Рішення № 21203739, 19.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/39919.01.12 За позовом Приватного підприємства "Астра-Люкс"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 24 497,62 грн. заборгованості за договором суборенди

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність б/н від 01.12.2011;

від відповідача: ОСОБА_3. паспорт НОМЕР_1, виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві 09.02.2002;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Астра-Люкс" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу 24 497,62 грн. заборгованості за договором суборенди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за найм нежилого приміщення згідно Договору суборенди №AS-1304/01 від 13.04.2009.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 17 610,00 грн. основного боргу, 3 522,00 грн. штрафу, 1 029,70 грн. - 3% річних, 2 335,92 грн. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, а також 1 506, 00 грн. судового збору.

Ухвалою від 07.12.2011 порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 19.01.2012.

19.01.2012 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, письмовий відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.01.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2009 між позивачем (Орендарем) та відповідачем (Суборендарем) було укладено Договір суборенди № AS-1304/01 (далі за текстом - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався передати відповідачеві у тимчасове платне користування площі у нежилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 а відповідач зобовязався використовувати надане приміщення відповідно до цільового призначення та своєчасно здійснювати оплату відповідно до умов Договору.

Відповідно до розділу 3 Договору приміщення передаються відповідачеві на підставі акту прийому-передачі, в якому вказується стан обєкта, що передається.

Як вбачається з п. 5.5. Договору Орендна плата за кожен місяць сплачується Суборендарем у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендаря передплатою не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється такий платіж.

На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування площі у нежилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 що не заперечується сторонами.

Однак, з матеріалів справи слідує, що внаслідок порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати за користування приміщеннями у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з орендної плати за жовтень 2009 р. - у сумі 2400,00 грн.; за листопад 2009 р. - у сумі 2700,00 грн.; за грудень 2009 р. - у сумі 2700,00 грн.; за січень 2010 р. - у сумі 2700,00 грн.; за лютий 2010 р. - у сумі 2700,00 грн.; за березень 2010 р. - у сумі 2700,00 грн.; за квітень 2010 р. - у сумі 1710,00 грн., всього у розмірі 17 610,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору та додаткових угод.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п.9.7. Договору, просить суд стягнути з відповідача штраф, який за розрахунками позивача становить 3 522,00 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 9.7. Договору сторони погодили, якщо прострочення сплати Орендної плати або інших платежів перевищує 5 календарних днів - Суборендар зобов'язаний сплатити на користі Орендаря штраф у розмірі 20 % від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 3 522,00 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 1 029,70 грн. - 3% річних та 2 335,92 грн. - збитків внаслідок інфляції.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК Ураїни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої договірні зобовязання щодо повноти та своєчасності оплати користування приміщеннями, чим порушив 3.5. Договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, тому на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 1 029,70 грн. - 3% річних та 2 335,92 грн. - збитків внаслідок інфляції, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства "Астра-Люкс" (04073, м. Київ, пр. Московський, 21, код ЄДРПОУ 31120013) 17 610 (сімнадцять тисяч шістсот десять) грн. основного боргу, 3 522 (три тисячі пятсот двадцять дві) грн. штрафу, 1 029 (одну тисячу двадцять девять) грн. 70 коп. - 3% річних, 2 335 (дві тисячі триста тридцять пять) грн. 92 коп. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, а також 1 506 (одну тисячу пятсот шість) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 23.01.2012р.