Рішення № 21204172, 23.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.12 Справа № 4/254/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Одеської залізниці, м. Одеса

до Державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Луганськ

про стягнення 45480 грн. 00 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 03/5-548 від 30.12.2012.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь 45480 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у вагонах, відправлених у серпні 2011 року Державним підприємством “Луганськвугілля” зі станції Словяносербськ ДП “Донецька залізниця” за накладною № 48516421.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву, зданого у судовому засіданні 23.01.2012, проти позову заперечує та зокрема зазначає, що фактично збитків позивачу завдано не було. Вказаний відзив на позовну заяву судом розглянутий та долучається до матеріалів справи з наданими до нього документами.

Відповідач надав клопотання про зменшення суми штрафних санкцій у звязку із скрутним матеріально фінансовим становищем підприємства та те, що підприємство відповідача є підприємством вугільної промисловості. ВП «ГЗФ «Словяносербська»з 11.03.2011 шляхом реорганізації було приєднано до ДП «Луганськвугілля», останній є правонаступником прав та обовязків ВП «ГЗФ «Словяносербська»і згідно акту прийомуздачі справ фінансово-господарської діяльності ВП «ГЗФ «Словяносербська» до передавального балансу станом на 31.01.2011 до ДП «Луганськвугілля»перейшли чисельні борги ВП «ГЗФ «Словяносербська», у тому числі: заборгованість із заробітної плати у сумі 2466,0 тис. грн., заборгованість за розрахунками з бюджетом 1471,0 тис. грн., заборгованість за страховими платежами -760,0 грн., загальна сума заборгованості згідно вказаного акту станом на 31.01.2011 складає 41168 тис. грн. Крім цього, ДП «Луганськвугілля», яке по даній справі виступає в якості відповідача, як юридична особа, має також чисельні борги перед Пенсійним фондом України, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Страхування на випадок безробіття і тощо, вказані борги вказані у розшифровці до ф.1 ряд.570 «Зобовязання зі страхування»по ДП «Луганськвугілля»на 30.09.2011. Вказане клопотання судом розглянуто, задоволено та долучається до матеріалів справи.

Також, відповідач визнає факт своєї вини та просить суд зменшити суму штрафу.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2011 року зі станції Словяносербськ Донецької залізниці Державне підприємство “Луганськвугілля” здійснило відправлення групи вагонів згідно накладної

№ 48516421 на станцію Черкаси, вантажоодержувачу Черкаська ТЕЦ.

Так, у накладній № 48516421 відповідачем вказано, що у вагоні № 63000319 маса нетто вантажу складає 60000 кг., тара - 23400 кг, у вагоні № 66693904 маса нетто вантажу складає 60000 кг., тара 22200 кг.

При прибутті вагонів на станцію Знамянка Одеської залізниці 24.08.2011 було проведено контрольну перевірку маси вантажу за вказаною накладною.

В результаті зважування на тензометричних динамічних вагах було виявлено, що:

- у вагоні № 63000319 в накладній № 48516421 маса вантажу складає: нетто -60000 кг., у комерційному акті: нетто - 52200 кг, брутто 75500 кг., тара -23300 кг, що на 7800 кг менше, ніж визначено у накладній;

- у вагоні № 66693904 в накладній № 48516421 маса вантажу складає: нетто -60000 кг., у комерційному акті: брутто 72500 кг., нетто - 50300 кг, тара -22200 кг, що на 9700 кг менше, ніж визначено у накладній.

Переважування здійснено за участю представників станції і за результатами складено акти загальної форми № 2010, № 24234, № 24235 від 24.08.2011 (а.с.12-14) та комерційний акт АА №021077/768193 від 24.08.2011(а.с. 18).

За вказаним комерційним актом зазначено, що навантаження навалом на рівні бортів, просипання вантажу відсутнє, на поверхні вантажу заглиблень та ознаків крадіжки не виявлено, в вагонах глухі торцеві стінки люки щільно закриті.

Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст.ст. 118, 122 Статуту Залізниць у сумі 45480 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та просить зменшити суму штрафу.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі Статут), накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагони №№ 63000319, 66693904 є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, по прибутті вагонів на станцію Знамянка Одеської залізниці, при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній №48516421 не відповідає фактичній масі вантажу у вагонах №№ 63000319, 66693904. Відповідно до даного факту були складені акти загальної форми № 2010, № 24234, № 24235 від 24.08.2011 (а.с.12-14) та комерційний акт АА №021077/768193 від 24.08.2011 (а.с. 18).

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного АА №021077/768193 від 24.08.2011 (а.с.18) контрольне переважування вагонів №№ 63000319, 66693904 проводилось на 150 тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Перевіркою було виявлено наступне:

- у вагоні № 63000319 в накладній № 48516421 маса вантажу складає: нетто -60000 кг., у комерційному акті: нетто - 52200 кг, брутто 75500 кг., тара -23300 кг, що на 7800 кг менше, ніж визначено у накладній;

- у вагоні № 66693904 в накладній № 48516421 маса вантажу складає: нетто -60000 кг., у комерційному акті: брутто 72500 кг., нетто - 50300 кг, тара -22200 кг, що на 9700 кг менше, ніж визначено у накладній.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом

АА №021077/768193 від 24.08.2011 (а.с. 18)

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення/, а саме:

- провізна плата вагону № 63000319 в накладній № 48516421 4 548 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій 4 548 грн. 00 коп. х 5 = 22 480 грн. 00 коп.

- провізна плата вагону № 66693904 в накладній № 48516421 4 548 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій 4 548 грн. 00 коп. х 5 = 22 480 грн. 00 коп.

Сума штрафу складає 45 480 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобовязана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пояснень представника відповідача контрольне переваження вантажу за спірною накладною на станції вантажовідправника не проводилася.

Отже, позивачем переваження вантажу на станції Знамянка Одеської залізниці було проведене контрольне переваження маси вантажу, яке проводилося на вагонних вагах (технічний паспорт ваг №0301, тип ваг-механічний ), яких проведена повірка 03.03.2011 та вказано, що ваги придатні до переважування, що підтверджено матеріалами справи .

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній та масу вантажу, а не обовязок. Також, відповідно до п. 3.15. розяснень Президії Вищого господарського Суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України - у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст. 551 ЦК України).

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Враховуючи наведене та те, що підприємство відповідача знаходиться в тяжкому фінансовому стані, згідно даних балансу та звіту про фінансові результати за 9 місяців 2011 року збитки підприємства складають 2558000 грн. 00 коп., у підприємства є заборгованість зі сплати заробітної платі, сплати єдиного соціального внеску та податкових зобовязань, підприємство має наявність дебіторської заборгованості у сумі 3269 000 грн. 00 коп. та кредиторської заборгованості у сумі 40070 000 грн. 00 коп., значне зниження валового доходу та відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку, тому суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 ГК України та зменшити розмір штрафу до 9 096 грн. 00 коп.

( 4548,00 грн. х 2 вагони = 9096,00 грн.) .

У стягненні решти суми позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу, у зв'язку з чим задовольнити позов частково у розмірі 9 096 грн. 00 коп. з покладенням судових витрат на відповідача.

Суд вважає, вина відповідача у неправильному зазначенні відомостей у накладній є такою, що підтверджена матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню частково з віднесенням на відповідача, у відповідності із ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 1411,50 грн.

У судовому засіданні 23.01.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору у сумі 1411,50 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.551, 908 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. ст. 44, 49, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Луганськвугілля”, вул. Лермонтова,1-В, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 32473323 на користь Одеської залізниці, вул. Пантелеймонівська, 19, м.Одеса, код ЄДРПОУ 01071315, штраф у розмірі 9 096 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1411,50 грн., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено і підписано 25.01.2012.

Суддя Г.М.Старкова