Рішення № 21203281, 12.01.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.2012 Справа № 5008/1812/2011

9/5008/1812/2011 679/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба", м.Львів

до Військової частини А 3942, м.Мукачево Закарпатської області

про: стягнення 4730,4 гривень.

Суддя Г.Й. Бобрик

Представники:

від позивача ОСОБА_1 представник по довіреності № 97 від 02.08.2011

від відповідача ОСОБА_2- представник по довіреності № 1 від 11.01.2012

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Укртранснафта" в особі Філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба", м.Львів заявило позов до Військової частини А 3942, м.Мукачево Закарпатської області про стягнення 4 730,40 гривень.

В засіданні суду по розгляду справи представник позивача пояснила, що підставою виникнення спору є неоплата відповідачем наданих телекомунікаційних послуг за період з квітня місяця 2010р. по березень 2011р. згідно договору № 81 про надання телекомунікаційних послуг від 01 листопада 2009 року.

Відповідач 12.01.2012 надав письмові пояснення, якими борг у сумі 4730, 40 грн. визнав. Причиною виникнення заборгованості назвав несвоєчасне фінансування потреб військової частини Головним фінансово-економічним відділенням ГШ ЗСУ України.

Вивчивши та оцінивши матеріали справив сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

1 листопада 2009 року позивач, в особі Управління звязку філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" та відповідач Військова частина А 3942 уклали договір № 81 про надання телекомунікаційних послуг (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, позивач (Виконавець за договором) взяв на себе зобовязання виділити відповідачу (Замовник за договором) на ділянці (м.Львів - с.Куровичі) один телефонний канал та один канал для передачі даних та надавати послуги звязку за встановленими показниками якості, а відповідач (Замовник за договором) зобовязався вчасно оплачувати надані телекомунікаційні послуги згідно з діючими „Граничними тарифами на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг", затвердженими рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку N 202 від 21 лютого 2006 р..

Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується представниками сторін, що відповідач отримав надані позивачем телекомунікаційні послуги згідно актів приймання виконаних робіт за квітень грудень 2010р. № 81-ХІІ від 31.12.2010 р. на суму 3 547, 80 грн., за січень 2011 р. № 81-І від 31.01.2011 р. на суму 394,20 грн., за лютий 2011 р. № 81-ІІ від 28.02.2011 на суму 394,20 грн. , за березень 2011 р.№ 81-ІІІ від 31.03.2011 на суму 394,20 грн..

Проте, відповідач в порушення умов договору, вимог чинного законодавства, грошове зобовязання по оплаті вартості телекомунікаційних послуг належним чином та в повному обсязі не виконав, пред”явлені рахунки № 81-ХІІ від 31.12.2010 р. на суму 3547, 80 грн., № 81-І від 31.01.2011 р. на суму 394,20 грн., № 81-ІІ від 28.02.2011 на суму 394,20 грн. , № 81-ІІІ від 31.03.2011 на суму 394,20 грн. не оплатив.

Вартість наданих та неоплачених відповідачем телекомунікаційних послуг за квітень грудень 2010р., січень, лютий, березень 2011 р., згідно розрахунку позивача, складає суму 4 730,40 грн., яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Позивач у січні та березні 2011 р., з метою досудового врегулювання спору направляв відповідачу претензії, в яких просив погасити заборгованість в сумі 4 730,40 грн. в добровільному порядку. У відповідь на претензії, листами № 22 від 13.01.2011 р. та № 291 від 14.03.2011 р. позивач повідомив, що Військова частина А 3942 неодноразово надсилала заявки на виділення коштів для погашення вказаної заборгованості на адресу управління звязку та інформаційних систем тилу ЗСУ м. Київ, а також те, що при поступленні коштів заборгованість буде погашена.

Проте, станом на день звернення з позовом в суд (грудень 2011р.) заборгованість в сумі 4 730,40 грн., відповідачем не погашена, що стало підставою звернення в суд для її примусового стягнення.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Законом України „Про телекомунікації” від 18.11.2003 р. № 1280-ІV, зокрема, статтею 33, встановлено обов”язки споживачів телекомунікаційних послуг, відповідно до яких споживачі телекомунікаційних послуг зобов”язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідач, на день прийняття рішення по справі не надав суду докази, що підтверджують виконання зобовязань щодо оплати вартості телекомунікаційних послуг і відновлення тим самим, порушених майнових прав позивача.

Зважаючи на факт отримання відповідачем наданих телекомунікаційних послуг, визнання відповідачем факту заборгованості, відсутність доказів дотримання відповідачем умов Договору № 81 про надання телекомунікаційних послуг від 01.11.2009р., щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення суми 4730,40 грн. основного боргу, є законною, обґрунтованою матеріалами справи, а відтак підлягає задоволенню.

Судові витрати суд покладає на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, по вині якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 526, 625, 629, 902, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193, 222 Господарського кодексу України, Законом України „Про телекомунікаційні послуги” від 18.11.2003 р. № 1280-ІV, ст.ст. 22, 33-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Військової частини А 3942, м.Мукачево Закарпатської області (код ЄДРПОУ 07934444) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба", м.Львів, вул.Липинського, 12 (код ЄДРПОУ 26112972) суму 4 730,40 грн. та 1 411, 50 грн. на відшкодування судових витрат.

За заявою стягувача видати наказ.

Суддя Г.Й.Бобрик

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Вступна та резолютивна частини рішення оголошено 12.01.2012.