Рішення № 21203904, 16.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/415

16.01.12

За позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Світ килимів"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача

Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації

про

розірвання договору купівлі-продажу

за участі

прокуратури Київської області

Головуючий суддя Бойко Р.В.

Судді: Івченко А.М.

Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача:

Кирій О.В.

від відповідача:

Пікуль Д.С.

від третьої особи:

не з'явився

від прокуратури:

Осадчук Л.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (надалі – "Регіональне відділення") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Світ килимів" (надалі –"Товариство") про розірвання договору купівлі-продажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов’язання за договором купівлі-продажу об'єкта державної власності від 06.04.2009 р., у зв’язку з чим позивач просить розірвати вказаний договір, повернути приміщення та стягнути з відповідача штраф у розмірі 1 700,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2011 р. порушено провадження у справі, залучено Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (надалі –"Управління") в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, розгляд справи призначено на 21.09.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2011 р. розгляд справи відкладено до 12.10.2011 р. у зв'язку із заявленим відповідачем клопотанням, невиконанням сторонами вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових доказів.

В судове засідання представник відповідача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки Товариство вжило всіх необхідних заходів, спрямованих на виконання зобов'язань, передбачених спірним пунктом договору стосовно обладнання загорожі між складськими приміщеннями, що виключає наявність його вини у невиконанні цього пункту договору. Крім того, відповідач вказував на безпідставність позовної вимоги про накладення на Товариство штрафу у розмірі 1 700,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2011 р. розгляд справи відкладено до 07.11.2011 р. у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. розгляд справи відкладено до 07.11.2011 р. у зв'язку із необхідністю з'ясування обставин справи та відсутністю необхідних доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. розгляд справи вирішено здійснювати у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Бойко Р.В. (головуючий), Пукшин Л.Г., Сташків Р.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. розгляд справи призначено на 05.12.2011 р.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. у зв'язку із перебуванням судді Сташків Р.Б. на лікарняному розгляд справи доручено здійснити у наступному складі: Бойко Р.В. (головуючий), Пукшин Л.Г., Івченко А.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. справу прийнято до провадження у новому складі суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. розгляд справи відкладено до 16.01.2012 р. у зв'язку із заявленим відповідачем клопотанням, необхідністю з'ясування обставин справи та відсутністю необхідних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, надала додаткові письмові пояснення стосовно суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити в позові у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача з'явився, на виконання вимог ухвал суду надав документи, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник третьої особи, повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №17557380 від 19.12.2011 р., в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник прокуратури в судове засідання з'явився, надав пояснення стосовно суті сопору, позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2009 р. між Регіональним відділенням (продавець) та Товариством (покупець) укладений договір купівлі-продажу об'єкта державної власності –індивідуально визначене майно у складі: приміщення котельні літ. З площею 3,3 кв.м., складське приміщення літ. А площею 1258,2 кв.м., прохідна літ. Б площею 15,6 кв.м., за адресою: Київська обл., м. Кагарлик, вул. Комунарська, 52 шляхом викупу (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю 61/100 частини майнового комплексу, а саме індивідуально визначене майно у складі: приміщення котельні літ. З площею 3,3 кв.м., складське приміщення літ. А площею 1258,2 кв.м., прохідна літ. Б площею 15,6 кв.м., за адресою: Київська обл., м. Кагарлик, вул. Комунарська, 52, яке є державною власністю на підставі Свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №248293 від 28.12.2006 р. та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.04.2009 р. за №22346561, а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт приватизації, сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі і пройти реєстрацію об'єкта приватизації у бюро технічної інвентаризації та у відповідних органах місцевих рад.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що згідно з висновком про вартість об'єкта приватизації, який затверджений наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області 27.03.2009 р. №14-26-5/10 ціна продажу об'єкта приватизації становить 518 344,04 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору покупець зобов'язаний внести 518 344,04 грн. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору. Передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в 3-денний строк після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором, та сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків.

Пунктом 5.1.3 Договору передбачений обов'язок покупця виконувати умови продажу, зокрема обладнати загорожу між складськими приміщеннями та складом матеріального резерву Цивільної оборони області (п.п. Г п. 5.1.3 Договору).

Крім того, згідно з п. 5.3 Договору покупець зобов'язаний надавати продавцю всі необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього договору, не перешкоджати продавцю у здійсненні контролю за виконанням умов цього договору.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв майно, що підтверджується актом прийому-передачі державного майна від 25.05.2009 р., а відповідачем була повністю сплачена ціна об'єкту приватизації.

Спір у справі виник у зв’язку із наявністю, на думку позивача, підстав для розірвання Договору, оскільки відповідач не виконав умову п.п. Г п.5.1.3 Договору про обладнання загорожу між складськими приміщеннями та складом матеріального резерву Цивільної оборони області.

Договір є договором купівлі-продажу державного майна в процесі приватизації, а тому спірні правовідносини регулюються в т.ч. законодавством про приватизацію державного майна.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 8 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Відповідно до п.п. Г п. 5.1.3 Договору до обов'язків покупця відноситься, зокрема, обладнати загорожу між складськими приміщеннями та складом матеріального резерву Цивільної оборони області.

Вимогу про розірвання договору позивач мотивує необладнанням Товариством загорожі у строк до 26.10.2009 р.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами згідно умов Договору не було визначено строків виконання відповідачем зобов’язання щодо обладнання загорожі між складськими приміщеннями.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом №14-04-14-2356 від 19.10.2009 р. Регіональне відділення зобов’язало відповідача прибути до органу приватизації та надати документи на підтвердження виконання ним п.п. Г п. 5.1.3 Договору.

Отже, обов’язок по встановленню загорожі мав бути виконаний відповідачем до 26.10.2009 р.

Із матеріалів справи (акт перевірки фактичного стану об'єкта від 30.05.2011 р.) вбачається та не заперечується відповідачем факт невиконання ним умов п.п. Г п. 5.1.3 Договору щодо обладнання загорожі.

Невиконання зобов'язань щодо обладнання загорожі відповідач обґрунтовує відсутністю передбачених для цього документів, підготовка та видача яких проводиться компетентними органами з затримкою.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

За таких обставин, обладнання загорожі на виконання пунктів Договору можливе лише після встановлення межі земельної ділянки у визначеному законом порядку та одержання необхідних документів, визначених положеннями ст. 126 Земельного кодексу України.

20.10.2009 р. (в межах строку виконання цього зобов’язання) на виконання вимог листа №14-04-14-2356 від 19.10.2009 р. Регіонального відділення відповідач звернувся до Кагарлицької міської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду для обслуговування частини майнового комплексу.

Рішенням Кагарлицької міської ради №375-ХХХХІІУ від 22.10.2009 р. було відкладено розгляд листа відповідача про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою до врегулювання всіх питань відносно виконання умов Договору з Управлінням.

Дане рішення Кагарлицької міської ради було прийняте у відповідь на звернення Управління №01-08/1009 від 20.10.2009 р. про відкладення розгляду питання про надання відповідачу дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Тобто, відповідач ініціював вирішення питання оформлення права на земельну ділянку, яке необхідно для виконання зобов’язання, передбаченого п.п. Г п. 5.1.3 Договору щодо обладнання загорожі, а Управління (попередній землекористувач спірної земельної ділянки) просило Кагарлицьку міську раду не надавати відповідний дозвіл Товариству.

В той же час, лише рішенням Кагарлицької міської ради №106-ХІ-УІ від 07.07.2011 р. Товариству наданий дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право оренди земельної ділянки по вул. Комунарська, 52 для обслуговування існуючого майнового комплексу (складських приміщень).

Таким чином, питання стосовно надання Товариству дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для виконання вимог спірного пункту Договору було відкладено з незалежних від відповідача причин, а відповідачем вчинені всі залежні від нього заходи для належного виконання зобов’язання.

Листом №1469/02-44 від 30.11.2011 р. Кагарлицька міська рада повідомила, що документ, який би посвідчував встановлення меж спірної земельної ділянки, в міській раді відсутній.

Тобто, відповідач не мав можливості обладнати загорожу між складськими приміщеннями та складом матеріального резерву Цивільної оборони області на виконання вимог п.п. Г п. 5.1.3 Договору, оскільки: а) межі такої земельної ділянки не були узгоджені в передбаченому законом порядку; б) відсутній передбачений положеннями ст. 126 Земельного кодексу України документ, з наявністю якого чинне законодавство перевчає можливість використання земельної ділянки.

Крім того, з листа Управління №01-29/66 від 16.01.2012 р. вбачається, що на спірній розмежованій ділянці знаходяться об’єкти цивільної оборони, а їх огородження є недопустимим.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Товариство вжило всіх необхідних заходів, спрямованих на виконання зобов'язань, передбачених п.п. Г п. 5.1.3 Договору в частині обладнання загорожі між складськими приміщеннями.

Отже, невиконання відповідачем обов'язку з обладнання загорожі було зумовлене ненаданням органом місцевого самоврядування відповідних документів (рішення), необхідних для початку встановлення меж за наявності своєчасного звернення відповідача, що виключає наявність вини відповідача та як наслідок згідно ст. 614 Цивільного кодексу України застосування до нього передбаченої відповідальності, в тому числі у вигляді розірвання Договору.

Наведені обставини свідчать про відсутність вини відповідача, що виключає можливість задоволення позову в частині розірвання Договору з підстав невиконання відповідачем п.п. Г п. 5.1.3 такого Договору.

Оскільки вимога позивача про вилучення майна, переданого згідно умов Договору, є похідною від вимоги про розірвання Договору, то відмова в позові в частині розірвання Договору виключає можливість задоволення позову в частині вимоги про повернення майна, а тому підстави для вилучення спірного майна відсутні. Також судом не встановлено інших обставин, які б були підставою для повернення одержаного сторонами за чинним правочином.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з Товариства штрафу у розмірі 1 700,00 грн.

Вимога про накладення на відповідача штрафу обґрунтовується тим, що 21.04.211 р. Регіональне відділення було недопущене Товариством до проведення перевірки виконання умов Договору, про що складено акт про недопущення до перевірки та (або) ненадання документів від 21.04.2011 р.

Відповідно до абз. 6 ч. 5 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" за недопущення працівників державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.

Відповідно до п. 1.5 Порядку здійсненнями державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України №1649 від 19.08.1998 р. (надалі –Порядок), перевірка здійснюється на підприємстві (організації), майно (акції) якого є об'єктом купівлі-продажу за даним договором (далі - підприємство), за участі уповноважених представників юридичної (фізичної) особи - покупця та підприємства. Якщо об'єктом купівлі-продажу за договором є об'єкт незавершеного будівництва, перевірка здійснюється за участі його покупця.

Згідно п. 1.6 Порядку про перевірку орган приватизації попередньо (не пізніше ніж за тиждень) повідомляє покупця та підприємство.

Із акту про недопущення до перевірки та (або) ненадання документів від 21.04.2011 р., яким позивач обґрунтовує позовну вимогу про стягнення з Товариства штрафу у розмірі 1 700,00 грн., вбачається, що відповідач не з'явився на перевірку 21.04.2011 р. об 11:00 год.

В той же час, листом №04-14-834 від 13.04.2011 р. Регіональне відділення попередило Товариство про здійснення планової перевірки виконання умов Договору та зобов'язало прибути на об'єкт для участі в перевірці 24.04.2011 р. на 13:00 год.

Отже, відповідач не був попереджений позивачем про проведення перевірки саме 21.04.2011 р. об 11:00 год., а тому акт про недопущення до перевірки та (або) ненадання документів від 21.04.2011 р. складений безпідставно. До того ж складений Регіональним відділенням акт про недопущення до перевірки не відповідає формі, затвердженій додатком №1 до Порядку.

Крім того, положеннями п. 6.2 Порядку встановлено, що у разі недопущення представника органу приватизації до перевірки (шляхом недопущення на підприємство, або ненадання йому необхідних документів, або іншим чином) потрібно: з найближчого поштового відділення відправити телеграму керівнику підприємства та/або його власнику з текстом: "У зв'язку з недопущенням до перевірки (або ненаданням документів, або іншою причиною) буде складено акт про недопущення до перевірки". Взяти квитанцію про відправку (п. 6.2.1 Порядку); скласти акт про недопущення до перевірки (п. 6.2.2 Порядку).

Матеріали справи не містять доказів направлення Регіональним відділенням телеграми на ім'я керівника товариства про недопущення представника органу приватизації до перевірки.

Отже, у задоволенні вимоги Регіонального відділення про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 700,00 грн. за недопущення його працівників для проведення перевірки дотримання умов Договору необхідно відмовити, оскільки судом встановлено, що відповідач не був попереджений про проведення такої перевірки, а отже його вина у порушенні виконання зобов'язання, передбаченого п. 5.3 Договору, відсутня.

За таких обставин, у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Р.В.Бойко

Судді: А.М. Івченко

Л.Г. Пукшин

Дата підписання повного тексту рішення –20.01.2012 р.