Рішення № 21203792, 18.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/50118.01.12 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»

До відповідача:Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Про: стягнення страхового відшкодування 15803 грн. 17 коп. Суддя Івченко А.М. Представник Позивача:не зявився; Відповідача:не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення страхового відшкодування 15803 грн. 17 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 порушено провадження у справі № 61/501 розгляд справи призначено на 14.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2011 у звязку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 18.01.2012.

В судове засідання 18.01.2012 представники сторін не зявилися, про причини неявки суд не повідомили.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складені протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З довідки ДАІ Печерського РВВС м. Києва від 28.01.2009 та постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2009, вбачається, що 24.01.2009 о 05:50 год. по вулиці К.Каменєва, 4-а у м. Києві, водій ОСОБА_1., керуючи автомобілем марки «Шевролет Авео», державний номер НОМЕР_1, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Шевролет»державний номер НОМЕР_2 та автомобілем марки «Мітцубіші Аутлендер», державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2009 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.

Автомобіль марки «Mitsubishi Outlander»державний номер НОМЕР_3 був застрахований на підставі договору страхування наземного транспорту № 206-01501-09 від 23.01.2009, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(Страховиком) та ОСОБА_2 (Страхувальником).

Відповідно до звіту про оцінку майна № 445 від 30.01.2009, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Сальватор», вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Mitsubishi Outlander»державний номер НОМЕР_3, внаслідок пошкодження при ДТП склала 17447 грн. 64 коп.

Як вбачається зі страхового акту № 7097/206/201 від 07.05.2009, позивачем було прийнято рішення про виплату Страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 16313 грн. 17 коп.

29.09.2009 було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 16313 грн. 17 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 6838 від 29.09.2009.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного Кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного Кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного Кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого було застраховано цивільно-правову відповідальність третьої особи, при цьому забезпеченим транспортним засобом було визначено автомобіль Aveo», державний номер НОМЕР_1, про що свідчить поліс № ВВ/8655561 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів терміном дії з 09.10.2008 по 08.10.2009.

Із листа відповідача № 11-02-10/8656, адресованого позивачу вбачається укладення між Національною акціонерною страховою компанією «Оранта»та ОСОБА_1 договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого було застраховано цивільно-правову відповідальність третьої особи, за ІІІ типом.

Умовами визначеного договору, страховим випадком визначено подію, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, що кореспондується зі статтею 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з пунктом 15.3 статті 15 цього Закону договором ІІІ типу є договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.

Згідно з полісом № ВВ/8655561 визначено лише одну особу, цивільно-правову відповідальність, якої застраховано даним полісом ОСОБА_1

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Франшиза відповідно до полісу № ВС/8655561 від 09.10.2008 встановлена в розмірі 510 грн. 00 коп.

Відшкодувавши збитки завдані третьою особою, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного Кодексу України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість потерпілого ОСОБА_2

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні отримавши право замість потерпілого водія вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»виникло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного Кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»на відшкодування, відповідно до лімітів відповідальності страховика за мінусом франшизи, завданих внаслідок ДТП збитків у сумі 15 803 грн. 00 коп. (16313 грн. 17 коп. 510 грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(03032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(01011, м. Київ, вул. Немирова-Данченка, 1; код ЄДРПОУ 33831166) страхове відшкодування у розмірі 15803 (пятнадцять тисяч вісімсот три) грн. 17 коп., 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

А.М.Івченко Дата підписання рішення: 23.01.2012