Ухвала суду № 21203301, 26.01.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.01.2012 Справа № 5008/1404/2011

3/5008/1404/2011 721/2012

Суддя господарського суду В.В.Мокану

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст”, м. Хуст від 16.01.2012 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 11.11.2011 року у справі № 5008/1404/2011, з участю представників: від заявника (боржника) Островська Д.В., довіреність № 03/10/11 від 03.10.2011 року, від стягувача ОСОБА_1, довіреність № 1110/2011 від 11.10.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.11.2011 року у справі № 5008/1404/2011 задоволено частково позов товариства з обмеженою відповідальністю „Імпортфрукт”, м. Мукачево до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст”, м. Хуст, присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Імпортфрукт” суму 23215 грн. 16 коп., в т. ч. 20943 грн. 02 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі продажу № 8 від 01.11.2010 року, 1649 грн. 55 коп. пені, 299 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань та 322 грн. 81 коп. 3 % річних, а також суму 240 грн. 33 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 235 грн. 24 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 року у справі № 5008/1404/2011 апеляційна скарга ТОВ „Торгівельний комплекс „Хуст” на рішення господарського суду Закарпатської області від 11.11.2011 року повернута без розгляду.

Відповідач по справі ТОВ „Торгівельний комплекс „Хуст” звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення, якою просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду від 11.11.2011 року у справі № 5008/1404/2011 строком на 2 місяці до 27.03.2012 року. В обґрунтування поданої заяви посилається на намір добровільної сплати боргу на користь позивача та мирове врегулювання господарських правовідносин між сторонами. Стверджує про наявність негативних обставин, що виникли незалежно від волі боржника, які ускладнюють виконання зазначеного рішення. У звязку зі зміною своєї профільної діяльності (торгівельна діяльність по купівлі продажу та обміну товарів народного споживання, сировини та матеріалів змінена на діяльність зі здачі в суборенду супермаркетів), повязаної з нерентабельністю торгівельної діяльності по причині спаду споживчої активності населення, в тому числі з впливом фінансово банківської кризи 2008-2010 років, що вкрай негативно вплинула на господарську діяльність ТОВ „ТК „Хуст”, наполягає на тому, що вищенаведені обставини мають для боржника обєктивний, невідворотний характер в даних умовах, не залежать від його волі, поведінки та дій і мають прямий причинно наслідковий звязок з фактом порушення боржником своїх зобовязань по своєчасному перерахуванню боргу позивачу. В підтвердження наявності дуже скрутного фінансового становища покликається на довідку про наявність кредиторських заборгованостей перед іншими кредиторами від 12.01.2012 року, докази скорочення штату працівників на підприємстві у 2011 році, докази відсутності коштів від реалізації товарів, довідки банківських установ про відсутність достатніх грошових коштів на рахунках боржника, котрими останній міг би задоволити грошові вимоги позивача в добровільному порядку. По мірі своїх можливостей, зумовлених поступленням коштів від контрагентів дебіторів ТОВ „ТК „Хуст” погашає свої заборгованості, шляхом укладення графіків погашення боргу, бартерними операціями, тощо. У випадку застосування до боржника в примусовому порядку звернення стягнення на грошові кошти або інше майно, шляхом накладення арешту з метою подальшої їх реалізації, у боржника може виникнути реальна загроза зупинення господарської діяльності.

Присутня в судовому засідання представник заявника (відповідача) подала суду клопотання, яким повідомила суд про часткове погашення відповідачем заборгованості перед позивачем на суму 2 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 40 від 24.01.2012 року та просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду по справі № 5008/1404/2011 на два місяці шляхом погашення залишку заборгованості (21690 грн. 73 коп.) згідно графіку, а саме, з 01.02.2012 року по 23.02.2012 року суму 9845 грн. 36 коп. та з 27.02.2012 року по 27.03.2012 року суму 11845 грн. 36 коп.

Представник стягувача (позивача) в судовому засіданні висловив усні заперечення проти заяви відповідача про розстрочку виконання рішення. В обґрунтування заперечень посилається на те, що сума заборгованості відповідача не є винятково великою, а також на те, що з часу винесення рішення по справі № 5008/1404/2011 до дати розгляду заяви про розстрочку виконання рішення відповідачем не здійснювались жодні дії, спрямовані на добровільне погашення заборгованості.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку рішення господарського суду Закарпатської області від 11.11.2011 року, дослідивши подані сторонами в обґрунтування своїх тверджень документи, суд приходить до висновку про відмову в задоволення заяви відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, необхідно врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При вирішенні питання про розстрочку чи відстрочку суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

У даному випадку суд не вважає перелічені заявником обставини, такими що унеможливлять виконання рішення суду, зокрема, важке фінансове становище, стягнення суми 21690 грн. 73 коп., з огляду на розмір заборгованості (сума не є винятково великою), а також заперечення представника позивача проти задоволення такої заяви, а тому враховуючи вказану норму права, яка надає суду відповідне право, суд відмовляє у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст”, м. Хуст від 16.01.2012 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 11.11.2011 року у справі № 5008/1404/2011.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,

суд ухвалив:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст”, м. Хуст від 16.01.2012 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 11.11.2011 року у справі № 5008/1404/2011 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати стягувачеві та боржнику.

Суддя В.В.Мокану