Рішення № 21202699, 13.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.12 р. Справа № 29/251

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Маядо”, смт.Велика Димерка, Київська область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сітіпласт”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 86398,28грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1. (за довіреністю);

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Маядо”, смт.Велика Димерка, Київська область (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сітіпласт”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 86398,28грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Маядо”, акту звіряння взаємних розрахунків який підписано та звірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 12.08.2011р. складає 86398,28грн., претензії, видаткових накладних, довіреностей на отримання.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

12.01.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Маядо”, виписок з банківського рахунку з доказами здійсненої Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, податкових накладних.

Заявою від 12.01.2012р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 84398,28грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 12.01.2012р. №б/н, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

13.01.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення по справі у яких зазначає, що у видаткових накладних №108, 92, 107, 106, 125, 200, 209 міститься посилання на договір №0401/11, вказане посилання виникло у звязку з помилкою бухгалтерії, також було надано належним чином засвідчену копію акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 11.01.2012р. складає 84398,28грн.

Представник Позивача у судове засідання 13.01.2012р. зявився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 12.01.2012р. №б/н.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83050, м.Донецьк, бульв.Шевченко , 4 корпус 2.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Маядо” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сітіпласт” було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару.

Відтак Товариством з обмеженою відповідальністю „Маядо” було поставлено товар, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сітіпласт” отримало товар на загальну суму що підтверджується видатковими накладними:

-№1441 від 15.12.2010р. на суму 14232,96грн.;

-№1440 від 15.12.2010р. на суму 164,52грн.;

-№1416 від 10.12.2010р. на суму 12373,86грн.;

-№1083 від 13.10.2010р. на суму 25262,88грн.;

-№1417 від 10.12.2010р. на суму 24789,12грн.;

-№1402 від 19.11.2010р. на суму 28105,74грн.;

-№108 від 14.02.2011р. на суму 16312,40грн.;

-№92 від 11.02.2011р. на суму 1645,80грн.;

-№107 від 14.02.2011р. на суму 7714,20грн.;

-№106 від 14.02.2011р. на суму 13224,90грн.;

-№125 від 23.02.2011р. на суму 724,62грн.;

-№200 від 11.03.2011р. на суму 158,40грн.

-№209 від 16.03.2011р. на суму 11372,82грн.

Відповідачем вказаний товар прийнято на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей, які містяться в матеріалах справи.

Факт поставки також підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар, що підтверджується виписками з банківського рахунку.

19 серпня 2011р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію вимогою погасити заборгованість у сумі 86398,28грн.

Відтак, з урахуванням з часткових оплат за поставлений товар утворилась заборгованість у розмірі 84398,28грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконання грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Доказу, що спростовують факт поставки Відповідачу, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобовязань і , тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою Позивач взяв на себе зобовязання поставника, а саме: поставляти Відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.

Відповідачем від позивача отриманий товар, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

При цьому, слід зазначити, що видаткові накладні які містяться в матеріалах справи містять підпис представника Відповідача.

Отже, відповідно до даної первинної документації Товариство з обмеженою відповідальністю „Маядо” передало продукцію Відповідачу.

Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що претензія від 17.08.2010р., яка направлена Відповідачу з вимогою оплатити заборгованість. (докази направлення підтверджені квитанцією від 19.08.2011р.) є вимогою оплатити заборгованість у розмірі 84398,28грн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 84398,28грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю у розмірі 84398,28грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Маядо”, смт.Велика Димерка, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сітіпласт”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 84398,28грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сітіпласт” (83050, м.Донецьк, бульв. Шевченка, 4/2, ЄДРПОУ 36616875, р/р 26001210175636 в АТ „ПроКредитБанк”, МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Маядо” (07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димера, вул.Радгоспна, 38, ЄДРПОУ 35843786, р/р 26008691167471 в КРД „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 322904) заборгованість у розмірі 84398,28грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сітіпласт” (83050, м.Донецьк, бульв. Шевченка, 4/2, ЄДРПОУ 36616875, р/р 26001210175636 в АТ „ПроКредитБанк”, МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Маядо” (07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул.Радгоспна, 38, ЄДРПОУ 35843786, р/р 26008691167471 в КРД „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 322904) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 843,98грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230,54грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 13.01.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 18.01.12р.