Рішення № 21202575, 16.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.01.12 р. Справа № 36/219пн

Господарський суд Донецької області у складі судді: Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора Куйбишевського району м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м.Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон”, м.Донецьк

про зобовязання відповідача звільнити земельну ділянку та привести її до придатного стану, стягнення шкоди у розмірі 67833,81грн.

Представники сторін:

Прокурор: Любарець М.Л. за посвідченням №2112;

Від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю № 01/13-34 від 16.06.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2. за довір. б/н від 30.11.11р.

Прокурор Куйбишевського району м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон”, м.Донецьк про зобовязання відповідача звільнити земельну ділянку та привести її до придатного стану, стягнення шкоди у розмірі 67833,81грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на факт самовільного зайняття та використання відповідачем двох земельних ділянок площею 2,7863 га та площею 0,2521 га під розміщення твердих побутових та будівельних відходів по вул.Одинцова, 216 у Куйбишевському районі м.Донецька на землях лісогосподарського призначення без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 03.11.2011р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 36/219пн, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 20.12.2011р. за клопотанням відповідача строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 16.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, присутніх у судовому засіданні, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Державним інспектором відділу Держземінспекції Управління Держкомзему у місті Донецьку проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства.

За результатами перевірки складені акти від 15.06.2011р., від 25.07.2011р., в яких зафіксовано факт самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення загальною площею 3,0384 га під розміщення твердих побутових та будівельних відходів біля будівель по вул.Одинцова, 216 у Куйбишевському районі м.Донецька, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Видано приписи №000421 від 15.06.2011р., №000459 від 25.07.2011р., №000461 від 25.07.2011р., якими зобовязано усунути виявлені порушення земельного законодавства України та встановлений остаточний термін звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки до 23.08.2011р. Згідно розрахунків розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок загальною площею 3,0384 га, становить 67833,81 грн.

Крім того, за фактом самовільного захвату земельної ділянки загальною площею 3,0384 га по вул.Одинцова у Куйбишевському районі м.Донецька 01.09.2011р. порушена кримінальна справа №06-231 стосовно генерального директора ТОВ „Грінко-Дон” ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 та ч.3 ст.365 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Виходячи з матеріалів справи, на момент проведення перевірок додержання вимог земельного законодавства рішення позивача про передачу відповідачу у власність або оренду земельних ділянок під розміщення твердих побутових та будівельних відходів або надання цих ділянок у користування (оренду) відсутнє.

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки використовувались відповідачем самовільно, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами перевірок дотримання відповідачем вимог земельного законодавства від 15.06.2011р., від 25.07.2011р., доданими план-схемами самовільно зайнятих земельних ділянок, які встановлюють на місцевості їх місце розташування.

Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірними земельними ділянками, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право на користування земельними ділянками площею 2,7863 га та площею 0,2521 га, розташованих по вул.Одинцова, 216 у Куйбишевському районі м.Донецька під розміщення твердих побутових та будівельних відходів.

Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельні ділянки не звільнено.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про звільнення самовільно зайнятих двох земельних ділянок на землях лісогосподарського призначення площею 2,7863 га та площею 0,2521 га, розташованих по вул.Одинцова, 216 у Куйбишевському районі м.Донецька під розміщення твердих побутових та будівельних відходів та приведення їх у придатний для використання стан, включаючи очищення від твердих побутових та будівельних відходів.

Прокурором також заявлено позовну вимогу про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, у сумі 67833,81 грн.

Згідно ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин відповідно до закону (пункт 34 частини першої статті 26).

Аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема, нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Таким чином, положення частини першої статті 143 Конституції України "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції" стосується вирішення органами місцевого самоврядування як суб'єктами владних повноважень питань, визначених законами, зокрема, у галузі земельних відносин.

Відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

В даному випадку позивач, Донецька міська рада виступає як орган, що реалізує права держави, територіальних громад та Українського народу в цілому, як власників землі.

Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, діяльність яких обмежує права власників та землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власником землі та землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В матеріалах справи містяться розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок ТОВ „Грінко-Дон” під розміщення твердих побутових та будівельних відходів (на території урочища „Флора”) біля будівель по вул.Одинцова у Куйбишевському районі м.Донецька, на загальну суму 67833,81 грн. Обчислення розміру шкоди здійснено Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р.

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, у сумі 67833,81 грн.

Крім того, позивач у позовній заяві просить суд для забезпечення позову накласти арешт на грошові суми в розмірі позову, а в разі їх відсутності на майно, які належать відповідачу.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану заяву, вважає її такою, що заснована на необґрунтованих припущеннях позивача, тому відмовляє у задоволенні заяви стосовно вжиття заходів щодо забезпечення позову у звязку з недоведеністю реальних обставин того, що грошові кошти, майно, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення рішення господарським судом. Крім того, арешту може підлягати тільки конкретно визначене майно або конкретна сума грошових коштів, за умови їх фактичної наявності у відповідача, що також не було доведено позивачем належними доказами.

Прокурор у встановленому законом порядку звільнений від оплати судових витрат. Позовна заява була подана ним після вступу в законну силу Закону України «Про судовий збір», тому суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат керується Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка діяла після 01.11.2011 р.

Так, згідно ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, тому у зв”язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 116, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Куйбишевського району м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м.Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон”, м.Донецьк зобовязання відповідача звільнити земельну ділянку та привести її до придатного стану, стягнення шкоди у розмірі 67833,81грн. задовольнити.

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” (адреса місцезнаходження: 83023, м.Донецьк, вул.Лабутенка, буд.14, код ЄДРПОУ 33671231) звільнити самовільно зайняті земельні ділянки на землях лісогосподарського призначення площею 2,7863 га та площею 0,2521 га, розташовані по вул.Одинцова, 216 у Куйбишевському районі м.Донецька та привести її у придатний для використання стан.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” (адреса місцезнаходження: 83023, м.Донецьк, вул.Лабутенка, буд.14, код ЄДРПОУ 33671231) на користь Донецької міської ради (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98; ЗКПО 23977045; рахунок 33112331700002, код платежу 24062100, ГУ ДКУ Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686537) шкоду, заподіяну державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, у сумі 67833,81 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” (адреса місцезнаходження: 83023, м.Донецьк, вул.Лабутенка, буд.14, код ЄДРПОУ 33671231) на користь Державного бюджету України (р/р 31212206700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір на суму 2352,20 грн. (за вимогу немайнового характеру в сумі 941,00 грн., за вимогу майнового характеру в сумі 1411,50 грн.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гриник М.М.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2012р.

Суддя Гриник М.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >