в порядку, визначеному розділом 10 цього договору.
Згідно п. 9.5. договору лізингодавець має право ініціювати розівання договору, якщо лізингоодержувач не виконує своїх зобов'язань за будь-яким видом платежів, передбачених цим договором.
При розірванні договору з вимогою негайної виплати всієї суми заборгованості на час розірвання цього договору лізингодавець надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення про розірвання договору з вказанням причин розірвання договору та вимогою сплатити визначену суму (п. 9.8. договору).
Пунктом 3 ухвали суду від 03.11.2011р. позивача було зобов'язано письмово повідомити суду, чи вчиняли сторони дії, направлені на розірвання (припинення) договору лізингу.
Позивач про розірвання (припинення) договору лізингу суду не повідомив, доказів розірвання договору не надав. У наданій позивачем копії претензії № 13206/3084 від 08.07.2011р. (а.с. 5) позивач вимагає від відповідача у 5-ти денний строк з дня отримання претензії достроково виплатити всю суму заборгованості за договором фінансового лізингу, а також повідомити про готовність та передати предмет лізингу лізингодавцю, проте повідомлення про розірвання договору у вказаній претензії відсутнє.
Стаття 33 ГПК України обов"язок доказування позовних вимог покладає на позивача.
Позивачем у позовній заяві і його представником в засіданнях суду не наведено та не надано обґрунтування підстав стягнення лізингових платежів до настання строку їх сплати. Зокрема, не вказані і не надані докази розірвання договору лізингу, в зв"язку з чим посилання представника позивача в засіданні суду на п.9.5 договору необгрунтоване.
Таким чином, суд вважає, що у позивача відсутні підстави вимагати від відповідача сплати суми компенсації вартості предмету лізингу, строк сплати якої ще не настав.
Згідно графіку погашення суми компенсації вартості предмету лізингу, погодженого сторонами у додатку № 3 до договору (а.с. 23) станом на момент звернення позивачем до суду з даним позовом 27.10.2011р. (дата на конверті - а.с. 51), відповідач повинен був сплатити позивачу компенсацію вартості предмету лізингу в сумі 147889,00 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку, який підтверджується відповідними банківськими виписками, відповідачем сплачено компенсацію вартості предмету лізингу в сумі 106189,00 грн. Таким чином, залишається непогашеною сума компенсації вартості предмету лізингу 41700,00 грн.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.
Таким чином, вимога позивача про стягнення суми компенсації вартості предмету лізингу підлягає задоволенню частково в розмірі 41700 грн. 00 коп. В іншій частині стягнення компенсації вартості предмету лізингу позов подано передчасно, до настання строку виконання зобов'язання, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Згідно наданого позивачем розрахунку за період з 26.12.2007р. по 26.07.2011р. відповідно до умов договору відповідачу нараховано до сплати лізингові відсотки в сумі 74669,34 грн. Проте, відповідачем сплачено лізингові відсотки лише на суму 56471,16 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками. Таким чином, залишається непогашеною сума лізингових відсотків в розмірі 18198,18 грн.
Вимога позивача про стягнення лізингових відсотків в сумі 18198 грн. 18 коп. обґрунтована та підтверджується відповідними доказами і не спростована відповідачем. В звязку з цим позов в частині стягнення лізингових відсотків підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2529,83 грн.
Згідно п. 6.12. договору, у випадку прострочення лізингових платежів лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню за прострочення лізингових платежів, починаючи з дати його настання, за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочки, яка діяла на той час.
Вимога позивача про стягнення пені правомірна, але розмір пені завищено.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем при нарахуванні пені не дотримано вимоги п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. З урахуванням шестимісячного строку, передбаченого п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, стягненню підлягає пеня за прострочення зобов'язання по сплаті компенсації вартості предмету лізингу в сумі 1365,00 грн. та пеня за прострочення виконання зобов'язання по сплаті лізингових відсотків в сумі 655,98 грн. Загальна сума пені, що підлягає стягненню становить 2020,98 грн.
Таким чином, вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 2020 грн. 98 коп. В іншій частині стягнення пені позов задоволенню не підлягає.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (36021, АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_2 у відділенні "Полтавська міжрегіональна дирекція" ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614, ДРФО НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4; р/р 37397840000001 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614, ідентифікаційний код 14361575) 41 700 грн. 00 коп. суми компенсації вартості предмету лізингу, 18198 грн. 18 коп. суми лізингових процентів, 2020 грн. 98 коп. пені, 181 грн. 98 коп. витрат по держмиту, 127 грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
СуддяК.В. Тимошенко
Повне рішення складено 16.01.2012р.
Судове рішення № 21204717, Господарський суд Полтавської області було прийнято 11.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/3210/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: