Рішення № 21204040, 23.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/35323.01.12

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

до публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто"

колективного підприємства "Автобаза-0701"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15 133,79 грн.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю № 11/138 від 08.02.11р.;

від відповідача-1: ОСОБА_2. представник за довіреністю № 66-1-4/38 від 20.10.11р.

від відповідача-2: не зявився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто" та колективного підприємства "Автобаза-0701" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15 133,79 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.10.2008 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», що є повним правонаступником закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»та ОСОБА_3. укладено договір добровільного комплексного автострахування № 06/0029255/2506/08, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу Hyundai Tucson державний номер НОМЕР_1.

19.03.2009 року в смт. Козелець відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Hyundai Tucson державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3. та автомобіля МАЗ 437041 державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 20.03.2009 року ОСОБА_4. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню.

Зазначена подія, відповідно до норм чинного законодавства України, визнана страховою про що було складено страховий акт № 2501/06/0494/17112 від 30.04.2009 року та страховий акт № 2501/06/0494/24575 від 01.09.2009 року та розраховано суму страхового відшкодування належну для виплати страхувальнику.

Збиток розраховано відповідно до умов договору страхування на підставі висновку спеціаліста № 200 від 27.04.2009 року, рахунку-фактури № АР-0000816 від 30.03.2009 року, рахунку-фактури № АР-0001726 від 19.05.2009 року, рахунку-фактури № АР-0000816 від 27.05.2009 року.

Розмір страхового відшкодування, який виплачено страховиком, на підставі заяви страхувальника, склав 15 133,79 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Таким чином, у позивача виникло право регресної вимоги до ОСОБА_4., який перебуває у трудових відносинах з колективним підприємством "Автобаза-0701".

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу МАЗ 437041 державний номер НОМЕР_2 застрахована відкритим акціонерним товариством «УСК «Дженералі Гарант», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3.

13.07.2011 року позивач звернувся до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»та колективного підприємства "Автобаза-0701" з претензією про відшкодування збитків в порядку регресу № 03-08/8789. Проте зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до вищевикладеного приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулось до суду з вимогою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто" та колективного підприємства "Автобаза-0701" суми відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15 133,79 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.11.2011 року порушено провадження у справі № 33/353, розгляд справи призначено на 06.12.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.12.2011 року, у зв'язку з тим що судове засідання не відбулося, розгляд справи відкладено на 19.12.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.12.2011 року, у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача-2, розгляд справи відкладено на 23.01.2012 року, а також продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

В судове засідання 23.01.2012 року зявились представники позивача і відповідача -1 та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто" суму страхового відшкодування в розмірі 13757,62 грн. в порядку регресу та з колективного підприємства "Автобаза-0701" - 1376,17 грн. різниці між дійсною шкодою та матеріальним збитком, а також стягнути з відповідачів 152,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача-1 надав пояснення відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Представник відповідача-2 в судове засідання не зявився, проте через відділ діловодства господарського суду подав письмові заперечення на позовні вимоги, відповідно до яких просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 20.03.2009 року по справі № 3-273/09 встановлено, що 19.03.2009 року о 17 год. 00 хв., ОСОБА_4 керуючи автомобілем МАЗ 437041 державний номер НОМЕР_2 в смт. Козелець по вул. Комсомольській на перехресті з вул. Франка відволікся від керування та здійснив наїзд на легковий автомобіль Hyundai Tucson державний номер НОМЕР_1, що стояв неподалік перехрестя. В наслідок ДПТ автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вищевказаною постановою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

У відповідності до договору добровільного комплексного страхування № 06/0029255/2506/06 від 24.10.2008 року, укладеного між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна»та ОСОБА_3 (страхувальник за договором), застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпоряджанням транспортним засобом Hyundai Tucson державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи НОМЕР_4, закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»01.02.2010 року змінила найменування на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна».

Відповідно до висновку спеціаліста № 200 від 27.04.2009 року експертного автотоварознавчого дослідження дорожнього транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля Hyundai Tucson державний номер НОМЕР_1, складає 13757,62 грн.

Згідно страхових актів № 2501/06/0494/17112 від 30.04.2009 року та № 2501/06/0494/24575 від 01.09.2009 року, також розрахунку суми матеріального збитку до них, розрахункова сума страхового відшкодування склала 16126,67 грн.

На підставі заяви страхувальнику виплачено страхове відшкодування в розмірі 15133,79 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 0019104 від 05.05.2009 року та № 0039114 від 02.09.2009 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу МАЗ 437041 державний номер НОМЕР_2, застрахована відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»згідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3 з терміном дії з 17.07.2008 року по 16.07.2009 року.

У відповідності до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11654448, відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія "Гарант - Авто»(код ЄДРПОУ 16467237) перейменовано у публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія "Гарант - Авто» (код ЄДРПОУ 16467237).

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 20.03.2009 року по справі № 3-273/09 ОСОБА_4 працює водієм колективного підприємства "Автобаза-0701".

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно зі ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За таких обставин особами, відповідальними за збитки, завдані власнику пошкодженого автомобіля Hyundai Tucson державний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП, є публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант - Авто" та колективне підприємство "Автобаза-0701".

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу МАЗ 437041 державний номер НОМЕР_2, була застрахована публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія "Гарант - Авто»згідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обовязок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача-1 в розмірі оціненої шкоди та на відповідача 2 в розмірі різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

13.07.2011 року позивач звернувся до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія "Гарант - Авто» та колективного підприємства "Автобаза-0701" з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу № 03-08/8789.

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(чинний на момент дії полісу) встановлює, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3 розмір франшизи дорівнює 510,00 грн.

В судовому засіданні 23.01.2011 року представник відповідача-2 надав платіжне доручення № 613 від 12.10.2011 року про сплату 12066,30 грн. страхового відшкодування за Полісом № НОМЕР_3 в порядку претензії № 03-08/8789 від 13.07.2011 року.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»12066,30 грн. страхового відшкодування не підлягають задоволенню, в звязку з необґрунтованістю.

Відповідно до вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача-1 страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 1181,32 грн. (13757,62 грн. (вартість відновлювального ремонту,згідно висновку спеціаліста) 12066,30 грн. (розмір сплаченого страхового відшкодування) - 510,00 грн.(розмір франшизи) = 1 181,32 грн.) та з відповідача-2 різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 1373,14 грн.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 25965081) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 25, ідентифікаційний код 23510137) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 1 181 (одна тисяча сто вісімдесят одна) грн. 32 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 11 (одинадцять) грн. 82 коп. та 18 (вісімнадцять) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з колективного підприємства «Автобаза - 0701»(51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, Будбаза, ідентифікаційний код 23931758) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 25, ідентифікаційний код 23510137) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 1 376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 17 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 13 (тринадцять) грн. 76 коп. та 21 (двадцять одна) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий