Рішення № 21203853, 16.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/555-10/11016.01.12 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління № 5» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 7 від 04.01.2012 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 11.01.2012р.).

В судовому засіданні 16 січня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «Будівельно-монтажне управління № 5»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд» (відповідач) 55 714 грн. боргу, 10 000 грн. моральної шкоди, 4 624,26 грн. інфляційних втрат, 1 195,18 грн. 3 % річних та 9 561,44 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були виконані роботи за контрактом № 4-03/2005 від 17 квітня 2008 року, які відповідач не оплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.10.2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 8.02.2010 року, позов задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 8.04.2010 року у справі № 53/555 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд»задоволено частково; рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2010 року у справі № 53/555 залишено без змін в частині відмови в позові, в решті рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 8.02.2010 року скасовано, а справу № 12/191 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2010 року справу № 53/555 прийнято до свого провадження, присвоєно № 53/555-10/110, розгляд справи призначено на 07.06.2010 року.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 7.06.2010 року, 17.06.2010 року розгляд справи, в звязку з неявкою позивача, неподанням витребуваних доказів, було відкладено.

У судових засіданнях 05.07.2010 року та 15.07.2010 року оголошувались перерви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2011 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, та зупинено провадження у справі до надання висновків експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3.02.2011 року, у звязку з поверненням на адресу суду матеріалів справи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз з повідомленням про неможливість проведення експертизи, оскільки позивачем не було здійснено попередньої оплати вартості експертизи, поновлено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 17.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2011 року у справі призначено повторну будівельно-технічну експертизу, та зупинено провадження у справі до надання висновків експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2011 року, у звязку з поверненням на адресу суду матеріалів справи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз з повідомленням про неможливість проведення експертизи, оскільки позивачем не було здійснено попередньої оплати вартості експертизи, поновлено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 19.12.2011р.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 року розгляд справи,у звязку з неявкою представників сторін було відкладено до 16.01.2012 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2008 року між позивачем (надалі Субпідрядник) та відповідачем (далі по тексту Генпідрядник) (разом - сторони), було укладено контракт № 4-03/2005 на будівництво обєкта «Матеріальний склад ТОВ «Київоблстрой»в м. Ірпінь (належним чином засвідчена копія контракту міститься в матеріалах справи, надалі Контракт або Договір), згідно умов п. 1.1. якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобовязання виконати монтаж металоконструкцій матеріального складу вагою 94,2466 тонн в складі: монтаж металевих колон 19.138 тонн, монтаж стійок фахверка 9.366 тонн, монтаж звязків 0,4 тони, збірка та монтаж структурних блоків 46.7226 тонн, монтаж ригелів 16.3886 тонн, монтаж добірних елементів 1.2426 тонн, монтаж підпірних, зєднувальних елементів 1.0448 тонн.

Згідно п. 1.2. Контракту Генпідрядник приймає на себе зобовязання прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи на умовах, передбачених Контрактом.

Позивач зазначає, що на виконання умов Контракту Субпідрядник виконав робіт за Контрактом на суму 55714,00 грн., однак, Генпідрядник, робіт не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Контрактом в розмірі 55714,00 грн.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що Субпідрядником, роботи вказані в актах № 15 та № 16, не були виконані в обумовлений строк та не були прийняті Генпідрядником. Окрім цього, відповідач звернув увагу суду на той факт, що позивач виконав роботи неякісно.

Частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В постанові від 08.04.2010р. у справі 53/555 Вищий господарський суд України вказав, що розглянувши спір, суди вимоги положень ст.ст. 837, 849, 853 та 882 Цивільного кодексу України не врахували та усупереч вимогам ст.ст. 4-3, 43 ГПК України, не встановили обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Так, на виконання викладених Вищим господарським судом України в постанові від 08.04.2010р. у справі 53/555 вказівок, ухвалою від 20.04.2010р. судом було зобовязано сторін надати суду письмові пояснення по справі щодо заявлених вимог та заперечень з урахуванням вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 08.04.2010р.

На виконання вимог ухвали суду від 20.04.2010р. позивачем було надано до матеріалів справи пояснення та належним чином завірені копії табелю використання робочого часу працівниками Субпідрядника, платіжні відомості щодо отримання заробітної плати працівника ВАТ «БМУ № 5»та фотографії по обєкту Матеріальний склад ТОВ «Київоблстрой».

09 червня 2010 року через канцелярію до суду на виконання вимог ухвали від 20.04.2010р. щодо подання пояснень з урахуванням вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 08.04.2010р., відповідачем подані для залучення до справи пояснення в яких останнім зазначено, що підтвердження факту відмови відповідача від підписання актів ані відповідач, ані позивач надати не в змозі, оскільки їх не існує. Докази, які свідчать про фактичне виконання робіт також не існує, у звязку з не проведенням позивачем робіт.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як вже було встановлено судом, 17 квітня 2008 року між сторонами укладено контракт № 4-03/2005 на будівництво обєкта «Матеріальний склад ТОВ «Київоблстрой»в м. Ірпінь відповідно п. 1.1. якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобовязання виконати монтаж металоконструкцій матеріального складу вагою 94,2466 тонн в складі: монтаж металевих колон 19.138 тонн, монтаж стійок фахверка 9.366 тонн, монтаж звязків 0,4 тони, збірка та монтаж структурних блоків 46.7226 тонн, монтаж ригелів 16.3886 тонн, монтаж добірних елементів 1.2426 тонн, монтаж підпірних, зєднувальних елементів 1.0448 тонн.

Пунктом 3.1. Контракту передбачено, що вартість робіт, які надаються за умов викладених в п. 1.1. контракту визначена на підставі договірної ціни та складає 400000,00 грн., в тому числі НДС 20% - 66667,00 грн.

26 червня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Контракту (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи), відповідно до якої, сторони додатково погодили роботи на виконання Контракту, вартість яких визначили в сумі 200000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 33333,33 грн.

05 серпня 2008 року між сторонами підписано Додаткову угоду № 2 до Контракту (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи), згідно умов якої, позивачем та відповідачем додатково погоджено роботи на виконання Контракту, вартість яких визначили в сумі 40 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 6 666,67 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

18 червня 2009 року позивач надіслав на адресу відповідача акти приймання виконаних робіт № 15 і № 16 та Довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2008р. на суму 55 714,00 грн. В підтвердження обставин надсилання/отримання відповідачем відповідних документів позивач надав суду належним чином завірену копію фіскального чеку № 0043 від 18.06.2009р., опис вкладення в цінний лист від 18.06.2009р. та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не підписав акти виконання робіт № 15 та № 16 та довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2008р., вказані в актах роботи не оплатив, зауважень щодо робіт вказаних в актах № 15 та № 16 на адресу позивача не надходило.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Стаття 854 визначає порядок оплати роботи за договором підряду, відповідно до якої, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом статті 853 Цивільного кодексу України, одним із обов'язків замовника є обов'язок прийняти роботу, виконану підрядником. Порядок передачі та прийняття робіт визначений статтею 882 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною 4 цієї норми, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. При цьому, акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Отже, доказом факту виконання робіт є акт приймання-передачі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не обґрунтував відмови від виконання зобов'язань за договором щодо оплати підрядних робіт, відтак, суд встановив, що акти приймання виконаних підрядних робіт № 15 та №16 та довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2008р. на суму 55714,00 грн. є дійсним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем були виконані роботи на виконання Контракту, що підтверджується Актом № 15 та № 16 приймання виконаних підрядних робіт та Довідкою про вартість виконаних робіт за грудень 2008р., які зі сторони відповідача хоча і не підписані, але виконані по ньому позивачем підрядні роботи в силу імперативних вимог статті 853 Цивільного кодексу України вважаються прийнятими відповідачем, адже позивачем даний Акт було направлено відповідачу, що підтверджується належними доказами по справі.

Зауважень з боку відповідача щодо якості або кількості виконаних позивачем робіт та наданих послуг по № 15 та № 16 приймання виконаних підрядних робіт на суму 55714,00 грн. відповідачем суду не надано.

Позивач на підтвердження виконання робіт по актах № 15 та № 16 надав суду акт огляду прихованих робіт від 19.11.2008р. та акт передачі виконавчої документації.

При дослідженні вищенаведених доказів суд встановив, що в акті огляду прихованих робіт від 19.11.2008р. та акті передачі виконавчої документації не йде мова про роботи, які були виконані позивачем та вказані в актах приймання виконаних підрядних робіт та Довідці про вартість виконаних робіт за грудень 2008р. А тому, відповідні документи свідчать про інші обставини.

Згідно п. 2.1 Контракту Субпідрядник зобовязується виконати роботи, вказані в п. 1.1. контракту, в строки: початок робіт 21.04.2008р., закінчення робіт 01.09.2008р.

29.06.2008р. та 05.08.2008р. сторони у справі підписали додаткові угоди до Контракти, в яких погодили додаткове проведення робіт.

У випадку недодержання строків виконання робіт не по вині Субпідрядника, ці строки за взаємною згодою сторін підлягають перегляду (п. 2.4. Контракту).

Позивач в судовому засіданні надав суду акти приймання виконаних підрядник робіт за березень 2009р. №№ 11-14, видані на виконання Контракту по яким відповідач роботи прийняв.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд вважає, що сторони у справі погодили продовження строку виконання робіт за Контрактом.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд вважає що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 55714,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

За ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що за переривання строків оплати по п. 6.1.3., виконаних Субпідрядником робіт згідно графіку, Генпідрядник сплачує пеню, від вартості робіт, згідно підписаних форм КБ-2в і КБ-3, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Дії відповідача з неоплати виконаних позивачем робіт є порушенням грошових зобовязань, що, зокрема, є підставою для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за прострочення встановлених Договором строків оплати робіт Субпідрядника в розмірі 2854,39 грн.:

Сума боргу (грн..)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

55714.0029.06.2009 - 11.08.20094411.0000 %0.060 %*1477.57

55714.0012.08.2009 - 24.09.20094410.2500 %0.056 %*1376.82

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на прострочення відповідачем зобовязань за Контрактом щодо оплати робіт, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 402,97 грн. 3% річних та 278,57 грн. втрат від інфляції, що становить:

3% річних:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

55714.0029.06.2009 - 24.09.2009883 %402.97

втрати від інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

29.06.2009 - 24.09.200955714.001.005278.5755992.57

При цьому, суд зазначає, що частиною 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Відтак, судом було здійснено перерахунок пені, 3% річних та втрат від інфляції за період з 29.06.2009р. (сплив семиденного строку від дня пред'явлення актів № 15 та № 16) по 24.09.2009р. (заявлений позивачем період) у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 59249,93 грн. з них 55714,00 грн. основного боргу, 2854,39 грн. пені, 402,97 грн. 3% річних та 278,57 грн. втрат від інфляції.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 795,44 грн. (597,20 грн. державного мита та 198,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд» (ідентифікаційний код: 05516487, адреса: 04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 36/38), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління № 5» (ідентифікаційний код: 01267774, адреса: 07400, м. Бровари, вул. Порошкова, 2), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 55714,00 грн. (пятдесят пять тисяч сімсот чотирнадцять гривень), пені - 2854,39 грн. (дві тисячі вісімсот пятдесят чотири гривні 39 копійок), 3% річних - 402,97 грн. (чотириста дві гривні 97 копійок), втрат від інфляції - 278,57 грн. (двісті сімдесят вісім гривень 57 копійок) та судові витрати в сумі 795,44 грн. (сімсот девяносто пять гривень 44 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 23.01.2012р.