Рішення № 21204043, 17.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/36817.01.12

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Київського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

товариство з обмеженою відповідальністю «Укрполінвестиції»

про звернення стягнення на майно

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1.представник за довіреністю № 294 від 07.02.2011 року;

від відповідачів: ОСОБА_2. директор, відповідно до довідки з ЄДРПОУ НОМЕР_1;

ОСОБА_3. - представник за довіреністю № 1 від 16.01.2012 року;

від третьої особи: не зявився.

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» в особі Київського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт»про звернення стягнення на майно відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.09.2006 року між відкритим акціонерним товариством «Кредобанк»в особі Київської філії, правонаступником всіх прав та обовязків якого є публічне акціонерне товариство «Кредобанк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрполінвестиції»(третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) був укладений кредитний договір № 47, згідно п.1. якого банк зобовязується надати у власність позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобовязується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії.

Сторонами були підписані додаткові договори до кредитного договору № 47 від 20.09.2006 року, а саме, додатковий договір № 1 від 31.01.2007 року, додатковий договір № 2 від 19.09.2007 року, додатковий договір № 3 від 01.02.2008 року, додатковий договір № 4 від 18.02.2008 року, додатковий договір № 5 від 18.02.2008 року, додатковий договір № 6 від 20.06.2008 року, додатковий договір № 7 від 17.10.2008 року, додатковий договір № 8 від 17.04.2009 року, додатковий договір № 9 від 19.10.2009 року, додатковий договір № 10 від 19.11.2009 року, додатковий договір № 11 від 07.12.2009 року.

Відповідно до п.2.1.1. кредитного договору № 47 від 20.09.2006 року банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту, валюта кредиту 2894812,81 доларів США.

Відповідно до п.2.1.3. кредитного договору № 47 від 20.09.2006 року, що був змінений додатковим договором № 7 від 17.10.2008 року, процентна ставка 17,25%.

Згідно до п.2.1.5. кредитного договору № 47 від 20.09.2006 року, що був змінений додатковим договором № 11 від 07.12.2009 року, дата остаточного повернення кредиту 19 квітня 2011 р.

На виконання умов договору позивач надав третій особі кредит, що підтверджується меморіальними валютними ордерами, копії яких додаються до позовної заяви.

Позичальник порушив умови договору, станом на 16.11.2011 р. прострочена заборгованість третьої особи по кредиту становить 2594812,81 доларів США, що станом на 16.11.2011 р. за курсом НБУ становить 20715688,07 грн., прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом становить 554352,89 доларів США, що станом на 16.11.2011 р. за курсом НБУ становить 4425676,30 грн.

Керуючись п.7.1. договору, позивач нарахував третій особі пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 691 164,30 доларів США, що станом на 16.11.2011 р. за курсом НБУ становить 5517910,19 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 142745,87 доларів США, що станом на 16.11.2011 р. за курсом НБУ становить 1139611,65 грн.

Керуючись п.7.5. договору, позивач нарахував третій особі упущену вигоду, у сумі 993548,68 доларів США, що станом на 16.11.2011 р. за курсом НБУ становить 7931995,88 грн.

У забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором № 47 від 20.09.2006 року між відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» в особі Київської філії та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт»(відповідачем) було укладено іпотечний договір, посвідчений 20.06.2006 року ОСОБА_4., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1732.

Сторонами були підписані та посвідчені нотаріально додаткові договори до іпотечного договору від 20.06.2006 року, а саме, додатковий договір № 1 від 19.09.2007 року, додатковий договір № 2 від 20.02.2008 року, додатковий договір № 3 від 25.06.2008 року, додатковий договір №4 від 23.10.2008 року, додатковий договір № 5 від 11.06.2009 року, додатковий договір №6 від 07.12.2009 року.

Згідно п. 1.3. іпотечного договору від 20.09.2006 року предметом іпотеки є наступне нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю:

-земельна ділянка площею 0,1 га, що розташована за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Кузмінська, 7, кадастровий №8000000000:91:055:0075;

-земельна ділянка площею 0,0962 га, що розташована за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Кузмінська, 7-А, кадастровий №8000000000:91:055:0008;

-земельна ділянка площею 0,1 га, що розташована за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Кузьмінська, 7- Б, кадастровий №8000000000:91:055:0032.

Згідно п. 3.1.4. іпотечного договору від 20.06.2006 року іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем та/або позичальником зобов'язань за цим та/або за Кредитним договором, в інших випадках, що передбачають звернення стягнення на предмет іпотеки, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми в повному обсязі задовольнити свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат, на утримання предмету іпотеки а також витрат, повязаних з реалізацією предмета іпотеки.

21.11.2011 року позивач звернувся до ТОВ «Укрполінвестиції»з повідомленням-вимогою № 27-13272/11, яка була залишена останнім без відповіді та без задоволення.

21.11.2011 року позивач звернувся до ТОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт»з повідомленням-вимогою № 27-13269/11, яка була залишена останнім без відповіді та без задоволення.

На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду, просив стягнути заборгованість за кредитним договором № 47 від 20.09.2006 року в розмірі 4976624,55 доларів США, що станом на 16.11.2011 р. за курсом НБУ становить 39730882,09 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 20.09.2006 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2011 року порушено провадження у справі № 33/368 і призначено до розгляду на 13.12.2011 року.

У судове засідання 13.12.2011 року представники сторін та третьої особи не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, але до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва 12.12.2011 року відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників позивача, відповідача та третьої особи у судове засідання, суд відклав розгляд справи на 17.01.2012 року.

У судове засідання 17.01.2012 року представник третьої особи не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 01030 1668472 8.

Представник позивача заявив усне клопотання про заміну позивача.

Представники відповідача заперечували проти заявленого клопотання.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про заміну позивача у звязку з його необгрунтованістю, оскільки господарський процесуальний кодекс України не надає господарському суд право замінити позивача.

Представники відповідача надали відзив на позовну заяву на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2011 року.

Представник позивача надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав, просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором № 47 від 20.09.2006 року в розмірі 4976624,55 доларів США, що станом на 16.11.2011 р. за курсом НБУ становить 39730882,09 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 20.09.2006 року, судові витрати покласти на відповідача.

Представники відповідача надали пояснення по справі, проти позову заперечували та просили відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

20.09.2006 року між відкритим акціонерним товариством «Кредобанк»в особі Київської філії, правонаступником всіх прав та обовязків якого є публічне акціонерне товариство «Кредобанк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрполінвестиції», (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) був укладений кредитний договір № 47, згідно п.1. якого банк зобовязується надати у власність позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобовязується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії.

Сторонами були підписані додаткові договори до кредитного договору № 47 від 20.09.2006 року, а саме, додатковий договір № 1 від 31.01.2007 року, додатковий договір № 2 від 19.09.2007 року, додатковий договір № 3 від 01.02.2008 року, додатковий договір № 4 від 18.02.2008 року, додатковий договір № 5 від 18.02.2008 року, додатковий договір № 6 від 20.06.2008 року, додатковий договір № 7 від 17.10.2008 року, додатковий договір № 8 від 17.04.2009 року, додатковий договір № 9 від 19.10.2009 року, додатковий договір № 10 від 19.11.2009 року, додатковий договір № 11 від 07.12.2009 року.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п.2.1.1. договору банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту, валюта кредиту 2894812,81 доларів США.

Відповідно до п.2.1.3. кредитного договору № 47 від 20.09.2006 року, що був змінений додатковим договором № 7 від 17.10.2008 року, процентна ставка 17,25%.

На виконання умов договору позивач надав третій особі кредит, що підтверджується меморіальними валютними ордерами, копії сяких находяться в матеріалах справи.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Пунктами 4.2., 4.3. кредитного договору № 47 від 20.09.2006 року визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Згідно до п.2.1.5. кредитного договору № 47 від 20.09.2006 року, що був змінений додатковим договором № 11 від 07.12.2009 року, дата остаточного повернення кредиту 19 квітня 2011 р.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, у забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором № 47 від 20.09.2006 року між відкритим акціонерним товариством «Кредобанк»в особі Київської філії та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт»(відповідачем) було укладено іпотечний договір, посвідчений 20.06.2006 року ОСОБА_4., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1732.

Сторонами були підписані та посвідчені нотаріально додаткові договори до іпотечного договору від 20.06.2006 року, а саме, додатковий договір № 1 від 19.09.2007 року, додатковий договір № 2 від 20.02.2008 року, додатковий договір № 3 від 25.06.2008 року, додатковий договір №4 від 23.10.2008 року, додатковий договір № 5 від 11.06.2009 року, додатковий договір №6 від 07.12.2009 року.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 1.3. іпотечного договору від 20.09.2006 року предметом іпотеки є наступне нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю:

-земельна ділянка площею 0,1 га, що розташована за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Кузмінська, 7, кадастровий №8000000000:91:055:0075;

-земельна ділянка площею 0,0962 га, що розташована за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Кузмінська, 7-А, кадастровий №8000000000:91:055:0008;

-земельна ділянка площею 0,1 га, що розташована за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Кузьмінська, 7- Б, кадастровий №8000000000:91:055:0032.

Згідно ч.1 статті 12 ЗУ «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 3.1.4. іпотечного договору від 20.09.2006 року іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем та/або позичальником зобов'язань за цим та/або за Кредитним договором, в інших випадках, що передбачають звернення стягнення на предмет іпотеки, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми в повному обсязі задовольнити свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат, на утримання предмету іпотеки а також витрат, повязаних з реалізацією предмета іпотеки.

Частиною 1 статті 33 ЗУ «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.3 статті 33 ЗУ «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Позичальник порушив умови договору, та не сплатив платежів, належні до сплати відповідно до умов договору.

21.11.2011 року позивач звернувся до ТОВ «Укрполінвестиції»з повідомленням-вимогою № 27-13272/11, яка була залишена останнім без відповіді та без задоволення.

21.11.2011 року позивач звернувся до ТОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт»з повідомленням-вимогою № 27-13269/11, яка була залишена останнім без відповіді та без задоволення.

В процесі розгляду справи представниками відповідача надана копія повідомлення №1330 від 14.12.2011 року, у якому зазначено, що між ПАТ «Кредобанк»та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»29.11.2011 року був укладений договір факторингу, згідно з яким 14.12.2011 року відбулося відступлення права вимоги всіх грошових зобовязань до позичальника та поручителів за кредитним договором № 47 від 20.09.2006 року. Представник позивача не заперечував факт укладення вказаного вище договору факторингу.

Крім того, представниками відповідача надані копії витягів про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін) від 21.12.2011 року № 34334954, № 34335115, № 34335385, № 34334609.

Згідно зі частиною 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Сторони повинні мати господарську процесуальну правоздатність і господарську дієздатність.

Таким чином, судом встановлено, що права позивача не порушені, оскільки був укладений договір факторингу, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги всіх грошових зобовязань до позичальника та поручителів за кредитним договором № 47 від 20.09.2006 року.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивач не довів суду належними доказами своїх вимог, тому вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 47 від 20.09.2006 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.ст. 33, 34, ст. 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 23.01.2012 року.