Рішення № 21202999, 20.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.11 р. Справа № 36/178пн

Господарський суд Донецької області у складі судді: Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом прокурора Новоазовського району Донецької області, м. Новоазовськ в інтересах держави в особі Безіменської сільської ради Новоазовського району Донецької області, с.Безіменне

до приватного підприємства „Васко”, с. Безіменне

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Представники сторін:

Від прокурора: Воробйов В.О. за посвідченням № 3087

Від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю б/н від 25.11.2011р.

Від відповідача: Коваленко В.В. директор

Прокурор Новоазовського району Донецької області, м. Новоазовськ в інтересах держави в особі Безіменської сільської ради Новоазовського району Донецької області, с.Безіменне звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до приватного підприємства „Васко”, с. Безіменне про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на факт самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки площею 0,66 га під збільшення території для обслуговування оздоровчого комплексу „Бірюса” по вул.Садовій, 106 в с.Безіменне Новоазовського району на землях рекреаційного призначення без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 17.10.2011р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 36/178пн, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

Позивач, Безименська сільська рада Новоазовського району Донецької області підтримала вимоги прокурора.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував у звязку з їх необґрунтованістю.

Прокурором Новоазовського району Донецької області, м. Новоазовськ надавалось до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 20.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників прокурора, позивача та відповідача, присутніх у судових засіданнях, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно державного акту на право користування землею серії Б №004501 Харцизькому трубному заводу (правонаступником якого є ВАТ „Харцизький трубний завод”) надано в безстрокове безоплатне користування земельну ділянку площею 5,5 га згідно плану землекористування для будівництва піонерського табору

Рішенням Новоазовської районної ради від 20.10.1999 року №ХХІІІ/8-271 ВАТ „Харцизький трубний завод” передана в постійне користування земельна ділянка, яка раніше надавалася Харцизькому трубному заводу, площею 4,3181 га для розміщення бази відпочинку „Трубник”. На даній земельній ділянці ВАТ „Харцизький трубний завод” розміщено оздоровчий комплекс „Трубник”, право власності на який визнано за ВАТ „Харцизький трубний завод”, що підтверджується рішенням Безіменської сільської ради Новоазовської району від 27.06.2001р. №ХХІІІ/21-238.

Рішенням виконавчого комітету Безіменської сільської ради Новоазовської району від 29.09.2004р. №71 оздоровчому комплексу „Трубник” встановлено адресний номер с.Безіменне, вул.Садова, 106.

Згідно договору купівлі-продажу оздоровчого комплексу „Трубник” від 09.11.2004р. ВАТ „Харцизький трубний завод” передав, а ПП „Васко” прийняв у власність нежитлові будівлі оздоровчого комплексу „Трубник”, розташовані за адресою: с.Безіменне, вул.Садова, 106. Договір купівлі-продажу підписаний представниками сторін та скріплений відбитками печаток, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів.

Рішенням виконавчого комітету Безіменської сільської ради Новоазовської району від 28.09.2005р. №70 оздоровчий комплекс „Трубник” перейменовано в оздоровчий комплекс „Бірюса”.

ВАТ „Харцизький трубний завод” 21.07.2008р. до Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області направлено заяву про відмову від права постійного користування земельною ділянкою у звязку з укладенням вищевказаного договору купівлі-продажу.

Завірені копії державного акту на право користування землею, рішень Безіменської сільської ради Новоазовської району, договору купівлі-продажу та витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, заяви ВАТ „Харцизький трубний завод” про відмову від права користування додані до позову.

Прокуратурою Новоазовського району Донецької області із залученням державного інспектора відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у Новоазовського району Донецької області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства на території Безіменської сільської ради.

За результатами перевірки складено акт від 11.08.2011р., в якому зафіксовано факт самовільного зайняття та використання приватним підприємством „Васко” земельної ділянки із земель рекреаційного призначення площею 0,66 га під збільшення території для обслуговування оздоровчого комплексу „Бірюса” по вул.Садовій, 106 в с.Безіменне Новоазовського району без правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Видано припис №000055 від 15.08.2011р., яким зобовязано усунути виявлені порушення земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України п Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за договором купівлі-продажу від 09.11.2004р. придбав у ВАТ „Харцизький трубний завод” нежитлові будівлі оздоровчого комплексу „Трубник” (в подальшому перейменованого в оздоровчий комплекс „Бірюса”), розташовані за адресою: с.Безіменне, вул.Садова, 106. Дана земельна ділянка знаходилася в постійному користуванні у ВАТ „Харцизький трубний завод” згідно державного акту серії Б №004501. Після продажу вказаного оздоровчого комплексу ВАТ „Харцизький трубний завод” направив до Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області заяву про відмову від права постійного користування земельною ділянкою.

Стаття 377 Цивільного кодексу України встановлює, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до п.5 листа Верховного суду України від 29.10.2008 р. N 19-3767/0/8-08 при вирішенні питання про передачу у власність земельної ділянки особам, які придбали житловий будинок, будівлю або споруду, у разі, коли розмір земельної ділянки договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди не визначено, необхідно дотримуватися ст. 120 ЗК України та ст. 377 Цивільного кодексу України, відповідно до яких до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Причому право власності на таку земельну ділянку переходить без зміни цільового призначення.

Аналогічне міситься і в ст.120 Земельного кодексу України, за якою при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Відповідно до п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 у застосуванні положень статей 377 ЦК України та 120 ЗК України щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду господарським судам слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності.

Пунктом 2.12 цієї ж постанови Пленуму передбачено, що відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди.

Земельна ділянка, на якій розташований оздоровчий комплекс „Бірюса”, згідно договору купівлі-продажу має площу 5,5 гектарів, тому до відповідача разом із правом власності на вказане нерухоме майно перейшло і право користування земельною ділянкою саме площею 5,5 гектарів. Фактично відповідачем використовується земельна ділянка площею 6,2 га, частина якої площею 0,66 га є самовільно зайнятою земельною ділянкою під збільшення території. На даний час рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки площею 0,66 га або надання її у користування (оренду), відсутнє.

Крім того, станом на момент розгляду даної справи судом у відповідача відсутній право установчі документи на земельну ділянку для розміщення бази відпочинку „Бірюса”, відповідно до цього земельний податок та орендна плата на рахунок Безіменської сільської ради не надходять. При цьому відповідач ухиляється від оформлення таких документів, про що свідчать листи Безіменської сільської ради від 14.02.2006р., від 11.05.2007р., від 28.02.2008р., від 21.01.2009р., від 04.01.2010р., від 26.04.2010р., від 21.05.2010р., від 17.01.2011р., завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовувались відповідачем самовільно, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства від 11.08.2011р., доданою план-схемою самовільно зайнятої земельної ділянки, яка встановлює на місцевості її місце розташування.

Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок. В судовому засіданні 20.12.2011р. відповідач вказаний факт підтвердив, про що свідчить протокол судового засідання від 20.12.2011р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право на користування земельною ділянкою площею 0,66 га, розташованою по вул.Садовій, 106 в с.Безіменне Новоазовського району під збільшення території оздоровчого комплексу „Бірюса”.

Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку не звільнено.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки із земель рекреаційного призначення Безіменської сільської ради Новоазовського району Донецької області площею 0,66 га під збільшення території для обслуговування оздоровчого комплексу „Бірюса” по вул.Садовій, 106 в с.Безіменне Новоазовського району.

Прокурор подавав до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Дане кллопотання суд розглянув та відхилив, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів для вирішення спору по суті. Крім того, прокурор та позивач не надали згоди на попередню добровільну оплату вартості судової експертизи як заінтересована сторона з цього питання. У звязку з відсутністю бюджетного фінансування на проведення судових експертиз по господарським справам, без здійснення попередньої оплати заінтересованою стороною проведення судової експертизи фактично стає неможливим. Призначення судової експертизи за таких обставин приведе до затягування розгляду справи по суті.

Прокурор у встановленому законом порядку звільнений від оплати судових витрат. Позовна заява була подана ним до вступу в законну силу Закону України «Про судовий збір», тому суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат керується Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка діяла до 01.11.2011 р.

Так, згідно ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звільнений від сплати державного мита, тому у зв”язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 116, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Новоазовського району Донецької області, м. Новоазовськ в інтересах держави в особі Безіменської сільської ради Новоазовського району Донецької області, с.Безіменне до приватного підприємства „Васко”, с. Безіменне про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до придатного стану задовольнити.

Зобовязати приватне підприємство „Васко” (адреса місцезнаходження: 87660, Донецька область, с.Безіменне, вул. Садова, буд.106, код ЄДРПОУ 25112473) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на землях рекреаційного призначення Безіменської сільської ради Новоазовського району Донецької області площею 0,66 га під збільшення території для обслуговування оздоровчого комплексу „Бірюса” по вул.Садовій, 106 в с.Безіменне Новоазовського району та привести її у придатний для використання стан.

Стягнути з приватного підприємства „Васко” (адреса місцезнаходження: 87660, Донецька область, с.Безіменне, вул. Садова, буд.106, код ЄДРПОУ 25112473) на користь Державного бюджету України (р/р 31212206700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22030001) державне мито в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гриник М.М.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2011р.

Суддя Гриник М.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >