Рішення № 21203674, 25.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.12 Справа № 10/5009/7703/11

Суддя Алейникова Т.Г.

За позовом: Бердянського міжрайонного прокурора, м.Бердянськ в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м.Київ.

До відповідача-1: Виконавчого комітету Бердянської міської ради, м.Бердянськ.

До відповідача-2: Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт”, м.Бердянськ.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, м.Київ.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство “Бердянське бюро технічної інвентаризації”, Запорізька область, м.Бердянськ.

Про визнання недійсними та скасування п. 4.9, 4.10 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 535 від 30.09.04, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача не зявився.

Від відповідача 1 не зявився.

Від відповідача 2 ОСОБА_1, на підставі довіреності №02/1047 від 26.07.11 р.

Третя особа позивача: не зявився.

Третя особа відповідача-2: не зявився.

Від прокуратури Тронь Г.М., на підставі посвідчення №84 від 30.04.10 р.

Розглядається позовна заява Бердянського міжрайонного прокурора, м.Бердянськ в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м.Київ до Виконавчого комітету Бердянської міської ради, м.Бердянськ та до Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт”, м.Бердянськ про визнання недійсними та скасування п. 4.9, 4.10 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 535 від 30.09.04, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, а також визнання поважними причини непредявлення раніше прокурором данного позову і поновлення строку позовної давності за цим позовом.

13.12.2011 р. прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.

13.12.2011 р. представник позивача в судове засідання не зявився. Ніяких заяв та клопотань до суду не надав.

13.12.2011 р. представник відповідача-1 в судове засідання не зявився, але надіслав до суду лист з проханням відкласти розгляд справи.

13.12.2011 р. представник відповідача-2 надав до суду: 1)відзив на позовну заяву з проханням відмовити позивачу в позовних вимогах у повному обсязі; 2)клопотання про залучення громадянина України ОСОБА_2 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 з усіма правами та обовязками наданими діючим законодавством; 3) клопотання про залучення Федерації профспілок України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Запорізької обласної ради професійних спілок в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 з усіма правами та обовязками наданими діючим законодавством; 4)клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання відповідача-2 про залучення громадянина України ОСОБА_2 та Федерації профспілок України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Запорізької обласної ради професійних спілок в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 з усіма правами та обовязками наданими діючим законодавством суд відхилив, вважаючи їх необґрунтованими.

13.12.2011 р. треті особи від позивача та відповідача-2 не зявилися. Ніяких заяв та клопотань до суду не надали.

У звязку з неявкою позивача та відповідача-1 в судове засідання слухання справи було відкладено на 25.01.2012 р. о 10-00 год.

25.01.2012 р. прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не зявився. Надав до суду письмові пояснення в яких зазначив, що доводи прокуратури по суті спору є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

25.01.2012 р. представник відповідача-1 в судове засідання не зявився, але надіслав до суду відзив в якому просить суд в задоволенні позову відмовити.

25.01.2012 р. представник відповідача-2 надав до суду відзив на позовну заяву з проханням відмовити позивачу в позовних вимогах у повному обсязі;

За заявою представниківсторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

У ході проведеної Бердянською міжрайонною прокуратурою перевірки додержання вимог законодавства під час відчуження майна оздоровчих закладів професійних спілок, встановлено наступне.

Пунктом 4.9 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 535 від 30.09.2004 "Про оформлення права власності" вирішено оформити право власності за Закритим акціонерним товариством "Приазовкурорт" (балансоутримувач - санаторій «Лазурний») на будівлю АДРЕСА_1, що складається з основної будівлі "А", замощення №1.

На підставі вказаного пункту рішення виконавчого комітету міської ради ЗАТ „Приазовкурорт" отримано свідоцтво про право власності від 08.10.2004.

Пунктом 4.10 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 535 від 30.09.2004 "Про оформлення права власності" вирішено оформити право власності за Закритим акціонерним товариством "Приазовкурорт" (балансоутримувач - санаторій «Лазурний») на будівлю АДРЕСА_2, що складається з основної будівлі "А", замощення №1.

На підставі вказаного пункту рішення виконавчого комітету міської ради ЗАТ „Приазовкурорт" отримано свідоцтво про право власності від 08.10.2004. Позивач вважає,що зазначені пункти 4.9, 4.10 рішення виконавчого комітету Бердянськї міської ради № 535 від 30.09.2004 суперечать вимогам законодавства України виходячи з наступного.

На виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 № 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР»усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я зобов'язане було передати до 1 травня 1960 року Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно з п. 2 вказаної постанови майно передавалося профспілковим органам у відання. На підставі ст. 86 ЦК Української РСР це передбачало право останньої лише на володіння і користування цим державним майном.

Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської ради профспілок стала Рада Федерації професійних спілок України.

Постановою Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР»від 29.11.1990 № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України»від 10.09.1991 №1540-ХП встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 №3943-ХП «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР»визначено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України останнє є загальнодержавною власністю.

Пунктом 3 зазначеної постанови також передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).

Крім того, згідно зі ст.1 Тимчасового Положення «Про Фонд державного майна України»затвердженого, постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

На підставі вищевикладеного власником спірного майна на момент прийняття виконавчим комітетом Бердянської міської ради незаконних пунктів 4.9, 4.10 рішення №535 від 30.09.2004 була держава в особі Фонду державного майна України.

Таким чином, на той момент лише Фонд державного майна України був уповноважений здійснювати розпорядження спірними об'єктами нерухомості (як державним майном), а не виконавчий комітет Бердянської міської ради.

Отже, при прийнятті спірних пунктів рішення органом місцевого самоврядування порушено вищезазначене законодавство.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються недійсними в судовому порядку.

Згідно зі ст.57 Закону України «Про власність»(який діяв на момент прийняття спірного пункту рішення), якщо в результаті видання акта органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм майном, такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У ч.1 ст.16 ЦК України вказано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування -п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 статті 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом недійсним та скасовується.

Оскільки при прийнятті пунктів 4.9, 4.10 рішення виконавчого комітету Бердянського міської ради №535 від 30.09.2004 виконавчим комітетом Бердянської міської ради порушено вимоги вищевикладених законодавчих норм, то суд вважає ці пункти рішення недійсним.

.

Про викладенні порушення вимог законодавства при прийнятті оспорюваного рішення та видачі відповідачу 2 - ЗАТ «Приазовкурорт»свідоцтва про право власності на зазначені об'єкти нерухомості Бердянська міжрайонна прокуратура Запорізької області дізналась у ході перевірки, проведеної за дорученнями прокуратури Запорізької області за №05/1-649-вих-11 від 03.11.2011 та Генеральної прокуратури України за №07/2/1-3 02вих-417окв-11 від 04.08.2011 щодо проведення перевірок додержання вимог законодавства під час відчуження державного майна, яке перебуває у віданні Федерації професійних спілок України.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд не вбачає правових підстав стверджувати про пропуск прокурором строку позовної давності, встановленого для захисту спірних правовідносин.

З підстав наведених вище доводи ПАТ "Приазовкурорт" щодо пропуску прокурором строку позовної давності на звернення з вимогами про визнання недійсним та скасування пунктів 4.9, 4.10 рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 535 від 30.09.2004 р., визнання за державою права власності на нерухоме майно та витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна, є безпідставними та спростовані наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, виходячи з наведених норм матеріального та процесуального права, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про визнання недійсними пунктів 4.9, 4.10 рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 535 від 30.09.2004 р., визнання за державою України в особі Фонду державного майна України право власності на обєкт нерухомого майна приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" за адресою: АДРЕСА_1 що складається з основної будівлі "А", замощення №1 та про витребування з чужого незаконного володіння приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" обєкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 що складається з основної будівлі "А", замощення №1, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Всі заперечення відповідачів суд до уваги не приймає, так як вони спростовуються наданимим позивачем документами.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України, покладаються в наступному порядку: з відповідача-1 підлягає стягненню 941,00 грн. судового збору щодо вимоги про визнання недійсним пунків 4.9, 4.10 рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 535 від 30.09.2004 р. "Про оформлення права власності за Закритим акціонерним товариством "Приазовкурорт"; на відповідача-2 покладається судовий збір в сумі 1882,00 грн. (щодо вимог про визнання право власності на майно та витребування майна з чужого незаконного володіння).

Оскільки спір доведений до суду з вини відповідачів, судовий збір відшкодовується за їх рахунок у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст 49, 82, 84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Бердянського міжрайонного прокурора, м.Бердянськ в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Виконавчого комітету Бердянської міської ради та до Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” задовольнити.

2. Визнати недійсними пункти 4.9, 4.10 рішення виконавчого комітету Бердянського міської ради №535 від 30.09.2004 "Про оформлення права власності".

3. Визнати право власності за державою України в особі Фонду державного майна України на об'єкт нерухомого майна приватного акціонерного товариства „Приазовкурорт" за адресою: АДРЕСА_1, що складається з основної будівлі "А", замощення № 1.

4. Витребувати із чужого незаконного володіння приватного акціонерного товариства „Приазовкурорт" об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 що складається з основної будівлі "А", замощення № 1.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського, буд. 12/24, код ЄДРПОУ 02647763, розрахункові рахунки не відомі) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 1882 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Стягнути з Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (71112, м. Бердянськ Запорізької області, пл. І-ої Бердянської ради, буд. 2, код ЄДРПОУ 02140805, розрахункові рахунки не відомі) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 941 (девятсот сорок одна) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Алейникова Т.Г.

Рішення підписане 27.01.2012 р.

27.01.2012