Рішення № 21204013, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/37219.12.11 За позовом: Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»

Про стягнення 45273, 02 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 2-31д від 30.12.10 р.

ОСОБА_2 дов. № 2-29д від 20.12.10 р.

ОСОБА_3 дов. № 2-30д від 20.12.10 р.

від відповідача: ОСОБА_4 дов. № б/н від 24.10.11 р.

ОСОБА_5 дов. № б/н від 20.07.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»13218,66 грн. пені, 2558,45 грн. 3% річних та 29495,91 грн. нарахування із застосування індексу інфляції у звязку з порушенням відповідачем зобовязань за договором № 116/11 від 31.12.10 р.

Ухвалою суду від 28.10.11 р. було порушено провадження у справі № 37/372 та призначено її розгляд на 28.11.11 року, зобовязано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 28.11.11 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 28.10.10 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився.

Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 24.11.11 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи у звязку з його відпусткою.

Розглянувши подане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому перебування представника відповідача у відпустці не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого уповноваженого представника, а також шляхом подачі письмового відзиву на позов. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався. За таких обставин з наведених відповідачем підстав розгляд справи не відкладається.

Проте, враховуючи потребу у витребуванні у позивача додаткових документів, а також з метою надати можливість відповідачу належним чином реалізувати свої процесуальні права, ухвалою суду від 28.11.11 р. розгляд справи було відкладено та призначено на 12.12.11 р.; зобовязано позивача надати суду належні докази (банківські виписки з відмітками банку, платіжні доручення з відмітками банку) оплат за договором № 116/11 від 31.12.10 р.; повторно зобовязати відповідача надати суду відзив на позов з доказами, якими обґрунтовуються його пояснення, та доказами його направлення позивачу, а також належні докази (банківські виписки з відмітками банку, платіжні доручення з відмітками банку) оплат за договором № 116/11 від 31.12.10 р.

У судовому засіданні 12.12.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду додаткові докази у справі, які було залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.12.11 р. проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, надав суду письмовий відзив на позовну заяву, який був залучений до матеріалів справи.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 12.12.11 р. до 19.12.11 р. о 14:05 год. для дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні 19.12.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.12.11 р. повторно проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірньою компанією «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»(замовник) був укладений договір на надання послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню газового конденсату № 116/11 від 31.12.2010 р., відповідно до умов якого виконавець надає замовнику по свердловинах № № 15, 21, 26, 110, 113, 117, 120, 124 Куличихінського НГКР послуги по видобутку збору і підготовці на Куличихінській УППНГ газового конденсату замовника та транспортуванню по конденсатопроводу для подальшої подачі на переробку в Управління з переробки газу та газового конденсату ДК «Укргазвидобування»на ТЦСК Базилівшина, а замовник зобов'язується оплатити вартість наданих послуг виконавця згідно п. 3.1. даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 1.3. договору № 116/11 від 31.12.10 р., фактичний обсяг газового конденсату замовника, видобутий і зібраний для підготовки та транспортування виконавцем визначається на окремому комерційному вузлі обліку, який є власністю замовника і встановлений на Куличихінській УППНГ для вуглеводневої сировини, що видобувається із свердловин № № 15, 21, 26, 110, 113, 117, 120, 124 Куличихінського НГКР, за допомогою вимірювального комплексу у складі масового витратоміру «МісrоМоtіоn»та контролеру «RОС 809».

Відповідно до п. 1.4. договору № 116/11 від 31.12.10 р., свердловини замовника після проведених робіт, передбачених договором про спільну та інвестиційну діяльність № 429 від 15.03.2004 р. та додатковою угодою № 6 від 27.01.2010 р. вводяться в експлуатацію двостороннім актом по кожній свердловині окремо.

Згідно з п. 2.1. договору № 116/11 від 21.12.10 р., виконавець зобов'язується якісно виконувати роботи по видобутку, збору, прийому, підготовці та транспортуванню газового конденсату замовника.

Відповідно до п. 2.10. договору № 116/11 від 31.12.10 р. замовник зобов'язується своєчасно проводити оплату послуг виконання згідно п. 4.2. даного договору.

У випадку додаткових матеріальних та інших витрат понесених виконавцем під час виконання даного договору, замовник зобов'язується компенсувати їх за окремими рахунками (п. 2.12. договору № 116/11 від 31.12.10 р.).

Згідно з п. 3.1.договору № 116/11 від 31.12.11 р., вартість послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню однієї тони газового конденсату складає 500,00 грн., в тому числі ПДВ 83,33 грн. (згідно калькуляції, що додається та є невід'ємною частиною цього договору).

Відповідно до п. 4.1. договору № 116/11 від 31.12.10 р., виконавець та замовник не пізніше п'ятого робочого дня місяця наступного за звітним складають двосторонній акт прийому-передачі газового конденсату. В акті, на підставі показників, визначених вимірювальним комплексом обліку конденсату «МісгоМоtіоn», який встановлений на Куличихінській УППНГ та, при необхідності, на підставі розрахункових даних, розрахованих методом як середньодобовий за останні повні п'ять діб роботи свердловин через комерційний вузол обліку вуглеводневої сировини, що видобувається із свердловин № № 15, 21, 26, 110, 113, 117, 120, 124 Куличихінського НГКР і нормативів виконавця на виробничо-технологічні витрати та втрати, вказується обсяг видобутого газового конденсату, переданого замовником виконавцю для збору, підготовки та транспортування, обсяг товарного газового конденсату (за виключенням газового конденсату витраченого на приготування робочого розчину інгібітору корозії для захисту обладнання свердловин, права користування якими передамо в спільну діяльність, відповідно до двостороннього «Акту закачки робочого розчину інгібітору корозії», додаток № 1) протранспортованого виконавцем на ТЦСК - Базилівщина в Управління з переробки газу та газового конденсату ДК «Укргазвидобування»протягом звітного місяця і переданого замовнику. На основі акту прийому-передачі газового конденсату виконавець складає та разом із замовником підписують акт виконаних робіт по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню виконавцем газового конденсату замовника протягом звітного місяця.

Згідно з п. 4.2. договору № 116/11 від 31.12.10 р., замовник зобов'язується щомісячно, до 15 числа звітного місяця, провести попередню оплату на підставі рахунку-фактури наданого виконавцем в розмірі 100 відсотків від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунку-фактури наданого виконавцем на факс замовника з урахуванням перерахованої попередньої плати замовник зобов'язується щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, провести звірку оплати за надані послуги виконавцем.

У відповідності до п. 6.1. договору № 116/11 від 31.12.10 р., в разі невиконання або неналежного виконання замовником або виконавцем договірних обов'язків, понесені збитки відшкодовується тією стороною, яка не виконала договірних зобов'язань згідно чинного законодавства.

Пунктом 6.3. вищевказаного договору встановлено, що за несвоєчасне проведення оплати вартості виконаних послуг замовником сплачується виконавцю пеня у розмірі 0,5 % від несплаченої суми боргу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за весь період прострочення.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані умови договору № 116/11 від 31.12.10 р.

За січень 2011 року виконавцем надано послуги на суму 522 151,50 грн., про що сторонами підписано акт виконаних робіт за цей місяць. Виконавцем направлено на адресу замовника рахунок фактуру за № 734 про попередню оплату наданих послуг. Однак у визначений договором строк попередня оплата не була проведена.

ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»виставила остаточний рахунок на надані у цьому місяці послуги, який, згідно реєстру, отриманий представником замовника 14.02.11 р. Однак до 15.02.11 р. оплата була не проведена, а проведена лише 21.02.11 р. на суму 100000,00 грн., 01.03.11 р. на суму 22 151,50 грн., 09.03.11 р. на суму 400000,00 грн.

Вищенаведене вказує на несвоєчасне виконання замовником своїх зобов'язань за цей місяць.

За лютий 2011 року виконавцем було надано послуги на суму 460196,00 грн., про що сторонами підписано акт виконаних робіт за цей місяць. Виконавцем направлено на адресу замовника рахунок-фактуру № 834 про попередню оплату наданих послуг. Однак у визначений договором строк попередня оплата не була проведена.

ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»виставила остаточний рахунок на надані у цьому місяці послуги, який, згідно реєстру, отриманий представником замовника 14.03.11 р. Однак до 15.03.11 р. оплата була не проведена, а проведена лише 21.03.11 р. на суму 460196,00 грн., що вказує також на несвоєчасне виконання замовником своїх зобов'язань за цей місяць.

За березень 2011 року виконавцем надано послуги на суму 591 329,50 грн., про що сторонами підписано акт виконаних робіт за цей місяць. Виконавцем направлено на адресу замовника рахунок-фактуру № 834 про попередню оплату наданих послуг. Однак у визначений договором строк попередня оплата не проведена.

ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»виставила остаточний рахунок за надані у цьому місяці послуги, який, згідно реєстру, отриманий представником замовника 11.04.11 р. Однак до 12.04.11 р. оплата була не проведена, а проведена лише 10.05.11 року на суму 591 329,50 грн., що вказує на несвоєчасне виконання замовником своїх зобов'язань за цей місяць.

За квітень 2011 року виконавцем надано послуги на суму 774 118,50 грн., про що сторонами підписано акт виконаних робіт за цей місяць. Виконавцем направлено на адресу замовника рахунок-фактуру № 06 про попередню оплату наданих послуг. Виконавцем був виставлений остаточний рахунок на надані у цьому місяці послуги, який, згідно реєстру, отриманий представником замовника 04.06.11 р. Оплата проведена 12.05.11 р. на суму 300000,00 грн., 16.05.11 р. на суму 474 118,50 грн. Оплата за послуги проведена була своєчасно.

За травень 2011 року виконавцем надано послуги на суму 622 426 грн., про що сторонами підписано акт виконаних робіт за цей місяць. Виконавцем направлено на адресу замовника рахунок фактуру № 1002 про попередню оплату наданих послуг. Виконавцем був виставлений остаточний рахунок на надані у цьому місяці послуги, який, отриманий представником замовника 24.06.11 р. Оплата проведена 21.06.11 р. на суму 538 454,36 грн., решта суми була не оплачена, а оплачена лише 20.07.11 р. в сумі 646 063,14 грн., що вказує на несвоєчасне виконання замовником своїх зобов'язань за цей місяць.

За червень 2011 року виконавцем надано послуги на суму 562 091,50 грн., про що сторонами підписано акт виконаних робіт за цей місяць. Виконавцем направлено на адресу замовника рахунок фактуру № 1012 про попередню оплату наданих послуг. Однак у визначений договором строк попередня оплата була не проведена. Виконавцем був виставлений остаточний рахунок на надані у цьому місяці послуги, який отриманий 20.07.11 р. Оплата не проведена, що вказує на несвоєчасне виконання замовником своїх зобов'язань за цей місяць.

Враховуючи наведене, ДП «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»13218,66 грн. пені, 2558,45 грн. 3% річних та 29495,91 грн. нарахування із застосування індексу інфляції у звязку з порушенням відповідачем зобовязань за договором № 116/11 від 31.12.10 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надавши послуги по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню газового конденсату за договором № 116/11 від 31.12.10 р., тоді як відповідач у визначений цим договором строк оплату за зазначені послуги здійснював невчасно.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, пояснюючи це тим, що позивач при нарахуванні інфляційних сум не враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04. 1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази в їх сукупності, господарський суд здійснив перерахунок інфляційних нарахувань, згідно з яким підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»інфляційне нарахування у розмірі 7687,28 грн. за період з 12.04.11 р. до 30.04.11 р. у звязку з неналежним виконанням грошового зобовязання за довгором № 116/11 від 31.12.10 р. Розрахунок інфляційних нарахувань, виконаний судом, наведено в таблиці нижче.

Розрахунок інфляційних нарахувань:

Період заборгованості Сума заборгованості (СЗ) Кількість днів прострочки Формула розрахунку

(СЗ х індекс інфляції СЗ : кількість днів у місяці х кількість днів прострочки) Сума інфляційних нарахувань, грн.

15.02.2011-20.02.2011522151,50 грн.6 днівне нараховується---

01.03.2011-08.03.2011400000,00 грн. 8 днівне нараховується---

15.03.2011-20.03.2011460196,00 грн. 6 днівне нараховується---

12.04.2011-30.04.2011591329,50 грн. 19 днів7687,28 грн.

01.05.2011-09.05.2011591329,50 грн.9 днівне нараховується---

25.06.2011-30.06.201183971,64 6 днівне нараховується---

Всього:7687,28 Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 116/11 від 31.12.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 2558,45 грн. трьох відсотків річних.

ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»просить суд стягнути з відповідача 13218,66 грн. пені за неналежне виконання грошового зобовязання за договором № 116/11 від 31.12.10 р.

Пунктом 6.3. договору № 116/11 від 31.12.10 р. встановлено, що за несвоєчасне проведення оплати вартості виконаних послуг замовником сплачується виконавцю пеня у розмірі 0,5 % від несплаченої суми боргу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за весь період прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з п. 3 статті 219 Господарського кодексу України, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. розяснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань». Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, арбітражний суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобовязань, причини неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення у виконанні зобовязання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Розглянувши даний спір, суд дійшов висновку про винятковість порушення відповідачем грошового зобовязання перед позивачем, оскільки неможливість перерахувати позивачу суму боргу була викликана обєктивною неможливістю це вчинити. Крім того, судом приймається до уваги той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»погасило основний борг перед ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»за договором № 116/11 від 31.12.10 р., прострочення виконання ним зобовязань були незначними, а розмір пені не відповідає наслідкам порушення.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розміри пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», до 50 %, що становить 6609,33 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань по оплаті за договором № 116/11 від 31.12.10 р.

Враховуючи наведене, позов Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Товариства з обмеженою відповідальністю «торгова база «Укрбуд» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 611, 614, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 219, 230, 233 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»(03127, м. Київ, вул. 40-річча Жовтня, 89, кв. 84, код ЄДРПОУ 36060404) на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 6609 (шість тисяч шістсот девять) грн. 33 коп. пені, 7687 (сім тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 28 коп. інфляційних нарахувань, 2558 (дві тисячі пятсот пятдесят вісім) грн. 45 коп. трьох відсотків річних, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 55 коп. витрат по оплаті державного мита та 87 (вісімдесят сім) грн. 86 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 23.12.11 р.