Рішення № 21203595, 26.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.12 Справа № 6/5009/7636/11

Суддя Місюра Л.С.

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну „Міські теплові мережі” Комунарського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 15-А)

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Улісс-тур” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 17; 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 36; 69000, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34, прим.

274)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача:

Житлово-будівельний кооператив “Комунаровець 15”

(69000, м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, 34)

Товариство з обмеженою відповідальністю “Черри Слотс” (69027, м.

Запоріжжя, вул. Тополіна, буд. 35, кв. 10).

Третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Гран М

2006” (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 36, код ЄДРПОУ

34640471).

Про стягнення 4 893 грн. 30 коп.

СуддяМісюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача : ОСОБА_1. дов. № 25/27 від 03.01.2012р., ОСОБА_2. дов.

№ 29/27 від 03.01.2012р.

Від відповідача : ОСОБА_3 дов. б/н від 25.05.2011р.

Від третьої особи: не зявився

Від третьої особи: не зявився

Від третьої особи : ОСОБА_4. дов. № 4 від 13.05.2010р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну „Міські теплові мережі” Комунарського району м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Улісс-тур” м. Запоріжжя, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Житлово-будівельний кооператив “Комунаровець 15” м. Запоріжжя та Товариство з обмеженою відповідальністю “Черри Слотс” м. Запоріжжя, третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Гран М 2006” м. Запоріжжя, про стягнення 4 893 грн. 30 коп., суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача вартість безпідставно набутої теплової енергії за період з жовтня 2008р. по листопад 2011р. в сумі 4893 грн. 30 коп.

Позивач надав письмові пояснення, де зазначив, що листом від 09.07.2008 року за № 09/07/08-1 ТОВ „Улісс-тур" звернулося до Концерну „МТМ" з проханням переукласти договір купівлі-продажу теплової енергії у не житлове приміщення розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченька, 34 в зв'язку із зміною власника. До цього листа було надано копію витягу з державного реєстру право чинів за № 5861973 від 25.04.2008 року, згідно якому ТОВ „Улісс-тур" за договором купівлі-продажу набуло права власності на нежиле приміщення цокольного поверху літера А9 по вул. Чумаченка, буд. 34. Відповідно до цієї заяви між сторонами 1 липня 2008 року було підписано договір купівлі-продажу теплової енергії та гарячої води № 501661. Згідно зазначено вище листа ТОВ „Улісс-тур" теплове навантаження на опалення та гаряче водозабезпечення було визначено в розмірі 0,008764 та 0,000125 Гкал/годину відповідно. Також перед укладенням договору представниками філії Концерну „МТМ" Комунарського району 15.07.2008 року було проведено обстеження тепловикористовуючих установок Відповідача. При обстеженні було встановлено відсутність змін в системі опалення зазначеного приміщення. На виконання умов укладеного договору № 501661 у період часу з серпня 2008 року по листопад 2009 року включно Концерном „МТМ" було нараховано плату за одиницю приєднаного теплового навантаження та поставлено Відповідачу теплової енергії на загальну суму 5 165,40 грн. Відповідачем 26.11.2008 року була проведена оплата за зазначеним договором в сумі 272,10 грн. (копія платіжного доручення є в матеріалах справи). Заборгованість за спожиту теплову енергію складає 4 893,30 грн. за період часу з жовтня 2008 року по листопад 2009 року включно. Факт споживання теплової енергії підтверджується також підписаним обома сторонами актом приймання-передачі теплової енергії за вересень 2009 року на суму 99,24 грн. Заява Відповідача вих. № 05/10/09-1 від 05 жовтня 2009 року про незаконний демонтаж в системі опалення не знайшла свого підтвердження при обстеженні зазначеного нежилого приміщення, яке відбулося 08 жовтня 2009 року (копія акту додається). Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.05.2011 року № 11/5009/797/11 зазначений договір купівлі-продажу теплової енергії було визнано неукладеним. У зв'язку з чим отримана Відповідачем теплова енергія в силу статті 1212 ЦК України є такою, що набута безпідставно. Відповідно до властивостей теплової енергії, які зводяться до наступних: теплову енергію неможливо накопичувати і зберігати; процес виробництва теплової енергії невід'ємно повязаний, як з її транспортуванням так і споживанням; теплова енергія при передачі споживається і не може бути повернена. Відповідно до ч.2 ст. 1213 ЦК України у разі неможливості повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, Відповідач повинен відшкодувати вартість такого майна. У звязку з чим просить позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач надав суду письмові доповнення та пояснення до позовної заяви, де зазначив наступне: на адресу філії Концерну „Міські теплові мережі" Комунарського району від 09.07.2008 року за вих. № 0/08/08-1 надійшов лист ТОВ „ГРАН-М 2006" з проханням розірвати договір № 501682 від 01.12.2007 року купівлі-продажу теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 34, у зв'язку зі зміною власника (копія листа додається). Вищезазначений договір було розірвано згідно угоди про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії від 01.07.2008 року (копія угоди додається). У своїх запереченнях Відповідач робить посилання на те, що він нібито не мав реальної можливості отримувати та споживати поставлену за договором теплову енергію, але це не відповідає дійсності. 15 липня 2008 року представниками теплопостачальної організації було проведено обстеження нежитлового приміщення Відповідача та складено відповідний акт, згідно якого при зміні власника приміщення змін в системі опалення не виявлено та теплове навантаження не змінилося. Це також підтверджує сам Відповідач у своєму листі від 09.07.2008 року про укладення договору. Пунктом 8 та 9 Розділу 2 Правил користування тепловою енергією № 1198 від 03.10.2007 передбачено, що: „Для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення системи теплоспоживання чи збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об'єктах споживач повинен подати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов. Під час розроблення технічних умов повинні бути визначені: джерело теплової енергії та місце приєднання до теплових мереж; теплові навантаження об'єкта теплоспоживання (максимальне проектне з опалення, вентиляції, кондиціювання, інших технологічних потреб і середньогодинне, середньодобове та максимальне з гарячого водопостачання); параметри теплоносія, гідравлічний режим у місці приєднання до теплової мережі з урахуванням зростання теплових навантажень в системі теплоспоживання". Таким чином, видача технічних умов Споживачу з боку теплопостачальної організації, має місто тільки у випадках коли: Здійснюється підключення до мереж теплопостачальної організації нового об'єкту, який тільки вводиться у експлуатацію. Реконструкція або розширення системи теплоспоживання на діючих об'єктах. Збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об'єктах. ТОВ „Улісс-тур" стало власником нежитлового приміщення, літ. А-9, що знаходиться в місті Запоріжжі по вул. Чумаченка, будинок № 34 на підставі Договору купівлі-продажу від 25.04.2008 року (зареєстровано у реєстрі за №6323). Право власності зареєстровано у орендному підприємстві Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 22.05.2008 року (номер витягу 18922484). Таким чином, технічні умови на підключення до мереж теплопостачальної організації отримувались попередніми власниками зазначеного приміщення. На підставі вищевикладеного, враховуючи той факт, що Відповідач не здійснював ані підключення нового об'єкту до мереж теплопостачання, ані реконструкцію, розширення, збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об'єктах Концерн „МТМ" не зобов'язаний був надавати ТОВ „Улісс-тур" технічні умови. Просить стягнути з Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Улісс-тур" на користь Позивача Концерну "Міські теплові мережі" вартість безпідставно набутої теплової енергії за період з жовтня 2008 року по листопад 2011 року в сумі 4 893 грн. 30 коп. та 1 411 грн. 50 коп. судового збір.

Позивач надав суду письмові доповнення та пояснення до позовної заяви від 17.01.2012р., де вказав наступне: згідно рішенню Запорізької міської ради № 472 від 30.10.2008 року „Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 435 від 10.10.2008 року „Про початок опалювального сезону 2008-2009 років у м. Запоріжжя" Концерну „МТМ" провести включення опалення житлових будинків, підприємств та організацій з ЗО жовтня 2008 року (копія рішення додається). В зв'язку з вищевикладеним, 06 листопада 2008 року було включено опалення на об'єкті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34 (ЖБК „Комунаровець-15"). 21.11.2008 року було складено акт про включення прибудованого (вітражного) опалення споживачу теплової енергії ТОВ „Улісс-тур" (копії актів додаються). 2. Відповідачем був наданий суду акт від 20 листопада 2008 року про порушення правил експлуатації систем теплоспоживання та правил використання теплової енергії. Однак, цей акт фактично складено 20 листопада 2007 року, про що свідчить оригінал даного акту, який знаходиться у ФК „МТМ" Комунарського району (копія додається). Згідно даного акта споживачу необхідно виконати розрахунок фактичного теплоспоживання та укласти договір купівлі-продажу теплової тенергії з теплопостачальною організацією в термін до 26 листопада 2007 року. Листом від 11 грудня 2007 року за вих. № 11/12/07-1 ТОВ „Гран-М 2006" звернулося до ФК „МТМ" Комунарського району з проханням укласти договір купівлі-продажу теплової енергії у приміщення розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34. Згідно зазначеного листа теплове навантаження на опалення та гаряче водозабезпечення було визначено в розмірі 0,008764 та 0,000300 Гкал/годину відповідно. Таким чином між сторонами: Концерном „МТМ" та ТОВ „Гран-М 2006" був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії від 01.12.2007 року за № 501682. Відповідач у період з жовтня 2008 року по листопад 2009 року був ппідключений без приладу комерційного обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами комерційного обліку - від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами комерційного обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за показаннями приладів комерційного обліку Споживачів, підключених до ЦТП, а решта обсягу спожитої теплової енергії розподіляється ТОВ „Улісс-тур" пропорційно до його договірного максимального приєднаного теплового навантаження (матеріали додаються на 12 аркушах).

Доповнення та пояснення до позовної заяви приймаються судом, оскільки вони надані відповідно діючому законодавству.

Відповідач позовні вимоги не визнав з наступних підстав: відносини в галузі теплопостачання врегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про теплопостачання»та «Правилами користування теплової енергії»; (надалі - Правила), затвердженими Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007 року. Ст. 24 Закону України «Про теплопостачання»встановлено, що споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами, та зобов'язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа або юридична особа, яка є власником будівлі, або наймачем приміщення, яка саме використовує теплову енергію відповідно до договору. Пунктом 4 Правил встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією. В силу ч. 4 ст. 275 ГК України, виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укладати договори енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Згідно п. п. 8, 9, 10 Правил, для приєднання споживача до системи теплопостачання, споживач подати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов, під час розроблення яких повинні бути визначенні, зокрема, джерело теплової енергії та місце приєднання до теплових мереж. Технічні засоби для одержання енергії за адресою: м. Запоріжжя, Чумаченко, 34 - на той час були відсутні. Виходячи з цього, позивач зобов'язаний відмовити потенційному споживачу в укладанні договору, оскільки приміщення не має необхідного обладнання та технічних засобів для одержання енергії. У зв'язку з чим неможливо розробити технічні умови, що є обов'язковою умовою при складані договору теплопостачання. Позивачем визнається факт того, що у вищевказаному приміщені не було технічних умов для отримання теплової енергії, що підтверджується відсутністю Додатків № 2, 4, 6 до договору № 501661 від 01.07.2008 року., яки є невід'ємними частинами цього договору. Додатком №2 до основного договору, з угода сторін «Про схему межі поділу теплової мережі»; Додатком №4 до основного договору, є угода сторін «Про розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін»додатком №б до основного договору є угода сторін «готовність до опалювального періоду». Ні, додаток № 2, ні додаток № 4, ні додаток № 6 не були узгоджені сторонами в двосторонньому порядку не підписані сторонами договору, як це передбачено типовою формою додатків Теплопостачальної організації, та ні скріплені печатками. Під час укладання договору були порушені суттєві умови ст. 180 ГК України, так в додатках визначаються зокрема: технічні характеристики теплових мереж споживача; розподіл меж балансової належності між сторонами договору; розрахунок теплового навантаження об'єкту споживача. На підставі технічних характеристик теплових мереж, розподілу меж балансів незалежності, що повинні міститися в додатках Договору визначається обсяг поставленої теплової енергії, її вартість та інші суттєві умови договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді. Підписання в двосторонньому порядку договорів, та додатків до договору, а також скріплення печаткою зазначених, є обов'язковою умовою дійсності договорів, укладених між суб'єктами господарювання. Цими додатками узгоджуються дії сторін, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Ч. 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ним. На час підписання спірного Договору невід'ємні частини цього договору, а саме Додатки №№ 2, 4, 6 не узгоджені сторонами, що є порушенням ч. 5 ст. 203 ЦК України. Цей факт порушення підтверджується відсутністю Акту про готовність до опалювального періоду за формою №Е - 8, Актами теплової інспекції: »Про стан теплових мереж»Концерну «МТМ»Комунарського району. Угода між сторонами не відбулася, що підтверджується ст.ст. 202,203, 215 ЦК України, а правочин є не укладеним. Згідно з 4.8 ст.181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Стосовно Договору № 501661 від 01.07.2008 року він є не укладеним. Цей факт підтверджується рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.05.2011 року по справі № 11/5009/797/11. Крім того, 20.06.2011 по справі № 7/260/10 господарським судом Запорізької області розглянута позовна заява позивача про стягнення тієї ж суми заборгованості за тепло у тому ж самому приміщенні за той же самий період та винесено Рішення по справі № 7/260/10 яким в позові Концерну «Міські теплові мережі»було відмовлено в повному обсязі. Вимоги позивача про стягнення 4 893,30 грн. є безпідставними, оскільки рішенням господарського суду № 11/5009/797/11 від 04.05.2011 року вже було встановлено, що Договір № 501661 від 01.07.2008 року є неукладеним, а також Господарським судом Запорізької області 20.06.2011 року вже була розглянута справа № 7/260/10 про стягнення тієї ж заборгованості за той же самий період, яким було в задоволені позову відмовлено. Згідно зі ст.. 35 ГПК України обставини, визнанні господарським судом загальновідомими, не потребують додаткового доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Нарахування пред'явленої до стягнення суми боргу 4893,30 грн. є безпідставним, суперечить діючому законодавству і не підлягає задоволенню.

Відповідач надав суду доповнення до заперечень на позовну заяву, де вказав наступне: позовну заву вважаємо необґрунтованою і такою, що не може бути задоволена із наступних підстав: Коротко про обставини справи. Відповідач 25.04.2008 року набув права власності на приміщення у яких за твердженням Позивача відповідач безпідставно набув теплову енергію (надалі - спірні приміщення) на підставі договору купівлі продажу, на підставі ст. 770 ЦК України, набувши право власності Відповідач фактично не приступив до користування зазначеними приміщеннями оскільки їх на той час по договору оренди (копія додається) займало ТОВ «Черрі слотс». Крім того слід звернути увагу суду що у період на протязі якого за твердженнями Позивача Відповідачем споживалась теплова енергія у спірних приміщеннях, між Позивачем та ТОВ «Гранд М-2006»(попередній власник) наскільки нам відомо діяв договір купівлі-продажу теплової енергії (копія додається). Необґрунтованість визначення позивача. Відносини в галузі теплопостачання врегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про теплопостачання» та «Правилами користування теплової енергії»; (надалі - Правила), затвердженими Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007 року. У цих правилах чітко визначено, хто є споживачем теплової енергії, а саме Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа або юридична особа, яка є власником будівлі, або наймачем приміщення, яка саме використовує теплову енергію відповідно до договору. Враховуючи зазначені обставини, що Відповідач у спірний період не використовував фактично спірні приміщення, а теплова енергія за отримання якої Позивач просить стягнути заявлену суму боргу відпускалась відповідно до укладеного Позивачем договору із ТОВ «Гранд М -2006», то і належним Відповідачем повинен бути власне ТОВ «Гранд М-2006», але ні в якому разі не ТОВ «Улісс-Тур». Цей факт підтверджується і Актом від 25.12.2007 року «На опалення», актом від 25.12.2007 «на включення ГВС»; та актом прийняття в експлуатацію приборів обрахунку теплової енергії. Недоведеність надання теплової енергії. Відповідно до 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. У своїй позовній заяві Позивач стверджує, що надав Відповідачеві теплову енергію у період з серпня 2008 по листопад 2009 року і підтверджує це актами котрі ним направлялись на адресу Відповідача. Зазначені акти не можуть бути доказом отримання саме Відповідачем теплової енергії, оскільки рахунки та акти на котрі посилається Відповідач складаються лише при існуванні між сторонами договірних відносин. Договірних відносин між сторонами у зазначений позивачем період не існувало, про що чітко встановлено у рішенні Господарського суду Запорізької області від 04.05.2011 (на нього також у позовній заяві і посилається Позивач). В силу приписів ст.35 ГПК України, факти встановлені рішенням суду повторному доказуванню не підлягають, однак незважаючи на зазначену норму закону Позивач ігнорує рішення суду та продовжує вимагати сплати коштів на підставі рахунків та актів виконаних робіт котрі вже розглядались судом і в задоволені стягнення на підставі яких Позивачеві було відмовлено. Крім того, 20.06.2011 Господарським судом Запорізької області була розглянута справа № 7/260/10 за позовом Позивача про стягнення з відповідача цієї ж суми заборгованості у розмірі 4893,30 грн. за постачання тепла в приміщення № 274 по вул. Чумаченко, 34 за той же самий період з( з жовтня 2008 року по листопад 2009 року), за наслідками розгляду судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог. При розгляді вищевказаних справ Відповідачем вже надавались письмові докази , що Відповідач не мав жодної реальної можливості отримувати та споживати начебто поставлену Позивачем теплову енергію. Але Позивач ігнорує не тільки фактичні обставина справи, але і рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2011 по справі № 7/260/10, та продовжує вимагати кошти всупереч приписів ст.. 22 ГПК України, яким встановлено, що сторони зобов'язанні добросовісно користуватись належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних інтересів другої сторони. Згідно до ст.35 ГПК України, обставини визнані господарським судом загальновідомими , не потребують доказування. Господарським судом у рішенні по справі № 11/5009/797/11 від 04.05.2011, та по справі №7/260/10 від 20.06.2011 вже було встановлено, що в нежилому приміщені № 274 по вул. Чумаченько 34, в період укладення договору купівлі продажу теплової енергії № 501661 не було технічної умов та засобів для отримання теплової енергії, що підтверджується відсутністю актів про готовність до опалювального періоду за. формою № 8 та Додатків № 2,4,6 до договору , які є невід'ємними частинами договору. Крім того, відсутність можливості отримувати теплову енергію у вищевказані приміщення підтверджується письмовими зверненнями Відповідача до Позивача і ЖБК «Комунарівець-15», який є Балансоутримувачем теплових мереж у будинку № 34 по вул. Чумаченко, та фактом порушення кримінальної справи Прокуратурою Комунарського району м. Запоріжжя, у зв'язку із розкраданням майна та теплових мереж і технічних засобів для одержання теплової енергії у вищевказаному приміщенні.. Необґрунтованість надання теплової енергії підтверджується і актом від 20 листопада 2008 року, що був складений представниками Позивача за результатами обслідування спірних приміщень та в якому було встановлено, що фактичний споживач ТОВ «Черрі Слоте» не уклав договору на обслуговування системи опалення, немає розрахунків теплового споживання та не укладений договір купівлі-продажу теплової енергії., внаслідок чого комісією в складі представників Позивача було фактично припинено подачу теплової енергії, оскільки вентилі на приладах опалення були опломбовані у закритому положенні. Крім того, представниками саме Позивача було зобов'язано ТОВ «Черрі слотс»у строк до 26.11.2008 укласти договір купівлі-продажу теплової енергії і здійснити розрахунок фактичного тепло споживання. Вказаний акт повністю спростовує твердження Позивача, про те що власне Відповідач набув теплову енергію, і підтверджує злочинний Позивача безпідставно збагатитись за рахунок Відповідача, навіть при тих обставинах що він сам у зазначеному акті визнав споживачем теплової енергії зовсім іншу особу ніж Відповідач, а крім того, у акті встановлено, що подаючи вентилі були перекриті внаслідок чого теплова енергія не подавалась, з чого можна зробити висновок, що Позивач не відпускав жодної теплової енергії за котру він хоче стягнути кошти, як за безпідставно набуту. Ненадання теплової енергії Позивачеві підтверджується і наступною обставиною: Спільним наказом міністерства палива та енергетики України і Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 № 620/378, були затверджені Правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду ( до цього періоду діяли аналогічні правила). Розділом 2 зазначених правил, встановлено порядок оцінки готовності теплових господарств, будівель, споруд тощо суб'єктів господарювання, які споживають теплову енергію, згідно з договором для потреб опалення, вентиляції та ГВП (далі - споживач), до роботи в опалювальний період, де у п. 2.6. цих правил зазначено, що рішення про готовність теплових господарств споживачів до роботи в опалювальний період приймається комісіями, створеними згідно з пунктами 2.2, 2.3 цього розділу Правил, на підставі Акта стану готовності до роботи в опалювальний період, форма якого наведена у додатку 1, висновку про готовність до роботи в опалювальний період, форма якого наведена у додатку 2, наданого відповідною державною інспекцією (копія додається). З викладеного випливає, що для початку відпуску теплової енергії повинен обов'язково складатись відповідний Акт готовності об'єкту до опалювального періоду, однак у нашому випадку, було встановлено, що оскільки не здійсненний «Розрахунок постачання теплової енергії та не укладено договір купівлі-продажу теплової енергії, спірні приміщення не готові до споживання теплової енергії внаслідок чого було складено Акті від 20 листопада 2008 року. У випадку коли би зазначені послуги надавались би і фактично споживалась теплова енергія, то відповідно повинен був складатись Акт про готовність об'єкту до роботи в опалювальний період, Ненадання Позивачем зазначеного Акту, ще раз підтверджує безпідставність вимог позивача Необґрунтованість розрахунку боргу заявленого для стягнення. Позивачем наданий необґрунтований розрахунок заборгованості за період з жовтня 2008 року по листопад 2009 року, всупереч того, що договір №501661 від 01.07.2008 року що укладався між Позивачем та Відповідачем, та який у судовому порядку був визнаний неукладеним з терміном дії до 30.06.2009 року, в свою же чергу дія договору Купівлі-продажу теплової енергії №501682 від 01.12.2007 укладеного між ТОВ «Гран М-2006»та Позивачем не переривалась до 30.11.2009 року. Крім того враховуючи, ту обставину що у акті від 20 листопада 2008 року Позивач сам визнає, необхідність для укладення договору постачання теплової енергії здійснити розрахунок фактичного споживання теплової енергії, для чого було зобов'язано ТОВ «Черрі слотс»виконати відповідний розрахунок., у розрахунку позовних вимог в якості обґрунтування розрахунку суми боргу надавався розрахунок здійсненний для іншої юридичної особи і для іншого періоду, а також в наданому Позивачем розрахунку власне вказано, що для кожного опалювального сезону здійснюється новий розрахунок. З викладеного можна зробити висновок що сума боргу розрахована на підставі документів, що не мають жодного відношення до послуг котрі із слів позивача були надані. На підстав викладеного вище, просить суд при розгляді справи врахувати надані заперечення.

Відповідач надав суду додаткові заперечення проти позовних вимог , де зазначив наступне: позовні вимоги обґрунтовані гл.83 ЦК України, та полягають у тому, що позивач начебто поставив, а відповідач прийняв та спожив теплову енергію, але факт постачання теплової енергії позивачем -не; підтверджується жодним доказом, окрім актів виконаних робіт. Але самі по собі акти, які не підписані відповідачем не можуть слугувати доказом постачання теплової енергії, оскільки між сторонами відсутній договір, а тому не підписання відповідачем актів, є його незгодою та запереченням факту постачання, та аж ніяк не може трактуватися, як безпідставне ухиляння від підписання актів, наслідком чого є їх узгодження «по умолчанню», тому, що між сторонами відсутні майново-господарські зобов'язання, немає укладеного договору, а на усній домовленості правочини між юридичними особами ґрунтуватися - не можуть. Також позивачем не наданого жодного доказу на підтвердження того, що ним відпущено чи то поставлено відповідачу теплову енергію, тобто продано Позивач стверджує, що відповідач безпідставно «набув», але жодного доказу на підтвердження того, що позивач «втратив»(продав) це майно - ним не надано. Такі дії позивача суперечать ст. 30 ГК України, яка визначає, що дискримінаційними є дії по примушуванню до купівлі товарів та отриманню послуг, які споживачу не потрібні, або які він не має реальної можливості споживати. В той же час, згідно ст. 10 ЗУ «Про природні монополії»позивач, як суб'єкт природної монополії, зобов'язаний забезпечувати реалізацію виробленої ним продукції на дискримінаційних умовах. Але незважаючи на зазначені положення законів, позивачем вчиняються дії по нав'язування своєї продукції та ще й на цій підставі Ґрунтуються позовні вимоги, що є неприпустимим. Згідно ст.275 ГК України та ст.25 ЗУ «Про теплопостачання», які мають імперативний характер, встановлено, що відпуск теплової енергії без оформлення договору не допускається, а постачання, якщо і відбувається то виключно на підставі договорів купівлі-продажу. Дій на підтвердження спроби укладання, договору купівлі-продажу. Позивачем не надано. В той же час відповідно до ст.25 ЗУ «Про теплопостачання»встановлено, що в разі заборгованості - теплопостачання припиняється. Чому тоді, якщо допустити наявність заборгованості починаючи з початку січня місяця 2007 року - позивачем в супереч вимогам закону не було припинено теплопостачання та витрачалися держанні кошти? Пояснення цьому може бути тільки одне, ніяких витрат чи то втрат з боку позивача не було і бути не могло. На підтвердження розміру позовних вимог позивачем надано «Розрахунок суми позову»у в якому наявні лише надумані щомісячні суми та їх загальне підсумовування. Але за якою методикою проведено розрахунок, та яким чином відповідач та суд можуть перевірити правильність, нарахування невідомо та незрозуміло, оскільки договір між сторонами відсутній, а методика нарахування позивачем не вказана!!! Отже позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях позивача, викладених в письмовій формі. 1 головне. В попередньому судовому засіданні представником позивача було надане пояснення (усні та письмові) з яких слідує, що нарахування заборгованості буде проведено за транспортування теплової енергії до об'єкту відповідача (теплове навантаження), яке є. складовою вартості теплової енергії, яка в свою чергу складається з вартості транспортування та спожитої теплової енергії - (до ставковий тариф). При цьому позивачем виставлено позовні вимоги з жовтня 2008 року по листопад 2009 року. Але згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.2007 року № 327, двоставковий тариф введений в дію тільки з 01.08.2008 року. Отже позовні вимоги є не тільки - надуманими та необґрунтованими, та такими що ґрунтуються на припущеннях, а ще й виставлені за той проміжок часу коли плата за теплове навантаження (транспортування) - взагалі була відсутня, оскільки двоставковий тариф введений в дію лише з 01.08.2008 року, тобто через півтора року, від моменту коли позивач вже почав нараховувати по ньому, заборгованість відповідачу. Частина 2 ст. 275 ГК України визначає, що відпуск енергії (в тому числі і теплової ч. 1 зазначеної статті) без оформлення договору енергопостачання не допускається. Статтею 31 ЗУ «Про теплопостачання»визначені штрафні санкції, що застосовуються до суб'єктів господарювання - юридичних осіб за правопорушення у сфері теплопостачання. Зокрема ч.8 зазначеної статті визначає, що уповноважені органи застосовують до суб'єктів господарювання - юридичних осіб штрафні санкції: за самовільне підключення до систем опалення без укладання договору купівлі-продажу теплової енергії - у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, якщо позивач обґрунтовує позов приписами гл.83 ЦК України, що позивач начебто безпідставно поставив, а відповідач прийняв та спожив теплову енергію, без укладання договору купівлі-продажу то в такому разі, до відповідача мали бути застосовані штрафні санкції, згідно ч.8 ст.31 ЗУ «Про теплопостачання». Чого зроблено не було і не могло бути зроблено, бо ніякого підключення та безпідставного споживання теплової енергії не було. Статтею 34 ПІК України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства невинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. На підтвердження позовних вимог позивачем надані акти, які не можуть бути належними доказами, оскільки між сторонами справи договір не укладений, а отже порядок «поводження»чи то оскарження актів, що начебто надходили відповідачу, сторонами справи не визначений та не погоджений, а тому і звинувачення відповідача в тому, що він не підписав на не повернув акти, що надійшли по бездоговірним зобов'язанням - є безпідставними, оскільки будь-які правовідношення між юридичними особами оформляються договором викладеним в письмовій формі (ст.208 ЦК України). Інших доказів, як то постанов про притягнення уповноважених осіб відповідача до юридичної відповідальності за самовільне та безпідставне споживання теплової енергії без укладання договору - позивачем не надано, а отже позовні вимоги необґрунтовані (ст.32. ст. Відповідач, ознайомившись з поясненнями Позивача та третьої особи, повідомляє суду про - відхилення позовних вимог в повному обсязі з наступних мотивів: Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним було поставлено теплову енергію відповідачеві без достатньої правової основи, в той час, як за приписами гл.83 ЦК України, вартість безпідставно набутого майна відшкодовується в повному обсязі, незалежно від причин, які сприяли безпідставному набуттю майна, яким в даному випадку - є теплова енергія. Отже, для застосування припису гл.83 ЦК України, обов'язковими є «постачання»та «набуття»або отримання майна. Факт «постачання»теплової енергії позивачем, є безспірним, але безспірним тільки стосовно постачання теплової енергії на весь будинок по вул. Чумаченко,34 в м. Запоріжжя, в якому відповідачеві належить лише невеличке (порівняно з усім будинок) вбудоване приміщення , а не весь будинок в цілому. А отже, факт постачання теплової енергії до вбудованого приміщення, яке належить відповідачеві, та факт споживання (набуття) відповідачем поставленої теплової енергії - не підтверджується жодним доказом. Оскільки позивач по справі, не навів жодного доказу на підтвердження того, що відповідач фактично споживав теплову енергію, то відповідно і відповідач - звільнений від доказування того, що в його приміщенні відсутні батареї опалення, яких насправді там не було у період котрий заявлений до стягнення. Тому посилання позивача на приписи ст. 1212-1213 ЦК України є необґрунтованими, оскільки відсутні докази передачі та отримання майна. Зазначені твердження відповідача також підтверджується незрозумілим та дивним нарахуванням плати за спожиту теплову енергію у літні місяці. Таким чином, незрозуміло яким чином та виходячи з яких вихідних (початкових) даних позивачем була нарахована заборгованість та яким чином відповідач і суд мають перевірити правильність проведеного розрахунку та дійсність і достовірність, як вихідних (початкових) даних так і кінцеву суму заборгованості. На підставі викладеного вище та з урахуванням того, що жодна з обставин указаних Позивачем у позову не підтверджується належними доказами та позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях, а розрахунок заборгованості проведений без нормативно правового обґрунтування, просить суд відмовити позивачу в позові.

Третя особа - ТОВ “Гран М 2006” подала письмові пояснення, де зазначила, що третя особа була власником приміщень приміщення № 274 по вул. Чумаченко, у м. Запоріжжя з моменту створення у 2007 році і до 25.04.2008р., коли у зв'язку із важким фінансовим становищем змушене було продати зазначені приміщення ТОВ «Улісе- Тур»котре у подальшому і стало власником спірних приміщень. Зазначені приміщення безпосередньо не використовувались третьою особою, а вони здавались в оренду, що було основним напрямком діяльності третьої особи і основним джерелом доходів товариства. Спірні приміщення в які за словами позивача поставлялась теплова енергія здавались в оренду ТОВ «Черрі Слоте». За домовленістю сторін орендар від імені Власника (третьої особи по справі) для забезпечення утримання нормального стану орендованих приміщень та можливості їх функціонування після отримання орендованих приміщень в оренду провів поточний ремонт та здійснив заходи щодо укладення всіх договорів із обслуговуючими організаціями для отримання комунальних послуг в результаті чого між третьою стороною та Позивачем було укладено договір на постачання теплової енергії. Орендар (ТОВ Черрі Слост) належним чином виконували свої зобов'язання із сплати орендної плати (в розмір якої не входило відшкодування витрат за комунальні послуги) і займались укладенням договорів на постачання комунальних послуг саме представники орендаря за домовленістю між сторонами повинні були від імені власника сплачувати вартість спожитих комунальних послуг. На протязі дії договору оренди та коли власником орендованих приміщень був ТОВ «Гран М 2007» жодних претензій з боку позивача по поводу неналежного виконання зобов'язань із сплати за спожиту теплову енергію не було, а тому договір на постачання теплової енергії достроково ніхто не припиняв. Пізніше, після закінчення опалювального сезону в 2008 році орендар повідомив ТОВ “Грен М. 2006” про, те що послуги із постачання теплової енергії надаються неякісно і вони дуже дорогі, а тому орендар попросив дозволу демонтувати у орендованих приміщеннях систему централізованого теплопостачання і встановити систему обігріву приміщень на основі електричних теплових конверторів. Після проведених переговорів сторони досягай домовленості про проведення заміни системи теплопостачання із централізованої на електричну, а обов'язок із оформлення всієї дозвільної документації було покладено на орендаря. Пізніше отримавши вигідну пропозицію від ТОВ «Улісс-Тур»про купівлю спірних приміщень третя особа відчужила спірні приміщення на користь Відповідача по справі -ТОВ «Улісс Тур», при цьому договір оренди котрий діяв між ТОВ «Черрі слоте»розірваний не був, та було досягнуто домовленості, що орендар у розумні строки звільнить орендовані приміщення. Стосовно дії договору купівлі продажу теплової енергії про який йде мова в ухвалі суду то питання про його розірвання між третьою особою та позивачем не вирішувалось і він припинив свою дію у зв'язку із закінченням терміну дії, і питання про нарахування плати за постачання теплової енергії позивачем також не ставилось оскільки позивачеві добре було відомо що теплова енергія в зазначені приміщення не постачається у зв'язку із відсутністю технічної можливості її споживання (були демонтовані всі секції батарей опалення) і перекриті вентилі, що подавали теплову енергію до спірних приміщень про, що між представниками позивача та орендатора було складено відповідний акт. У зв'язку із відсутністю постачання теплової енергії відповідні рахунки нам на протязі дії договору не виставлялись, а тому враховуючи, що послуги із постачання теплової енергії не надавались та фактично жодних відносин між сторонами по договору не було третя особа і не повідомляла позивача про зміну власника приміщень. Просить залишити позовні вимоги без задоволення.

В судовому засіданні 16.01.2012р. представник третьої особи - ТОВ “Гран М 2006” визнав, що договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 501682 від 01.12.2007р., укладений між ТОВ “Гран-М 2006” м. Запоріжжя та Концерном “Міські теплові мережі”, дійсно був достроково розірваний 01.07.2008р.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи була вручена третьої особі - Житлово-будівельний кооперативу “Комунаровець 15” м. Запоріжжя , що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 10020776, яке знаходяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи знаходиться Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців , в якій вказано, що ТОВ “Черри Слотс” знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тополіна, буд. 35, кв. 10.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи та залучення ТОВ “Черри Слотс” в якості третьої особи по справі, була направлена ТОВ “Черри Слотс” саме за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тополіна, буд. 35, кв. 10.

Ухвала суду була повернута поштовим відділенням з відміткою “організація не значиться”.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України передбачено, що: перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Якщо зазначену відмітку про відправку оформлено відповідним чином, вона, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Вказана позиція викладена в п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року.

На зворотній стороні ухвали про відкладення розгляду справи мають місце відмітки про відправлення необхідної кількості примірників цих ухвал суду сторонам по справі, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал.

Таким чином, у суду є достатні докази направлення цих ухвал сторонам та третім особам по справі.

Треті особи - ТОВ “Черри Слотс” м. Запоріжжя та Житлово-будівельний кооператив “Комунаровець 15”, повідомлені про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, витребувані судом документи не надали, в звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

Розгляд справи двічі відкладався та в судовому засіданні була обявлена перерва.

26.01.2012р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

25.04.2008р. між ТОВ “Гран-М 2006” та ТОВ „Улісс-тур” (відповідачем по справі) був укладений договір купівлі продажу нерухомого майна , згідно якому ТОВ „Улісс-тур” купило у власність у ТОВ “Гран М 2006” 17/50 частин нежитлового приміщення, цокольного поверху літ А-9, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 34, приміщення № 274, загальною площею 93,2 кв. м.

01.07.2008р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір купівлі продажу теплової енергії №501661 від 01.07.2008р.

Але, вказаний договір рішенням господарського суду Запорізької області від 04.05.2011р. по справі № 11/5009/797/11 був визнаний не укладеним.

Позивачем на адресу відповідача було відпущено теплової енергії за період: з жовтня 2008р. по листопад 2011р. на загальну суму 4 983 грн. 60 коп., що підтверджується актами приймання - передачі теплової енергії та рахунками, надісланими на адресу відповідача (копії реєстрів додаються) а саме: за жовтень 2008 року - 0,60 грн.; за листопад 2008 року - 267,83 грн.; за грудень 2008 року - 1 198,80 грн.; за січень 2009 року - 1528,20 грн.; за лютий 2009 року - 498,96 грн.; за березень 2009 року - 448,61 грн.; за квітень 2009 року - 194,30 грн.; за травень 2009 року - 99,24 грн.; за червень 2009 року - 99,24 грн.; за липень 2009 року - 120,31 грн.; за серпень 2009 року - 120,55 грн.; за вересень 2009 року - 99,24 грн.; за жовтень 2009 року - 99,24 грн.; за листопад 2009 року -118,18 грн. Докази направлення актів відповідачу знаходяться в матеріалах справи.

Акт приймання передачі теплової енергії за вересень 2009р. підписаний відповідачем без заперечень (а. с. 44).

Згідно Актів приймання передачі теплової енергії за жовтень та листопад 2009р. (а. с. 47, 50) позивач нарахував відповідачу лише абонплату за приєднання, плату за теплову енергію позивач відповідачу в жовтні та листопаді 2009р. не нараховує.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України № 630 від 21.07.2005р. (далі Правила № 630) встановлений порядок обліку та оплати послуг.

В актах приймання передачі теплової енергії за спірний період вказано : “ Один примірник оформленого належним чином акту підлягає поверненню теплопостачальної організації. У разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту , акт вважається погодженим.”

Оскільки відповідач акти приймання передачі теплової енергії за спірний період , (за виключенням акту за вересень 2009р., який був підписаний відповідачем), не підписав та не повернув їх позивачу, та не надав позивачу письмові заперечення на акти, вони вважаються погодженими та являються підставою для оплати.

Крім цього, відповідно п. 18, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України № 630 від 21.07.2005р. розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

26.11.2008р. відповідач перерахував позивачу 272 грн. 10 коп., що підтверджується платіжним документом, який знаходиться в матеріалах справи. З цієї суми 90 грн. 30 коп. позивач зарахував в рахунок погашення спірної заборгованості за жовтень 2008р. Інша сума була зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості , що утворилася раніше, про що вказано в розрахунку суми позову.

Заборгованість в сумі 4893 грн. 30 коп. відповідачем не погашена.

Згідно статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без підстави, встановленої законом, договором та таке інше.

Відповідно до статей 1212 та 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно . Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобовязані; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки відповідач набув та зберіг у себе майно за рахунок позивача без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), він зобовязаний повернути позивачу це майно. Оскільки повернути спожиту теплову енергію в натурі неможливо, відповідач зобовязаний, відповідно до статті 1213 ЦК України повернути позивачу вартість теплової енергії.

За таких підстав, з відповідача підлягає стягненню 4893 грн. 30 коп.

Заперечення відповідача не приймаються по вищевикладеним підставам, а також в звязку з наступним:

01.05.2007р. був укладений договір оренди не житлового приміщення між ТОВ “Гран-М 2006” м. Запоріжжя (колишнім власником спірного приміщення) та ТОВ “Черри Слотс” м. Запоріжжя б/н, згідно якому орендодавець - ТОВ “Гран-М 2006” м. Запоріжжя передав орендатору - ТОВ “Черри Слотс” м. Запоріжжя в оренду нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Чумаченька, 34, загальною площею 99,0 кв. м.

В пункті 3.2.1 договору вказано, що розрахунки за комунальні послуги та спожиту електроенергію здійснюється орендатором на підставі прямих договорів, укладених з відповідними організаціями, а якщо такі договори не укладені, згідно рахунків, які виставляються орендодавцем щомісячно та розраховуються пропорційно орендуючої площі та тарифам.

ТОВ “Черри Слотс” договір купівлі продажу теплової енергії з Концерном “Міські теплові мережі” не укладав, а згідно пояснень представника ТОВ “Гран-М 2006” оплачував рахунки, які йому виставлялися ТОВ “Гран-М 2006” .

Більш того, договір з Концерном “Міські теплові мережі” був укладений ТОВ “Гран-М 2006”.

Так, 01.12.2007р. між ТОВ “Гран-М 2006” м. Запоріжжя та Концерном “Міські теплові мережі” (позивачем по справі) був укладений договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 501682, згідно якому позивач відпускав теплову енергію ТОВ “Гран-М 2006” за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Чумаченка, 34 (зал ігрових автоматів) .

Згідно листа ТОВ „Гран-М 2006" від 11 грудня 2007 року за вих. № 11/12/07-1 теплове навантаження на опалення та гаряче водозабезпечення було визначено в розмірі 0,008764 та 0,000300 Гкал/годину відповідно.

Згідно вказаному договору, саме ТОВ “Гран-М 2006” взяло на себе зобовязання оплачувати теплову енергію позивачу.

Відповідно до пункту 10.1 договору вказаний договір був укладений з 01.12.2007р. і діє до 30.11.2008р.

В п. 3.2.10 договору передбачено, що споживач - ТОВ “Гран-М 2006” зобовязується письмо сповіщати теплопостачальну організацію про продаж власного приміщення, не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.

ТОВ “Гран-М 2006” звернувся до позивача з пропозицією розірвати договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 501682 від 01.12.2007р.

10.07.2008р. між позивачем та ТОВ “Гран-М 2006” була укладена угода про розірвання договору купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 501682 від 01.12.2007р. Угода набирає законної сили з 01.07.2008р.

Таким чином, договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 501682 від 01.12.2007р. був розірваний з ТОВ “Гран-М 2006” з 01.07.2008р., а позивач в позовної заяві просить стягнути заборгованість , починаючи з жовтня 2008р.

За таких підстав, відповідач безпідставно вважає, що ТОВ “Гран-М 2006” зобовязано оплачувати теплову енергію за спірний період .

25.04.2008р. між ТОВ “Гран-М 2006” та ТОВ „Улісс-тур” (відповідачем по справі) був укладений договір купівлі продажу нерухомого майна , згідно якому ТОВ „Улісс-тур” купило у власність у ТОВ “Гран М 2006” 17/50 частин нежитлового приміщення, цокольного поверху літ А-9, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 34, приміщення № 274, загальною площею 93,2 кв. м.

Як пояснив представник відповідача, при зміні власника приміщення, ТОВ “Черри Слотс” продовжував орендувати нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Чумаченька, 34, приміщення № 274, загальною площею 93,2 кв. м.

13.08.2008р. між ТОВ „Улісс-тур” та ТОВ “Черри Слотс” був підписаний договір оренди не житлового приміщення, який був визнаний недійним рішенням господарського суду Запорізької області від 22.01.2010р. по справі 17/191д/09.

В п. 4.1 вказаного договору було передбачено, що до укладання прямих договорів з постачальниками послуг, відшкодовувати орендодавцю експлуатаційні витрати ( питна вода, послуги по поставці питної води, послуги по поставці електроенергії, опалення, вивезення сміття та інш.) пропорційно займаної площі.

З всього вищевикладеного слідує, що ТОВ “Черри Слотс” був зобовязаний оплачувати послуги по поставці теплової енергії безпосередньо власнику приміщенні, спочатку ТОВ “Гран-М 2006” , а потім ТОВ „Улісс-тур”.

ТОВ “Черри Слотс” договір купівлі продажу теплової енергії з Концерном “Міські теплові мережі” не укладав.

За таких підстав, відповідач безпідставно вважає, що ТОВ “Черри Слотс” зобовязано було оплачувати теплову енергію позивачу - Концерну “Міські теплові мережі”.

Більш того, відповідач не надав суду письмових доказів того, що він сповіщав Концерн “Міські теплові мережі”, що спірне приміщення в спірному періоді здавалось в оренду ТОВ “Черри Слотс”.

Відповідач не довів суду коли саме (дата, місяць, рік) ТОВ “Черри Слотс” звільнило спірне приміщення.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про житлово комунальні послуги” споживач фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово комунальну послугу.

09.07.2008р. ТОВ „Улісс-тур” звернулось до позивача з заявою № 09/07/08-1, в якої просив переукласти договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 501682 від 01.12.2007р. на не житлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Чумаченка, 34, у звязку зі зміною власника. В заяві вказано, що профіль приміщення не змінюється. Теплова навантаження на опалення, гаряче водопостачання та вентиляцію не змінюється. Відповідальний за систему теплопостачання від міста врізу та усередині займаного приміщення є директор Маловічко О.А.

З вказаної заяви вбачається, що саме ТОВ „Улісс-тур”, а не орендатор мав намір укласти договір купівлі продажу теплової енергії . Більш того, в заяві вказується, що спірне приміщення займає саме ТОВ „Улісс-тур”.

01.07.2008р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір купівлі продажу теплової енергії №501661 від 01.07.2008р. , який був визнаний не укладеним за рішенням господарського суду Запорізької області від 04.05.2011р. по справі № 11/5009/797/11 за позовом ТОВ „Улісс-тур” до Концерну “Міські теплові мережі” про визнання договору недійсним .

Таким чином, саме з ТОВ „Улісс-тур” був підписаний договір купівлі продажу теплової енергії №501661 від 01.07.2008р. і до 04.05.2011р. позивач та відповідач вважали, що цей договір являється укладеним.

01.04.2009р. ТОВ „Улісс-тур” передав спірне приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченька, 34, приміщення № 274, загальною площею 93,2 кв. м. в оренду ТОВ “Юнис” на підставі договору оренди не житлового приміщення б/н від 01.04.2009р.

Слід відмітити, що в п. 3.3 договору оренди не житлового приміщення від 01.04.2009р., укладеного між ТОВ „Улісс-тур” та ТОВ “Юнис” вказано, що експлуатаційні витрати, витрати на центральне опалення, електроенергію, комунальні послуги, послуги телефонного звязку оплачуються орендарем окремо на підставі рахунків спеціалізованих організації наданих орендодавцем орендарю , протягом пяти робочих днів з дня надання таких рахунків.

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що спеціалізовані організації надають послуги безпосередньо орендодавцю - ТОВ „Улісс-тур” та надають йому рахунки на оплату, а ТОВ „Улісс-тур” в свою чергу надає рахунки на оплату вказаних послуг орендарю - ТОВ “Юнис”.

В договорі оренди не житлового приміщення від 01.04.2009р. не вказано, що орендар - ТОВ “Юнис” взяв на себе зобовязання безпосередньо укласти договори з спеціалізованими організаціями, які надають комунальні послуги.

Більш того, ТОВ “Юнис” договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 501607 з Концерном “Міські теплові мережі” лише 23.12.2009р., тобто поза спірним періодом.

За таких підстав, в період з жовтня 2008р. по листопад 2009р. саме відповідач являвся споживачем теплової енергії.

В судовому засіданні відповідач пояснив суду, що ТОВ “ЧЕРРИ СЛОТС”, якій раніше орендував спірне приміщення, при звільненні приміщення зняло радіатори опалення а трубу відключив або ТОВ “ЧЕРРИ СЛОТС”, або ЖБК “Комунаровець 15”, але ні яких доказів в підтвердження суду не надав.

Відповідач не надав суду доказів того, хто фактично зняв радіатори опалення та відрізав або відключив трубу та не надав суду доказів, що радіатори та труба дійсно були виключені або зняти . Як пояснив представник відповідача, при розслідувані кримінальної справи також не була встановлена особа, яка зняла радіатори опалення та відрізала або відключила трубу.

Якщо радіатори опалення та трубу зняло або відключило ТОВ “ЧЕРРИ СЛОТС” або ЖБК , то всі претензії по цьому питанню відповідач зобовязаний предявляти саме до ТОВ “Черри Слотс” або до ЖБК. При звільненні ТОВ “ЧЕРРИ СЛОТС” приміщення, відповідач зобовязаний був прийняти приміщення за актом, де вказати в якому стані було передано приміщення від ТОВ “Черри Слотс”. Представник відповідача вказав, що такий акт не складався.

Не зважаючи на відсутність радіаторів опалення та труби (якщо це дійсно мало місце) , позивач тепло в будинок поставляв в той же кількості, як і до зняття радіаторів.

Відповідач не довів на протязі якого часу були відсутні радіатори та відключена труба.

Посилання відповідача на те, що вже існує рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2011р. по справі № 7/260/10 , про стягнення заборгованості на тепло в тому ж самому приміщенні та за той же самий період, безпідставне, оскільки як вбачається з вказаного рішення суду, позивач просив стягнути заборгованість на підставі договору №5011661 від 01.07.2008р., який був визнаний не укладеним. В даному випадку позивач просить стягнути заборгованість не на підставі договору, а згідно ст. ст. 387, 1212, 1213 ЦК України.

Безпідставно відповідач посилається і на рішення господарського суду Запорізької області від 04.05.2011р. по справі № 11/5009/797/11, оскільки в вказаному рішенні зазначено: “станом на день укладання спірного договору позивач не мав технічних засобів для одержання теплової енергії.” Днем підписання договору купівлі - продажу теплової енергії являється 01.07.2008р. Але, 01.07.2008р. не вважається спірним періодом, оскільки позивач просить стягнути заборгованість починаючи з жовтня 2008р.

Тем більш, що всіма матеріалами даної справи спростовуються факти зазначені в рішенні господарського суду Запорізької області від 04.05.2011р. по справі № 11/5009/797/11.

Так, 20.11.2007р. позивач склав Акт б/н, в якому встановлено: “На момент обстеження системи опалення немає розрахунків фактичного теплового навантаження, та не укладений договір купівлі продажу теплової енергії”. Вентилі, врізані в систему опалення (перед регістрами) опломбовані в закритому положенні. Було запропоновано виконати розрахунок фактичного теплопостачання та укласти договір купівлі продажу теплової енергії з теплопостачальною організацією.

Відповідач надав ксерокопію цього акту, але в ньому вказаний рік його складання 2008р. Відповідач не надав суду оригінал цього акту. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що в нього відсутній оригінал цього акту. За таких підстав суд не приймає до уваги акт, в якому рік його складання вказаний 2008р.

Позивач надав суду для огляду оригінал цього акту, в якому вказана дата його складання 20.11.2007р. , строк виконання приписання до 26.11.2007р., дата вручення акту ТОВ “ Черрі Слотс” 20.11.2007р. Також слід відмітити, що на оригіналі акту від 20.11.2007р. проставлена печатка ТОВ “ Черрі Слотс”.

За таких підстав, відповідач намагається ввести суд в оману.

15.07.2008р. позивачем, в присутності представника відповідача, був складений Акт б/н , в якому встановлено “При зміні власника приміщення змін в системі опалення не виявлено. Теплове навантаження не змінилось.“

08.10.2009р. позивач, в присутністі представника орендаря ТОВ “Юнис” склав Акт б/н , в якому встановлено: “В торговому залі аптеки розташовані алюмінієві радіатори 2 шт. по 10 секцій, в підсобному приміщенні 1 алюмінієвий радіатор на 8 секцій. Стояки системи опалення скрити під обшивкою стен”.

12.11.2009р. позивач, в присутності представника банку та голови ЖБК, склав Акт б/н , в якому встановлено: “Опалення під вітражами відключене , від дома опалення відключене, 1 батарея , яка врізана в стояк”.

23.12.2009р. позивач склав Акт б/н , в якому встановлено: “Радіатор опалення алюмінієвий, секцій 8, розмір 650 Х 600, підключений до стояка жилого дома (ЖСК “Комунаровець 15”). Радіатори під вітражами алюмінієві.

З вищевказаних актів вбачається, що опалення було відключено лише в період з 12.11.2009р. до 22.12.2009р., а в спірному періоді лише з 12.11.2009р. до 30.11.2009р.

Але, як вже було вказано вище, згідно Акту приймання передачі теплової енергії за листопад 2009р. (а. с. 50) позивач нарахував відповідачу лише абонплату за приєднання, плату за теплову енергію позивач відповідачу в листопаді 2009р. не нараховує .

Також слід відмітити, що до початку кожного опалювального сезону позивач проводив перевірку готовності кожного житлового дому до опалювального сезону.

Згідно рішення Запорізької міської ради № 472 від 30.10.2008 року „Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 435 від 10.10.2008 року „Про початок опалювального сезону 2008-2009 років у м. Запоріжжя" Концерну „МТМ" провести включення опалення житлових будинків, підприємств та організацій з 30 жовтня 2008 року (копія рішення знаходиться в матеріалах справи).

В зв'язку з вищевикладеним, 06 листопада 2008 року було включено опалення на об'єкті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34 (ЖБК „Комунаровець-15").

21.11.2008 року було складено акт про включення прибудованого (вітражного) опалення споживачу теплової енергії ТОВ „Улісс-тур" (копії актів додаються).

Відповідач у період з жовтня 2008 року по листопад 2009 року був підключений без приладу комерційного обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами комерційного обліку - від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами комерційного обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за показаннями приладів комерційного обліку споживачів, підключених до ЦТП, а решта обсягу спожитої теплової енергії розподіляється ТОВ „Улісс-тур" пропорційно до його договірного максимального приєднаного теплового навантаження .

Порядок обліку теплової енергії визначений Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України № 630 від 21.07.2005р.

Відповідач надав суду лист № 15/10-05 від 15.10.2008р., в якому вказує що повторно повідомляє, що в приміщенні що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Чумаченька, 34, яке орендував ТОВ “Черри Слотс”, його представниками були демонтовані радіатори тепла, без відома відповідача. При цьому, відповідач вказав, що укласти договір на теплопостачання можливе тільки після капітального ремонту та реконструкції, оскільки відсутні прилади для теплопостачання, а також технічні можливості підключення к тепловим мережам, а тому укладання договору №501661 вимушені зупинити.

Але, доказів направлення цього листа позивачу відповідач не надав суду. За таких підстав, вказаний лист не приймається судом.

Також слід відмітити, що в зазначеному листі вказано, що відповідач повторно повідомляє позивача, але доказів повідомлення відповідачем позивача раніше, відповідач суду не надав.

Відповідач надав суду лист на адресу позивача вих. № 10/12-Ю.В від 10.12.2008р., в якому вказано: “ Повідомляємо, що в нашому приміщенні по вул.. Чумаченько,34, яке орендує ТОВ “Черри Слотс”, його працівниками були демонтовані радіатори тепла без нашого відома та без офіційної передачі приміщення від орендаря до орендодавця по акту прийому передачі. Прошу оплату за теплопостачання не нараховувати, так як запірні засувки знаходяться в закритому стані.”

До листа відповідач додав ксерокопію повідомлення про вручення поштового відправлення , згідно якому фактично була направлена кореспонденція 03.12.2008р. (про що вказано в повідомленні) і отримана позивачем 10.12.2008р. Але, лист від 10.12.2008р. не міг бути надісланий 03.12.2008р., та не міг бути отриманий 10.12.2008р., з урахуванням поштового перебігу.

За таких підстав, суд не приймає вказане повідомлення про вручення поштового відправлення як доказ направлення саме листа вих. № 10/12-Ю.В від 10.12.2008р.

Позивач надав суду виписку з журналу вхідної кореспонденції за 2008р. , з якого вбачається що цей лист позивачу не поступав.

Після того, як відповідач не зміг надати суду доказ направлення на адресу позивача листа № 15/10-05 від 15.10.2008р., він надав суду лист № 10/01-09н від 10.01.2009р., в якому вказує що повторно повідомляє, що в приміщенні що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Чумаченька, 34, яке орендував ТОВ “Черри Слотс”, його представниками були демонтовані радіатори тепла, без відома відповідача. При цьому, відповідач вказав, що укласти договір на теплопостачання можливе тільки після капітального ремонту та реконструкції, оскільки відсутні прилади для теплопостачання, а також технічні можливості підключення к тепловим мережам, а тому укладання договору №501661 вимушені зупинити.

Але, текст вказаного листа повністю повторює (до крапки та коми) текст листа № 15/10-05 від 15.10.2008р., доказів направлення якого відповідач підтвердити не зміг.

Вищевикладене свідчіть про те, що відповідач знайшов поштове повідомлення і під це повідомлення взяв з компютера текст листа № 15/10-05 від 15.10.2008р. , написав на ньому інший номер та дату . Оригінал поштового повідомлення відповідач суду не надав.

Відповідач не надав суду жодного документа в оригіналі, який би підтверджував факт направлення листів позивачу. Також слід відмітити, що представник відповідача або його дружина в м. Запоріжжя у власності мають багато приміщень у власності, багато підприємств, керівниками або засновниками яких являються Маловичко О.А. та Маловичко А.Г., а тому вони можуть надати фіскальний чек про направлення того або іншого документу на адресу позивача, оскільки в фіскальному чеці не вказується найменування відправника.

Позивач надав суду виписки з Журналу реєстрації заявок споживачів (оригінали журналів були надані суду для огляду), які свідчать про те, що відповідач лише 10.07.2008р. звертався до позивача з вимогою про переукладання договору та 06.10.2009р. про дання даних та проведення перерахунку.

Всі вищевказані листи також спростовуються актами, складеними позивачем, в яких зазначено, що в спірному періоді з жовтня 2008р. по 12.11.2009р. радіатори були підключені та тепло постачалось, ні яких порушень актами до 12.11.2009р. встановлено не було.

06.10.2009р. відповідач вручив позивачу лист від 05.10.2009р., про що свідчить відповідна відмітка на листі , в якому просить призвести перерахунок за споживану теплову енергію не житлового приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Чумаченька, 34 (договір №501661 від 01.07.2008р.), в звязку з тим, що орендатором незаконно був виконаний демонтаж системи опалення, про що свідчить порушена кримінальна справа № 3980906 від 30.03.2009р.

Таким чином, відповідач лише 06.10.2009р. звернувся до позивача з листом, в якому просив призвести перерахунок за споживану теплову енергію.

Позивач підтвердив факт отримання листа від 05.10.2009р. і одна разу же зявився до відповідача та 08.10.2009р. склав акт, в якому встановлено:: “В торговому залі аптеки розташовані алюмінієві радіатори 2шт. по 10 секцій, в підсобному приміщенні 1 алюмінієвий радіатор на 8 секцій. Стояки системи опалення скрити під обшивкою стен”.

12.11.2009р. відповідач надіслав позивачу лист №11/11/09-1 від 11.11.2009р., в якому просить скласти комісію для складання акту про відсутність опалення в не житловому приміщенні №274, площею 93,2, розташованому за адресою: вул.. Чумаченька, 34 (аптека). Відповідачу стало відомо, що в підвалі будинку відсутні труби, що підводять тепло в приміщення відповідача та приміщення Ощадного банку.

Лист отриманий позивачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №9472353.

В той же день - 12.11.2009р. позивач скла, в якому встановлено: “Опалення під вітражами відключене , від дома опалення відключене, 1 батарея , яка врізана в стояк”.

Відповідно до п. 33 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України № 630 від 21.07.2005р. у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі.

У повідомленні зазначається прізвище, ім'я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов'язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім'я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття.

Позивач надав суду виписки з Журналу реєстрації заявок споживачів (оригінал журналу був наданий суду для огляду) . З цих виписок вбачається, що відповідач звертався до позивача 10.07.2008р. з вимогою про переукладання договору, 06.10.2009р. з вимогою про надання даних та проведення перерахунку за теплову енергію. Інших звернень відповідача до позивача, згідно журналу, не надходило.

Згідно п. 34-38 Правил № 630 представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов'язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг.

Представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку.

У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів.

За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному

для споживача та виконавця.

У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта - претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не

менш як два споживачі.

Відповідач не надав суду акт або акт претензію, в яких би був зафіксований факт не надання позивачем послуг. Представник відповідача в суді пояснив, що такі акти не були складені.

Відповідач не склав жодного документу, яким би був зафіксований факт не отримання теплової енергії, або факт відключення ( зняття) радіаторів опалення або труби.

Саме власник приміщення зобовязаний забезпечувати схоронність радіаторів.

Позивач належним чином надавав в спірному періоді теплову енергію, в обємі на весь житловий будинок, в тому числі і відповідачу, як власнику приміщення. Теплова енергія подавалась в обємі , на весь житловий будинок, тобто з урахуванням споживання її і відповідачем. За таких підстав, у відповідача відсутні підстави стверджувати, що позивач неналежним чином виконував свої обовязки.

Відповідно до п. п. 4 та 9 ч. 3 статті 20 Закону України “Про житлово комунальні послуги” споживач зобов'язаний:

за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;

-своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Відповідно до п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ №1198 від 03.10.2007р. споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно п. 9 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМ України № 955 від 10.07.2006р. (який діяв в спірному періоді) підприємства застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку.

В спірному періоді з жовтня 2008р. по листопад 2009р. діяв двоставковий тариф, а тому заперечення відповідача безпідставні.

15 липня 2008 року представниками теплопостачальної організації було проведено обстеження нежитлового приміщення відповідача та складено відповідний акт, згідно якого при зміні власника приміщення змін в системі опалення не виявлено та теплове навантаження не змінилося. Це також підтверджує сам відповідач у своєму листі від 09.07.2008 року про укладення договору.

Пунктом 8 та 9 Розділу 2 Правил користування тепловою енергією № 1198 від 03.10.2007 передбачено, що: „Для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення системи теплоспоживання чи збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об'єктах споживач повинен подати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов.

Під час розроблення технічних умов повинні бути визначені:

джерело теплової енергії та місце приєднання до теплових мереж;

теплові навантаження об'єкта теплоспоживання (максимальне проектне з опалення, вентиляції, кондиціювання, інших технологічних потреб і середньогодинне, середньодобове та максимальне з гарячого водопостачання);

параметри теплоносія, гідравлічний режим у місці приєднання до теплової мережі з урахуванням зростання теплових навантажень в системі теплоспоживання".

Таким чином, видача технічних умов споживачу з боку теплопостачальної організації, має місто тільки у випадках коли:

1. Здійснюється підключення до мереж теплопостачальної організації нового об'єкту, який тільки вводиться у експлуатацію.

2. Реконструкція або розширення системи теплоспоживання на діючих об'єктах.

3. Збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об'єктах.

ТОВ „Улісс-тур" стало власником нежитлового приміщення, літ. А-9, що знаходиться в місті Запоріжжі по вул. Чумаченка, будинок № 34 на підставі Договору купівлі-продажу від 25.04.2008 року (зареєстровано у реєстрі за №6323). Право власності зареєстровано у орендному підприємстві Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 22.05.2008 року (номер витягу 18922484).

Таким чином, технічні умови на підключення до мереж теплопостачальної організації отримувались попередніми власниками зазначеного приміщення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи той факт, що відповідач не здійснював ані підключення нового об'єкту до мереж теплопостачання, ані реконструкцію, розширення, збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об'єктах Концерн „МТМ" не зобов'язаний був надавати ТОВ „Улісс-тур" технічні умови.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судовий збір покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 49, 75, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Улісс-тур” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 17; 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 36; 69000, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34, прим. 274, п/р № 26005025392001 в АБ „Тас-Бізнесбанк", МФО 313537, код ЄДРПОУ 31970760) на користь на користь Концерну „Міські теплові мережі” в особі філії Концерну „Міські теплові мережі” Комунарського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 15-А; код ЄДРПОУ 32121458; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, установа банку: філія Запорізьке обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк”, МФО 313957) вартість безпідставно набутої теплової енергії в сумі 4893 грн. 30 коп. Надати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Улісс-тур” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 17; 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 36; 69000, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34, прим. 274, п/р № 26005025392001 в АБ „Тас-Бізнесбанк", МФО 313537, код ЄДРПОУ 31970760) на користь на користь Концерну „Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 15-А; код ЄДРПОУ 32121458; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, установа банку: філія Запорізьке обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк”, МФО 313957) судовий збір в розмірі 1411 грн. 50 коп. Надати наказ.

Суддя Л.С. Місюра

Повне рішення складено : 26.01.2012р.

26.01.2012